вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"08" травня 2019 р. Справа№ 925/35/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Калатай Н.Ф.
суддів: Зубець Л.П.
Мартюк А.І.
при секретарі Рибчич А. В.
За участю представників:
від прокуратури: Греськів І.І. - прокурор відділу за посвідченням № 041072 від 03.02.2016
від інших учасників судового процесу: не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Заступника прокурора Черкаської області
на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 19.03.2019, повний текст якої підписано 22.03.2019 про залишення позову без розгляду
у справі № 925/35/19 (суддя Кучеренко О.І.)
за позовом Заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Черкаській області
до Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Твій Стиль»
про стягнення 162 893,15 грн.
Позов заявлено про стягнення збитків, завданих викидами в атмосферу шкідливих речовин в сумі 162 893,15 грн.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 19.03.2019, повний текст якої підписано 22.03.2019, у справі № 925/35/19 позов залишено без розгляду.
Приймаючи вказану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що:
- у судовому засіданні прокурор не довів та належними доказами не підтвердив нездійснення або неналежне виконання Державною екологічною інспекцією у Черкаській області своїх повноважень;
- у матеріалах справи міститься копія претензії №10-14/107\ЮР від 20.08.2018, яка була направлена відповідачу про добровільне відшкодування збитків за порушення природоохоронного законодавства;
- наведена представником позивача підстава щодо проведення ліквідаційної процедури та відсутність у зв'язку з цим коштів на сплату судового збору не може бути належним доказом неможливості позивачем самостійно виконувати свої повноваження, які визначені законом.
Не погоджуючись з ухвалою, Заступник прокурора Черкаської області звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Черкаської області від 19.03.2019 у справі № 925/35/19 скасувати як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що оспорювана ухвала винесена з неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме: ст. 131-1 Конституції України, п. 2 ч. 1 ст. 2, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», з порушенням норм процесуального права, а саме: ст.ст. 53, 86, 226, 237 ГПК України, що призвело до унеможливлення встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного її вирішення.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.04.2019 справа № 925/35/19 передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Зубець Л.П., Мартюк А.І.
Ухвалою від 10.04.2019 колегією суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Зубець Л.П., Мартюк А.І.:
- відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника прокурора Черкаської області на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 19.03.2019 у справі № 925/35/19;
- встановлено строк для подання відзивів на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 02.05.2019;
- учасникам процесу роз'яснено, що відповідно до приписів ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1); заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2);
- розгляд справи № 925/35/19 призначено на 08.05.2019 о 14:20;
- сторони попереджено, що нез'явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою в розгляді апеляційної скарги.
Станом на 08.05.2019 відзивів на апеляційну скаргу, клопотань та пояснень до суду не надходило.
Позивач та відповідач представників у судове засідання не направили, про причини неявки суду не повідомили.
Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, те, що апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі, та те, що явка представників учасників судового процесу в судове засідання не визнана обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутність представників позивача та відповідача за наявними матеріалами апеляційного провадження.
Під час розгляду справи представник прокуратури апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представника прокуратури, з урахуванням правил ст. ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила таке.
У грудні 2018 заступник керівника Черкаської місцевої прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Черкаській області до Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Твій Стиль» про стягнення 162 893,15 грн. збитків, завданих викидами в атмосферу шкідливих речовин.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 19.03.2019, повний текст якої підписано 22.03.2019, у справі № 925/35/19 позов залишено без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України, якою встановлено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, та п. 4 ч. 5 ст. 174 ГПК України, відповідно до якої суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Колегія суддів не може погодитись з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Згідно ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до приписів ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»:
- представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом (ч. 1);
- прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (ч. 3).
За приписами ст. 53 ГПК України:
- у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (ч. 3);
- прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (ч. 4);
- у разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача. (ч. 5).
Згідно з абз. 2-3 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття «інтереси держави», зазначив про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи № 806/1000/17).
Аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
- у разі відсутності такого органу.
Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
«Не здійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.10.2018 у справі № 910/11919/17.
Таким чином, прокурор одержує передбачену законом можливість захищати права та інтереси не конкретного державного органу, а дещо абстрактні «інтереси держави», що в широкому сенсі можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів і являти собою потребу в здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих, зокрема, на гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, а також охорону землі, лісів, водойм як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання, в тому числі й територіальних громад.
Згідно з Положенням про Державну екологічну інспекцію України, затвердженим указом Президента України від 13.04.2011 № 454/2011:
- Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України (далі - Міністр);
- Держекоінспекція України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Згідно п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію у Черкаській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України № 136 від 12.12.2011, Державна екологічна інспекція у Черкаській області (далі - Інспекція) є територіальним органом Державної екологічної інспекції України та їй підпорядковується.
На підставі пунктів 6,7 розділу 2 Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів від 11.08.2017 № 312 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.09.2017 за № 1080/30948, Інспекція розраховує розмір шкоди, збитків і втрат, заподіяних внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.
Таким чином, Державна екологічна інспекція у Черкаській області, яка реалізує повноваження Державної екологічної інспекції України у межах Черкаської області, є органом, уповноваженим здійснювати захист порушених інтересів держави зокрема щодо охорони та використання природних ресурсів, які перебувають і є об'єктами права власності Українського народу та наділена повноваженнями виступати позивачем у суді із вимогами про відшкодування збитків заподіяних внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства у сфері навколишнього природного середовища.
Водночас у спірних правовідносинах позивач, обмежившись направленням відповідачу претензії № 10-14/107/ЮР від 20.08.2018 (а.с. 15-16), не вчинив дії щодо звернення до суду з відповідним позовом, що свідчить про нездійснення захисту інтересів держави позивачем та негативно впливає на дохідну частину бюджету та фінансування видатків держави та, відповідно, порушує інтереси держави.
Слід зазначити й про те, що з технічного запису протоколу судового засідання від 19.03.2019 слідує, що:
- відповідач не заперечував проти розгляду справи по суті, не зазначаючи про відсутність у прокурора підстав для звернення до суду з цим позовом;
- представником позивача зазначено про те, що незвернення його до суду з відповідним позовом зумовлено проведенням ліквідаційної процедури та відсутність у зв'язку з цим коштів на сплату судового збору,
проте суд першої інстанції не надав позивачу та прокурору можливості надати суду відповідні докази на підтвердження вказаних обставин, зазначивши про те, що ці докази мали бути подані разом з позовом.
Враховуючи вищезазначене та зважаючи на те, що Державна екологічна інспекція у Черкаській області самостійно не зверталася до суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Твій Стиль» заподіяної державі шкоди, що свідчить про неналежний захист Держекоінспекцією в Черкаській області законних інтересів держави, Заступник керівника Черкаської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Черкаській області правомірно звернувся до суду з цим позовом.
За приписами ч. 3 ст. 271 ГПК України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Частиною 1 статті 277 ГПК України встановлено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів вважає, що при прийнятті оспореної ухвали судом першої інстанції мале місце неправильне застосування норм процесуального права, а відтак, ухвала Господарського суду Черкаської області від 19.03.2019 у справі № 925/35/19 підлягає скасуванню, а справа - передачі на розгляд до Господарського суду Черкаської області.
Враховуючи вимоги, які викладені в апеляційній скарзі, апеляційна скарга заступника прокурора Черкаської області на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 19.03.2019 у справі № 925/35/19 підлягає задоволенню.
Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (ч. 14 ст. 129 ГПК України).
Керуючись ст.ст. 267-271, 273, 275, 281-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Заступника прокурора Черкаської області на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 19.03.2019 у справі № 925/35/19 задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 19.03.2019 у справі № 925/35/19 скасувати.
3. Передати справу № 925/35/19 на розгляд Господарського суду Черкаської області.
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
5. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
6. Повернути до Господарського суду Черкаської області матеріали справи № 925/35/19.
Повний текст постанови складено: 13.05.2019
Головуючий суддя Н.Ф. Калатай
Судді Л.П. Зубець
А.І. Мартюк