13.05.2019 року м.Дніпро Справа № 904/5344/18
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Березкіної О.В. (доповідач),
суддів: Антоніка С.Г., Дарміна М.О.
Секретар судового засідання Ковзиков В.Ю.
Учасники процесу не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровській тепловозоремонтний завод", м. Дніпро
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2019року у справі № 904/5344/18 (суддя Первушин Ю.Ю.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Амідас", м. Харків
до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровській тепловозоремонтний завод", м. Дніпро
про стягнення заборгованості та штрафних санкцій у загальному розмірі 1402861 грн. 03 коп.
Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю "Амідас" звернувся до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровській тепловозоремонтний завод" із позовом про стягнення 1 402 861,03 грн., з яких: основний борг - 1 209 780 грн. 00 коп., пеня - 96 206 грн. 19 коп., 3% річних - 27 155 грн. 67 коп. та інфляційних втрат - 69 719 грн. 17 коп.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2019 року у справі №904/5344/18 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Амідас" до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" про стягнення 1402861,03 грн. задоволено у повному обсязі.
Суд стягнув з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Амідас" суму заборгованості у розмірі 1209780,00 гривень, пеню у розмірі 96206,19 гривень, 3 відсотка річних у розмірі 27155,67 гривень, інфляційні нарахування у розмірі 69719,17 гривень та 21042,92 гривень судового збору.
Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся відповідач - Приватне акціонерне товариство "Дніпропетровській тепловозоремонтний завод", в якій просив рішення суду скасувати в частині стягнення штрафних санкцій та судового збору у відповідній частині та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій.
Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з'ясуванням всіх дійсних обставин, що мають значення для справи.
Зокрема, апелянт посилається на те, що специфікація, надана позивачем, не містить номеру та дати, у зв'язку з чим незрозуміло, до якого договору відноситься даний документ.
Крім того, суд не врахував, що саме позивачем не виконано належним чином всього обсягу обов'язків, покладених на нього умовами договору, а саме: не надання рахунку на оплату, не складання акту-приймання об'єкту в ремонт, що свідчить про ненастання строку оплати, і як наслідок, відсутність підстав для стягнення штрафних санкцій.
Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення суду першої інстанції в частині стягнення штрафних санкцій та у відповідній частині судового збору, та відмови в задоволенні позовних вимог в цій частині.
Позивачем - ТОВ «Амідас» надано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначено, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, доводи відповідача, в свою чергу, які зазначені в апеляційній скарзі, є безпідставними та необґрунтованими. Просить залишити оскаржуване рішення - без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.03.2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровській тепловозоремонтний завод" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2019 року у справі №904/5344/18, розгляд призначено на 13.05.2019рік.
Представник позивача в судове засідання 13.05.2019 року не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомленний належним чином ( поштове повідомлення а.с.126, т.1), надавши заяву про розгляд справи без участі його представника.
У відзиві на апеляційну скаргу, позивач просить суд залишити рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2019року у справі № 904/5344/18 (суддя Первушин Ю.Ю.) без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
До суду апеляційної інстанції 13.05.2019року представник відповідача не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надав.
Відповідно до ч.11,12 статті 270 ГПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки в судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
Відповідно до статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим кодексом для вручення судових рішень.
Статтею 242 ГПК України, яка регламентує порядок вручення судового рішення, зазначено, що днем вручення судового рішення є день проставляння у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, або відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Оскільки рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення було вручено 03.04.2019року ( а.с.125, т.1) , колегія суддів вважає, що відповідач був належним чином повідомлений тому це надає право суду розглянути справу без його участі.
Згідно з Порядком ведення державного реєстру судових рішень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2006р. за № 740, кожна фізична або юридична особа має загальний доступ до судових рішень, внесених до Реєстру. Відкритий доступ користувачів до електронних копій судових рішень здійснюється цілодобово та безоплатно через офіційний веб-портал ДСА.
Таким чином , представник відповідача має можливість ознайомитись з текстами процесуальних документів по вказаній справі в державному реєстрі судових рішень.
Суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами, за відсутності представника позивача та відповідача, оскільки про час та місце розгляду справи вони повідомлені в належний спосіб у справі достатньо матеріалів для розгляду апеляційної скарги, а відкладення розгляду справи є правом, а не обов'язком суду, яке залежить від наявності обставин, які унеможливлюють вирішення спору.
13.05.2019 року в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, з'ясувавши обставини справи, перевіривши їх доказами, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 18.09.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Амідас” (виконавець) та Приватним акціонерним товариством “Дніпропетровський тепловозоремонтний завод” (замовник) укладений договір № 17091т (Договір) ( а.с.17-21, т.1).
Відповідно до п. 1.1 Договору, виконавець приймає на себе зобов'язання виконати роботи з ремонту колінчастого валу 2-9ДГ.8спч-1. Обсяги та ціни ремонту визначені в Додатку №1, що є невід'ємною частиною Договору у порядку та строки, передбачені договором. Виконавець зобов'язується виконати у встановлений строк ремонт об'єктів, у відповідності до встановлених законодавством вимог, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи виконавцем.
Згідно із п. 2.1 Договору, загальна вартість наданих за цим договором робіт складає -1861200 грн. (один мільйон вісімсот шістдесят одна тисяча двісті гривень) 00 коп., у тому числі ПДВ 20% - 310 200 грн. (триста десять тисяч двісті гривень) 00 коп.
Відповідно до п. 4.1 Договору, замовник здійснює оплату протягом 30-ти календарних днів з моменту підписання Акту приймання виконаних робіт на підставі рахунку виконавця.
Згідно з п. 8.1 Договору, виконавця зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі оплачувати виконані роботи.
Відповідно до п. 8.4 Договору, виконавець має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за виконані роботи з ремонту колінчастого валу 2-9ДГ.8спч-1.
Як передбачено п.9.1 Договору, відповідальність за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим Договором настає відповідно до чинного законодавства.
Пунктом 9.5 Договору передбачено, що сплата штрафних санкцій не звільняє від виконання своїх зобов'язань за цим Договором.
Звертаючись до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровській тепловозоремонтний завод" із позовом про стягнення 1 402 861,03 грн., з яких 1 209 780 грн. 00 коп.- основного боргу, пені - 96 206 грн. 19 коп., 3% річних - 27 155 грн. 67 коп. та інфляційних втрат - 69 719 грн. 17 коп., позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Амідас” посилався на неналежне виконання відповідачем умов Договору на виконання робіт №17091т від 18.09.2017 в частині своєчасної оплати за виконані роботи.
Задовольняючи позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Амідас”, господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не були виконані зобов'язання за спірним договором щодо оплати у встановлений строк наданих послуг згідно спірних актів, відповідно відповідачем було допущено прострочення виконання вказаних зобов'язань, що є підставою як для стягнення основного боргу, так і нарахованих за прострочення виконання пені та сум, передбачених статтею 625 ЦК України.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивачем надавались послуги з ремонту колінчатих валів, про що сторонами складались відповідні Акти прийому - передачі виконаних робіт. Зокрема:
- Акт прийому-передачі виконаних робіт №1 від 17.10.2017 (ремонт колінчастого валу 2-9 ДГ8.спч-1 (№ 4012), вартість послуг склала 620400,00 грн. (а.с.23).
- Акт прийому-передачі виконаних робіт №2 від 08.05.2018 (ремонт колінчастого валу 2-9 ДГ8.спч-1 (№ 4950), вартість послуг склала 589380,00 грн. (а.с.24).
З урахуванням п. 4.1 укладеного між сторонами Договору, замовник повинен був здійснити оплату за виконанні роботи згідно Акту прийому-передачі виконаних робіт №1 від 17.10.2017 - 16.11.2017 (включно), згідно Акту прийому-передачі виконаних робіт №2 від 08.05.2018 - 07.06.2018 (включно).
Проте, відповідач в порушення взятих зобов'язань перед позивачем, своєчасно за виконані роботи не сплатив, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 1 209 780,00 грн.
Дані обставини відповідачем не заперечуються, та в частині стягнення основної заборгованості рішення суду першої інстанції не оскаржується сторонами.
Як вбачається з тексту апеляційної скарги, рішення господарського суду оскаржується відповідачем лише в частині стягнення штрафних санкцій та у відповідній частині судового збору, а тому саме в цій частині колегія суддів здійснює перегляд судового рішення.
Відповідно до ст.193 ГК України, ст.525, ст.526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться.
Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Оскільки сторонами не заперечувалось виконання позивачем умов договору та обсяги виконаних робіт, то означене є підставою виникнення у відповідача, як замовника, зобов'язання оплатити вказані послуги відповідно до умов договору №17091т від 18.09.2017 та чинного законодавства на підставі складених за договором актів прийому - передачі виконаних робіт.
Відповідно до п. 4.1 Договору, замовник здійснює оплату протягом 30-ти календарних днів з моменту підписання Акту приймання виконаних робіт на підставі рахунку виконавця, а тому колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта про ненастання строку оплати
наданих послуг по Акту №1 прийому - передачі виконаних робіт від 17.10.2017 на суму 620400,00 грн. з 17.11.2017 та по Акту №2 прийому - передачі виконаних робіт від 08.05.2018 на суму 589380,00 грн. з 08.06.2018 року.
При цьому слід зазначити, що наявність вказаної заборгованості відповідач не спростував, докази, які б підтверджували факт сплати відповідачем вартості наданих послуг або неможливості виконання цього зобов'язання з поважних причин, в матеріалах справи відсутні.
Невиконання зобов'язання або виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), що мало місце у даному випадку (несплата відповідачем вартості наданих послуг) згідно ст.610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов'язання, зокрема з боку відповідача.
Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Тобто, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він або взагалі не приступив до виконання зобов'язання, або якщо він не виконав зобов'язання в межах встановленого в договорі чи законі строку.
Враховуючи те, що відповідачем не були виконані зобов'язання за спірним договором щодо оплати у встановлений строк наданих послуг згідно спірних актів, відповідно відповідачем було допущено прострочення виконання вказаних зобов'язань.
В свою чергу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Як передбачено частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).
Згідно положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з п. 9.3 Договору, за несвоєчасне здійснення Відповідачем розрахунку, згідно з умовами цього Договору, Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення строків розрахунків.
На підставі п. 10.3. договору, позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 96 206,19 грн. за період з 08.06.2018 по 23.11.2018 за Актом №2 прийому - передачі виконаних робіт від 08.05.2018 на суму 589380,00 грн.
З огляду на встановлення судом невиконання відповідачем зобов'язань за спірним договором щодо здійснення оплати за надані послуги, суд вважає правомірним нарахування позивачем пені на існуючу суму боргу.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, колегія суддів погодилась, що вказані нарахування проведено у відповідності до вимог чинного законодавства, а відтак, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув пеню у сумі 96206,19 грн.
Відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Індекс інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція, що кореспондується з приписами абз. 3 п.3.1. Постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013р. №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань.
Згідно пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.
У відповідності до листа Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р, при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.
Відповідно до п. 4.1 Договору, замовник здійснює оплату протягом 30-ти календарних днів з моменту підписання Акту приймання виконаних робіт на підставі рахунку виконавця.
З урахуванням п. 4.1 укладеного між сторонами Договору, замовник повинен був здійснити оплату за виконанні роботи згідно Акту прийому-передачі виконаних робіт №1 від 17.10.2017 - 16.11.2017 (включно), за виконанні роботи згідно Акту прийому-передачі виконаних робіт №2 від 08.05.2018 - 07.06.2018 (включно).
Позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 27155,67грн. за загальний період з 17.11.2017 по 23.11.2018 та інфляційні в розмірі 69719,17 грн. за період грудень 2017 - жовтень 2018.
З огляду на встановлення судом невиконання відповідачем зобов'язань за спірним договором щодо здійснення оплати за надані послуги, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції про правомірне нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат на існуючу суму боргу.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що вказані нарахування проведено у відповідності до вимог чинного законодавства, а відтак, господарський суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача суму 3% річних у розмірі 27155, 67 грн. та інфляційних втрат у розмірі 69719,17 коп.
Доводи апелянта про те, що специфікація, надана позивачем, не містить номеру та дати, у зв'язку з чим незрозуміло до якого договору відноситься даний документ, є безпідставними, оскільки дані специфікації щодо найменування робіт, кількості та вартості повністю співпадають з найменуванням робіт, кількістю та вартістю, які вказані в підписаному сторонами акті прийому-передачі виконаних робіт. Відповідачем не надано належних та достатніх доказів, що дана специфікація не відноситься до договору №17091т., або відноситься до іншого договору.
Посилання апелянта на те, що строк оплати за договором не настав, у зв'язку із ненаданням позивачем рахунку на оплату, не звільнює відповідача від виконання зобов'язань з оплати фактично наданих послуг, оскільки ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 ЦК України.
Доводи апелянта про невиконання позивачем умов договору щодо складання акту-приймання об'єкту в ремонт, також є неспроможними, оскільки позивачем виконанні роботи, що підтверджується актами приймання виконаних робіт, підписаними відповідачем без зауважень, а тому зобов'язання з оплати виконаних робіт є такими, що настали.
З огляду на вищезазначене, господарський суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.
У відповідності до ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки, господарський суд Дніпропетровської області всебічно, повно, об'єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального права, з дотриманням норм процесуального права, означене у відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без зміни.
Керуючись ст.ст. 275-282 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровській тепловозоремонтний завод"- залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2019року у справі №904/5344/18 (суддя Первушин Ю.Ю.) - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 14.05.2019року.
Головуючий суддя О.В. Березкіна
Суддя М.О.Дармін
Суддя С.Г.Антонік