07 травня 2019 року м. Дніпросправа № 280/4400/18
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Прокопчук Т.С.,
за участю секретаря судового засідання Іотової А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2018 р. в адміністративній справі №280/4400/18 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Запорізькій області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся із адміністративним позовом в якому просив визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації 26.06.2018 №817889/2885003992 про відмову у реєстрації податкової накладної №2402 від 25.06.2017; зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2402 від 25.06.2017 з дати подання її на реєстрацію фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 .
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДФС у Запорізькій області звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апелянт вказує, що формулювання критерію, зазначеного в квитанції, повністю відповідає першому підпункту шостого пункту Критеріїв.
У судовому засіданні представник відповідачів підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив залишити оскаржене рішення без змін, як законне та обгрунтоване.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини:
ОСОБА_1 з 30 травня 2001 року зареєстрований в якості фізичної особи - підприємця, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію НОМЕР_1 . З 28 березня 2006 року позивач зареєстрований платником ПДВ, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платником ПДВ НОМЕР_2. Основними видами господарської діяльності позивача є оптова торгівля напоями (код КВЕД 46.34) та вантажний автомобільний транспорт (код КВЕД 49.41). З метою провадження вказаної господарської діяльності позивачем використовуються орендовані склади, які розташовані в м. Дніпро, м. Краматорськ, м. Маріуполь, м.Сєверодонецьк, м. Запоріжжя, м. Бердянськ та м. Мелітополь. З матеріалів справи вбачається, що інформація про вказані об'єкти подана позивачем до контролюючого органу в повідомленнях за ф. 20-ОПП. Проти вказаної обставини представник відповідачів не заперечував. Крім того, з метою доставки товару позивачем використовуються орендовані вантажні транспортні засоби. 15 вересня 2014 року між позивачем та між ІП "КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА ЛІМІТЕД" було укладено договір про надання логістичних послуг № SRC -076-14 (копія долучена до матеріалів справи). За умовами п. 1 додаткової угоди від 01.06.2017 № 6 до вказаного договору сторонами погоджена компенсаційна виплата за виконання позивачем послуг доставки продукції замовникам, що знаходяться на відстані 500 км і більше. Вартість однієї такої виплати за доставку позивачем продукції замовникам, які знаходяться на відстані 500 км і більше, складає 1832,50 грн. без ПДВ (копія долучена до матеріалів справи). На виконання зазначеного договору, сторонами складено та підписано акт здачі-приймання послуг від 25.06.2017 №DNP-001082 (копія долучена до справи), яким підтверджено виконання послуг з доставки продукції ТМ "КОКА-КОЛА" загальною вартістю без ПДВ - 120 945,00 грн., ПДВ - 20% 24189,00 грн., загальна вартість з ПДВ 145 134,00 грн. Фактичне виконання вказаних послуг з доставки продукції ТМ "КОКА-КОЛА" підтверджується наступним. Між позивачем (продавець) та ФОП ОСОБА_2 (покупець) було укладено договір поставки № 0106-01 від 01.06.2017 за умовами якого позивач зобов'язався передати у власність покупця продукцію ТМ "КОКА-КОЛА" на підставі погоджених замовлень (заявок). Копія договору долучена до справи. З метою виконання вказаного договору поставки позивачем поставлено покупцю продукцію ТМ "КОКА-КОЛА" в асортименті визначеному на підставі отриманих від нього ж заявок (копії додаються). Доставка продукції здійснювалась позивачем зі складу продавця в м. Запоріжжя до складу покупця в м. Сєверодонецьк Луганської області на орендованому вантажному автомобілі марки-МЕRCEDES BENZ (копія договору долучена до справи).
Фактичне отримання цього товару покупцем підтверджується копіями заявок, видаткових та товарно-транспортних накладних (копії додані позивачем до позову та долучені до справи). На підставі кожної заявки покупця оформлювалась окрема видаткова накладна та товарно-транспортна накладна щодо доставки визначеного у накладній товару покупцю (копії долучені до справи). Відповідно до норм п. 187.1 ст. 187 ПК України на суму вартості виконаних позивачем послуг з доставки продукції згідно акту здачі-приймання послуг від 25.06.2017 № DNP-001082, за правилом першої події, складена податкова накладна № 2402 від 25.06.2017 на загальну суму 145 134,00 грн. 05 липня 2017 року зазначена податкова накладна була подана засобами електронного зв'язку до ДФС України на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), проте згідно отриманої квитанції позивача було повідомлено про зупинення її реєстрації (копія долучена до матеріалів справи). Підставою для зупинення реєстрації податкової накладної зазначено те, що "Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання товарів згідно з УКТ ЗЕД: 49.41.19-00.00. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту "в" п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПКУ, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу". 23 червня 2018 року позивач надіслав засобами електронного зв'язку Повідомлення про подання пояснень, копій документів щодо ПН № 2402 від 25.06.2017, реєстрацію якої було зупинено, до якої були додані копії документів, щодо підтвердження реальності здійснення господарських операцій по вказаній ПН. Проте, рішенням Комісії ГУ ДФС у Запорізькій області від 26.06.2018 № 817889/2885003992 відмовлено у реєстрації податкової накладної № 2402 від 25.06.2017р. В якості підстави для відмови у вказаному рішенні було зазначено про ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків. Не погоджуючись з цим рішенням позивач оскаржив його в порядку адміністративного оскарження до Комісії з питань розгляду скарг ДФС України (копія скарги, докази її подання засобами електронного зв'язку додані до справи). Рішенням від 11.07.2018 за №17333/2885003992/2 Комісія з питань розгляду скарг ДФС України залишила скаргу позивача без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що надані позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарських операцій по поданій податковій накладній. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до положень п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. За приписами п. 201.7. ст. 201 цього ж Кодексу податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Положенням п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 р. податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації. Згідно пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 (Критерії оцінки ступня ризиків), який був чинним на момент зупинення реєстрації податкової накладної.
Реєстрація розрахунків коригування була зупинена із посиланням на пункт 6 Критеріїв ризиковості платника податку, який містить у собі визначення двох різних критеріїв. Так, моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:
1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);
2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.
У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1 цього пункту та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної / розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу .
Відповідно до пунктів 14-16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг). Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Таким чином, колегія суддів вважає, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у Запорізькій області безпідставно зупинено реєстрацію податкової накладної, оскільки, як вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем на підтвердження своїх господарських відносин з ІП "КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА ЛІМІТЕД" надані відповідні документи (копія договору про надання логістичних послуг, копія акту здачі-приймання послуг, копія договору поставки, копії договорів оренди транспортного засобу, копія водійського посвідчення та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, копії заявок, видаткових накладних, копії ТТН, тощо) достатні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН.
Верховний Суд у постанові від 22 квітня 2019 р. у справі №2040/5445/18 зазначив, що первинним об'єктом судового дослідження є обставини, за яких відповідач вчинив дії про зупинення реєстрації податкових накладних. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, перелік яких встановлений податковим законодавством.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Верховний Суд у постанові від 16 квітня 2019 р. у справі № 826/10649/17 вказав на те, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
Сукупність первинних документів, наданих позивачем, на думку колегії суддів, не дають підстав для сумніву щодо факту постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції. Квитанція № 1, у свою чергу, не містить належного обґрунтування підстави зупинення реєстрації податкової накладної №2402 від 25.06.2017.
Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2018 р. в адміністративній справі №280/4400/18 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 07 травня 2019 р. і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Постанова складена у повному обсязі 13 травня 2019 р.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя О.О. Круговий
суддя Т.С. Прокопчук