ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.04.2019Справа № 910/14876/18
За позовом Приватного підприємства "Світова музика",
організація, яка звертається за захистом порушених прав суб'єктів авторського
права і (або) суміжних прав - приватна організація "Організація колективного
управління авторськими і суміжними правами";
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Паб";
про стягнення 246 680,00 грн.
Суддя Мандриченко О.В.
Секретар судового засідання Дюбко С.П.
Представники:
Від позивача: Сербуль О.Ю., представник, довіреність № б/н від 15.12.2018 р.;
Від відповідача: Власенко О.С., представник, довіреність № б/н від 22.02.2017 р.;
До Господарського суду міста Києва звернулася Приватна організація "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" для захисту майнових авторських прав Приватного підприємства "Світова музика" з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден паб" 246 680,00 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав.
Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем майнових авторських прав позивача на публічне виконання музичних творів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2018 року відкрито провадження у справі № 910/14876/18 та вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання, розгляд справи призначено на 13.12.2018 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2018 року у підготовчому засіданні оголошено перерву до 22.01.2019 року та зобов'язано позивача надати господарському суду належним чином засвідчену копію регламентованих Приватною організацією "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами", як організацією колективного управління авторськими та суміжними правами, Правил декларування майнових прав на об'єкти авторського права ("твори" / "субвидані твори"), які передаються в управлінні ПО "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" за договором № АУ 010116 про управління майновими авторськими правами від 01.01.2016 року.
У підготовчому засіданні 22.01.2019 р. та 12.02.2019 р. було оголошено перерву у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/14876/18 до судового розгляду по суті на 28.03.2019.
У судовому засіданні 28.03.2019 оголошувалась перерва в слуханні справи по суті.
У cудовому засіданні 16.04.2019 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд про їх задоволення.
Представник відповідача заперечив щодо заявлених позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову.
У судовому засіданні 16.04.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
01.01.2016 між Приватною організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" (далі - організація) та Приватним підприємством "Світова Музика" (далі - видавник) укладено договір № АУ010116 про управління майновими авторськими правами, умовами якого передбачено, що видавник надає організації повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на твори, які належать видавнику, а саме: дозволяти або забороняти від імені видавника використання об'єктів авторського права третіми особами відповідно до умов цього договору
Відповідно до п. 7.3. договору, у випадку виявлення порушень прав, управління якими здійснює організація, остання після отримання згоди видавника, має право пред'являти заяви, судові позови з метою захисту порушених прав та здійснювати будь-які інші дії - як для захисту прав видавника, так і для реалізації своїх повноважень з управлінню цими правами.
Цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.1016, при цьому, сторони можуть продовжити строк дії договору № АУ010116, підписавши відповідну угоду про це (пункт 10.1. договору № АУ010116 в редакції додаткової угоди від 01.12.2016 № 1).
Пунктом 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 № 5 "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав" визначено, що відповідно до статті 45 Закону України "Про авторське право і суміжні права" суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто, через свого повіреного, через організацію колективного управління.
Згідно з підпунктом "г" ч. 1 ст. 49 Закону України "Про авторське право і суміжні права", організації колективного управління повинні виконувати від імені суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень, зокрема, таку функцію: звертатися до суду за захистом прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб'єктів. При цьому окреме доручення для представництва в суді не є обов'язковим.
Разом з тим така організація, пред'явивши позов, не є позивачем, оскільки вона звертається до суду за захистом прав суб'єктів авторського і (або) суміжних прав, а не своїх прав. Позивачем у таких випадках буде суб'єкт авторського права і (або) суміжних прав, на захист інтересів якого звернулася організація.
У випадку, якщо організація колективного управління звертається на захист прав фізичних осіб, такий спір розглядається в порядку цивільного судочинства. Якщо ж вона звертається на захист юридичних осіб, то, залежно від суб'єктного складу, спір розглядається в порядку господарського судочинства.
Відповідно до п. 49 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності", організації колективного управління, які здійснюють управління майновими правами на твори, повинні довести наявність у них прав на управління авторськими майновими правами певного кола осіб. Отже, у разі звернення організації колективного управління до суду з позовом про захист прав суб'єктів авторського права суд повинен з'ясовувати обсяг повноважень цієї організації згідно з договорами, укладеними цією організацією та суб'єктом авторського права. Якщо у організації колективного управління відсутні повноваження на управління майновими правами суб'єкта авторського права, зокрема, щодо конкретного твору, судам слід відмовляти у задоволенні позову цієї організації.
Документами, що підтверджують право організації на звернення до суду із заявою про захист авторського права та/або суміжних прав, є: видане Міністерством освіти і науки України свідоцтво про облік організацій колективного управління, свідоцтво про визначення організації уповноваженою організацією колективного управління згідно із статтями 42, 43 названого Закону; статут організації, що управляє майновими правами на колективній основі; в інших випадках, ніж передбачені згаданими статтями Закону України "Про авторське право і суміжні права" - договір з особою, якій належать відповідні права, на управління майновими правами на колективній основі, та/або договір з іноземною організацією, що управляє аналогічними правами, і документи, що підтверджують наявність у неї відповідних повноважень.
З наявних у справі матеріалів вбачається, що Приватна організація "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" є організацією колективного управління на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, що підтверджується виданим Державним департаментом інтелектуальної власності свідоцтвом про облік організації колективного управління від 24.01.2011 № 18/2011.
Також, 01.01.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Олл Мьюзик Паблишинг" (ліцензіар) та Приватним підприємством "Світова музика" (ліцензіат) укладено договір № 01/2016-Л про передачу в управління майнових прав на об'єкти авторських прав, відповідно до умов якого ліцензіар передає ліцензіату на територію України виключні права на управління майновими авторськими правами на всі музичні твори з текстом або без тексту, авторські права на які охороняються відповідно до законодавства Російської Федерації та України.
Додатком № 1 до договору № 01/2016-Л від 01.11.2016 Приватному підприємству "Світова музика" надається письмова згода пред'являти претензії та позови згідно діючого законодавства України з метою захисту прав. А також ліцензіар погоджується з правом ліцензіату доручити судове представництво Організації на підставі договору про управління майновими авторськими правами.
На виконання умов договору Підприємством надано декларацію № 73 від 01.08.2017 щодо музичних творів, майнові права на які передані в управління Організації, зокрема: назва твору "Attention", виконавець - Charlie Puth.
Отже, на підставі зазначених вище договорів про управління майновими авторськими правами та декларацій, позивач набув майнові права інтелектуальної власності на музичний твір "Attention", виконавець - Charlie Puth.
Статтею 1108 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) письмове повноваження, яке надає їй право на використання цього об'єкта в певній обмеженій сфері (ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності). Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності може бути оформлена як окремий документ або бути складовою частиною ліцензійного договору. Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності може бути виключною, одиничною, невиключною, а також іншого виду, що не суперечить закону. Невиключна ліцензія не виключає можливості використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері.
Згідно ст. 1109 Цивільного кодексу України, за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону. У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.
До майнових прав інтелектуальної власності на твір відповідно до ст. 440 ЦК України відносяться: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Як передбачено ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права", виключним правом є майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права", виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання і публічне сповіщення творів.
Як зазначено в пункті 41 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності", використанням твору в силу статті 441 ЦК України вважається, серед іншого, його публічне використання різними способами, як-от публічний показ, публічне виконання, в тому числі з допомогою технічних засобів, публічне сповіщення (радіо, телебачення) у місці, відкритому для публічного відвідування. Відповідальність за публічне виконання твору несе, зокрема, юридична особа, яка бере на себе ініціативу і відповідальність за проведення відповідного заходу.
У пункті 28 Постанови № 12 зазначено, що з огляду на приписи статті 33 ГПК України щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке:
1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов'язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача;
2) відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону при використанні ним твору та/або об'єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).
У прийнятті судового рішення зі спору, пов'язаного з порушенням авторського права та/або суміжних прав, не є достатнім загальне посилання суду на використання твору та/або об'єкта суміжних прав позивачем: мають бути з'ясовані конкретні форма і спосіб використання кожного об'єкта такого права.
05.12.2017 представником Організації Чередніченком Є.І. проведено фіксацію фактів використання музичних творів в приміщені ресторану "Голден Гейт", за адресою: м. Київ , вул. Володимирська , 40/2, в якому господарську діяльність здійснює Товариство з обмеженою відповідальністю "Голден Паб", у зв'язку з чим складено акт № 06/12/17, яким зафіксовано факт публічного виконання музичних творів, зокрема, твору під назвою "Attention", виконавець - Charlie Puth.
Так, мотивуючи свої позовні вимоги, позивач вказує про те, що використання відповідачем вищевказаного музичного твору у власній господарській діяльності відбулося без дозволу правовласника та без сплати авторської винагороди, чим порушено авторські права, передбачені вимогами п. "а", статті 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права".
Згідно зі статтею 1 Закону публічне виконання - це подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час.
Факт публічного виконання спірного музичного твору засвідчується також відеозаписом на CD диску, яким підтверджено час і місце використання твору "Attention" саме у закладі Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Паб". Перебування представника Організації у ресторані «Голден Гейт» за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 40/2, підтверджується також фіскальним чеком від 05.12.2017 № 26882.
До матеріалів справи долучено вказаний диск; суд оглянув відеозапис фіксації порушення та встановив таке:
- використання музичного твору "Attention" у виконані Charlie Puth, здійснювалося у приміщенні ресторану "Голден Гейт", в якому господарську діяльність здійснює Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Паб", шляхом публічного виконання у приміщенні;
- якість відеозапису та безперервна зйомка дає підстави виключити можливість монтажу.
Отже, як вже було встановлено судом, виключні майнові авторські права на музичний твір "Attention", виконавець - Charlie Puth, належать позивачу.
Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач має довести додержання ним вимог Цивільного кодексу України і Закону при використанні ним твори та/або об'єкти суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 Цивільного кодексу України).
Аналогічна правова позиція викладене в Постанові Верховного Суду від 06.03.2018 у справі №910/4461/17.
У матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про правомірне використання відповідачем спірного музичного твору, а тому використання відповідачем спірного музичного твору у власній господарській діяльності відбулося без дозволу відповідного правовласника та без сплати авторської винагороди.
Відповідно до ст. 431 Цивільного кодексу України порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену цим Кодексом, іншим законом чи договором.
Статтею 445 ЦК України передбачено право автора на плату за використання його твору, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншим законом.
При порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об'єктів суміжних прав, використанні творів і об'єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право вимагати визнання та поновлення своїх прав, у тому числі забороняти дії, що порушують авторське право і (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення.
Відповідно до п. "г" ч. 1 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права", при порушеннях будь-якою особою, зокрема, авторського права, передбаченого статтею 50 закону, суб'єкти авторського права мають право подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права, або виплату компенсацій.
Так, у пункті 42 постанови пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 №5 "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав" зазначено, що розмір компенсації визначається судом виходячи з позовних вимог, однак не може бути меншим від 10 і не може перевищувати 50 000 мінімальних заробітних плат (пункт "г" частини другої статті 52 Закону), які встановлені законом на час ухвалення рішення у справі.
Пунктом "г" ч. 2 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" передбачено, що суд має право постановити рішення чи ухвалу про: виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу. При визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов'язаний у встановлених пунктом "г" ч. 2 ст. 52 Закону межах визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.
Відповідно до п.п. 51.2, 52.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року №12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права та/або суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права та/або суміжних прав, а розмір збитків суб'єкт такого права доводити не зобов'язаний. Водночас розмір доведених збитків має враховуватися господарським судом у визначенні розміру компенсації.
Кожен окремий факт протиправного використання об'єктів авторського та/або суміжних прав, в тому числі неодноразове використання одного й того самого об'єкта, становить самостійне порушення і може бути підставою для застосування відповідальності у вигляді стягнення компенсації. У визначенні розміру такої компенсації господарським судам необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених статтею 3 Цивільного кодексу України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності.
Розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно- або багаторазове використання об'єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; наявність раніше вчинених відповідачем порушень виключного права даного позивача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації мають бути наведені в судовому рішенні. У визначенні суми компенсації господарський суд має виходити з того розміру мінімальної заробітної плати, який установлено на час прийняття судом відповідного рішення.
У абз. 9 ч. 2 ст. 52 України "Про авторське право і суміжні права" зазначено, що при визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов'язаний у встановлених пп. "г" п. 2 ст. 52 Закону № 3792-XII межах визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.
Таким чином, з огляду на розмір заявлених позовних вимог і встановленого законом мінімального розміру компенсаційних заходів, спрямованих на захист майнових прав суб'єктів авторського права, за наявності встановленого порушення стягненню підлягає сума у розмірі не менше 10 мінімальних заробітних плат на користь кожного із власників майнових прав на використані твори.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 11.11.2015 у справі № 3-994гс15.
Як вбачається з матеріалів справи, Приватна організацією "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" просить стягнути з відповідача суму компенсації у розмірі 246 680,00 грн., яка вираховується за формулою:
1 (один музичний твір) Х 140 (мінімальних заробітних плат) Х 1 762,00 (розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018) = 246 680,00 грн.
Відповідно до абзацу 3 підпункту 51.3. пункту 51 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 12 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності", у визначенні суми компенсації господарський суд має виходити з того розміру мінімальної заробітної плати, який установлено на час прийняття судом відповідного рішення.
Однак, відповідно до пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.
Наразі такі зміни до Закону не внесені. Водночас виплата згаданої компенсації підпадає під ознаки "інших виплат", про які йдеться у наведеному приписі Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ, тобто розмір мінімальної заробітної плати, визначений цим Законом, на даний час не підлягає застосуванню як розрахункова величина при визначені компенсації, пов'язаної з порушенням авторського права і (або) суміжних прав.
Отже, при визначені розміру відповідної компенсації слід виходити з приписів пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" та застосовувати розрахункову величину у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року (з 1 січня 2019 року - 1 921 грн.).
Разом з тим, суд вважає визначений Приватною організацією "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" розмір компенсації необґрунтовано завищеним.
Так, Організацією належними засобами доказування доведено факт порушення в відповідачем майнових прав суб'єкта авторського права шляхом вчинення дій, які визнаються порушенням авторського права, але належним чином не обґрунтувано співвідношення розміру визначеної ним компенсації за порушення авторського права з розміром завданої неправомірним використанням об'єктів авторського права шкоди, що може бути визначена з урахуванням розміру збитків потерпілої особи, розміру доходу, отриманого відповідачем внаслідок правопорушення тощо.
За таких обставин, вимога Приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правам" в інтересах Приватного підприємства "Світова музика" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Паб" компенсації підлягає задоволенню частково у розмірі 19 210,00 грн. за розрахунком: один об'єкт інтелектуальної власності * 10 прожиткових мінімумів* 1 921 грн. 00 коп. (1*10* 1 921,00 = 19 210,00 грн.), за порушення майнових авторських прав за використання без дозволу об'єкта правового захисту музичного твору "Attention", виконавець - Charlie Puth.
За таких підстав, суд, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги Приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" в інтересах Приватного підприємства "Світова музика" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Паб" про виплату компенсації у зв'язку з порушенням майнових авторських прав є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Паб" (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 40/2; ідентифікаційний код 31238986) на користь Приватного підприємства Світова Музика" (02222, м. Київ, вул. Сабурова, 16, кв. 119; ідентифікаційний код 36463790) в особі Приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами (02002, м. Київ, вул. Є.Сверстюка, 23, оф. 916; ідентифікаційний код 37396151) 19 210 (дев'ятнадцять тисяч двісті десять) грн. 00 коп. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав та 288 (двісті вісімдесят вісім ) грн. 15 коп. судового збору.
3. У задоволенні іншої частини позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Мандриченко
Дата складання рішення 13.05.2019