ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
07 травня 2019 року Справа № 906/1007/18
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючий суддя Маціщук А.В., суддя Петухов М.Г. , суддя Олексюк Г.Є.
секретар судового засідання Мазур О.Г.
за участю представників сторін:
позивача - адв. Курдиляс Ю.Л.
відповідача - не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблунецьке хлібоприймальне підприємство"
на рішення Господарського суду Житомирської області від 05.02.2019 р. ухвалене суддею Кравець С.Г. о 15:57 год. у м.Житомирі, повний текст складено 08.02.2019 р.
у справі № 906/1007/18
за позовом Фізичної особи-підприємця Томчука Андрія Михайловича ( АДРЕСА_1 )
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблунецьке хлібоприймальне підприємство" (смт.Яблунець, Ємільчинський район, Житомирська область)
про стягнення 214581,45 грн.
Відповідно до рішення Господарського суду Житомирської області від 05.02.2019 р. у справі № 906/1007/18 частково задоволений позов та закрито провадження у справі в частині вимог стягнення заборгованості в розмірі 55476,00 грн. За рішенням суду стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблунецьке хлібоприймальне підприємство" на користь Фізичної особи-підприємця Томчука Андрія Михайловича підлягає 129419,20 грн. нарахувань у зв'язку з коливанням курсу євро, 7629,85 грн. пені, 2038,17 грн. 3% річних, 2918,45 грн. витрат на оплату судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду, відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Яблунецьке хлібоприймальне підприємство" подав скаргу до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 05.02.2019 р. та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права.
Доводить, що оскільки в договорі не встановлено курс якої саме валюти повинен змінитись, відтак механізм перерахування є невизначеним, умова договору є невстановленою та не має юридичної сили, оскільки сторони не досягли згоди щодо цієї умови.
Вважає, що надані позивачем докази а саме скріншоти з сайту client-bank.privatbank.ua не є інформацією про міжбанківський курс Євро, тоді як суб'єкти ринку мають право здійснювати купівлю, продаж іноземної валюти виключно на міжбанківському валютному ринку України.
Просить врахувати наведені обставини та скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 05.02.2019 р. у справі № 906/1007/18 в повному обсязі.
Позивач фізична особа-підприємець Томчук Андрій Михайлович подав відзив на апеляційну скаргу, просить залишити рішення суду першої інстанції у даній справі без змін.
Вважає, що фактично з підписанням договору №1234/Н від 14.06.2017 р. відповідач погодився з усіма істотними умовами в тому числі, що сторони у п. 1.8. договору визначили вартість рухомого майна в гривнях та в еквіваленті іноземній валюті - Євро.
Заперечує твердження відповідача про відсутність механізму перерахування вартості рухомого майна та звертає увагу суду, що підприємець Томчук А.М. має право здійснити перерахунок відповідно до абз.2 п. 1.8. договору або на момент відсутності оплати, або на момент звернення до суду.
Просить врахувати наведені обставини та залишити без змін рішення Господарського суду Житомирської області від 05.02.2019 р. у справі № 906/1007/18 а скаргу відповідача без задоволення.
У судовому засіданні представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві.
Відповідач не забезпечив участь представника в судовому засіданні та не повідомив про причини неявки. Повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи належним чином, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення /а.с. 142/.
Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України неявка учасників справи, повідомлених в установленому порядку про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи, що явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, тому участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представника відповідача/скаржника.
Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши в судових засіданнях пояснення представника позивача, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.
14.06.2017 р. фізичною особою-підприємцем Томчуком Андрієм Михайловичем як продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Яблунецьке хлібоприймальне підприємство" як покупцем укладений договір купівлі-продажу рухомого майна № 1234/Н, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупцеві спецтехніку, що була у використанні, а саме: автонавантажувач телескопічний MANITOU МТ12358Т с.н.760138 2011 року виготовлення, а покупець зобов'язується прийняти зазначене майно і сплатити продавцеві договірну ціну на умовах цього договору /а.с.17-20/.
За умовами п. 1.8 договору на момент підписання цього договору ціна на рухоме майно становить 1061640,00 грн. (один мільйон шістдесят одна тисяча шістсот сорок гривень 00 копійок), в тому числі ПДВ - 176940,00 грн. В еквіваленті на іноземну валюту - Євро договірна ціна становить 36000,00 Євро.
Ціна рухомого майна, зазначена в п.1.8, встановлена на день складання дійсного договору відповідно до міжбанківського курсу валюти зазначеного на сайті - https://client-bank.privatbank.ua - Євро (1 Євро = 29.49 грн). В разі, якщо на дату часткового розрахунку (передплати) чи повного розрахунку (у разі відсутності оплати на момент звернення продавця до суду) за рухоме майно міжбанківський курс валюти, зазначений на сайті - https://client-bank.privatbank.ua зміниться в сторону збільшення, продавець залишає за собою право перерахувати вартість (ціну) по курсу на день оплати (у разі відсутності оплати на момент звернення продавця до суду) в сторону збільшення відповідно, а покупець зобов'язаний доплатити суму курсової різниці в розмірі визначеному продавцем.
Згідно з п. 1.9 договору покупець оплачує продавцю договірну ціну (вартість рухомого майна) в розмірі, встановленому у п.1.8 договору на умовах відтермінування оплати до 16 серпня 2017 року.
Відповідно до п. 2.1 договору передача рухомого майна по даному договору здійснюється продавцем покупцю у разі виконання покупцем умов п.1.8 та п.1.9 даного договору в день підписання акту приймання-передачі рухомого майна по даному договору, який оформлюється у відповідності до чинного законодавства України та згідно із вимогами, що звичайно ставляться.
У відповідності до п. 3.1-3.2 договору сторони погодили, що розрахунок між сторонами здійснюється в національній валюті України - гривні, і покупець здійснює розрахунки у формі та порядку, вказаному в п.п.1.8. та 1.9 договору.
Відповідно до пункту 4.1. договору кожна сторона зобов'язується виконувати реально та належно обов'язки, покладені на неї цим договором, та сприяти іншій стороні у виконанні її обов'язків за цим договором.
За умовами п.5.1.1 договору сторони передбачили, що покупець зобов'язаний в порядку та на умовах, визначених цим договором, сплатити продавцеві договірну ціну за рухоме майно, включаючи перераховану вартість (ціну) по курсу іноземної валюти на день оплати згідно п.1.8 даного договору.
Згідно з п. 7.1 договору у випадку порушення умов цього договору, сторона несе відповідальність, визначену цим договором та (або) чинним законодавством України.
Відповідно до п. 7.3 договору визначено, що кожна зі сторін, яка неналежним чином виконує свої зобов'язання, зобов'язана сплатити на користь іншої сторони пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 9.1 цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами.
Згідно з п. 9.2 строк цього договору починає свій перебіг у момент, встановлений у п. 9.1. цього договору, та діє до 31.12.2018 р., а в частині розрахунків за поставлене рухоме майно - до повного їх здійснення.
Договір підписаний сторонами та скріплений їх печатками.
На виконання умов договору купівлі-продажу №1234/Н від 14.06.2017 р. позивач передав відповідачу товар - автонавантажувач телескопічний MANITOU MT1235ST с.н. 760138 2011 року виготовлення в кількості 1шт. вартість за одиницю 884700,00 грн з ПДВ, всього з ПДВ 1061640,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 131702800 від 16.06.2017 р., товарно-транспортною накладною №131700640 від 16.06.2017р та довіреністю № 342 від 14.06.2017 р. /а.с.28, 22-23/.
16.06.2017 р. сторонами до договору купівлі-продажу № 1234/Н від 14.06.2017 р. складений і підписаний акт приймання-передачі рухомого майна № 1, за умовами якого продавець передав, а покупець прийняв у власність наступне рухоме майно: автонавантажувач телескопічний MANITOU MT1235STс.н. НОМЕР_1 2011 року виготовлення в кількості 1 шт. вартість за одиницю 884700,00 грн. з ПДВ, всього з ПДВ 1061640,00 грн. /а.с.21/.
Видаткова накладна, товарно-транспортна накладна та акт прийому-передачі підписані та скріплені печатками сторін без зауважень, що підтверджує виконання позивачем договірних зобов'язань з поставки.
Отже, у відповідача відповідно до умов договору купівлі-продажу №1234/Н від 14.06.2017 р. виникло зобов'язання оплатити за отриманий товар 1061640,00 грн. у строк до 16 серпня 2017 року.
Банківськими виписками з призначенням платежу 'за автонавантажувач зг. Рах.' від 14.06.2017 р., від 19.02.2018 р., від 20.02.2018 р. та від 21.02.2018 р. підтверджено і не заперечується сторонами, що відповідачем було перераховано відповідно 106164,00 грн., 300000,00 грн., 300000,00 грн., 300000,00 грн. /а.с.37-40/.
Після порушення провадження у даній справі до прийняття судом першої інстанції рішення відповідач сплатив 55476,00 грн. заборгованості, що підтверджується платіжним дорученням № 1344 від 17.12.2018 р. /а.с.64/. Така обставина сторонами не заперечується.
За наведених обставин суд першої інстанції правомірно закрив провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 55476,00 грн. на підставі п.2 ч.1ст.231 ГПК України. В цій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується.
Відповідач заперечує наявність боргу у сумі, обрахованій позивачем у зв'язку з коливанням курсу євро - 129419,20 грн. курсової різниці.
Заперечивши заявлену позивачем суму боргу з курсової різниці, відповідач просить скасувати рішення повністю, не виклавши будь-яких заперечень стосовно правильності обрахування 21489,73 грн. пені, 2042,73 грн. 3% річних та 6153,79 грн. інфляційних втрат за несвоєчасне виконання зобов'язань в сумі 55476,00 грн. /розрахунки позивача на а.с.12-16/.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Отже, на умовах договору № 1234/Н від 14.06.2017 р. між сторонами відбулись правовідносини купівлі - продажу рухомого майна, які регулюються нормами гл.52 та пар.1 гл.54 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини.
Згідно з ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Розкриваючи зміст засади свободи договору у ст. ст. 6, 627 ЦК України визначено, що свобода договору полягає в праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, виборі контрагентів та погодженні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
Відповідно до частини 1 статті 192 Цивільного кодексу України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до статті 524 Цивільного кодексу України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні, проте в договорі сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Разом з тим, частинами 1,2 статті 533 цього Кодексу передбачено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Тобто, сторони договору, виконуючи грошове зобов'язання у гривні, мають право фактично зафіксувати ціну договору (зобов'язання) в гривні та еквіваленті Євро або в будь-якій іншій іноземній валюті.
У даному випадку сторони погодили, що на момент підписання договору ціна на рухоме майно становить 1061640,00 грн., а в еквіваленті на іноземну валюту - Євро, договірна ціна становить 36000,00 Євро. Ціна рухомого майна, зазначена в п.1.8, встановлена на день складання дійсного договору відповідно до міжбанківського курсу валюти зазначеного на сайті - https://client-bank.privatbank.ua - Євро (1 Євро = 29.49грн). В разі, якщо на дату часткового розрахунку (передплати) чи повного розрахунку (у разі відсутності оплати на момент звернення продавця до суду) за рухоме майно міжбанківський курс валюти, зазначений на сайті - https://client-bank.privatbank.ua зміниться в сторону збільшення, продавець залишає за собою право перерахувати вартість (ціну) по курсу на день оплати (у разі відсутності оплати на момент звернення продавця до суду) в сторону збільшення відповідно, а покупець зобов'язаний доплатити суму курсової різниці в розмірі визначеному продавцем.
Отже, за умовами укладеного договору купівлі-продажу рухомого майна сторони погодили вартість рухомого майна в іноземній валюті-Євро, зафіксували її гривневий еквівалент станом на конкретну дату та одночасно передбачили можливість зміни гривневого еквіваленту ціни у разі зміни курсу іноземної валюти до гривні і чітко передбачили алгоритм розрахунку цього еквіваленту у разі часткового виконання зобов'язання з посиланням на ресурс для застосування курсу валюти, що не суперечить нормам ст..ст.6,192, 524,627 ЦК України.
Враховуючи наведені вище норми та умови договору, колегія суддів встановила, що сторонами в умовах п. 1.8 та п. 5.1.1 договору був чітко обумовлений механізм формування ціни у зв'язку зі зміною курсу гривні до валюти Євро. Так, покупець взяв на себе обов'язок здійснювати оплату вартості товару виходячи з вартості Автонавантажувача на момент підписання договору з урахуванням курсу Євро на день здійснення фактичної оплати, погодивши, у тому числі ресурс - сайт https://client-bank.privatbank.ua, де якому розміщено курс валют для перерахування вартості (ціни) майна.
Доводи відповідача/скаржника не спростовують обґрунтованих вимог позивача та висновків суду першої інстанції.
Твердження скаржника про те, що в договорі не встановлено курс якої саме валюти повинен був змінитись, що сторони не досягли згоди щодо такої істотної умови та доводи апеляційної скарги що сайт https://client-bank.privatbank.ua не містить міжбанківського курсу валюти, тому не може в даному випадку застосовуватись дані для розрахунку курсової різниці, - не відповідають обставинам справи.
Колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що грошове зобов'язання виконувалось відповідачем з порушенням обумовленого у договорі строку. Враховано при цьому, що відповідачем здійснена оплата 14.06.2017 р. в розмірі 106164,00грн та курс продажу євро становив 29,49 грн., що еквівалентно 3600,00 євро; 19.02.2018 р. в розмірі 300000,00 грн. та курс євро становив 33,95 грн., що еквівалентно 8836,52 євро; 20.02.2018 р. в розмірі 300000,00 грн. та курс продажу євро становив 33,95 грн., що еквівалентно 8836,52 євро; 21.02.2018 р. в розмірі 300000,00 грн. та курс продажу євро становив 33,65 грн, що еквівалентно 8915,30 євро /а.с.57/.
Колегією суддів перевірений розрахунок позовних вимог про стягнення 129419,20 грн. вартості з урахуванням курсової різниці у зв'язку з коливанням курсу євро, здійснений судом першої інстанції, і встановлено, що розрахунок відповідає нормам матеріального права, умовам укладеного сторонами договору купівлі продажу та фактичним обставинам у справі.
Оскільки несвоєчасне виконання грошового зобов'язання має місце, що не заперечує відповідач, на відповідача згідно з п. 7.1 договору покладається відповідальність, визначена цим договором та (або) чинним законодавством України.
Відповідно до ст.216, ч.1 ст.218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Невиконання або неналежне виконання грошового зобов'язання має наслідком застосування штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) відповідно до норм ст.ст.230-232 ГК України та ст.ст.549-551, 625 ЦК України.
В апеляційній скарзі відповідач заперечує наявність боргу як курсової різниці, тоді як застосування відповідальності за несвоєчасну сплату боргу в сумі 55476 грн. у вигляді пені, відсотків річних та індексу інфляції не заперечує та не спростовує правильність розрахунків позивача і суду першої інстанції.
Отже, суд першої інстанції, встановивши, що несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, зокрема, суми 55476 грн., має місце, задоволив позовні вимоги про стягнення 21489,73 грн. пені за період 17.08.2017 р. по 16.02.2018 р. відповідно до ст. 232 ГК України і п. 7.3 договору, та про стягнення 2042,73 грн. 3% річних за період з 17.08.2017 р. по 06.11.208 р. згідно зі ст.625 ЦК України нарахованих на заборгованість в розмірі 55476,00 грн.
Позовні вимоги щодо стягнення 6153,79 грн. інфляційних втрат за несвоєчасне виконання зобов'язань суд першої інстанції відхилив, зазначивши, що втрати, пов'язані з інфляційними процесами в державі за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, і фактично сума, що виникає в зв'язку з курсовою різницею, і є інфляційними втратами.
Рішення суду в цій частині відповідач не оспорює.
Підсумовуючи викладене, за результатом перегляду рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення Господарського суду Житомирської області від 05.02.2019 р. у справі № 906/1007/18 відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і немає підстав для його скасування чи зміни.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника згідно з ст.129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 276, 281 - 282 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблунецьке хлібоприймальне підприємство" залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Житомирської області від 05.02.2019 р. у справі № 906/1007/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.
Матеріали справи № 906/1007/18 повернути Господарському суду Житомирської області.
Повний текст постанови складений 11 травня 2019 року
Головуючий суддя Маціщук А.В.
Суддя Петухов М.Г.
Суддя Олексюк Г.Є.