ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області
88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а , тел.: (0312) 617451
e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua
УХвала
про залишення позовної заяви без руху
"13" травня 2019 р. м. Ужгород Справа № 907/267/19
Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф., перевіривши дотримання вимог ст. ст. 162, 164, 172 ГПК України у справі
за позовною заявою ТОВ «Торговий дім «Білоруські нафтопродукти», м. Київ до акціонерного товариства «Балтік Інтернешнл Банк», Республіка Латвія, м. Рига в особі представництва Акціонерного товариства «Балтік Інтернешнл Банк», м. Київ та до ТОВ «ТРІ Менеджмент», Республіка Латвія, м. Рига про визнання недійсними договорів іпотеки, -
Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідачів про визнання недійсним іпотечного договору від 12.09.2013 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бабенко В.В. 12.09.2013 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1930,1931; іпотечного договору від 10.09.2013 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бабенко В.В. 10.09.2013 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1893, 1894; іпотечного договору від 10.09.2013 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бабенко В.В. 10.09.2013 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1898, 1899; іпотечного договору від 12.09.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бабенко В.В. 12.09.2013 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1935,1936; Договору купівлі-продажу нерухомого майна посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В., 10.03.2015 року, зареєстрованого в реєстрі за № 660; Договору купівлі-продажу нерухомого майна посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В., 10.03.2015 року, зареєстрованого в реєстрі за № 666; Договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В., 10.03.2015 року, зареєстрованого в реєстрі за № 664, посилаючись на порушення вимог ст.ст. 19, 142-145 Конституції України, ст.ст. 11, 627, 628, 638 Цивільного кодексу України, ст.ст. 179, 181, 187 Господарського кодексу України.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2019 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2019 року становить 1 921 грн.
Як передбачено ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як було зазначено вище, позивачем у своїй позовній заяві заявлено 7 немайнових вимог, а саме визнання недійсним іпотечного договору від 12.09.2013 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бабенко В.В. 12.09.2013 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1930,1931; іпотечного договору від 10.09.2013 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бабенко В.В. 10.09.2013 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1893, 1894; іпотечного договору від 10.09.2013 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бабенко В.В. 10.09.2013 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1898, 1899; іпотечного договору від 12.09.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бабенко В.В. 12.09.2013 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1935,1936; Договору купівлі-продажу нерухомого майна посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В., 10.03.2015 року, зареєстрованого в реєстрі за № 660; Договору купівлі-продажу нерухомого майна посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В., 10.03.2015 року, зареєстрованого в реєстрі за № 666; Договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В., 10.03.2015 року, зареєстрованого в реєстрі за № 664, при зверненні до суду з якими, позивач враховуючи положення названих вище норм Закону України "Про судовий збір" мав сплатити судовий збір у розмірі 13447,00 грн (1 921,00 грн х 7) як за кожну вимогу немайнового характеру.
Натомість, позивачем не подано суду доказів оплати ним судового збору і матеріали позовної заяви не містять.
Частиною 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
В порушення наведених приписів, позивач надав ксерокопії документів, які суд не вважає належним доказами, з огляду на наступні норми чинного законодавства.
Згідно ч. 1, 2, 4, 5 ст. 91 ГПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Крім того, порядок засвідчення копії документів визначений пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації „Вимоги до оформлення документів (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003р. №55. За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається: - зі слів „Згідно з оригіналом, - назви посади, - особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, - дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.
При цьому, подані позивачем копії документів не містять відмітки про засвідчення копії оригіналу у порядку, зазначеному вище.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Зі змісту ст. 90 Цивільного кодексу України вбачається, що юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру.
Найменування юридичної особи - це її ідентифікуюча ознака. Найменування складається з двох частин: організаційно - правової форми і назви. Назва це індивідуальна частина найменування.
Повне найменування юридичної особи зазначається в її установчих документах, змінах до них, усіх офіційних документах і вноситься до Єдиного державного реєстру.
У позовній заяві від 10.05.2019 б/н у якості позивача вказано ТОВ «Торговий дім «Білоруські нафтопродукти», а відповідача 2 - ТОВ «ТРІ Менеджмент», таким чином позивачем не зазначено організаційно-правової форми позивача та відповідача, через що його найменування у вказаній позовній заяві не може вважатися повним.
Окрім того, позивач не зазначив власної офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти, при цьому зауважив, що такі відомості щодо позивача йому не відомі. Не надавши тверджень про те, що такі відомості відсутні.
Згідно ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2 ст. 174 ГПК України).
За наведених обставин, оскільки подана позивачем позовна заява не відповідає вимогам статті 164 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 162, 164, 172, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Залишити позовну заяву ТОВ «Торговий дім «Білоруські нафтопродукти» без руху.
2. Встановити ТОВ «Торговий дім «Білоруські нафтопродукти» строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Встановити ТОВ «Торговий дім «Білоруські нафтопродукти» спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- зазначення вірного найменування позивача та відповідача2;
- подання доказів сплати судового збору;
- подання належним чином засвідчених копій доказів.
Надати суду докази направлення копій вказаних доказів відповідачам.
Згідно ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Ухвала підписана 13.05.2019 та оскарженню не підлягає.
Суддя Ремецькі О.Ф.