вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про відмову у забезпеченні позову
14.05.2019м. ДніпроСправа № 904/1877/19
за позовом Керівника Дніпродзержинської місцевої прокуратури (51925, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вулиця І. Ясюковича, будинок 2) в інтересах держави в особі Кам'янської міської ради (51931, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, майдан Петра Калнишевського, будинок 2; ідентифікаційний код 24604168) в особі Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам'янської міської ради (51900, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, проспект Василя Стуса, будинок 10/12; ідентифікаційний код 20268696)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Інвест Девелопмент Груп" (03124, м. Київ, бульвар Івана Лепсе, будинок 6; ідентифікаційний код 38513827)
про стягнення безпідставно збережених коштів орендної плати у загальному розмірі 3 078 141 грн. 24 коп. за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів
Суддя Фещенко Ю.В.
Без участі представників сторін
Керівник Дніпродзержинської місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою в інтересах держави в особі Кам'янської міської ради (далі - позивач-1) та в особі Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам'янської міської ради (далі - позивач-2) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Інвест Девелопмент Груп" (далі - відповідач) безпідставно збережених коштів орендної плати у загальному розмірі 3 078 141 грн. 24 коп. за використання земельної ділянки площею 3,6475 га без правовстановлюючих документів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 01.02.2019 № 154768363 майновий комплекс - автомобільний завод, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам'янське (Дніпродзержинськ), вулиця Стасова, будинок 79А, загальною площею 12906,9 кв.м., на підставі рішення Дніпродзержинської міської ради № 467-17/IV від 23.12.2004, надано в користування земельну ділянку. Однак, документи на право користування земельною ділянкою площею 3,6475 га, для фактичного розміщення автомобільного заводу, на момент обстеження не було оформлено, у зв'язку з чим, керуючись Постановою Кабінету міністрів України від 19.04.1993 № 284, прокурором здійснено розрахунок недоотриманої орендної плати за користування земельною ділянкою в період з 01.07.2016 по 31.10.2018, які складають 3 078 141 грн. 24 коп. Також, у позовній заяві прокурором вказано про підстави звернення із вказаним позовом до суду, а саме: наявність порушення інтересів держави (територіальної громади), нездійснення їх захисту органом місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Так, позивач-1 тривалий час не звертається до суду із позовом про відновлення його порушених прав, а саме: про стягнення з власника об'єктів нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати, а вказана сума є досить істотною та складає 3 078 141 грн. 24 коп.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 904/1877/19, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 05.06.2019 о 12:00 год.
Від Дніпродзержинської місцевої прокуратури надійшла заява (вх.№ 20662/19 від 13.05.2019) про забезпечення позову, в якій прокурор просить суд:
- накласти арешт на об'єкт нерухомого майна, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Київ Інвест Девелопмент Груп", - будівлі і споруди, розташовані за адресою: м. Кам'янське, вул. Стасова, будинок 79А; реєстраційний номер майна 1975562;
- накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Інвест Девелопмент Груп" в розмірі 3 078 141 грн. 24 коп., та з урахуванням судових витрат позивача за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову - 46 172 грн. 12 коп.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову прокурор посилається на те, що відповідач має значний розмір заборгованості, тривалий час ухиляється у добровільному порядку від виконання рішень Господарського суду Дніпропетровської області у справах № 904/11577/16 (заборгованість в сумі 1 054 951 грн. 87 коп.) та № 904/950/17 (заборгованість в сумі 1 187 070 грн. 27 коп.), якими стягнуті кошти за використання земельної ділянки площею 3,6475 га без правовстановлюючих документів за попередні періоди; також, відповідач продовжує безпідставно використовувати земельну ділянку без правовстановлюючих документів. Як вказує прокурор, метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому його прав та охоронюваних інтересів, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову, оскільки майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову, може зникнути або зменшитися за кількість на момент виконання рішення. Враховуючи вказані обставини, на думку заявника, є нагальна необхідність у забезпеченні позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно та кошти, що знаходяться на будь-яких банківських рахунках відповідача.
Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду заяви,
Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктом 1 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 Господарського процесуального кодексу).
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Разом з тим, статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.
Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням зазначених принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.
Принцип рівності перед законом і судом в процесуальному аспекті означає рівність суб'єктивних процесуальних прав усіх учасників судового процесу незалежно від їх особистих якостей (правового статусу, майнового стану), визначення процесуального становища учасників судочинства тільки процесуальним законодавством і ніяким іншим, визначення процесуального порядку розгляду справ певною процесуальною формою.
В матеріальному аспекті принцип рівності повинен розумітися так, що до всіх учасників процесу матеріальний закон має застосовуватися однаково (право є застосуванням рівного масштабу до різних осіб).
Принцип змагальності сторін полягає в тому, що сторони в процесі зобов'язані в процесуальній формі довести свою правоту за допомогою поданих ними доказів переконати суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень.
Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Достатньо обґрунтованою для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує застосування певного заходу забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення боржником дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з кредитором, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення боржника від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Таким чином, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Проте, всупереч вищевказаних положень чинного законодавства заявником не доведено належними доказами, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на об'єкт нерухомого майна та накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Київ Інвест Девелопмент Груп" в межах ціни позову, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Так, в обґрунтування заяви про забезпечення позову прокурор посилається на те, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2017 у справі №904/11577/16 задоволено позовну заяву Кам'янської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Інвест Девелопмент Груп" та стягнуто на користь Кам'янської міської ради 1 054 951 грн. 87 коп. за користування земельною ділянкою, що розташована за адресою: м. Кам'янське, вул. Стасова, 79 А за період з 01.01.2014 по 30.06.2016. Відповідно до інформації Кам'янської міської ради та Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам'янської міської ради, відповідач, якому достовірно відомо про прийняте судом рішення від 02.07.2017 у справі № 904/11577/16, ухиляється від його виконання, про що також свідчить оскарження вказаного рішення у апеляційній та касаційній інстанції.
Більше того, прокурор в обґрунтування поданої заяви посилається на те, що відповідач тривалий час ухиляється у добровільному порядку від виконання рішень Господарського суду Дніпропетровської області у справах № 904/11577/16 (заборгованість в сумі 1 054 951 грн. 87 коп.) та № 904/950/17 (заборгованість в сумі 1 187 070 грн. 27 коп.), якими стягнуті кошти за використання земельної ділянки площею 3,6475 га без правовстановлюючих документів за попередні періоди, однак жодного доказу в підтвердження вказаних обставин суду не надано, а саме: відомості та докази щодо стану виконавчих проваджень за вказаними рішеннями суду; докази та відомості стосовно вжитих заходів примусового виконання рішень суду; обставини, що стали причиною невиконання і т.ін.
Як вказує прокурор, метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому його прав та охоронюваних інтересів, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову, оскільки нерухоме майно та грошові кошти, які є у відповідача на момент пред'явлення позову, може зникнути або зменшитися за кількість на момент виконання рішення.
При цьому, заявником не надано належних доказів на підтвердження вчинення відповідачем дій, направлених на зменшення наявних на рахунках грошових коштів, тоді як умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Прокурором не надано будь-яких належних доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Таким чином, заявником не підтверджена наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує застосування певного виду забезпечення позову, а лише зазначено, що боржник ухиляється у добровільному порядку повернути безпідставно отримані грошові кошти та продовжує безпідставно ними користуватися, а також про ймовірне, на думку заявника, зникнення чи зменшення за кількість майна боржника на момент виконання рішення. Однак, жодна з наведених обставин не підтверджена належними доказами та має характер необґрунтованого припущення.
Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заінтересованої особи до ухвалення рішення у справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів заявника без вжиття таких заходів також не наведені, суд не вбачає підстав для задоволення даної заяви про забезпечення позову.
За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Відповідно до частини 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 136, 137, 139, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Відмовити Керівнику Дніпродзержинської місцевої прокуратури в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 14.05.2019.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Ю.В. Фещенко