Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua
про залишення позову без розгляду
"07" травня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/81/19
Господарський суд Житомирської області у складі судді Маріщенко Л.О.,
розглянувши матеріали позовної заяви
Виконувача обов'язків керівника Коростишівської місцевої прокуратури
до Харитонівської сільської ради
та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрстройбуд-16"
про внесення змін до договору на поточний ремонт №9 від 02.07.2018
за участю представників сторін:
від прокурора: Слівінський О.О.,служб. посв № 048138 від 04.10.2017
від відповідача -1: Котенко Н.М.,ордер серія ЖТ № 064051 від 05.03.2019
від відповідача -2: не з'явився
,
Виконувач обов'язків керівника Коростишівської місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Харитонівської сільської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрстройбуд-16", в якому просить зобов'язати відповідачів внести зміни до договору №9 від 02.07.2018 на поточний ремонт вул. Чубаря в с. Смолівка Коростишівського району Житомирської області, додавши п.6.4 договору умовою наступного змісту: "Гарантійний термін виконаних робіт за даним договором підряду складає три роки з моменту передачі предмету підряду".
В обґрунтування позовних вимог прокурор вказує, що гарантійний строк у договорах будівельного підряду є істотною умовою договору, що узгоджується в вимогами п.5 Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному б будівництві, затверджених постановою КМУ №668 від 01.08.2005. Оскільки сторонами у спірному договорі від 02.07.2018 не приведено у відповідність до вимог законодавства, прокурор звернувся з даним позовом про внесення змін до договору №9 від 02.07.2018 щодо поточного ремонту в частині встановлення гарантійного строку на предмет підряду.
20.02.19 до господарського суду від Харитонівської сільської ради надійшов відзив від 18.02.19 №69 на позовну заяву, згідно з яким відповідач-1 з позовними вимогами не погоджується та вважає їх безпідставними, просить в позові відмовити. (а.с.32-35).
06.03.19 та 11.03.2019 до господарського суду від Виконувача обов'язків керівника Коростишівської місцевої прокуратури надійшла відповідь на відзив від 04.03.19 №06-37/758 вих19 у порядку ст.166 ГПК України, у якій позивач, посилаючись на положення ч.1 ст.875, ч.1 ст.859,ст. 857 ЦКУ, п.5 Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою КМУ №668 від 01.08.15, Державні будівельні норми В.2.3-4:2015 "Автомобільні дороги. Частина І. Проектування. Частина ІІ. Будівництво", затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №234 від 21.09.15, зазначаючи правову позицію, викладену у постанові ВГСУ від 18.06.15 у справі №910/23200/14, викладає свої пояснення щодо підстав обґрунтованості та задоволення позовних вимог..
02.04.19 Харитонівською сільською радою до суду подано заперечення від 29.03.19 №144 на відповідь на відзив, відповідно до змісту останнього Харитонівська сільська рада даний позов вважає необґрунтованим, безпідставним та просить суд відмовити у його задоволенні (а.с.93-94).
Прокурор в обґрунтування звернення органом прокуратури з позовом про внесення змін до договору на поточний ремонт №9 від 02.07.2018 в статусі позивача зазначив, що в даному випадку органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах є Харитонівська сільська рада Коростишівського району Житомирської області, однак останньою не забезпечено викладення умов договору щодо гарантійного терміну дії виконаних робіт у відповідності до вимог чинного законодавства, не ініційовано укладення додаткової угоди до договору підряду в цій частині та не здійснено будь-яких інших дій, спрямованих на захист територіальної громади, що свідчить про неналежне виконання покладених на неї зобов'язань. Вищенаведені обставини стали підставою для звернення прокурора до суду з відповідним позовом.
В судовому засіданні представник відповідача - Харитонівської сільської ради подала клопотання від 16.04.2019 за №179 про залишення позову без розгляду, так як позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, посилаючись на те, що в позовній заяві зазначено про те, що на органи прокуратури покладено виконання функцій представництва інтересів саме держави в суді, однак інтереси держави не порушені, оскільки стороною договору є сільська рада, яка представляє інтереси територіальної громади.
Прокурор в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду та зазначив, що обґрунтування звернення органом прокуратури з позовом про внесення змін до договору на поточний ремонт №9 від 02.07.2018 в статусі позивача детально викладено в позовній заяві. Зазначив, що Харитонівська сільська рада є повноважним державним органом та саме нею було здійснено дії на порушення інтересів держави, уклавши вказаний договір, у зв'язку з чим прокуратурою визначено її як відповідач по даній справі.
Представник ТОВ "Укрстройбуд-16" в судове засідання не з'явився, копія ухвали суду від 02.04.19, надіслана адресу останнього, повернулася до суду 18.04.19 без вручення адресату з відміткою органу зв'язку "інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення".
Заслухавши пояснення прокурора та представника Харитонівської сільської ради, дослідивши матеріали даної справи, господарський суд приймає до уваги наступне.
Відповідно до предмету позову прокурор просить в судовому порядку зобов'язати відповідачів, як сторін договору підряду, внести зміни до його умов в частині гарантійного строку експлуатації предмету підряду.
Частиною 1 статті 4 ГПК України визначено право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Згідно ч.3 ст.4 ГПК України, до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Господарські суди розглядають, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності (пункт 1 частини 1 статті 20 ГПК України).
Правовими підставами позовних вимог зазначено, серед іншого, приписи ч.2 статті 651 ЦК України, за якою договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Водночас, у позовній заяві прокуратури відсутні обґрунтовані підстави для представництва інтересів держави в господарському суді в статусі позивача із вимогою до органу місцевого самоврядування в статусі відповідача, як сторони договору підряду №9 від 02.07.2018, зобов'язати останнього внести до нього зміни. Також відсутні посилання на норми права, які надають право особі, яка не є стороною договору, вимагати від його сторін внесення до нього змін.
При цьому, звернення органу прокуратури з позовом в статусі позивача обґрунтовано ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" з посиланням на забезпечення необхідних потреб територіальної громади Харитонівської сільської ради у створенні якісної та безпечної транспортної інфраструктури, оскільки в договорі №9 від 02.07.2018 не міститься жодного пункту про гарантійний термін робіт.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторонами цивільного розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (KOROLEV v. RUSSIA (no. 2), № 5447/03, § 33, ЄСПЛ, від 01 квітня 2010 року; MENCHINSKAYA v. RUSSIA, № 42454/02, § 35, ЄСПЛ, від 15 січня 2009 року).
Зі змісту ч.3 ст. 53 ГПК України вбачається, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (ч.4 цієї ж статті).
Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).
Тлумачення пункту 3 частини першої ст.131-1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).
У пункті 3 частини першої ст.131-1 Конституції України міститься відсилання до окремого закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким є Закон України «Про прокуратуру».
Підстави для здійснення прокурором представництва держави в суді визначені у ч. 3 та 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
Відповідно до абзацу 1 та 2 частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень.
Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
У разі відсутності суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право:
1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб'єктів, у порядку, визначеному законом;
2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.
Таким чином іншою необхідною умовою для здійснення прокурором представництва інтересів держави, у відповідності до приписів ст.23 Закону України «Про прокуратуру», є виконання прокурором обов'язку попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.
Тобто, виходячи зі змісту даної норми, наявність належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів попереднього звернення прокурора до відповідного суб'єкта владних повноважень є обов'язковою умовою, за якої можливий судовий розгляд позову прокурора, і виключно у разі її дотримання прокурор набуває відповідних процесуальних повноважень (процесуальної дієздатності).
Абзацом 6 п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам» від 23.03.2017 № 7 (із змінами) роз'яснено, що право прокурора на здійснення представництва в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави виникає у випадках нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування або іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися прокурором. Звертаючись до суду, прокурор повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва у порядку, передбаченому ч. 2 або 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру». Слід враховувати, що прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду із представництвом інтересів держави або громадянина, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. Зазначені обставини повинні перевірятися судом при зверненні прокурора з відповідною заявою або скаргою до суду (абз. 2 п. 3 вказаної постанови).
Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеної у постанові від 07.12.18 у справі №924/1256/17, та постанові від 05.12.2018 Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у справі №923/129/17, зміст п.3 ч.1 статті 131 - 1 Конституції України щодо підстав представництва прокурором інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено. Інакше, розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави у суді не відповідатиме принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).
Верховний Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, в тому числі, органи місцевого самоврядування, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено, зокрема у постановах Верховного Суду від 25.04.18 у справі № 806/1000/17 та від 20.09.18 у справі №924/1237/17, від 23.10.18 у справі №906/240/18, від 01.11.18 у справі №910/18770/17, від 05.11.18 у справі № 910/4345/18).
Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду, викладеної у постанові від 19.12.18 у справі №921/8/18, у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, прокурор має право звертатися до господарського суду в інтересах органу місцевого самоврядування. Однак як процесуальний представник останнього, а не як позивач.
Отже, у Коростишівської місцевої прокуратури відсутні підстави для представництва інтересів держави в господарському суді в статусі позивача з вимогою до органу місцевого самоврядування - сторони договору підряду, визначеного як відповідача, щодо необхідності внести зміни до договору.
Враховуючи вищенаведене, господарський суд прийшов до висновку, що виконувач обов'язків керівника Коростишівської місцевої прокуратури не має процесуальної дієздатності на подання позову з вимогами про зобов'язання внесення змін до договору підряду №9 від 02.07.2018.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.185 ГПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.
Згідно з п.1 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.
Відповідно до ч.4 ст.226 ГПК України, особа позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету (ч.2 ст.226 ГПК України).
З огляду на те, що порядок повернення сум судового збору, визначений у статті 7 Закону України "Про судовий збір", передбачає обов'язкову наявність клопотання особи, яка має право на повернення сум, сплаченого до Державного бюджету України судового збору, суд позбавлений права вирішення цього питання без відповідного клопотання сторони.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що у даній справі немає передбачених законом виключних випадків, коли прокурор може звернутися до суду за захистом інтересів держави,
Керуючись ст.185, п.1ч.1 ст. 226,ст.ст.234,235 Господарського процесуального кодексу України,
Позов Виконувача обов'язків керівника Коростишівської місцевої прокуратури в інтересах держави до Харитонівської сільської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрстройбуд-16" про внесення змін до договору на поточний ремонт №9 від 02.07.2018 залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена.
Повний текст ухвали буде складено 13.05.2019
Суддя Маріщенко Л.О.