проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
13 травня 2019 року Справа № 905/1041/18
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пушай В.І., суддя Медуниця О.Є., суддя Попков Д.О.
секретар судового засідання Євтушенко Є.В.
за участю представників:
позивача - Голєв Ю.В., за довіреністю;
відповідача - Прохода Р.С., за довіреністю та свідоцтвом;
третьої особи - Кравченко О.Ю., за довіреністю та свідоцтвом;
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватофис», м. Дніпро про відвід суддів Пушай В.І., Медуниці О.Є., Попкова Д.О. від розгляду справи № 905/1041/18
за позовом Національного банку України, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватофис», м. Дніпро
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк», м. Київ
про звернення стягнення на предмет іпотеки
31.05.2018 р. Національний банк України (далі - Нацбанк України, позивач) звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватофис» (далі - ТОВ «Приватофис», відповідач) про звернення стягнення на предмет іпотеки, в якому просить:
- в рахунок часткового погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (далі - ПАТ КБ «Приватбанк») перед Нацбанком України в розмірі 3 674 478 038,00 грн., що становить прострочену заборгованість за кредитом станом на 06.04.2018 р. звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 77 від 03.04.2009 р., укладеним між Нацбанком України та ТОВ «Істейт Сервіс» (правонаступником всіх прав та обов'язків якого є ТОВ «Приватофис»), що посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вербою В.І. та зареєстрований в реєстрі за № 684 на наступне майно:
нежитлове приміщення загальною площею 611,7 кв.м., що розташоване за адресою: Донецька область, м. Макіївка, вул. Леніна, б. 71, що належить на праві приватної власності ТОВ «Приватофис» на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 01.08.2008 р., посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Небосенко О.А., зареєстрований в реєстрі за № 3966. Право власності зареєстровано за іпотекодавцем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13.09.2013 р. реєстраційною службою Макіївського МУЮ Донецької області, індексний номер витягу 9361093. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 156361714135;
- встановити спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», за початковою ціною 5 934 713,40 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ПАТ КБ «Приватбанк» не сплачена заборгованість за кредитним договором №19 від 03.03.2009 р., що є підставою для звернення стягнення на майно, яке передано в іпотеку згідно з договором іпотеки №77 від 03.04.2009, яке розташоване за адресою: Донецька область, місто Макіївка, вул. Леніна , будинок №71, та належить на праві приватної власності відповідачу.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 11.06.2018 р. залучено до участі у справі ПАТ КБ «Приватбанк» у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
28.08.2018 р. канцелярією суду першої інстанції зареєстровано заяву позивача про уточнення позовних вимог, в якій Нацбанк України посилається на часткове погашення ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором № 19 від 03.03.2009 р. та просить вважати вірним розмір заборгованості, яку планується погасити за рахунок реалізації предмету іпотеки за договором іпотеки № 77 в сумі 2 674 478 038,00 грн.
Також, 28.08.2018 відповідач звернувся до суду першої інстанції із клопотанням про призначення судової оціночно-будівельної експертизи для визначення дійсної (реальної) ринкової вартості предмету іпотеки за договором іпотеки №77 від 03.04.2009.
В обґрунтування даного клопотання відповідач посилається на те, що на момент укладання договору іпотеки №77 від 03.04.2009 р. (в редакції зі змінами внесеними додатковим договором № 2 від 29.08.2011 р.) сторони визначили у договорі вартість предмета іпотеки у розмірі 5 934 713,40 гривень, вважає таку вартість неактуальною, заниженою і такою, що не відповідає дійсній ціні предмета іпотеки.
Відповідач наполягає на тому, що за останні 7 років змінилась ринкова вартість нерухомого майна, а тому є необхідність у встановленні реальної вартості предмета іпотеки шляхом проведення відповідної судової експертизи.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 10.09.2018 р. у справі № 905/1041/18 клопотання ТОВ «Приватофис» про призначення судової оціночно-будівельної експертизи задоволено, призначено судову оціночно-будівельну експертизу у справі №905/1041/18, проведення якої доручено експертам Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз, а також зупинено провадження у справі на час проведення експертизи.
На вирішення експерта поставлено наступне питання:
- якою є ринкова вартість нерухомого майна на дату проведення оцінки, що належить ТОВ «Приватофис» на праві власності, а саме - нежитлове приміщення загальною площею 611,7кв.м. яке розташоване за адресою: Донецька область, місто Макіївка, вул. Леніна, будинок №71.
Ухвала суду мотивована, зокрема, з тих підстав, що в іпотечному договорі № 77 від 03.04.2009 р. сторонами не погоджено ціну реалізації нерухомого майна так само, як і не укладено згоди між іпотекодавцем та іпотекодержателем щодо ціни продажу предмета іпотеки, а також не надано до матеріалів справи висновків суб'єктів оціночної діяльності з приводу вартості предмету іпотеки на теперішній час.
Крім того, судом першої інстанції встановлено зміну найменування третьої особи: з ПАТ КБ «Приватбанк» на Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі - АТ КБ «Приватбанк», третя особа).
Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду, Нацбанк України звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам та матеріалам справи, просить ухвалу господарського суду Донецької області від 10.09.2018 р. скасувати, а справу передати на розгляд господарського суду Донецької області.
Разом із цим, до Східного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга АТ КБ «Приватбанк», в якій третя особа, посилаючись на порушення судом першої інстанції при винесенні ухвали від 10.09.2018 норм матеріального права (ст.ст. 3, 9, 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні») та норм процесуального права (ст.ст. 2, 99, 114, 195 ГПК України), просить ухвалу господарського суду Донецької області від 10.09.2018 про призначення судової оціночно-будівельної експертизи та зупинення провадження у справі № 905/1041/18 скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Нацбанк України та АТ КБ «Приватбанк» стверджують, що місцевим господарським судом безпідставно не враховано правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 21.03.2018 р. у справі № 235/3619/15-ц (провадження № 14-11цс18), яка полягає у відсутності вирішального значення визначення початкової ціни предмета іпотеки в грошовому вираженні, оскільки вартість майна може бути в подальшому змінена під час здійснення виконавчого провадження.
Скаржники вважають, що огляд судовим експертом об'єкту оцінки є неможливим, оскільки об'єкт нерухомого майна знаходиться на непідконтрольній території.
За доводами апеляційних скарг, місцевим господарським судом не враховано вимоги національного та європейського законодавства та правозастосовчої практики про те, що справа має бути розглянута судом протягом розумного строку, а призначення судової експертизи та зупинення провадження у даній справі суперечить принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи.
Крім того, третя особа не погоджується з відмовою господарського суду Донецької області у задоволенні клопотання АТ КБ «Приватбанк» про доручення проведення судової оціночно-будівельної експертизи приватній експертній установі.
На стадії апеляційного провадження від ТОВ «Приватофис» надійшов відзив на апеляційні скарги, в якому відповідач проти апеляційних скарг заперечує та просить відмовити у їх задоволенні у повному обсязі.
27.11.2018 р. через канцелярію суду від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких позивач звертає увагу на набрання чинності Законом України № 2478-VІІІ від 03.07.2018 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування», яким ст. 39 Закону України «Про іпотеку» доповнено новою частиною, за змістом якої у разі визначення судом способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів ціна предмету іпотеки у рішенні суду не зазначається.
13.05.2019 р. до початку судового засідання від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та письмові пояснення у справі, від третьої особи - письмові пояснення щодо набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування».
В обґрунтування клопотання про відкладення розгляду справи, яке судовою колегією залишено без задоволення, ТОВ «Приватофис» посилається на те, що не отримувало будь-яких ухвал Східного апеляційного господарського суду і дізналося про судове засідання з офіційного веб-сайту судової влади України.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні не погодився з відмовою судової колегії у задоволенні його клопотання про відкладення розгляду справи та заявив відвід суддям Пушай В.І., Медуниці О.Є., Попкову Д.О. від розгляду справи № 905/1041/18.
Розглянувши заяву відповідача про відвід зазначеним суддям від розгляду справи № 905/1041/18 за апеляційними скаргами Національного банку України, Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини під терміном «суд, встановлений законом» у статті 6 Конвенції мається на увазі, що «судова влада у демократичному суспільстві регулюється законами, джерелом яких є Парламент». Зазначений термін охоплює не лише правові підстави існування суду, але і його склад у кожній конкретній справі (рішення ЄСПЛ у справі «Занд проти Австрії» та у справі «Сокуренко і Стригун проти України»).
Європейським судом з прав людини в рішенні по справі «Білуха проти України» (Заява № 33949/02) від 09.11.2006 зазначено, що: «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Газета «Україна-центр» проти України» від 15.10.2010, для забезпечення існування неупередженості суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» від 03 травня 2007 року суд нагадує, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
Отже, при вирішенні питання про відвід судді (складу суду) необхідно перевірити додержання як об'єктивного, так і суб'єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об'єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб'єктивний критерій).
Кожен суддя колегії об'єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов'язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 35 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно з частиною третьою статті 38 Господарського процесуального кодексу України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відповідач стверджує, що дізнався про існування обставин, які викликають сумніви у неупередженості та об'єктивності суддів 13.05.2019 р.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 39 ГПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі.
Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку надходження заяви про відвід судді.
Враховуючи, що єдиною підставою заявленого відводу суддям Пушай В.І., Медуниці О.Є., Попкову Д.О. від розгляду справи № 905/1041/18 є незгода відповідача з процесуальним рішенням колегії суддів щодо відмови у задоволенні клопотання ТОВ «Приватофис» про відкладення розгляду справи, тому у задоволенні заяви ТОВ «Приватофис» про відвід суддів слід відмовити за необґрунтованістю.
Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням підприємства відповідача є: 49044, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, узвіз Крутогірний, будинок 14.
Матеріали справи свідчать про те, що ухвалу суду апеляційної інстанції від 18.04.2019 р. про поновлення апеляційного провадження та призначення справи № 905/1041/18 до розгляду на 13.05.2019 р. о 11:00 год. надіслано відповідачеві на адресу: узвіз Крутогірний, 14, м. Дніпро, 49044, проте дана ухвала не була вручена адресату та повернута підприємством поштового зв'язку за зворотньою адресою до суду у зв'язку з тим, що за даною адресою ТОВ «Приватофис» не розташовано.
Проте, у документах відповідача, зокрема, клопотанні про відкладення розгляду справи та у заяві про відвід суддів зазначено саме цю адресу: 49044, м. Дніпро, узвіз Крутогірний, 14.
Враховуючи, що 30-денний строк розгляду апеляційних скарг позивача та третьої особи, встановлений вимогами ч. 2 ст. 273 ГПК України, майже сплив, чим обумовлюється наявність підстав для зупинення провадження у справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 228 ГПК України з огляду на необхідність вирішення питання про відвід суддів Пушай В.І., Медуниці О.Є. та Попкова Д.О. у порядку, встановленому статтею 32 ГПК України.
Керуючись статтями 32, 35, 39, 228, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, колегія, -
1. Визнати необґрунтованою заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватофис» про відвід суддів Пушай В.І., Медуниці О.Є., Попкова Д.О. від розгляду справи № 905/1041/18.
2. Зупинити провадження у справі № 905/1041/18 у зв'язку з необхідністю вирішення питання про відвід суддів Пушай В.І., Медуниці О.Є., Попкова Д.О.
3. Передати справу для вирішення питання про відвід суддів у порядку, встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя В.І. Пушай
Суддя О.Є. Медуниця
Суддя Д.О. Попков