13 травня 2019 р.Справа № 645/301/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Спаскіна О.А.,
Суддів: Любчич Л.В. , Присяжнюк О.В. ,
за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 22.03.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Шарко О.П., бул. Б.Хмельницького, 32/38, м. Харків, Харківська, 61099, по справі № 645/301/19
за позовом ОСОБА_1
до Командира роти № 4 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Харківській області Варяниці Валерія Івановича
про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення ЕАВ№855094 від 12.01.2019 року,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення ЕАВ №855094 від 12.01.2019 року, якою притягнуто його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 12 січня 2019 року ним було здійснено виклик поліції, оскільки виявлено, що в автомобіль, який наразі перебуває у його використанні, та який знаходився пару тижнів на парковці «Mersedes Benz Е 280», було здійснено наїзд невідомою особою під час виїзду з заправної станції. На його виклик прибув екіпаж патрульної поліції та командиром роти №4 батальйону №1 УПП в Харківській області Варяниця В.І. з повним ігноруванням даних позивачем пояснень, зокрема, відомостей про те, що його транспортний засіб не рухався, позивач не керував транспортним засобом, було винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень. Відповідно до змісту постанови, позивач став учасником ДТП та не мав при собі поліса обов'язкового цивільного страхування власників наземних транспортних засобів. Позивач вважає дану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки винесена з порушенням діючого законодавства.
Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 22.03.2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Командира роти №4 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Харківській області Варяниця Валерія Івановича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення ЕАВ №855094 від 12.01.2019 року залишено без задоволення.
Позивач, не погодившись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права. Зокрема позивач зазначає, що судом безпідставно не надано належної правової оцінки тому факту, що автомобіль заявника не рухався, а отже відсутній склад правопорушення, передбачений ч.1 ст. 126 КУпАП.
Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що постановою серії ЕАВ №855094 від 12.01.2019 р у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 Кодексу України про адміністративні порушення: а саме ОСОБА_1 , 12.01.2019 року, став учасником дорожньо - транспортної пригоди за участю автомобіля «Mersedes Benz Е 280», номерний знак НОМЕР_1 , не мав при собі полісу обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .
Командиром роти №4 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Харківській області Варяниця Валерієм Івановичем була винесена постанова серії ЕАВ №855094 від 12.01.2019 р про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП , у зв'язку із порушенням п.2.1 г Правил дорожнього руху України .
Не погодившись із прийнятим рішенням суб'єкта владних повноважень про притягнення його до адміністративної відповідальності, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП є правомірною.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Статтею 33 КУпАП визначені загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення, за приписами якої воно накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення врегульовано розділом IV КУпАП.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Приписами п. 8 ч.1 ст.23 вищевказаного Закону зазначено, що у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Статтею 222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов'язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі - поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 07.11.2015р. за № 1395.
Згідно з п.4 розділ 1 Інструкції у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Пункт 1 розділу ІІІ Інструкції, визначає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 1 розділу IV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245).
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити (ст. 10, 11 КУпАП).
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.
Викладені в постанові по справі про адміністративне правопорушення обставини повинні чітко та однозначно свідчити про повноту та об'єктивність встановлених обставин справи та її розгляду, а також відображати конкретний склад адміністративного правопорушення, що повинно підтверджуватись відповідними доказами.
Як вбачається з тексту постанови серії ЕАВ №855094 від 12.01.2019 р. у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 став учасником дорожньо - транспортної пригоди за участю автомобіля «Mersedes Benz Е 280», номерний знак НОМЕР_1 , не мав при собі полісу обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за що притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 Кодексу України про адміністративні порушення.
Відповідно до ч.1ст.126КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка") тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Колегія суддів зазначає, що постанова про адміністративне правопорушення ЕАВ №855094 від 12.01.2019 р. не містить жодної інформації стосовно керування позивачем транспортним засобом «Mersedes Benz Е 280», номерний знак НОМЕР_1 .
Колегія суддів вказує на те, що ч. 1 ст. 126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом, але сам факт керування цим транспортним засобом 12.01.2019 р. жодним чином не доведений.
Крім того, всупереч вимогам ч.2 ст. 77 КАС України відповідачем не доведено правомірність свого рішення.
Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів зазначає, що відповідачем не доведено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, а тому постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕАВ №855094 від 12.01.2019 р. щодо накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн. є протиправною.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому наявні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта.
Поряд із тим, судом першої інстанції не надано належної правової оцінки доводам позивача, викладеними в позовній заяві, стосовно того, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом без поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка") 12.01.2019 р., що виключає адміністративну відповідальність передбачену ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального або порушення норм процесуального права.
Згідно з ст.315 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції може своєю постановою скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Переглянувши рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при його прийнятті судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що привело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 22.03.2019 року по справі № 645/301/19 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення ЕАВ №855094 від 12.01.2019 року.
Справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.А. Спаскін
Судді Л.В. Любчич О.В. Присяжнюк