вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
13.05.2019м. ДніпроСправа № 904/958/19
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В., розглянувши справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6; ідентифікаційний код 20077720)
до Обслуговуючого кооперативу ЖСК №8 "Весна" (49006, м. Дніпро, пр. Пушкіна, 57; ідентифікаційний код 23360787)
про стягнення 9 094 грн. 08 коп.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Позивач - Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№985/19 від 12.03.2019р.), в якій просить стягнути з Обслуговуючого кооперативу ЖСК №8 "Весна" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 9 094 грн. 08 коп., що складає 5 419 грн. 79 коп. - пені, 774 грн. 27 коп. - 3% річних, 2 900 грн. 02 коп. - інфляційних втрат, нарахованих у зв'язку з неналежним виконанням грошового зобов'язання, що виникло відповідно до умов Договору від 31.10.2016р. №4866/1617-ТЕ-4 купівлі-продажу природного газу.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Сторони своїм правом на подання до суду документів, визначених статтями 165-167, 251 Господарського процесуального кодексу України, не скористались, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі були повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленнями про вручення позивачу - 21.03.2019р. та відповідачу - 23.03.2019р.
Суд вважає за необхідне зазначити, що ухвала суду була надіслана учасникам процесу завчасно на їх юридичні адреси, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958, що підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідного судового процесуального документу. За таких обставин у суду маються достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення сторін про відкриття провадження у справі та про необхідність подання витребуваних судом документів.
При цьому, стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконання обов'язків щодо доказів.
Таким чином, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень.
Частиною 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Проте, відповідач відзиву на позов та інших витребуваних господарським судом документів не надав.
Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Тому суд розглядає справу без призначення судового засідання та виклику сторін за наявними у ній матеріалами і документами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -
31.10.2016р. між позивачем - Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", як постачальником, та Обслуговуючим кооперативом ЖСК №8 "Весна", як споживачем, було укладено Договір №4866/1617-ТЕ-4 постачання природного газу (надалі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов'язується оплатити його на умовах цього договору.
Природний газ, що постачається за договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню (пункт 1.2 Договору).
Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2016 р. до 31 березня 2017 р. (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (пункт 12.1 Договору).
Пунктом 2.1 Договору встановлено, що постачальник передає споживачу з 01 жовтня 2016 р. по 31 березня 2017 р. (включно) природний газ обсягом до 50 тис. куб. метрів (п'ятдесят тисяч куб. метрів), у тому числі за місяцями (тис. куб. метрів): - у жовтні - 0, у листопаді - 8 тис. куб. м., у грудні - 10 тис. куб. м., що разом за IV квартал 2016 року - 18 тис. куб. м.; - у січні - 12 тис. куб. м., - у лютому - 10 тис. куб. м., - у березні - 10 тис. куб. м., що разом за І квартал 2017 року - 32 тис. куб. м.
Обсяги природного газу, які планується поставити згідно з цим договором (далі - планований обсяг), повністю забезпечують споживача природним газом для потреб, зазначених у пункті 1.2 цього договору; планований обсяг за цим договором протягом місяця поставки може змінюватися за домовленістю сторін (пункт 2.2, 2.3 Договору).
Згідно із пунктом 3.4 Договору приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі газу; обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку природного газу.
Відповідно до пункту 5.2 Договору ціна за 1000 куб.м природного газу становить 4 942 грн. 00 коп., крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%; усього до сплати разом з податком на додану вартість - 5 930 грн. 40 коп.
Загальна сума вартості природного газу за договором складається із сум вартості місячних поставок природного газу (пункт 5.4 Договору).
Як вбачається на виконання умов Договору у період з листопада 2016 року по лютий 2017 року позивачем було здійснено постачання відповідачу газу на загальну суму 158 323 грн. 89 коп., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу (а.с.26-29):
- від 30.11.2016р. за листопад 2016 року на суму 26 330 грн. 98 коп.;
- від 31.12.2016р. за грудень 2016 року на суму 43 386 грн. 80 коп.;
- від 31.01.2017р. за січень 2017 року на суму 46 956 грн. 91 коп.;
- від 28.02.2017р. за лютий 2017 року на суму 41 649 грн. 20 коп.
У пункті 6.1 Договору сторони погодили, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу; остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місцем поставки газу.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, відповідач повинен був остаточно розрахуватися за отриманий газ відповідно до 25.12.2016р. (включно), до 25.01.2017р. (включно), до 25.02.2017р. (включно) та до 25.03.2017р. (включно).
Як вбачається згідно наданого розрахунку (а.с.30) та операціях по підприємству Обслуговуючого кооперативу ЖСК №8 "Весна" (а.с.31) відповідач за поставлений газ розрахувався повністю, проте з порушенням строків, установлених Договором.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногоспо-0дарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до пункту 7.2 Договору у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору він зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 21% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення; нарахування пені не здійснюється постачальником на суму оплат, проведені споживачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. №20.
Таким чином, пеня згідно розрахунку становить 5 419 грн. 79 коп. (з 27.12.2016р. по 03.09.2017р.).
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, згідно розрахунку інфляційні нарахування становлять 2 900 грн. 02 коп. (з лютого 2017 року по серпень 2017 року), а річні - 774 грн. 27 коп. (з 27.12.2016р. по 03.09.2017р.).
З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
У відповідності до вимог пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином судові витрати у розмірі 1 921 грн. 00 коп. слід покласти на відповідача.
Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6; ідентифікаційний код 20077720) до Обслуговуючого кооперативу ЖСК №8 "Весна" (49006, м. Дніпро, пр. Пушкіна, 57; ідентифікаційний код 23360787) про стягнення 9 094 грн. 08 коп. задовольнити.
Стягнути з Обслуговуючого кооперативу ЖСК №8 "Весна" (49006, м. Дніпро, пр. Пушкіна, 57; ідентифікаційний код 23360787) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6; ідентифікаційний код 20077720) 5 419 (п'ять тисяч чотириста дев'ятнадцять) грн. 79 коп. - пені, 2 900 (дві тисячі дев'ятсот) грн. 02 коп. - інфляційних нарахувань, 774 (сімсот сімдесят чотири) грн. 27 коп. - річних та 1 921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.В. Загинайко
Дата підписання рішення,
оформленого відповідно до частини 4 статті 240 ГПК України,
13.05.2019