вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
13.05.2019м. ДніпроСправа № 904/239/19
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г. за участю секретаря судового засідання Клевець К.В.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтінг-Універсал", м. Дніпро
до Відповідача-1: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз", м. Дніпро
Відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збуд", м. Дніпро
про стягнення збитків за неправомірне користування газорозподільними мережами в розмірі 29 609,04 грн.
Представники:
Від позивача Гордінська Н.П.- адвокат за договором про надання правничої допомоги б/н від 05.10.2018
Від відповідача-1 Астраханцева Л.Т. - адвокат за довіреністю №007.1Др-136-1218 від 26.12.2018
Від відповідача -2 Васільєв В.О. - адвокат за довіреністю №007.1Др-331-1218 від 26.12.2018
Товариство з обмеженою відповідальністю "Консалтінг-Універсал" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відповідача-1: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" та Відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збуд", в якому просить:
- стягнути з Відповідача-1: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" збитки на користь ТОВ "Консалтінг-Універсал" у сумі 682 852,46 грн.
- стягнути з Відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збуд" збитки на користь ТОВ "Консалтінг-Універсал" у сумі 390 347,88 грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2019, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 18.02.2019 о 10:00год.
11.02.2019 відповідач-1 подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував посилаючись на те, що відповідач-1 відповідно до вимог діючого законодавства України здійснив приєднання споживачів до газопроводу. Відповідач-1 зазначає, що твердження позивача, що всупереч нормам діючого законодавства України, ПАТ «Дніпропетровськгаз» без належного дозволу на те з боку власника ГРМ здійснює розподіл природного газу, чим порушив права ТОВ «Консалтінг - Універсал», як власника газової труби є на думку відповідача -1 необґрунтованими, оскільки відсутні правові підстави припинення газопостачання, адже на об'єкт споживача (Б/В «Сосновий Бор») вже припинено розподіл природного газу, доказом є наявний в матеріалах справи Акт №906 на відключення (підключення) газових приладів та побутових лічильників газу від 28.12.2016 р. Відповідно до положень Кодексу ГРМ, що визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем. Кодекс ГРМ набрав чинності з дня його офіційного опублікування - 27.11.2015 р., крім пунктів 1 та 2 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, які набрали чинності з 01 квітня 2016 року, тобто саме власник газової мережі, до мереж якого підключені належні власникам газорозподільні системи (або на території ліцензованої діяльності якого знаходяться споживачі, підключені до цих газорозподільних систем), зобов'язані укласти договір про експлуатацію таких газорозподільних систем, або договір, господарського відання чи користування з передачею газорозподільних систем на баланс Оператору ГРМ.
Відповідач - 1 зазначає, що саме у власника газопроводу, виник обов'язок укласти відповідний договір з газорозподільним підприємством та є обов'язковим до виконання, якщо існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору, що відповідає конституційним засадам, не порушує гарантії права власності позивача.
Також відповідач-1 зазначив, щодо твердження позивача, що своїми діями (розподілом та постачанням газу своїм споживачам з використанням ГРМ Позивача) відповідач-1 та відповідач-2 завдають позивачеві збитки, а саме неотримання доходу (орендної плати), який позивач міг би реально одержати у разі виконання вимог закону та укладення договору оренди приватного майна, що використовується відповідачем для забезпечення розподілу природного газу, відповідач-1 зазначив, що на сьогоднішній день неможливо застосувати до цих тверджень норми цивільного законодавства, оскільки як власник газової мережі ТОВ «Консалтінг-Універсал» зобов'язаний укласти договір, на даний час такі правовідносини відсутні, договір оренди між сторонами не укладався, відсутні будь-які письмові пропозиції від позивача, навіть відсутні будь-які судові спори про спонукання до укладення договору оренди приватного майна, отже договірні відносини між позивачем та відповідачем-1, відповідачем-2 не виникали.
За викладених обставин відповідач-1 просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Також, 11.02.2019 відповідач-2 подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував посилаючись на те, що позивачем не надано доказів про те, що саме відповідач-2 здійснює постачання природного газу по газопроводу, який належить позивачу. Відповідач-2 зазначає, що постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог Правил постачання природного газу затвердженого Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496. При цьому, між ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» та ТОВ «Консалтінг-Універсал», відсутні будь-які договірні правовідносини. Відповідач -2 у відзиві на позов вказує, що ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» жодним чином не перешкоджає позивачу у здійсненні його законного права користування чи розпорядження майном, ніяким чином не порушує право приватної власності позивача. Відповідач-2 стверджує про відсутність доказів порушення права власності позивача та наявність перешкод у користуванні належною йому на праві власності газовою мережею саме ТОВ «Дніпропетровськгаз збут». Також відповідач -2 вказує, що збитки розраховані позивачем на підставі довідника з проектування магістральних трубопроводів. З цього приводу відповідач-2 зазначив, що розподільчий газопровід позивача не є магістральним трубопроводом, оскільки відповідно до Закону України «Про трубопровідний транспорт», магістральний трубопровід - технологічний комплекс, що функціонує як єдина система і до якого входить окремий трубопровід з усіма об'єктами і спорудами, зв'язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька трубопроводів, якими здійснюються транзитні, міждержавні, міжрегіональні поставки продуктів транспортування споживачам. Єдиною юридичною особою в експлуатації якої можуть бути магістральні трубопроводи є Оператор ГТС - АТ «Укртрансгаз», а ні як не позивач. Позивач на підставі довідника визначив кількість природного газу яку міг пропустити газопровід за добу при певних умовах і певному тиску, але жодних доказів того, що через газопровід пройшов зазначений об'єм газу Позивачем не надано, невідомі й години подачі газу через газопровід, тиск його подачі, кількість спожитого газу газоспоживчим обладнанням, яке розташовано у споживачів.
На підставі викладеного відповідач-2 просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
18.02.2019 представник позивача в призначене судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи.
В судовому засіданні представники відповідача-1 та відповідача-2 проти клопотання позивача про відкладення розгляду справи не заперечували.
Ухвалою суду від 18.02.2019 відкладено підготовче засідання на 11.03.2019.
Позивач у судове засідання 11.03.2019 не з'явися, надав до суду позовну заяву (зі зміною предмету позову) про стягнення збитків за неправомірне користування газорозподільними мережами, в якій просить стягнути солідарно з Відповідачів -1 та -2 збитки на свою користь в розмірі 29 609,04 грн.
Також 11.03.2019 позивач надав заяву в якій просить залучити до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Штурман" та Жадан Володимира ОСОБА_1 .
Зазначене клопотання обґрунтовано тим, що позовні вимоги ґрунтуються на незаконному здійсненні розподілу і постачання природного газу на потреби туристичного комплексу "Маяк", що знаходиться за адресою Дніпропетровська область, с. Новоселівка, власником якого є ТОВ "Штурман" та кількох домоволодінь, які знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, АДРЕСА_1 10-а, 12-в, власником яких є ОСОБА_2 . Позивач вважає, що у ТОВ "Штурман" та Жадан ОСОБА_3 не виключений юридичний інтерес до даної справи, винесення рішення господарського суду з даного спору може вплинути на їхні права та обов'язки, зокрема щодо нарахування за послуги газорозподілу та газопостачання.
Крім того, позивач надав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю представника позивача та директора бути присутніми у судовому засіданні.
Представники відповідача -1 та відповідача -2 проти задоволення позовних вимог заперечили, проти залучення до участі у справі в якості третіх осіб Товариства з обмеженою відповідальністю "Штурман" та ОСОБА_2 також заперечили.
Ухвалою суду від 11.03.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтінг-Універсал" (зі зміною предмету позову) повернуто позивачу. В задоволенні заяви позивача про залучення до участі у справі третіх осіб - відмовлено. Відкладено підготовче засідання до 18.03.2019.
18.03.2019 позивач надав до суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить зменшити розмір позовних вимог та стягнути солідарно з відповідача -1 та відповідача -2 збитки на користь позивача в розмірі 29 609,04 грн.
Згідно п.2 ч. 2 ст. 46 ГПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Враховуючи, що заява про зменшення позовних вимог не суперечить чинному законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд приймає заяву позивача до розгляду.
Також від позивача 18.03.2019 надійшло клопотання про витребування доказів.
В судовому засіданні 18.03.2019 представник позивача підтримав надану до суду заяву про зменшення позовних вимог та клопотання про витребування доказів
Представники відповідача -1 та відповідача -2 проти задоволення клопотання про витребування доказів заперечили та заявили усне клопотання про відкладення розгляду справи для можливості надання відзиву з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.
Згідно ч.2 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до ч. 2 ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
З врахуванням викладеного, суд клопотання позивача про витребування доказів залишив без розгляду.
Ухвалою суду від 18.03.2019 прийнято заяву про зменшення позовних вимог до розгляду. Продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 21.04.2019р. Оголошено перерву в підготовчому засіданні до 15.04.2019.
09.04.2019 позивач надав до суду заяву про забезпечення доказів, в якій просив суд витребувати у Відповідача - 1: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «ДНГОРОПЕТРОВСЬКГАЗ» наступні документи:
Щодо підключення газопроводу ВАТ «Дніпрошина»:
Копію проекту будівництва газопроводу ВАТ «Дніпрошина», на підставі якого було введено в експлуатацію надземний газопровід середнього тиску 550 м. до котельні бази відпочинку «Сосновий бор» за адресою Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Новоселівка, вул. Лісна.
Щодо підключення та розподілу природного газу за адресами домоволодіння 12 за адресою Дніпропетровська АДРЕСА_1 с АДРЕСА_1 вул. Лісна: Копію проекту на підключення житлового будинку № 12а за адресою Дніпропетровська АДРЕСА_1 . АДРЕСА_1 вул. Лісна, 12а, погодженого 05.11.2002 року на підставі технічних умов №340 від 05.11.2002 р.
Копію технічних умов №340 від 05.11.2002 р. на підключення житлового будинку № 12а за адресою Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Новоселівка, вул. Лісна, 12а
Розрахунок втрат і витрат природного газу з переліком встановленого газоспоживаючого обладнання (ГСО) в точках обліку суб'єкту
Копію заяви споживача про приєднання Типового договору розподілу природного газу, або інший документ на підтвердження правомірності розподілу газу Відповідачем за вказаною адресою.
Щодо підключення та розподілу природного газу за адресами домоволодіння 10а за адресою Дніпропетровська АДРЕСА_1 . Лісна:
Копію проекту на підключення житлового будинку № 10а за адресою АДРЕСА_2 . АДРЕСА_2 вул. Лісна,
Копію технічних умов на підключення житлового будинку № 10а за адресою Дніпропетровська область АДРЕСА_3 Новомосковський АДРЕСА_4 с. Новоселівка, вул. Лісна,
Розрахунок втрат і витрат природного газу з переліком встановленого газоспоживаючого обладнання (ГСО) в точках обліку суб'єкту
Копію заяви споживача про приєднання Типового договору розподілу природного газу, або інший документ на підтвердження правомірності розподілу газу Відповідачем за вказаною адресою.
Щодо підключення ТОВ «Штурман» (б/в Маяк»):
Копію технічних умов №1525 на підключення ТОВ «Штурман» (б/в Маяк»), копію витягу з Рішення Виконкому Піщанської сільської ради №20 від 23.02.2006 р., копію листа начальнику Новомосковського УЕГХ від ї 8.06.2006 р. №18/06
Розрахунок втрат і витрат природного газу з переліком встановленого газоспоживаючого обладнання (ГСО) в точках обліку суб'єкту.
Копію заяви споживача про приєднання до Типового договору розподілу природного газу, або інший документ на підтвердження правомірності розподілу газу Відповідачем за вказаною адресою.
2. Забезпечити докази шляхом витребування у Відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» наступні документи:
Копію договору на постачання природного газу за адресою Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Новоселівка, вул. Лісна 10а;
Копію договору на постачання природного газу за адресою Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Новоселівка, вул. Лісна 12а;
Копію договору на постачання природного газу за адресою Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Новоселівка, вул. Лісна б/в «Маяк» (ТОВ «Штурман»).
12.04.2019 відповідач-1 подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивачем не доведено факту спричинення збитків, необґрунтовано їх розмір, не доведено вчинення правопорушення відповідачами, навіть не зазначено, яке це було правопорушення, не зазначено зв'язок такого правопорушення із заподіянням збитків, відсутні будь-які документи в матеріалах справи, що підтверджують розрахункову величину втрат, а тому звинувачення не можуть ґрунтуватися лише на припущеннях про існування відповідних обставин.
Відповідач-1 вважає, що твердження позивача про доведеність факту незаконного користування газотранспортними мережами є безпідставними та необґрунтованими. Позивач зобов'язаний діяти відповідно до вимог чинного законодавства України, однак будь-яких доказів про порушення його права власності та наявності перешкод у користуванні газовою мережею не надано, тільки сама по собі констатація факту користування газовою мережею не може бути беззаперечною підставою для відшкодування збитків, без доведеності заподіяння такої шкоди.
Відповідач-1 зазначив, що відповідно до вимог пункту 2 глави 1 розділу III Кодексу газорозподільних систем Власники газової мережі, яка згідно з розділом II цього Кодексу кваліфікується як газорозподільна система (крім газорозподільної системи, що відноситься до державного майна), що не є Операторами ГРМ, та Оператор ГРМ, до мереж якого підключені належні власникам газорозподільні системи (або на території ліцензованої діяльності якого знаходяться споживачі, підключені до цих газорозподільних систем), зобов'язані укласти договір про експлуатацію таких газорозподільних систем, або договір господарського відання чи користування з передачею газорозподільних систем на баланс Оператору ГРМ, або оформити передачу належних власникам газорозподільних систем у власність зазначеному Оператору ГРМ.
У власника газопроводу, виник обов'язок укласти відповідний договір з газорозподільним підприємством та є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язковим для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору.
Відповідач -1 вказав, що позивач, зловживаючи своїм становищем власника газопроводу, не виконуючи вимоги Кодексу газорозподільних систем, вимагає відшкодування збитків без доведеності реальності підстав на одержання певного доходу.
У відзиві відповідачем - 1 зазначено, що позивач у позовній заяві (зі зміною предмету позову) про стягнення збитків за неправомірне користування газорозподільними мережами стверджує про свою поінформованість, щодо проданого відповідачем об'єму природного газу споживачам приєднаним до газової мережі та зазначив, що обсяг проданого природного газу набагато більший ніж 1000 куб.м, а оскільки довести він не може, тому обмежується об'ємом проданого газу 1000 куб.м. Позивачем самостійно виміряно потужність газопроводу за формулою Довідника з проектування магістральних газопроводів під редакцією А.К. Дерцакян, 1977, призначеного для проектування магістральних трубопроводів. Позивач припустив, що газопровід спроможний пропустити об'єм газу більш 1000 куб.м. за годину.
Розраховуючи розмір збитків, позивач самотужки розрахував ціну газу відповідно до п. 12. Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2018 р. № 867, а саме: З 1 листопада 2018 р. по 31 грудня 2019 р. (включно) НАК "Нафтогаз України" здійснює продаж/постачання природного газу відповідно до пунктів 7, 8 і 11 цього Положення за ціною (без урахування податку на додану вартість, тарифів на транспортування та розподіл природного газу, які підлягають обов'язковій оплаті відповідно до умов договорів транспортування та розподілу природного газу). Ціна для населення становить 8548,92 грн. за 1 тис.м.3, для промислових споживачів 12 511,20 грн. за 1 тис.м.
Відповідач-1 вважає, що визначивши вартість природного газу, який НАК "Нафтогаз України" поставляє для потреб побутових споживачів на промислових підприємств, позивач вважає таку вартість своїми збитками. Виходячи з викладеного відповідач-1 вважає, що, позивачем, розрахунки спричинених збитків здійснені за надуманими даними, формулами, що не впливають на правильність вирішення справи.
Відповідач-1 зазначає, що відповідно до пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ, об'єм природного газу - кількість газу (м куб.), виміряна вузлом обліку природного газу або визначена в результаті інших регламентних процедур, передбачених цим Кодексом.
При тому що, обсяг розподіленого природного газу оператором ГРМ для кожного споживача окремо є конфіденційною інформацією та не може розголошуватись та передаватись третім особам.
Отже, на думку відповідача-1, позивач своїми ствердженнями вводить суд в оману про визначення ним обсягів проданого та спожитого газу для кожного споживача підключеного до газової мережі. Розрахунки визначені у відповідності до вищезазначеного Довідника, жодним чином не визначають реальність неодержаних доходів та заподіяних збитків, а тому не підлягають відшкодуванню.
Пред'явлення вимоги про відшкодування збитків покладає на позивача обов'язок довести, що за звичайних обставин він мав реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу, чого жодним чином зазначено не було.
На підставі викладеного відповідач-1 просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
12.04.2019 від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, з урахуванням зменшення позовних вимог, в якому відповідач-2 просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що позивач не надав до суду жодного доказу щодо реального зменшення будь-яких його майнових благ, яке пов'язано з утиском його інтересів, і яке саме виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які позивач мав би отримати. На думку відповідача - 2, ТОВ «Консалтінг-Універсал» лише теоретично зазначає про спричиненні йому збитки. Позивачем не доведено факту спричинення збитків, необґрунтовано їх розмір, не доведено вчинення правопорушення відповідачами, не зазначено, яке це було правопорушення, не зазначено зв'язок такого правопорушення із заподіянням збитків, відсутні будь-які документи в матеріалах справи, що підтверджують розрахункову величину втрат, а тому звинувачення не можуть ґрунтуватися лише на припущеннях про існування відповідних обставин.
На думку відповідача - 2 твердження позивача про доведеність факту незаконного користування газотранспортними мережами є безпідставними та необґрунтованими. Позивач зобов'язаний діяти відповідно до вимог чинного законодавства України, однак будь-яких доказів про порушення його права власності та наявності перешкод у користуванні газовою мережею не надано, тільки сама по собі констатація факту користування газовою мережею не може бути беззаперечною підставою для відшкодування збитків, без доведеності заподіяння такої шкоди.
Відповідач -2 зазначає, що розраховуючи розмір збитків, позивач розрахував ціну газу відповідно до п. 12. Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2018 р. № 867. Тобто, визначивши вартість природного газу, який НАК "Нафтогаз України" поставляє для потреб побутових споживачів на промислових підприємств, позивач вважає таку вартість своїми збитками.
За викладених обставин відповідач-2 просив суд у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтінг - Універсал» відмовити в повному обсязі.
Ухвалою суду від 15.04.2019, відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення доказів; закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 22.04.2019.
19.04.2019 Позивач надав до суду заяву про повернення надміру сплаченого судового збору. Суд прийшов до висновку про розгляд даної заяви при винесенні рішення по справі.
В судовому засіданні 22.04.2019 розпочато розгляд справи по суті.
Представник Позивача в призначене судове засідання не з'явився, надав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку у судове засідання уповноваженого представника.
Представники Відповідачів-1,2 в судовому засіданні заперечили проти задоволення позову.
Ухвалою суду від 22.04.2019, відкладено розгляд справи до 13.05.2019.
13.05.2019 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.
Представники відповідачів-1,2 проти позову заперечували, з підстав викладених у відзивах на позов.
Судовий процес фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
В судовому засіданні 13.05.2019 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 240 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
З матеріалів справи вбачається, що 14.01.2009 між ВАТ «Дніпрошина» (продавець) та ТОВ «КОНСАЛТІНГ-УНІВЕРСАЛ» (покупець - позивач) було укладено договір купівлі-продажу майна від 14.01.2009р., відповідно до умов якого ТОВ «КОНСАЛТІНГ-УНІВЕРСАЛ» стало власником нерухомого майна - бази відпочинку «Сосновий бор» з приналежностями до нього та рухомого майна, згідно Додатків №1,2,3,4 до даного договору, які є невід'ємними частинами договору. Зокрема, з Додатку №4 вбачається, що покупцю був переданий газопровід 550М.П. (Б/В «Сосновий Бор») (а.с. 21-23).
Майно знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 с.Новоселівка, вул. Лісова, буд. 16а (п. 1.2. договору).
01.07.2012р. між власником системи газопостачання - ТОВ «КОНСАЛТІНГ-УНІВЕРСАЛ» (замовник - позивач) та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ» (виконавець - відповідач-1) було укладено договір №388 на планове технічне обслуговування систем газопостачання.
За пунктами 12.1., 12.5. цей договір набирає чинності з дати його підписання і діє 1 календарний рік. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік на таких самих умовах, якщо за місяць до закінчення терміну дії цього договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Крім того, позивач у позовній заяві зазначає, що 28.12.2012р. між Новомосковським управлінням по експлуатації газового господарства Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ» (постачальник) та ТОВ «КОНСАЛТІНГ-УНІВЕРСАЛ» (споживач) був укладений договір на постачання природного газу за врегульованим тарифом для потреб промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання №2013/ТИ-ИР-102830.
ТОВ «КОНСАЛТІНГ-УНІВЕРСАЛ» на адресу постачальника була направлена заява №11 від 10.10.2017р. про припинення газопостачання ТОВ «КОНСАЛТІНГ-УНІВЕРСАЛ» підрозділ б/в Сосновий бор за адресою газопроводу: Новомосковський р-н, с. Новоселівка, вул. Лісова, а саме в точці балансової належності позначеної на схемі, експлуатаційної відповідальності та меж технічного обслуговування систем газопостачання. У зв'язку з тим, що система газопостачання вже тривалий час не використовується, товариство вирішило здійснити роботи по демонтажу газопроводу, який належить йому на праві власності до точки балансової належності згідно схеми (а.с.25).
Позивач вказує, що відповідач-1 не погодив Позивачеві демонтаж газопроводу.
30.11.2017р. ТОВ «КОНСАЛТІНГ-УНІВЕРСАЛ» направив на адресу Центру обслуговування клієнтів ПАТ«ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ» заяву про припинення газопостачання №13 від 29.11.2017р.
17.04.2018 відповідач-1 направив позивачу лист №Ор02.3.2.- СЛ-7377-0418, в якому повідомив, що станом на 15 квітня 2018р. заборгованість за технічне обслуговування становить 1510,90 грн., який виник в період до 31.10.2017 року. У листі зазначено, що на даний час база відпочинку «Сосновий Бор» природний газ не використовує, та нарахування за технічне обслуговування не проводиться. Також у листі зазначено, що для припинення дії договору №388. від 01.07.2017р. ділянку газопроводу від точки балансової належності бази відпочинку «Сосновий Бор» до туристичного комплексу «Маяк» ТОВ «Штурман» позивач може передати у комунальну власність Піщанській сільській раді з послідуючим укладенням договору господарського відання.
В подальшому, в січні 2018 року ТОВ "Консалтінг-Універсал" звернувся до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" про зобов'язання припинити газопостачання ТОВ "Консалтінг-Універсал" підрозділ б/в Сосновий бор за адресою газопроводу: Новомосковський р-н, с. Новоселівка, вул. Лісова, а саме в точці балансової належності позначеної на схемі експлуатаційної відповідальності та меж технічного обслуговування систем газопостачання.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2018 у справі №904/267/18, яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.08.2018 та постановою Верховного Суду від 21.11.2018, в задоволенні позову відмовлено.
Підставою для відмови у задоволенні позову стало встановлення судами факту анулювання ліцензії відповідача на здійснення діяльності з постачання природного газу, що відповідно до статті 16 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" унеможливлює здійснення останнім діяльності з постачання природного газу, одним з елементів якої є вчинення дій з припинення газопостачання та автоматично означає припинення правовідносин між сторонами за договором 28.12.2012 №2013-ти-ир-102830 ще з липня 2015 року в силу статті 607 Цивільного кодексу України. А також той факт, що припинення газопостачання спірною системою газопостачання автоматично призведе до припинення розподілу природного газу приєднаним до цієї системи третім особам - ТОВ "Штурман" та житловому будинку №12.
Звертаючись до суду із позовом у даній справі позивач посилається на те, що під час розгляду господарської справи № 904/267/18 рішенням суду позивачу було відмовлено в задоволенні позовних вимог в зв'язку з тим, що була встановлена наявність приєднань до газопроводу позивача інших споживачів, третіх осіб - ТОВ «Штурман» та житлового будинку №12. Приєднання були здійснені ПАТ «Дніпропетровськгаз». Позивач зазначає, що позивач та попередній власник ГРМ не погоджували підключення споживачів до спірного газопроводу. За твердженням позивача, починаючи з 2005 року Відповідач-1 використовував власність позивача - газопровід 550 М.П. для забезпечення поставки і розподілу природного газу іншим споживачам без належного дозволу на те з боку власника ГРМ. та отримував від такого розподілу фактичний прибуток.
Позивач вважає, що своїми діями (розподілом та постачанням газу своїм споживачам з використанням ГРМ позивача) відповідач-1 та відповідач-2 завдають позивачеві збитки, а саме: неотримання доходу (орендної плати), який позивач міг би реально одержати у разі виконання вимог закону та укладення договору оренди приватного майна, що використовується відповідачем для забезпечення розподілу природного газу.
Сума збитків, заявлена позивачем до стягнення, визначена з розрахунку за проданий Відповідачами-1,2 газ в об'ємі 1000 куб.м. кожному підключеному споживачеві.
Згідно з розрахунками позивача, пропускна здатність газопроводів позивачем розраховується з урахуванням вимог нормативних документів, що обмежують максимальну допустиму швидкість потоку газу трубопроводів величиною 25 м/с. Швидкість потоку газу залежить від тиску газу та площі перетину трубопроводу, а також від стисливості газу та його температури. Пропуску здатність трубопроводу можливо розрахувати виходячи з класичної формули швидкості руху газу в газопроводі (довідник з проектування магістральних газопроводів під редакцією А.К. Дерцакян, 1977). Згідно технічної документації газопровід, що перебуває у власності Позивача складається з водогазопровідної труби ДУ80, яка має відповідні параметри:
Діаметр труби газопроводу ТОВ «Консалтинг Універсал» становить:
зовнішній - 89 мм
внутрішній - 80 мм (Ду - діаметр умовного проходу) ДСТУ БА.2.4-25:2008. СПДБ. газопостачання, внутрішні пристрої. Робочі креслення.
Позивач зазначає, що пропускна спроможність газопроводу Позивача становить:
Qmax = (W * Dл 2 * Р) / (0,1273 * z * T)
W- швидкість руху газу в газопроводі, м / сек;
Q - витрата газу через дане перетин (при 20 ° С і 760 мм рт. Ст.), М3 / год;
z - коефіцієнт стисливості (для ідеального газу 2=1);
Т = (273 + і ° С) - температура газу, ° К;
D - внутрішній діаметр трубопроводу, мм;
р = (Рраб + 0,1012) - абсолютний тиск газу, кгс/ см2 (атм);
В системі СІ (1 кгс / см2 = 0,098 МПа; 1 мм = 0,1 см)
Пропускна здатність газопроводів розраховується з урахуванням вимог нормативних документів, що обмежують максимально допустиму швидкість потоку газу в трубопроводі величиною W-25 м/с/
Рраб (шах) трубопровід середнього тиску одно 3.0 кгс/см2 або в системі СІ (3,0x0,098 = 0,294Мпа)
Пропускна спроможність газопроводу ТОВ «Консалтинг-Універсал» становить:
Qmax = (25 х 80л 2 х 0,3952) / (0,1273 х 1 х 293) = 63 232 / 37,2989 = 1 695,278 м3/годину.
Позивач вказує, що газопровід Позивача спроможний пропустити об'єм газу більш ніж 1000 куб. м. за 1 годину.
Згідно з пунктом 12 Постанови КМ №867 від 19 жовтня 2018 року формула, по якій розраховується ціна продажу природного газу виглядає так:
Ц = (Цбаз х Кд),
де Ц - ціна продажу / поставки природного газу;
Цбаз - середня арифметична ціна продажу / поставки природного газу НАК "Нафтогаз України" для промислових споживачів, за умови передоплати до періоду поставки газу, що діяла з 1 липня 2018 по 30 вересня 2018 (8981 гривня за 1000 м3 згідно з прейскурантом на природний газ з ресурсів НАК "Нафтогаз України");
Кд - коефіцієнт дисконту, що дорівнює: 0,6943 - для розрахунку ціни природного газу з 1 листопада 2018 року;
Позивач вказує, що в результаті розрахунку згідно з формулою, описаною вище, вартість природного газу для населення при наявності газових лічильників дорівнює:
Для населення 8,54892 грн. за 1 м3 з ПДВ, з урахуванням округлення 8,55 грн.
Для промислових споживачів 12511,20 за 1 м3 з ПДВ, з урахуванням округлення 12,51 грн.
На підставі наведеного розрахунку позивач просить стягнути солідарно з відповідачів-1,2 збитки в розмірі 29 609,04 грн., що і є причиною виникнення цього спору.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, на підставі наступного.
У відповідності до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно зі ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст.224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1)протиправної поведінки; 2)шкоди та її розміру; 3)причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкоди; 4) вини.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем нараховано до стягнення з відповідачів-1,2 збитки у розмірі вартості поставленого газу відповідачами 1,2 іншим споживачам у розмірі 29 609,04 грн.
Як зазначалось вище Позивач вважає, що своїми діями (розподілом та постачанням газу своїм споживачам з використанням ГРМ позивача) відповідач-1 та відповідач-2 завдають позивачеві збитки, а саме: неотримання доходу (орендної плати), який позивач міг би реально одержати у разі укладення договору оренди приватного майна, що використовується відповідачем для забезпечення розподілу природного газу.
При цьому позивач в судовому засіданні 13.05.2019 зазначив, що, оскільки труба є власністю позивача, він міг би здати її на металобрухт та отримати за неї кошти, або укласти договір оренди газорозподільної мережі та отримувати орендну плату.
Відповідно до вимог пункту 2 глави 1 розділу III Кодексу газорозподільних систем власники газової мережі, яка згідно з розділом II цього Кодексу кваліфікується як газорозподільна система (крім газорозподільної системи, що відноситься до державного майна), що не є Операторами ГРМ, та Оператор ГРМ, до мереж якого підключені належні власникам газорозподільні системи (або на території ліцензованої діяльності якого знаходяться споживачі, підключені до цих газорозподільних систем), зобов'язані укласти договір про експлуатацію таких газорозподільних систем, або договір господарського відання чи користування з передачею газорозподільних систем на баланс Оператору ГРМ, або оформити передачу належних власникам газорозподільних систем у власність зазначеному Оператору ГРМ (у тому числі шляхом купівлі-продажу).
Договори експлуатації, господарського відання та користування укладаються за формами, визначеними у додатках 3 - 5 цього Кодексу (крім газових мереж, що є державним майном).
Таким чином, на власника газопроводу покладається обов'язок укласти відповідний договір з газорозподільним підприємством. При цьому, позивач, як власник газопроводу, не звертався до відповідачів-1,2 з пропозиціями укласти відповідний договір на користування газопроводом.
Доказів звернення позивача до відповідачів 1,2 з пропозиціями укласти відповідний договір в матеріалах справи відсутні, як і відсутні докази фактичного понесення позивачем збитків, у зв'язку з користуванням відповідачами мережами, які належать позивачу.
Також суд констатує, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами розміру збитків, які позивач просить суд стягнути з відповідачів 1,2, виходячи з такого.
Розраховуючи розмір збитків, Позивач розрахував ціну газу відповідно до п. 12. Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2018 р. № 867, а саме: з 1 листопада 2018 р. по 31 грудня 2019 р. (включно) НАК "Нафтогаз України" здійснює продаж/постачання природного газу відповідно до пунктів 7, 8 і 11 цього Положення за ціною (без урахування податку на додану вартість, тарифів на транспортування та розподіл природного газу, які підлягають обов'язковій оплаті відповідно до умов договорів транспортування та розподілу природного газу). Ціна для населення становить 8548,92 грн. за 1 тис.м.3, для промислових споживачів 12 511,20 грн. за 1 тис.м.
Тобто, визначивши вартість природного газу який НАК "Нафтогаз України" поставляє для потреб побутових споживачів на промислових підприємств, позивач вважає вартість газу своїми збитками.
При здійсненні розрахунку збитків позивачем було застосовано дані довідника з проектування магістральних газопроводів під редакцією А.К. Дерцакян, 1977.
Згідно з короткою анотацією до довідника, у ньому викладені матеріали, необхідні для проектування магістральних трубопроводів. У ньому наводяться відомості з гідравлічних розрахунків, вибору оптимальної траси і майданчиків компресорних і нафтоперекачувальних насосних станцій, проведення і обсягу вишукувальних робіт, з проектування лінійної частини трубопроводу, з усіма допоміжними спорудами і комунікаціями, автоматики і телемеханіки, організації експлуатації та інших розділів проектування.
Довідник призначений для проектувальників магістральних трубопроводів і може бути корисний широкому колу інженерно-технічних працівників газової і нафтової промисловості, а також студентам відповідних спеціальностей.
Таким чином, позивач лише теоретично обґрунтовує можливість отримання доходу, від наявного у нього майна.
При цьому, пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними.
На позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків і причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
Суб'єктом права вимоги у зазначеному зобов'язанні може бути будь-яка особа, якій заподіяно шкоду. Носієм обов'язку відшкодувати шкоду, в свою чергу, можуть виступати: безпосередній заподіювач шкоди та інші особи (незавдавачі шкоди), на яких законом покладено обов'язок із відшкодування шкоди.
Вимагаючи відшкодування збитків у виді упущеної вигоди, особа повинна довести, що за звичайних обставин вона мала реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу. При цьому важливим елементом доказування наявності неодержаних доходів (упущеної вигоди) є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої особи. Слід довести, що протиправна поведінка, дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - наслідком такої протиправної поведінки.
Разом із тим відповідно до частини 1 статті 142 Господарського кодексу України прибуток (доход) суб'єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб'єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.
Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується.
При цьому пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов'язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У виді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання. Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення.
Дослідивши усі обставини справи та надавши оцінку зібраним у справі доказам, суд встановив, що позивачем не обґрунтовано та не доведено наявності у діях відповідачів-1,2 повного складу цивільного правопорушення, як необхідної умови для стягнення збитків, а розмір заявленої до стягнення суми збитків (ймовірно неодержаних позивачем доходів), не доведений позивачем належними доказами.
Отже, позивач не довів завдання шкоди у заявленій до стягнення сумі неправомірними діями відповідачів-1,2, так і наявність причинно-наслідкового зв'язку між збитками та протиправною поведінкою відповідача.
На підставі викладеного суд відмовляє в задоволенні позову у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
У відповідності до статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтінг-Універсал" до Відповідача-1: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз", Відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збуд" про стягнення збитків за неправомірне користування газорозподільними мережами в розмірі 29 609,04 грн.
Витрати зі сплати судового збору покласти на позивача.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 14.05.2019
Суддя Н.Г. Назаренко