ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.05.2019Справа № 910/5939/19
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Аміго И С"
про вжиття заходів забезпечення позову у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аміго И С"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мамадай Рітейл"
про стягнення 1133522,02 грн
Суддя Усатенко І.В.
Представники сторін: без виклику.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Аміго И С" звернулось до Господарського суду міста Києва з заявою про забезпечення позову, долученою до позовної заяви за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аміго И С" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мамадай Рітейл" про стягнення 1133522,02 грн.
Заявник просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать відповідачу та заборонити відповідачу здійснювати відчуження належного йому майна. Заява обгрунтована тим, на зборах Кредиторів, які відбулися 25.04.2019 року об 11 год. за адресою: м. Київ, Бульвар Тараса Шевченка, 25 в конференц-залі готелю «ІБІС» представники Відповідача відкрито заявили, що більше не мають змоги оплачувати придбані ними Товари; з 26.04.2019 року роздрібна мережа Відповідача повністю припинила свою роботу; Своїм листом колишній директор Товариства з обмеженою відповідальністю «МАМАДАЙ РІТЕЙЛ» від 01.05.2019 року повідомила про зміну керівника та зміни у складі Учасників (Відповідача, Покупця), тобто Компанію було продано та змінився її Власник (Скріншот з поштового клієнта Позивача додається). Відповідачем досить тривалий час взагалі не здійснюються оплати за Договором (остання оплата була здійснена Відповідачем, Покупцем більше трьох місяців тому - 18.01.2019 року), хоча відповідно до умов Договору оплати повинні здійснюватися кожні 14 календарних днів; представники Відповідача вказують, що причиною не здійснення оплати за Договором є відсутність коштів на поточних рахунках Відповідача. Вищезазначене на думку позивача свідчить про подальші труднощі в реалізації прийнятого рішення за наслідками розгляду позову.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Аміго И С" про забезпечення позову, суд дійшов до висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову (ч. 1 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України).
Заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Аміго И С" про вжиття заходів до забезпечення позову, не містить обґрунтованих доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить документального обґрунтування, наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Зміна власника відповідача не підтверджує доводи позивача про можливе невиконання в подальшому рішення суду відповідачем.
Таким чином, заява позивача про забезпечення позову є такою, що не підлягає задоволенню, оскільки заявником не наведені достатньо обґрунтовані підстави того, що невжиття заходів щодо забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частинами 1-2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Таким чином, суд зазначає, що саме лише посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення прав і охоронюваних законом інтересів позивача, без обґрунтування підстав для вжиття таких заходів не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Суд не вбачає, що обрані позивачем заходи забезпечення позову є співмірними з предметом заявленого позову.
Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 1133522,02 грн, натомість просить вжити заходи забезпечення щодо всього майна та грошових коштів відповідача, а тому відповідний захід забезпечення є неспівмірним з заявленими позовними вимогами.
В той же час, заявником не надано суду жодних доказів на підтвердження намірів відповідача не виконувати рішення суду у даній справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).
Тобто, саме лише посилання в заяві на потенційну можливість невиконання рішення суду та імовірність порушення прав особи без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Оскільки, заявником не було надано доказів на підтвердження того, що невжиття, визначених ним заходів, забезпечення позову порушить права позивача та в подальшому утруднить чи може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
На підставі ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за подання заяви про забезпечення позову покладається на заявника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Аміго И С".
Керуючись ст.ст. 136, 137, 138-140 та ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Аміго И С" в задоволенні заяви про забезпечення позову у справі № 910/5939/19 шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать відповідачу та заборони відповідачу здійснювати відчуження належного йому майна.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
Суддя І.В.Усатенко