14.05.2019 року м.Дніпро Справа № 908/2626/18
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Березкіної О.В. (доповідач)
суддів: Дарміна М.О., Іванов О.Г.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Югтехагро”
на рішення Господарського суду Запорізької області від 15.01.2019 ( суддя Колодій Н.А.) у справі № 908/2626/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Бердянський завод сільгосптехніки” (71107, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Матвєєва, 1)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Югтехагро” (71100, Запорізька область, пр. Пролетарський, 99)
про стягнення суми 7562,08 грн.
Позивач - ТОВ “Бердянський завод сільгосптехніки” звернувся до ТОВ “Югтехагро” із позовом про стягнення суми 7562,08 грн., з яких: сума 6190 грн. - основний борг, 677,39 грн. - пеня, 208,06 грн. - 3% річних, 486,63 грн. - інфляційні втрати.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 15.01.2019 у справі №908/2626/19 позов задоволено частково.
Суд стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю “Югтехагро” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Бердянський завод сільгосптехніки” суму 6190 (шість тисяч сто дев'яносто) грн. основного боргу, 200 (двісті) грн. 96 коп. - 3% річних, 486 (чотириста вісімдесят шість) грн. 63 коп. інфляційних втрат, 592 (п'ятсот дев'яносто дві) грн. 17 коп. пені, 2000 (дві тисячі) грн. витрат на професійну правничу допомогу, 1740 (одну тисячу сімсот сорок) грн. 49 коп. судового збору.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Югтехагро” звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просив рішення суду від 15.01.2019 скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт посилається на те, що ним не було отримано копії позовної заяви, тому що вона була направлена на неналежну адресу, в додатках до позову відсутні докази направлення копії позовної заяви відповідачу, що позбавило його можливості подати відзив на позовну заяву.
Апелянт зазначає, що клопотання про відкладення розгляду справи, подане відповідачем через канцелярію суду, було судом відхилене, в зв'язку з чим справа розглянута без з'ясування всіх обставин, без належного дослідження поданих позивачем доказів на підтвердження своїх вимог.
При винесенні рішення від 15 січня 2019 року Господарський суд Запорізької області не дослідив підписаний сторонами Договір, наявні в матеріалах справи документи, неправильно визначився із характером спірних правовідносин, не застосував закон, який підлягає застосуванню, зокрема ст. 638 ЦК України, ст. 181 ГК України.
Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення суду та відмови у позові.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.03.2019року апеляційну скаргу було залишено без руху, надано строк для усунення недоліків: надати докази сплати судового збору, надати належні докази направлення на адресу позивача апеляційної скарги листом з описом вкладення.
01.04.2019року до канцелярії апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю “Югтехагро” надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, надано докази сплати судового збору.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.04.2019 р. відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Югтехагро». Розгляд апеляційної скарги призначено провести в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Згідно ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
У відзиві на апеляційну скаргу, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Бердянський завод сільгосптехніки” не погоджується з доводами викладеними в апеляційній скарзі, вважає їх безпідставними, а скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 25.04.2018 між ТОВ “Бердянський завод сільгосптехніки” (продавець, позивач у справі) та ТОВ “Югтехагро” (покупець, відповідача) був укладений договір купівлі-продажу № 29/24, відповідно до умов якого, продавець зобов'язався передати у власність, а покупець прийняти та оплатити, на умовах визначених в даному договорі, сільськогосподарську техніку, а також запчастини та комплектуючи до неї (п. 1.1).
Ціна на товар вказується у специфікаціях, рахунках та інших супровідних документах (п. 2.2).
Відповідно до п. 3.6 договору моментом поставки вважається дата отримання товару покупцем, яка вказана в у видатковій накладній при прийманні товару на складі продавця або дата його передачі перевізнику (дата оформлення товарно-транспортної накладної, відмітка в декларації, квитанції тощо).
Згідно з п. 11.1 договору він вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та дії до 31.12.2018, а в частині взаєморозрахунків - до повного розрахунку між сторонами.
Специфікацією № 1 від 24.04.2018 сторони погодили найменування, кількість та ціну товару, а також умови розрахунків. Так, загальна вартість товару, який позивача передає відповідачу, становить 609750 грн. Покупець здійснює передоплату у розмірі 30% - 182925 грн., в термін до 14.06.2018. Розрахунок у розмірі 40% - 243900 грн., по факту виготовлення. Розрахунок у розмірі 30% - 182900 грн., протягом 30 днів з моменту відвантаження. Строк відвантаження товару визначено до 28.06.2018.
Звертаючись до Товариства з обмеженою відповідальністю “Югтехагро” із позовом про стягнення суми 7562,08 грн., з яких: сума 6190 грн. - основний борг, сума 677,39 грн. - пеня, сума 208,06 грн. - 3% річних, сума 486,63 грн. - інфляційні втрати, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Бердянський завод сільгосптехніки” посилався на те, що відповідач не виконав свої зобов"язання за договором купівлі-продажу № 29/24 від 24.04.2018 року в частині повної оплати поставленого товару, а також не сплатив в повному обсязі за поставлений згідно з видатковою накладною № РН-0000257 від 14.09.2017.
Задовольняючи позовні вимоги частково, господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідач неналежно виконує зобов'язання за договором купівлі-продажу № 29/24 від 25.04.2018 в частині оплати наданого товару, та не в повному обсязі здійснив оплату товару за видатковою накладною № РН-0000257 від 14.09.2017 на загальну суму 6190 грн., що є підставою для стягнення пені, перерахованої судом першої інстанції і зменшеної до 592,17 грн., та сум, передбачених статтею 625 ЦК України.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Згідно зі ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.
Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач 19.07.2019 передав відповідачу товар на загальну суму 609 750 грн. Факт поставки товару підтверджується видатковою накладною №РН-0000099 від 19.07.2018 на суму 609 750 грн.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Аналогічний припис містить п.п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.
Відповідач, в свою чергу, оплату за отриманий товар здійснив частково в розмірі 604 760 грн. Зазначене підтверджується платіжними дорученнями № 3273 від 24.04.2018 на суму 15440 грн., № 3504 від 13.06.2018 на суму 167925 грн., № 3850 від 15.08.2018 на суму 91462,50 грн., № 3688 від 16.07.2018 на суму 243460 грн., № 3883 від 20.08.2018 на суму 86472,50 грн. Несплаченою залишилась сума 4990 грн.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за договором купівлі-продажу № 29/24 від 24.04.2018 становить 4990 грн.
Крім того, згідно видаткової накладної № РН-0000257 від 14.09.2017 позивач здійснив поставку товару відповідачу на суму 264 375 грн. Факт отримання товару підтверджується самою видатковою накладною, складеною та підписаною обома сторонами.
Відповідно до ст.ст. 11, 509 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення зобов'язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку), зокрема, є договори та інші правочини.
Отже, між сторонами виникли правовідносини, що породили взаємні права та обов'язки. Позивач зобов'язався здійснити передачу товару, а відповідач, в свою чергу, прийняти та оплатити отриманий товар.
Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною ж ч. 1 ст. 692 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
З аналізу вищезазначених норм вбачається, що термін виконання зобов'язання, що випливає з правовідносин купівлі-продажу, чітко встановлений спеціальною нормою права, а саме зі статті 692 ЦК України, відповідно до якої покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. Зазначена позиція викладена у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань”.
Оскільки строк оплати товару сторонами встановлений не був, то відповідач мав розрахуватися з позивачем за товар негайно, тобто, в день прийняття товару та підписання видаткової накладної.
Як вбачається з матеріалів справи, за отриманий товар за видатковою накладною відповідач сплатив суму 256 162,50 грн.
31.08.2018 між сторонами було складено акт звірки, яким відповідач визнав суму боргу в розмірі 8212,50 грн., а 30.11.2018 відповідач сплатив ще 7012,50 грн.
Оскільки загальна сплата за видатковою накладною № РН-0000257 від 14.09.2017 становить 263 175 грн., то за даною накладною несплаченою залишилась сума 1200 грн., яка підлягає до стягнення з відповідача, а з урахуванням несплаченої за договором суми у розмірі 4990 грн., усього за договором та видатковою накладною до стягнення підлягає 6190 грн.
Відповідач доказів належного виконання зобов'язання і перерахування позивачу заявленої до стягнення суми не надав, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача загальної суми заборгованості в розмірі 6190 грн.
Також позивач просив стягнути з відповідача суму 208,06 грн. - 3% річних за загальний період з 21.08.2018 по 30.11.018 та суму 486,63 грн. інфляційних втрат за загальний період з вересня 2018 по жовтень 2018. Нарахування річних та інфляційних здійснено за порушення грошових зобов'язань за договором купівлі-продажу № 29/24 від 24.04.2018 та за видатковою накладною № РН- 0000257 т від 14.09.2017.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо законом чи договором не встановлений інший розмір відсотків.
Період нарахування інфляційних позивачем здійснено вірно, суму інфляційних втрат суд залишає в заявленому позивачем розмірі.
Таким чином, з відповідача слід стягнути 3% річних в розмірі 200,96 грн. та інфляційні втрати в розмірі 486,63 грн.
Позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 677,39 грн. з загальний період з 19.08.2018 по 30.11.2018 за порушення грошових зобов'язань за договором купівлі-продажу № 29/24 від 24.04.2019.
Пунктом 7.1. договору сторони визначили, що при несвоєчасній оплаті покупець несе відповідальність у вигляді сплати неустойки в розмірі двох облікових ставок НБУ, що діють в період заборгованості, виходячи з суми заборгованості, за кожен день прострочення, але не більше 10% від суми договору.
Нарахування позивачем пені є обґрунтованим та законним, проте, розрахунок пені судом першої інстанції скориговано в частині періоду, та обґрунтовано стягнуто 592,17 грн. пені, а не 677,39 грн., як розрахував позивач.
Згідно з ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
На підтвердження витрат на послуги адвоката, позивачем надано копію договору про надання юридичних послуг від 07.11.2018, укладеного з адвокатом Кузнєцовим Д.А. та платіжне доручення № 1656 від 27.11.2018 про перерахування грошових коштів в розмірі 5000 грн.
Згідно з ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Визначаючи розмір таких витрат, суд першої інстанції врахував ціну позову - 7562,08 грн., складність справи та час, який міг витратити на підготовку матеріалів позовної заяви кваліфікований фахівець, а також врахував те, що розрахунок суми боргу не представляє складності.
З огляду на зазначені обставини, господарський суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що розмір відшкодування юридичної допомоги у розмірі 5000 грн. є неспіврозмірним з наданими у даній справі адвокатськими послугами, та обґрунтовано зменшив їх до суми 2000 грн.
Колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не направлялись на адресу відповідача копії позовної заяви з додатками, а також зазначено не вірний адрес відповідача з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява вих.№ 246 від 30 листопада 2018 року з усіма додатками була направлена відповідачу - ТОВ «Югтехагро» цінним листом з описом вкладення на адресу: м. Бердянськ, пр-т Пролетарський, 99, 71100 ( а.с.3-9, т.1).
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження юридичної особи: м. Бердянськ, Запорізька область, проспект Пролетарський, будинок 99, 71100, тобто, ця адреса зазначена і в договорі купівлі-продажу №29/24 від 24.04.2018 року, і співпадає і з поштовою адресою ( а.с.17-20, т.1).
Саме по собі неотримання відповідачем позовної заяви не було поважною причиною для неподання відзиву та нез'явлення у судове засідання, яке було призначене на 15 січня 2019 року.
Згідно пунктів 8, 9, 10, 19 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, оператори поштового зв'язку надають послуги з пересилання внутрішніх та міжнародних поштових відправлень, поштових переказів. До внутрішніх поштових відправлень належать, зокрема, листи - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю.
Національний оператор поштового зв'язку забезпечує надання універсальних послуг поштового зв'язку на всій території України.
До універсальних послуг поштового зв'язку належать послуги з пересилання: поштових карток, листів, бандеролей, секограм - простих та рекомендованих; посилок без оголошеної цінності масою до 10 кілограмів.
Оператори поштового зв'язку зобов'язані забезпечувати:
надання послуг поштового зв'язку встановленого рівня якості відповідно до нормативно-правових актів, що регламентують діяльність операторів поштового зв'язку, умов договору;
пересилання поштових відправлень, що належать до універсальних послуг поштового зв'язку, у нормативні строки, встановлені Мінінфраструктури;
пересилання поштових відправлень, що не належать до універсальних послуг поштового зв'язку, поштових переказів у нормативні строки, встановлені ними самостійно згідно із законодавством;
схоронність поштових відправлень та коштів;
таємницю інформації у сфері надання послуг поштового зв'язку;
доступ користувачів до інформації, передбаченої Законом України "Про поштовий зв'язок".
Внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.
Пунктами 60, 62 вищевказаних Правил встановлено, що внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля.
Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
На доданих в якості доказів направлення позовної заяви відповідачу надано опис вкладення на адресу ТОВ «Югтехагро», який засвідчив відповідність поштового вкладення зазначеному опису та прийняв до виконання поштове відправлення.
Відповідачем копія ухвали була отримана 18 грудня 2019 року, тобто за 27 днів до дати судового засідання ( а.с.46, т.1).
Також матеріали справи № 908/2626/18 містять заяву від 15.01.2018 року від представника ТОВ «Югтехагро» Каганович О.І. про ознайомлення з матеріалами справи ( а.с.48, т.1) та клопотання про відкладення розгляду справи ( а.с.51, т.1).
Представник ОСОБА_1 з матеріалами справи не ознайомився, в матеріалах справи не міститься жодного доказу, який би підтвердив причину, що перешкодила представнику відповідача ознайомитись з матеріалами справи в господарському суду Запорізької області.
Посилання представника відповідача на те, що він перебував у відпустці з 28.12.2018 року по 14.01.2019 року є безпідставними, оскільки ухвалою суду від 10.01.2018 явка сторін у судове засідання визнана не обов'язковою. Слід також зазначити, що ухвалу суду про відкриття провадження у справі № 908/2626/18 від 10.12.2018 відповідачем отримано ще 18.12.2018 (поштове повідомлення а.с.46, т.1), однак відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк останнім надано не було.
Відповідно до 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Так, статтею 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:
1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;
2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;
3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;
4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:
1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Згідно з Порядком ведення державного реєстру судових рішень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2006р. за № 740, кожна фізична або юридична особа має загальний доступ до судових рішень, внесених до Реєстру. Відкритий доступ користувачів до електронних копій судових рішень здійснюється цілодобово та безоплатно через офіційний веб-портал ДСА.
Таким чином, представник відповідача мав можливість ознайомитись з текстами процесуальних документів по вказаній справі в державному реєстрі судових рішень.
Крім того, відповідач не був обмежений у праві вибору представника, і йому нічого не перешкоджало звернутись по правову допомогу до іншого, який би мав час для своєчасного вчинення процесуальний дій у справі № 908/2626/18.
Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.
Інших належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст.75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі, скаржник не надав.
З урахуванням вищевикладеного, господарський суд Запорізької області всебічно, повно, об'єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального права, з дотриманням норм процесуального права, що у відповідності до п.1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без зміни.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Югтехагро”- залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 15.01.2019 (суддя Колодій Н.А.), у справі №908/2626/18 - залишити без змін.
Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги віднести на Товариство з обмеженою відповідальністю “Югтехагро”.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ч. 2 п. 3 ст. 287 ГПК України.
Повний текст постанови складено 14.05.2019року
Головуючий суддя О.В.Березкіна
Суддя М.О.Дармін
Суддя О.Г.Іванов