вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"10" квітня 2019 р. Справа№ 910/13608/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Іоннікової І.А.
суддів: Михальської Ю.Б.
Чорної Л.В.
за участю секретаря судового засідання Котенка О.О.
за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 10.04.2019
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України
на рішення господарського суду міста Києва від 24.01.2019 (повний текст рішення складено 07.02.2019) у справі №910/13608/18 (суддя Бойко Р.В.)
за позовом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України
до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "Платинум Банк"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача:
1. Державної організації (установи, закладу) "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб";
2. Публічного акціонерного товариства "Платинум Банк";
про визнання кредиторських вимог,
Державне підприємство обслуговування повітряного руху України звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "Платинум Банк" про зобов'язання внести зміни та включити нараховані Державному підприємству обслуговування повітряного руху України відсотки на суму 1330700,34 грн. та 6867,13 Євро до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "Платинум Банк".
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що внаслідок отримання від ПАТ "Платинум Банк" недостовірної інформації щодо залишків сум на рахунках Державного підприємства обслуговування повітряного руху України і лише після проведення зустрічної звірки позивачем було виявлено, що нараховані відсотки на суму 1330700,34 грн. та 6867,13 Євро не були зараховані Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "Платинум Банк" на рахунки позивача, не відображені у банківських виписках по рахунку позивача, які є первинними документами для підприємства, внаслідок чого не були включені зазначені суми до реєстру акцептованих вимог кредиторів.
У відзиві на позовну заяву відповідач заперечував проти позву та вказував, що Державне підприємство обслуговування повітряного руху України не скористалось своїм правом та не заявило свої кредиторські вимоги до ПАТ "Платинум Банк" на нараховані відсотки на суму 1330700,34 грн. та 6867,13 Євро в порядку та у строк, передбачений Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а відтак в силу приписів ст. 49 вказаного Закону такі вимоги позивача вважаються погашеними та задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають.
Рішенням господарського суду міста Києва від 24.01.2019 у задоволенні позову Державного підприємства обслуговування повітряного руху України до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "Платинум Банк" про визнання кредиторських вимог відмовлено повністю. Судові витрати, пов'язані із розглядом даної справи, покладено на Державне підприємство обслуговування повітряного руху України.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Державне підприємство обслуговування повітряного руху України звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 24.01.2019 у справі №910/13608/18 скасувати. Прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, а саме: зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації а ПАТ "Платинум Банк" внести зміни та включити нараховані Державному підприємству обслуговування повітряного руху України відсотки в сумі 1330700,34 грн. та 6867,13 євро до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "Платинум Банк". Витрати зі сплати судового збору покласти на відповідача.
Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права. В апеляційній скарзі скаржником викладено обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, аналогічні тим, які викладено в позовній заяві.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.03.2019 апеляційну скаргу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на рішення господарського суду міста Києва від 24.01.2019 у справі №910/13608/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Михальської Ю.Б., Скрипки І.М.
Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду у справі №910/13608/18 від 12.03.2019 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/13608/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Іоннікова І.А., судді: Михальська Ю.Б., Чорна Л.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на рішення господарського суду міста Києва від 24.01.2019 у справі №910/13608/18. Призначено справу до розгляду на 10.04.2019.
У відзиві на апеляційну скаргу третя особа-1 просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування рішення суду є безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства.
У відзиві на апеляційну скаргу третя особа-2 просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування рішення суду є безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1 ст. 269 ГПК України).
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, третіх осіб, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.
22.05.2015 між ПАТ "Платинум Банк" (Банк) та Державним підприємством обслуговування повітряного руху України (клієнт) укладено договір №26006302156001 банківського рахунку (надалі - Договір), предметом якого є відкриття Банком клієнту поточних рахунків в національній валюті України та в іноземних валютах №26006302156001, на який Банк зобов'язується приймати та зараховувати грошові кошти, що надходять клієнту, для зберігання і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів.
Пунктом 4.4 Договору (в редакції Додаткового договору від 30.12.2016) передбачено, що за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, Банк нараховує проценти у розмірі, що визначений в тарифах, що викладені у додатку №1 до цього Договору, щомісяця виходячи з фактичної кількості календарних днів у році для національної валюти та тривалості року 360 днів для іноземної валюти, за фактичну кількість календарних днів розміщення коштів на рахунку клієнта та зараховує їх на рахунок клієнта щомісячно в останній робочий день кожного місяця.
10.01.2017 на підставі рішення Правління Національного банку України №14-рш/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Платинум Банк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №85 від 11.01.2017 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Платинум Банк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".
23.02.2017 Національним банком України було прийнято рішення №95-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Платинум Банк".
24.02.2017 Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення №743 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Платинум Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку". Згідно із вказаним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Платинум Банк" з 24.02.2017 по 23.02.2019 та призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ПАТ "Платинум Банк" Ірклієнка Ю.П.
З наявних в матеріалах справи виписок з банківського рахунку Державного підприємства обслуговування повітряного руху України вбачається, що станом на 11.01.2017 на рахунках позивача було розміщено 270744626,90 грн. та 4501468,86 Євро.
Оголошення про початок введення процедури ліквідації у ПАТ "Платинум Банк" було опубліковано в офіційному друкованому органі - газеті "Голос України" №39(6544) від 01.03.2017, надано 30-ти денний строк для заявлення вимог кредиторів.
10.03.2017 позивач звернувся до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "Платинум Банк" з заявою вих. №1-14-828 від 09.03.2017 (вх. №60-08/29-РК), в якій просив визнати Державне підприємство обслуговування повітряного руху України кредитором ПАТ "Платинум Банк" та включити до реєстру акцептованих вимог кредиторів вимоги на суму: 270744626,90 грн. та 4701468,86 Євро.
Вказані вимоги Державного підприємства обслуговування повітряного руху України до Публічного акціонерного товариства "Платинум Банк" були включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів третьої особи-2. З приводу даних вимог між сторонами відсутній спір.
Водночас крім вказаних сум у ПАТ "Платинум Банк" станом на 10.01.2017 існувала заборгованість зі сплати на користь позивача процентів за користування коштами, нарахованими у відповідності до п. 4.4 Договору, у розмірі 1330700,34 грн. та 6867,13 Євро.
Факт наявності такої заборгованості та її обсяг сторонами визнається та в цій частині також відсутній спір.
Звертаючись з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "Платинум Банк" про зобов'язання внести зміни та включити нараховані Державному підприємству обслуговування повітряного руху України відсотки на суму 1330700,34 грн. та 6867,13 Євро до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "Платинум Банк", позивач стверджує про наявність правових підстав для включення таких вимог до відповідного реєстру.
Виходячи зі змісту частин 1, 3 статті 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, а виконавча дирекція Фонду у цей же строк призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду (кілька уповноважених осіб Фонду), якій Фонд делегує всі або частину своїх повноважень тимчасового адміністратора. Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання (частина 5 статті 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").
Частинами 1 та 2 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення. Протягом 15 днів, але не пізніше строків, установлених Фондом, керівники банку забезпечують передачу уповноваженій особі Фонду печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей банку, а також протягом трьох днів - передачу печаток і штампів бухгалтерської та іншої документації банку. На період тимчасової адміністрації усі структурні підрозділи, органи та посадові особи банку підпорядковуються у своїй діяльності Фонду та уповноваженій особі Фонду в межах повноважень, установлених цим Законом та делегованих Фондом, і діють у визначених Фондом/уповноваженою особою Фонду межах та порядку.
Системний аналіз наведених нормативних приписів дозволяє дійти висновку, що з моменту запровадження у банку тимчасової адміністрації Фонд набуває повноваження органів управління та контролю банку з метою реалізації покладених на нього чинним законодавством функцій. При цьому банк зберігає свою правосуб'єктність юридичної особи та відповідного самостійного суб'єкта господарювання до завершення процедури його ліквідації та внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Визначений статтею 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правовий статус Фонду, відповідно до якої він є, зокрема, юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні, - не впливає на правовий статус банку, в якому запроваджено тимчасову адміністрацію або щодо якого розпочато процедуру ліквідації, оскільки Фонд розпоряджається майном такого банку від імені останнього й у межах виконання покладених на нього законодавством функцій щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку та не здійснює в цій частині жодних владних управлінських функцій.
Виходячи із суті позовних вимог, відповідачем у даній справі має бути ПАТ "Платинум Банк" в особі уповноваженої особи Фонду, а не сама уповноважена особа Фонду.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від18.04.2018 у справі №910/8132/17 та від 12.06.2018 у справі №910/14465/17.
Частиною 2 статті 48 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Отже, заміна відповідача у справі може бути здійснена виключно за клопотанням позивача у справі, в той час як суд позбавлений можливості здійснити заміну відповідача за власною ініціативою (навіть якщо суд встановить, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом).
Колегією суддів встановлено, що під час здійснення підготовчого провадження у справі судом першої інстанції неодноразово ставились питання представнику позивача чи не бажає Державне підприємство обслуговування повітряного руху України замінити відповідача у даній справі, на які одержано відповіді про небажання позивача замінити відповідача у даній справі.
Пред'явлення позовних вимог до особи, яка не повинна відповідати за позовом є самостійно підставою для відмови у задоволенні позовних вимог Державного підприємства обслуговування повітряного руху України до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "Платинум Банк".
Законодавством встановлений спеціальний порядок задоволення вимог кредиторів після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, а задоволення таких вимог кредиторів здійснюється за участю Фонду гарантування вкладів фізичних осіб через відповідні позасудові механізми, передбачені чинним законодавством України.
Так, частиною 5 статті 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку.
Положеннями статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено повноваження уповноваженої особи Фонду, зокрема, відповідно до пункту 4 частини 1 вказаної статті, уповноважена особа Фонду з дня свого призначення здійснює такі повноваження: складає реєстр акцептованих вимог кредиторів та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.
З наведених норм законодавства вбачається, що включення вимог кредиторів до реєстру акцептованих вимог відбувається на підставі поданої кредитором протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про ліквідацію банку в газеті "Урядовий кур'єр" або "Голос України" заяви з вимогами до відповідного банку.
Фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами (ч. 1 ст. 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").
Як вбачається із наведених положень законодавства, 30-денний строк на прийняття вимог кредиторів банку є граничним та поновленню не підлягає.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.03.2018 у справі №910/8793/17 та постанові Вищого господарського суду України від 21.10.2015 у справі №916/5236/14.
Таким чином, порушення кредитором установленого законодавством тридцятиденного строку для звернення з вимогами про забезпечення відшкодування коштів за вкладами виключає наявність правових підстав для їх прийняття уповноваженою особою Фонду за умови дотримання Фондом порядку оповіщення кредиторів про ліквідацію банку.
При цьому, заявлення своїх вимог до Банку, в якому введено процедуру ліквідації, є правом кредитора та останній вправі як заявити свої вимоги до банку в повному обсязі, так і частково, або взагалі не заявляти про свої вимоги.
Державне підприємство обслуговування повітряного руху України, звертаючись до Банку із заявою про визнання його кредиторських вимог (вих. №1-14-828 від 09.03.2017), чітко вказав суми таких вимог, а саме: кошти, які розміщені на його рахунку, у розмірі 270744626,90 грн. та у розмірі 4701468,86 Євро.
Жодних інших вимог, зокрема, як щодо чіткого зазначення сум заборгованості Банку за процентами за користування коштами, так і просто вказівки на інші вимоги (без зазначення сум, проте із зазначенням періоду розрахунків чи інших можливих показників визначення такої заборгованості, в тому числі посилання на підставу виникнення вимоги - п. 4.4 Договору), дана заява не містить.
З огляду на викладене, враховуючи те, що фактично вимога позивача про включення його вимог до реєстру акцептованих вимог кредиторів Банку зі сплати процентів за користування коштами у розмірі 1330700,34 грн. та 6867,13 Євро пред'явлена з пропуском 30-денного строку на прийняття вимог кредиторів банку, який є граничним та поновленню не підлягає, колегія суддів вважає, що такі вимоги є погашеними в силу приписів ч. 1 ст. 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а тому в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.
Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.
Вищевикладені обставини справи спростовують доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, та на які він посилається як на підставу скасування рішення суду, а тому відхиляються судом.
За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування, зміни чи визнання нечинним оскаржуваного рішення суду не вбачається.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 24.01.2019 у справі №910/13608/18 - без змін.
Матеріали справи №910/13608/18 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.
Головуючий суддя І.А. Іоннікова
Судді Ю.Б.Михальська
Л.В. Чорна