13.05.2019 м.Дніпро Справа № 904/5294/18
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),
суддів Подобєда І.М., Кощеєва І.М.,
секретар судового засідання: Абадей М.О.,
представники сторін у судове засідання не з'явились;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Перемога" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2019 у справі №904/5294/18 (суддя Красота О.І., повний текст рішення складено 12.02.2019)
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафто-Трейд", м.Підгородне, Дніпропетровська область
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Перемога", с.Веселе, Межівський район, Дніпропетровська область
про стягнення 282 734 грн. 28 коп.,
У листопаді 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафто-Трейд" (надалі - ТОВ "Нафто-Трейд") звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перемога" (надалі - ТОВ "Перемога") на свою користь 252 500 грн. заборгованості, 4 797 грн. 50 коп. інфляційних витрат, 23 465 грн. 20 коп. пені, 1 971 грн. 58 коп. 3% річних.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2019 у справі №904/5294/18 позов задоволено; з ТОВ "Перемога" на користь ТОВ "Нафто-Трейд" стягнуто 252 500 грн. заборгованості, 4 797 грн. 50 коп. інфляційних витрат, 23 465 грн. 20 коп. пені, 1 971 грн. 58 коп. 3% річних та 4 241 грн. 01 коп. судового збору.
Рішення місцевого господарського суду мотивовано обґрунтованістю та правомірністю заявлених позовних вимог.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ "Перемога" подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушення судом норм процесуального права, просить Центральний апеляційний господарський суд його скасувати.
Апелянт зазначає, що:
- суд першої інстанції порушив процесуальні права ТОВ «Перемога», передбачені ст. ст. 7, 42 Господарського процесуального кодексу України, а саме позбавив сторону у справі права на подання пояснень та заперечень на позов, доказів в обґрунтування своєї правової позиції, що на думку відповідача, призвело до винесення неправильного та необ'єктивного висновку про задоволення позовних вимог;
- у рішенні зазначено, що ТОВ «Перемога» відзив на позов, а також докази повної оплати до суду не надав, поштове відправлення №4930006953370 вручене 18.12.2018, але це не вповідає дійсності; ухвали Господарського суду Дніпропетровської області відповідачем отримано не було; ТОВ «Перемога» не було повідомлено судом про розгляд справи №904/5294/18, який відбувся без виклику сторін, тому був позбавлений процесуальних прав щодо подачі відзиву на позовну заяву та інших заяв та клопотань щодо розгляду справи;
- ТОВ «Нафто-Трейд» здійснив поставку товару ТОВ «Перемога» на загальну суму 252 500 грн., однак 28.12.2018 відповідачем було сплачено суму боргу, про що було відомо позивачу, але останній не повідомив про ці обставини суд першої інстанції.
05.04.2019 до канцелярії Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява сторін, якою вони просять суд затвердити мирову угоду від 28.03.2019 у справі №904/5294/18, укладену між ТОВ «Нафто-Трейд» та ТОВ «Перемога» на умовах, що викладені у ній, пославшись на врегулювання спору.
Сторони на виклик суду не з'явились, про час і місце проведення судового засідання повідомленні належним чином, з огляду на що колегія суддів вважає можливим переглянути справу в апеляційному порядку за їх відсутності.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи, що між ТОВ "Нафто-Трейд" (продавець) та ТОВ "Перемога" (покупець) укладений договір поставки нафтопродуктів №560317 від 09.03.2017 (надалі - договір), за умовами якого продавець зобов'язався поставити та передати у власність покупця нафтопродукти в кількості та асортименті, що передбачені за умовами данного договору, а покупець зобов'язався прийняти товар від продавця та оплатити його вартість.
Асортимент, ціна, кількість, умови і терміни поставки товару обумовлюються в додатках, що є невід'ємною частиною даного договору (п.1.3. договору).
Згідно п.1.4. договору у випадку якщо поставка товару здійснюється без складання додатка до даного договору, всі істотні і погоджені сторонами умови поставки зазначаються в товаротранспортних і/або видаткових документах, що складаються продавцем і підтверджується (акцептуються) покупцем при здійсненні приймання-передачі товару. У цьому випадку складені продавцем товаротранспортні або видаткові документи до моменту їхнього акцепту покупцем є пропозицією продавця покупцеві прийняти поставку товару за даним договором у кількості на умовах і за ціною, зазначених у відповідних товаротранспортних і/або видаткових документах.
Пунктом 3.1. договору передбачено, що ціна за одиницю товару погоджується в порядку, визначеному пунктами 1.3, 1.4 договору. Ціна товару включає податки та обов'язкові платежі, передбачені чинним законодавством України.
Відповідно до п.3.2. договору загальна сума договору становить вартість поставленого на підставі договору товару.
Пунктом 4.1. договору передбачено, що розрахунки між сторонами здійснюються в національній валюті України. Вид розрахунків - безготівковий. Форма розрахунків - платіжним дорученням.
Відповідно до п. 4.2. договору розрахунки за товар здійснюються покупцем не пізніше строку, узгодженому у додатку, який є невід'ємною частиною договору. У випадках, передбачених п.1.4. договору, оплата за поставлений товар здійснюється покупцем на користь продавця протягом 5 робочих днів з моменту отримання покупцем товару.
Зобов'язання покупця по оплаті товару вважаються виконаними з моменту зарахування грошових коштів за кожну окрему партію товару на розрахунковий рахунок продавця (п. 4.3. договору).
Даний договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2019, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.9.13 договору).
На виконання умов договору позивач здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 252 500 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0001423 від 05.08.2018 (а.с. 14).
Позивач у позові зазначив, що відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленого товару не виконав, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість на суму 252 500 грн.; відповідачем суму заборгованості у розмірі 252 500 грн. не оплачено, що і є причиною виникнення спору.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України).
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).
Станом на час розгляду справи місцевим господарським судом доказів сплати заборгованості від сторін не надійшло.
Ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2018 щодо відкриття провадження у справі №904/5294/18 представником відповідача отримана 18.12.2018 (а.с. 34).
З урахуванням викладеного, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 252 500 грн. підлягає задоволенню.
Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 Цивільного кодексу України).
У випадку порушення термінів оплати вартості товару відповідачем останній зобов'язаний сплатити на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення до моменту повної оплати (п. 6.3. договору).
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем нараховано відповідачу та пред'явлено до стягнення пені в розмірі 23 465 грн. 20 коп. 3% річних в розмірі 1 971 грн. 58 коп. та інфляційні втрати в розмірі 4 797 грн. 50 коп. за період з 10.08.2018 по 12.11.2018; вказані вимоги місцевий господарський суд визнав обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 192 Господарського процесуального кодексу України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно ч.4 ст. 192 Господарського процесуального кодексу України укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією самою ухвалою одночасно закриває провадження у справі.
Відповідно до ст. 274 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу. Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 191, 192 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.
Як зазначалось вище, мирова угода від 28.03.2019, яку просять затвердити сторони, надійшла до суду апеляційної інстанції після прийняття рішення по суті спору.
Згідно п. 2 мирової угоди від 28.03.2019 сторони підтверджують факт повної оплати суми основного боргу в розмірі 252 500 грн. та відшкодування сплаченої позивачем суми судового збору по даній справі, що становить 4 241 грн. 01 коп., у зв'язку з чим позивач відмовляється від позовних вимог про стягнення основного боргу та судових витрат.
Відповідно до п. 3 мирової угоди від 28.03.2019 судові витрати, пов'язані із апеляційним оскарженням рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2019 року у справі № 904/5294/18, несе відповідач.
У свою чергу, позивач відмовляється від позовних вимог до відповідача на суму 4 797 грн. 50 коп. інфляційних витрат, 23 465 грн. 20 коп. пені, 1 971 грн. 58 коп. 3% річних (п. 4 мирової угоди від 28.03.2019).
Подана сторонами мирова угода від 28.03.2019 відповідає вимогам ст. 192 Господарського процесуального кодексу України. Мирова угода укладена в інтересах обох сторін, підписана уповноваженою особою відповідача - директором ОСОБА_1 та позивача - директором ОСОБА_2 та не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб, тому наявні підстави для затвердження мирової угоди від 28.03.2019 в редакції, викладеній сторонами; визнання нечинним судового рішення від 12.02.2019 та закриття провадження у справі №904/5294/18 на підставі ст. 274 Господарського процесуального кодексу України.
Одночасно апеляційний суд роз'яснює сторонам правові наслідки укладення мирової угоди та закриття провадження у справі, передбачені статтею 231 Господарського процесуального кодексу України, якими є недопущення повторного звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Частиною 2 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що у разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку, суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним під час подання відповідної апеляційної чи касаційної скарги.
Аналогічні положення викладені в ч. 4 ст. 7 Закону України “Про судовий збір”.
Оскільки судова колегія дійшла висновку про затвердження мирової угоди у даній справі на стадії перегляду її в апеляційному порядку, апелянту - ТОВ "Перемога" у відповідності до вимог ч. 2 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України, ч. 4 ст. 7 Закону України “Про судовий збір” підлягає поверненню з Державного бюджету України 50% судового збору, сплаченого за розгляд справи в апеляційній інстанції, відповідно до платіжного доручення №1234 від 07.03.2019.
Керуючись статтями 130, 192, 269, 274, п. 3 ч. 1 ст. 275, 281 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафто-Трейд" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Перемога" про затвердження мирової угоди від 28.03.2019 задовольнити.
2. Затвердити мирову угоду від 28.03.2019 у справі №904/5294/18, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафто-Трейд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Перемога" у наведеній сторонами редакції:
«МИРОВА УГОДА по справі № 904/5294/18
м. Дніпро « 28» березня 2019 року
Товариство з обмеженою відповідальністю «НАФТО-ТРЕЙД» (ЄДРПОУ 32812383), в особі директора Синього Олександра ОСОБА_3 , який діє на підставі Статуту, іменоване надалі «Позивач», з однієї сторони,та
Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА» (ЄДРПОУ 30927164), в особі директора Маловічко Сергія ОСОБА_4 , який діє на підставі Статуту, надалі «Відповідач», з іншої сторони, разом надалі іменовані «Сторони», а кожна окремо «Сторона», уклали цю Мирову угоду по справі №904/5294/18 (далі - Мирова угода) за позовною заявою ТОВ «Нафто-Трейд» до ТОВ «Перемога» про стягнення 252 500,00 грн. - заборгованості, 4 797,50 грн. - інфляційних витрат, 23 465,20 грн. - пені, 1 971,58 грн. - 3% річних та судовий збір в сумі 4 241,01 грн.
1. Сторони домовились врегулювати спір по справі № 904/5294/18 шляхом підписання та виконання Мирової угоди.
2. Сторони підтверджують факт повної оплати суми основного боргу в розмірі 252 500,00 (двісті п'ятдесят дві тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. та відшкодування сплаченої Позивачем суми судового збору по даній справі, що становить 4 241,01 грн. (чотири тисячі двісті сорок одну) гривень 01 копійок, у зв'язку з чим Позивач відмовляється від позовних вимог про стягнення основного боргу та судових витрат.
3. Судові витрати, пов'язані із апеляційним оскарженням рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2019 року у справі №904/5294/18 несе Відповідач.
4. У свою чергу, Позивач відмовляється від позовних вимог до Відповідача на суму 4 797,50 грн. - інфляційних витрат, 23 465,20 грн. - пені, 1 971,58 грн. - 3% річних.
5. Позивач заявляє, що з моменту підписання Мирової угоди не матиме жодних майнових претензій до Відповідача з приводу предмета спору по справі №904/5294/18 про стягнення заборгованості.
6. Сторони підтверджують, що всі викладені умови цієї Мирової угоди відповідають їх реальному волевиявленню та інтересам, а також породжують появу наслідків, зазначених в тексті цієї Мирової угоди. Сторонам відомо, що наслідком укладення цієї Мирової угоди є закриття провадження у справі №904/5294/18, а, отже, повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.
7. Сторони підтверджують, що особи, які підписали від імені Сторін цю Мирову угоду, мають всі необхідні для підписання цієї Мирової угоди повноваження і не мають будь-яких обмежень їх повноважень та/або правоздатності, та/або дієздатності.
8. Мирова угода набирає чинності з моменту її затвердження судом і діє до повного виконання зобов'язання, передбаченого цією Мировою угодою.
9. Якщо у процесі виконання цієї Мирової угоди відбудуться реорганізація, зміни підпорядкованості чи форми власності однієї з Сторін або обох Сторін, ця угода зберігає силу для правонаступника такої Сторони.
10. Ця Мирова угода складена українською мовою у трьох примірниках, по одному для Позивача, Відповідача та Центрального апеляційного господарського суду
11. Найменування, реквізити та підписи сторін:
ТОВ «ПЕРЕМОГА» ТОВ «НАФТО-ТРЕЙД»
52930, Дніпропетровська обл., 52001, Дніпропетровська обл.,
с. Веселе, Межівський район Дніпропетровський р-н.,
вул. Центральна, б. 74 м. Підгородне,
ЄДРПОУ 30927164 вул. Комсомольська, буд. 22
п/р 26000010037419 Код ЄДРПОУ 32812383
в АБ «ПІВДЕННИЙ» р/р № НОМЕР_1
МФО 328209 в АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК
ІПН 309271604216 АВАЛЬ» у м.Києві,
МФО 380805
_________________С.В. МАЛОВІЧКО __________________О.М.СИНІЙ».
підпис, м.п. підпис, м.п.
3. Визнати нечинним рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2019 у справі №904/5294/18.
4. Закрити провадження у справі №904/5294/18.
5. Повернути ТОВ “Перемога” з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 180 грн. 76 коп., сплачений згідно платіжного доручення №1234 від 07.03.2019, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи №904/5294/18.
Ухвала суду апеляційної інстанції є виконавчим документом і набирає законної сили з дати її підписання та може бути пред'явлена до виконання відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України “Про виконавче провадження” протягом трьох років.
Сторони мають право оскаржити ухвалу до Верховного Суду протягом двадцятиденного строку в порядку, визначеному ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Е.В.Орєшкіна
Суддя І.М. Подобєд
Суддя І.М. Кощеєв
(Повний текст ухвали складено 14.05.2019).