м. Київ, вул. Солом'янська , 2-а
26 квітня 2019 року суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Кияшко О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 11.03.2019 року,
Постановою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 11.03.2019 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Згідно з вказаною постановою, ОСОБА_1 22.01.2019 року о 23 год. 40 хв. керував автомобілем «Мерседес» д.н. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку із застосуванням приладу "Драгер 6820" №0267 в присутності двох свідків, результат тесту 1,98 проміле, чим порушив вимоги п.2.9а ПДР України
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову судді.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що приймаючи рішення по справі, суд з недостатньою повнотою з'ясував всі обставини справи, надав неправильну оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи. Зокрема, зазначає, що він не перебував у стані алкогольного сп'яніння, а складений стосовно нього протокол про адміністративне правопорушення містить інформацію, яка не відповідає дійсності, оскільки у вказаний працівниками поліції час, він транспортним засобом не керував. Його огляд на стан сп'яніння проведено з порушенням встановленої законом процедури такого огляду, а пристрій "Alkotest 6820" є неналежним технічним засобом, оскільки відсутній у Державному реєстрі медичної техніки та виробів медичного призначення, які дозволені для застосування на території України, а також у Переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху, затвердженого наказом МВС від 01 березня 2010 року №33.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи, наведені в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , захисника Войнаренко О.С., які підтримали апеляційну скаргу, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 надав пояснення, що відповідають змісту апеляційної скарги, та просив її задовольнити з наведених в ній підстав. Додатково зазначив, що він дійсно керував автомобілем «Мерседес» д.н. НОМЕР_1 , однак о 23 год. 40 хв. перебував біля транспортного засобу, а не здійснював його керування, що не відповідає фактичним обставинам.
Як вбачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення серія БД № 303313 від 22.01.2019 року, ОСОБА_1 22.01.2019 року о 23 год. 40 хв. керував автомобілем «Мерседес» д.н. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку із застосуванням приладу "Драгер 6820" в присутності двох свідків, результат тесту 1,98 проміле.
Крім того, з матеріалів вбачається, що працівники поліції ознайомили ОСОБА_1 із змістом роздруківки приладу "Драгер", акту огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, протоколу, які останній підписав, жодних застережень щодо їх складання, процедури проведення огляду на стан сп'яніння та заперечень щодо результатів такого огляду не мав. Про свою незгоду з результатами огляду на стан сп'яніння або про бажання пройти огляд у закладах МОЗ України не заявляв.
У письмових поясненнях свідки ОСОБА_2 і ОСОБА_3 підтвердили факт проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу "Драгер" та його результат.
Наведені докази у своїй сукупності спростовують пояснення ОСОБА_1 та доводять порушення ним вимог п.2.9.а ПДР України, а отже вчиненням ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про порушення поліцейськими вимог Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції" при проведенні огляну на стан сп'яніння не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду.
Протокол про адміністративне правопорушення БД № 303313 від 22.01.2019 року відповідає положенням ст. 256 КУпАП.
Зазначення у протоколі неточного часу вчинення правопорушення апеляційний суд вважає технічною помилкою, яка не ставить під сумнів факт вчинення правопорушення особою, яка притягається до відповідальності, а тому не впливає на законність та об'єктивність прийнятого рішення.
Будь-яких доказів, що спростовують інші дані, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 або його захисник не надали.
З огляду на викладене, приходжу до висновку, що доводи апеляційної скарги про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення є необґрунтованими.
За таких обставин постанова судді місцевого суду є законною і обґрунтованою, а апеляційна скарга не містить будь-яких доводів, які б могли служити достатніми підставами для її скасування та закриття провадження у справі.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 11.03.2019 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, - без змін.
Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя