Справа № 2340/4225/18
13 травня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Кузьменка В. В., суддів Василенка Я. М., Шурка О. І., перевіривши матеріали апеляційної скарги Управління Держпраці у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18.12.2018 у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Черкаській області про визнання протиправною та скасування постанови,-
До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Управління Держпраці у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18.12.2018.
Апелянтом вдруге подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.04.2019 апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, у зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження та відсутністю сплати судового збору.
У вказаній ухвалі зазначено про те, що невиконання вимог ухвали про залишення вперше поданої апеляційної скарги без руху, не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення.
Запропоновано вказати інші поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження та надати документ про сплату судового збору.
Копію вказаної ухвали отримано апелянтом 15.04.2019 що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення.
02.05.2019 до суду надійшла заява, яка надіслана 26.04.2019 за допомогою засобів поштового зв'язку, відповідно до якої апелянтом сплачено судовий збір у розмірі 6702 грн.
У той же час, апелянтом не вказано інші поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Як встановлено, апелянт звернувся вчасно з апеляційною скаргою на вказане рішення суду.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2019 апеляційну скаргу повернуто скаржнику на підставі п. 1 ч. 4 ст. 298 КАС України.
Подаючи апеляційну скаргу вдруге, апелянт вказує про поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження, а саме, повернення апеляційної скарги які поданої вперше з причин, що скарга подана особою повноваження якої не підтверджені належним чином.
Одночасно апелянт зазначає, що Управлінням Держпраці були здійснені необхідні заходи для реалізації права на апеляційне оскарження в порядку, передбаченому КАС України, проте з об'єктивних причин неможливо було вчасно вчинити дії для повторної подачі апеляційної скарги в межах строків встановлених Кодексом. Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України одним з основоположних принципів адміністративного судочинства є принцип верховенства права, згідно з яким право є вищим за закон та передбачено пріоритет прав і свобод людини над нормами писаного права.
Однак, невиконання вимог щодо належного підтвердження повноважень представника на подання апеляційної скарги, що зумовило закриття апеляційного провадження у справі при поданні вперше скарги, не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення.
У той же час, доказів наявності непереборних обставин, які б перешкоджали апеляційному оскарженню судового рішення матеріали справи не містять.
Зазначені апелянтом причини пропуску строку на оскарження рішення суд визнав неповажними, однак, будь-яких інших причин, які б об'єктивно та непереборно перешкоджали вчасно подати апеляційну скаргу до суду, та які б могли бути визнані поважними апелянтом не наведено.
Передбачена законом можливість повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, передбачає, в тому числі, і дотримання процесуальних строків.
Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Невиконання вимог щодо належного підтвердження повноважень представника на подання апеляційної скарги, що зумовило повернення вперше поданої апеляційної скарги, не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Станом на 13.05.2019 зазначені в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.04.2019 недоліки апеляційної скарги не усунуті в повному обсязі, однак, минуло достатньо часу з моменту постановлення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.04.2019 причини пропуску строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними та апелянт не вказав інші поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Колегія суддів також враховує висновок Європейського суду з прав людини, викладений в рішенні від 18.10.2005 у справі «МШ «Голуб» проти України», відповідно до якого, право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.
Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).
Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 299 КАС України, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Вищевикладене перешкоджає прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, а відтак необхідно відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст. ст. 169, 298, 299, ч. 2 ст. 321, ч. 2 ст. 325, ст.ст. 328-331 КАС України, -
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Управління Держпраці у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18.12.2018 у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Черкаській області про визнання протиправною та скасування постанови.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
О. І. Шурко