номер провадження справи 28/55/19
10.05.2019 Справа № 908/609/19
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Федорової Олени Владиславівни, розглянувши у відкритому судовому засіданні при секретарі Рикун А.В. у спрощеному позовному провадженні матеріали справи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "ІНДУСТРІАЛЬНИЙ" (проспект Слобожанський, буд. 109-А, офіс 1, м.Дніпро, 49074, ідентифікаційний код 39026439)
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Український Рітейл" (вул.Добролюбова, буд. 25, м. Запоріжжя, 69006, ідентифікаційний код 34604386)
про стягнення 514 480, 47 грн.
представники сторін: не з'явились;
До господарського суду Запорізької області звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "ІНДУСТРІАЛЬНИЙ" з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Український Рітейл" основного боргу в сумі 490930,24 грн., пені в сумі 18236,55 грн., інфляційних втрат в сумі 4793,96 грн., 3% річних в сумі 1519,72 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань щодо повної оплати товару, поставленого позивачем відповідачу в період з 01.11.2018 по 08.01.2019 на виконання договору поставки №01/02-16 від 01.02.2016, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 490930,24 грн. За прострочення оплати товару позивач нарахував пеню, 3% річних та інфляційні втрати, які просить стягнути з відповідача разом із сумою основного боргу.
Позов заявлено на підставі на ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ст. ст. 509, 526, 530, 610, 612 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2019 позовну заяву передано на розгляд судді Федоровій О.В.
Ухвалою суду від 18.03.2018 позовну заяву залишено без руху, позивачу наданий строк для усунення виявлених недоліків. Зокрема, встановлено, що позивачу необхідно надати докази оплати відповідачем суми 96449,36 грн., на яку є посилання в позові; пояснення щодо видаткової накладної №РН-0003287 від 13.11.2018 на суму 45234,00 грн., яка зазначена на сторінці 2 позовної заяви; обґрунтований розрахунок позовних вимог
У встановлений строк на адресу суду від позивача надійшла заява з доказами усунення виявлених судом недоліків та збільшення позовних вимог.
В тексті заяви про усунення недоліків позивач, з урахуванням виправлених помилок, просить суд стягнути з відповідача 476087,85 грн. основного боргу, 32682,71 грн. пені, 4021,35 грн. інфляційних втрат, 2723,56 грн. 3% річних. Відповідно до цієї заяви позивач зменшив суму основного боргу та інфляційних втрат, збільшив суму пені та 3% річних.
Суд прийняв до розгляду вказану заяву в частині усунення виявлених судом недоліків позовної заяви. Збільшені позовні вимоги судом до розгляду не прийняті, оскільки не були предметом звернення до суду в первісній позовній заяві. Суд звернув увагу позивача, що положеннями ст. 46 ГПК України передбачено право позивача на збільшення розміру позовних вимог до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Таким чином, предметом розгляду суду є позовні вимоги про стягнення з відповідача 515480,47 грн., які були прийняті судом до розгляду ухвалою суду 15.04.2019.
Даною ухвалою суду відкрито провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 28/55/19, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 10.05.2019.
03.05.2019 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить відмовити позивачу в позові посилаючись на те, що позивач не надав належно оформлених видаткових накладних та товарно-транспортних накладних на підтвердження поставки товару, що є підставою для відстрочення оплати товару відповідно до умов договору. Крім того, відповідач зауважив, що позивач не надав доказів понесення витрат на правову допомогу в заявленому розмірі.
В судове засідання 10.05.2019 сторони своїх представників не направили причин неявки не повідомили.
У зв'язку з неявкою представників сторін у судове засідання фіксація судового процесу технічними засобами відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України не здійснювалася.
08.05.2019 від сторін надійшла спільна заява про затвердження мирової угоди у справі.
За змістом мирової угоди відповідач визнає, що станом на день судового розгляду сума заборгованості за договором поставки становить 490930,24 грн., пеня - 18236,55 грн., інфляційні втрати - 4793,96 грн., 3% річних - 1519,72 грн.
Сторони погодили графік сплати основного боргу в сумі 350930,24 грн. в період з 06.05.2019 по 04.10.2019.
Також сторони погодили встановити суму товарного кредиту в розмірі 140000,00 грн., визначивши, що товарний кредит - сума, яка не підпадає під поточні оплати, але яка є перехідним боргом відповідача та підлягає оплаті у строк до 18.11.2019.
Сторони погодили, що поставка товару за договором поставки буде здійснюватися відповідно до замовлень з 05.10.2019. Позивач в даному випадку не вважатиметься таким, що прострочив виконання зобов'язання щодо строків поставки товару за договором поставки.
За умови належного та своєчасного виконання відповідачем умов пунктів 4, 5 мирової угоди щодо здійснення своєчасного та повного розрахунку на користь позивача, сторони узгодили, що відносно залишку існуючої заборгованості відповідача перед позивачем у вигляді пені, 3% річних та інфляційних втрат відбувається прощення боргу та відповідач звільняється від їх оплати.
Відповідач визнав свій обов'язок з відшкодування позивачу не менше 50% сплаченого позивачем судового збору. Сторони погодили, що 50% судового збору в сумі 3866,11 грн. відповідач перераховує позивачу не пізніше 5 робочих днів після підписання сторонами даної мирової угоди, а решта 50% судового збору повертається позивачу з Державного бюджету відповідно до ч. 1 ст. 130 ГПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Сторони погодили, що в разі порушення або неналежного виконання відповідачем умов пунктів 5 6 мирової угоди, прощення боргу не відбувається і для відповідача настають несприятливі наслідки у вигляді негайного примусового стягнення основного боргу в сумі 490930,24 грн., пені в сумі 18236,55 грн., інфляційних втрат в сумі 4793,96 грн., 3% річних в сумі 1519,72 грн. та судового збору в сумі 3866,11 грн.
Розглянувши умови вказаної мирової угоди, суд відмовив у її затвердженні, виходячи з наступного.
Статтею 192 ГПК України встановлено, що мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.
До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії.
Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією самою ухвалою одночасно закриває провадження у справі.
Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо:
1) умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними;
2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Відповідно до ст. 193 ГПК України виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і строки, передбачені цією угодою.
Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".
У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.
Суд зазначає, що погоджена сторонами сума основного боргу в розмірі 490930,24 грн. суперечить сумі основного боргу, яка вказана в заяві про усунення недоліків позовної заяви (476087,85 грн.), а також сумі основного боргу з урахуванням наданих позивачем доказів оплати та зарахування взаємних зустрічних вимог сторін.
Так, позивач надав акт звірки сторін взаємних розрахунків сторін станом на 31.01.2019, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем становить 490930,24 грн. Згідно наданої позивачем бухгалтерської довідки від 26.02.2019 позивач провів зарахування зустрічних вимог сторін на суму 14842,39 грн. З урахуванням цього, сума боргу відповідача мала зменшитися і не може становити 490930,24 грн.
При цьому суд звертає увагу позивача, що в заяві про усунення недоліків позовної заяви позивач посилається на здійснені відповідачем оплати за договором поставки №01/02-16 від 01.02.2016 за 12.11.2018 в сумі 10000,00 грн. та за 28.12.2018 в сумі 30000,00 грн. На підтвердження цих оплат позивач надав виписки по рахунку позивача. Однак в призначенні платежу згідно цих виписок значиться інший договір №СТМ/04092015 від 04.09.2015. Позивач не надав пояснень щодо зарахування цих оплат в рахунок погашення боргу за договором поставки №01/02-16 від 01.02.2016, який є предметом спору в даній справі.
Невизначеність щодо предмету спору впливає також на суму судових витрат, які підлягають розподілу судом за результатами розгляду справи, та розподілені сторонами в мировій угоді.
Крім того, суд зазначає, що ухвала про затвердження мирової угоди як виконавчий документ має містити заходи примусового виконання рішення (п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження»), які дозволять її виконати в примусовому порядку у разі її невиконання. З огляду на це умови мирової угоди мають бути конкретними, однозначними та передбачати чіткі строки для їх виконання.
З огляду на строки виконання умов мирової угоди суд має встановити в ухвалі про затвердження мирової угоди строк пред'явлення її до виконання (п. 7 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження»). При цьому в разі надання відстрочки (розстрочки) сплати платежів строки пред'явлення до виконання визначаються з урахуванням строків закінчення відстрочки (розстрочки).
В наданій на затвердження суду мировій угоді пункти 6, 7 викладені альтернативно, а саме: визначено, що за умови належного та своєчасного виконання відповідачем п. 4 та п. 5 даної мирової угоди відбувається прощення боргу в частині стягнення пені, 3% та інфляційних втрат, а в разі порушення відповідачем умов п. 4 та п. 5 цієї мирової угоди здійснюється примусове стягнення всіх визнаних відповідачем сум основного боргу, пені, 3% річних та інфляційних втрат. Тобто сторони чітко не визначились щодо змісту погоджених сторонами поступок - відмова позивача від стягнення пені, 3% та інфляційних втрат не є чіткою та однозначною, а залежить від виконання відповідачем графіку сплати основного боргу, що не дозволяє визначити чіткі строки пред'явлення мирової угоди до виконання (оскільки вони залежать від настання певних умов) та спричинить виникнення спору між сторонами на стадії виконання мирової угоди в разі невиконання відповідачем добровільно цієї мирової угоди.
При цьому суд зауважує що пункт 5 мирової угоди не визначає будь-яких обов'язків відповідача. Натомість визначає обов'язок позивача повідомити відповідача про зміну банківських реквізитів для оплати. Тому посилання в пунктах 6 та 7 мирової угоди на необхідність виконання відповідачем пункту 5 мирової угоди є безпідставним та не відповідає змісту зобов'язань відповідача за мировою угодою.
Щодо погодження сторонами в підпунктах «в» та «г» пункту 4 мирової угоди товарного кредиту на суму 140000,00 грн. та обов'язку позивача здійснити поставку відповідно до замовлень з 05.10.2019, суд зазначає, що зазначені умови мирової угоди не можуть бути затверджені судом, оскільки ці умови не стосуються предмету спору, що виник між сторонами, а визначають господарські зобов'язання сторін за договором поставки на майбутнє (відповідно до замовлень з 05.10.2019), що не може бути предметом мирової угоди в господарській справі. При цьому в цих умовах мирової угоди передбачений не обов'язок відповідача, а обов'язок позивача здійснити поставку, що суперечить змісту мирової угоди як виконавчого документу, що може бути пред'явлений стягувачем до примусового виконання в разі невиконання цієї угоди саме відповідачем (боржником).
За таких обставин, суд не може затвердити укладену сторонами мирову угоду, оскільки її умови не відповідають матеріалам справи та вимогам законодавства. Тому в затвердженні мирової угоди від 25.04.2019 суд відмовляє.
Позивачу слід остаточно визначитися з предметом позовних вимог, надати належні докази в підтвердження суми основного боргу, що також впливає на суму судових витрат, які підлягають розподілу судом за результатами розгляду справи.
Суд зазначає, що сторони не позбавлені права подати на затвердження суду іншу мирову угоду у встановленому законодавством порядку.
Керуючись статтями 202, 216, 234, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відкласти судове засідання.
2. Судове засідання призначити на 05.06.2019 о 10 год. 00 хв. Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Запорізької області за адресою: 69001, місто Запоріжжя, вулиця Гетьманська, 4, корпус 1, зал № 220.
3. У порядку підготовки справи до розгляду:
Позивачу - уточнити предмет позову, надати письмові пояснення щодо зарахування в оплату боргу за договором оплат за 12.11.2018 в сумі 10000,00 грн. та за 28.12.2018 в сумі 30000,00 грн. з призначенням платежу: договір №СТМ/04092015 від 04.09.2015, провести звірку взаємних розрахунків з відповідачем, акт звірки надати суду;
4. Явку представників сторін визнати обов'язковою (у разі направлення у судове засідання уповноважених представників сторін, останнім мати при собі документи, що підтверджують повноваження представника відповідно до вимог ст. 60 ГПК України).
5. В судове засідання надати оригінали документів, що підтверджують вимоги сторін, - суду для огляду.
Електронна адреса господарського суду Запорізької області: inbох@zp.arbitr.gov.ua.
Відповідно до ст. ст. 235, 255 ГПК України ухвала суду набрала законної сили 10.05.2019 та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Суддя О.В. Федорова