07 травня 2019 р.Справа № 643/15797/18
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Кононенко З.О.,
Суддів: Мельнікової Л.В. , Калитки О. М. ,
за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.
представника позивача Зольнікової В.О.; позивача Шевцова М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Бадюков Ю.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 14.01.19 року по справі № 643/15797/18
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, в якому просив суд:
- скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова щодо розгляду спірних питань, які виникають під час призначення, перерахунку та виплати пенсій від 01.06.2017 р. про відмову в допризначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- зобов'язати провести допризначення пенсії ОСОБА_1 відповідно до наданої довідки про заробітну плату №107 без дати за період з 01.01.1993 по 31.12.1997 р., виданої ЗАТ "Харківліфт-2".
В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що вважає відмову Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова від 01.06.2017 р. в допризначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" протиправною, безпідставною та такою, що порушує його права, свободи та інтереси.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено повністю.
Скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, що викладене у протоколі щодо розгляду спірних питань, які виникають під час призначення, перерахунку та виплати пенсій від 01.06.2017 р. про відмову в допризначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зобов'язано провести допризначення пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) відповідно до наданої довідки про заробітну плату №107 без дати за період з 01.01.1993 по 31.12.1997 р., виданої ЗАТ "Харківліфт-2".
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
В судовому засіданні апеляційної інстанції позивач та його представник посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просили залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Представник відповідача, не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, позивача та його представника, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 24.03.2017 р. у позивача виникло право на отримання пенсії за віком, та він подав всі необхідні і документи до пенсійного фонду.
Листом від 03.05.2017 року №11879/300201 позивача повідомлено, що при призначенні пенсії за віком було надано довідку про заробітну плату №107 без дати, за період з 01.01.1993 року по 31.12.1997 року, яка не врахована для обчислення пенсії, оскільки оформлена не за формою додатку 1 Порядку (а.с.9).
Протоколом управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова щодо розгляду спірних питань, які виникають під час призначення, перерахунку та виплати пенсій від 01.06.2017 року позивачу відмовлено в допризначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» згідно заяви від 30.05.2017 року (а.с.4-5).
Листом від 16.07.2018 року позивача повідомлено, що про відмову у врахуванні довідки про заробітну плату №107 без дати, за період з 01.01.1993 року по 31.12.1997 року, для обчислення пенсії (а.с.6-8).
З інформації, зазначеної у копії трудової книжки НОМЕР_2 від 15.11.1976 року, підтверджено, що позивач у період з 01.01.1988 по 04.02.1998 року працював на посаді електромонтера на Харківському спеціалізованому ремонтно-будівельному управлінні «Харківліфт-2» (а.с.11-18).
Також страховий стаж підтверджено роздруківкою з ІКІС ПФУ (а.с.38,39)
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача про скасування рішення Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова щодо розгляду спірних питань, які виникають під час призначення, перерахунку та виплати пенсій від 01.06.2017 р. про відмову в допризначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та зобов'язання провести допризначення пенсії ОСОБА_1 відповідно до наданої довідки про заробітну плату №107 без дати за період з 01.01.1993 по 31.12.1997 р., виданої ЗАТ "Харківліфт-2" є обґрунтованими.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову в повному обсязі з наступних підстав.
Так, відповідно до вимог статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
У відповідності до пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1(далі - Порядок № 22-1), до заяви про призначення (перерахунку) пенсії за віком додаються такі документи: 1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; 2) документи про стаж; 3) для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 1, 3 до Положення); 4) документи про місце проживання (реєстрації) особи; 5) документи, які засвідчують особливий статус особи; 6) документ уповноваженого органу Російської Федерації про те, що особі не призначалась пенсія за місцем реєстрації на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, та особисту декларацію про відсутність громадянства держави-окупанта.
Згідно з пунктом третім частини 2.1 Порядку № 22-1 для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року.
За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 01 липня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Пунктом 2.10 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, встановлено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію - перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Отже, зміст вищенаведених норм свідчить про те, що призначення пенсій здійснюється на підставі грошового забезпечення особи за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. При цьому, за умови волевиявлення особи, при розрахунку її пенсії може бути врахована заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу по 30 червня 2000 року.
При виявленні бажання щодо врахування трудового стажу до 1 липня 2000 року, особа зобов'язана надати до Пенсійного органу довідку про заробітну плату до 2000 року, в якій має бути зазначено первинні документи, на підставі яких вона оформлена, та адреса, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до відповідача для перерахунку призначеної пенсії, позивачем було надано довідку №107 Закритого акціонерного товариства «Харківліфт-2», у якій зазначено суми заробітку з розшифруванням (грн.) з 01.01.1993 року по 31.12.1997 року. Крім того зазначено про перерахунок з карбованців у гривні у співвідношенні 1:100000. На всі виплати нараховані та сплачені страхові внески до Пенсійного фонду України (страхові внески) та вказано довідка видана на підставі особових рахунків за 1993-1997 роки. Також зазначено, що у зв'язку з ліквідацією СРБУ «Харківліфт-2» перейменовано в Закрите акціонерне товариство «Харківліфт-2» згідно розпорядження Київського РВК №137 від 25.01.1994 року (а.с.10)
Між тим, відмовляючи у прийнятті довідки для здійснення перерахунку пенсії позивача, відповідач послався на ту обставину, щодо неможливості проведення зустрічної перевірки із-за відсутності підприємства за вказаною адресою та її місцезнаходження невідомо.
Відповідно до постанови Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2015 року припинено юридичну особу - Закрите акціонерне товариство «Харківліфт-2» (а.с.19-20).
Також Закритим акціонерним товариством «Харківліфт-2» не передано документи на зберігання ані до Державного архіву Харківської області, ані до КП «Міський архів», ані до ТОВ «Науково-виробничий сервісний центр «Харківський народний архів», що підтверджено відповідними листами №78 від 04.10.2018 (а.с.23), №Ш-68 від 09.10.2018 року (а.с.22), від 10.08.2018 року №01-29/Т-2108 9(а.с.21).
Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів зазначає, що за приписами ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 12 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію (ст. 58 зазначеного Закону) він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону та Положення про Пенсійний фонду України, яке затверджує Кабінет Міністрів України.
Відповідно до абзацу 3 ч. 2 ст. 63 Закону № 1058-IV, п.п. 1 п. 10 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за № 41/26486, начальник управління керує діяльністю управління, персонально відповідає за виконання покладених на управління завдань. Таким чином від імені територіального органу Пенсійного фонду приймає рішення його начальник.
Згідно п. 4.3 Порядку рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов'язків) та завіряється печаткою управління.
Таким чином, дана норма регламентує порядок підписання рішень пенсійного органу про призначення, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший.
З матеріалів справи вбачається, що протокол УПФУ в Московському районі м. Харкова підписано заступником начальника управління, що прямо суперечить положенням п. 4.3. Порядку № 22-1, ч. 5 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що прийняття рішення начальником управління в межах спірних відносин є способом реалізації владних повноважень пенсійного органу в розумінні вищенаведених положень, а таке рішення відповідач не приймав.
Частиною 2 ст. 9 КАС України установлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Керуючись ч. 2 ст. 9 КАС України, оскільки це необхідно для повного захисту прав позивача, колегія суддів вважає за можливе вийти за межі позовних вимог ОСОБА_1 та прийняти постанову про скасування рішення Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова від 01.06.2017 р. про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що в свою чергу передбачає повторний розгляд заяви ОСОБА_1 від 30.05.2017 року про допризначення пенсії, оскільки зазначене рішення відповідача не відповідає критеріям, встановленим ч. 2 ст. 2 КАС України.
Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови йому у призначення пенсії, оскільки право позивача на належний розгляд заяви від 30.05.2017 року про допризначення пенсії з прийняттям відповідного рішення (ч. 5 ст. 45 Закону № 1058) порушено не діями (тобто активною формою поведінки), а неправомірним рішенням відповідача від 01.06.2017 року.
Здійснюючи свою діяльність на основі законодавства, пенсійні органи послуговуються тими формами, які визначає законодавець. Дискреційні повноваження відповідача, як встановлене право вибору варіанта рішення, в даному випадку про перерахунок пенсії або про відмову в перерахунку пенсії, визначені Законом № 1058-IV, зокрема ч. 5 ст. 45 № 1058-IV.
Враховуючи наведене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про зобов'язання провести допризначення пенсії ОСОБА_1 відповідно до наданої довідки про заробітну плату №107 без дати за період з 01.01.1993 по 31.12.1997 р., виданої ЗАТ "Харківліфт-2", оскільки прийняття такого рішення або прийняття рішення про відмову в призначенні пенсії Законом № 1058-IV віднесено до компетенції пенсійних органів.
Зазначені обставини залишені судом поза увагою, та цим обставинам не надана належна правова оцінка, що є підставою для скасування рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2019 року з прийняттям нового судового рішення, яким з урахуванням положень ч. 2 ст. 9 КАС України, слід скасувати рішення пенсійного органу від 01.06.2019 року із зобов'язанням відповідача повторно розглянути звернення позивача від 30.05.2017 року.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні (ч. 4 ст. 245 КАС України).
Аналізуючи наведені нормативно - правові акти, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, зробив передчасні висновки.
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У відповідності до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, з огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2019 року по справі № 643/15797/18, прийнято з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення
Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2019 року по справі № 643/15797/18 скасувати.
Прийняти постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова від 01.06.2017 р. про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії.
В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко
Судді(підпис) (підпис) Л.В. Мельнікова О.М. Калитка
Повний текст постанови складено 13.05.2019 року