13 травня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/293/19-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області, про визнання протиправним та скасування рішення,-
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся в суд з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому з урахуванням уточних позовних вимог просив:
- визнати протиправною та скасувати вимогу ГУ ДФС у Чернівецькій області № Ф-148516-54 від 12.12.2018 року в сумі 8354, 24 грн. про сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
1. Аргументи учасників справі.
1.1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що 12.12.2018 року відповідачем складено вимогу про сплату боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № Ф- 1485516-54 на суму 8354, 24 грн., яка на його думку підлягає скасуванню з огляду на наступне.
1.2. 03.03.2016 року позивач зареєстрований, як фізична особа-підприємець, перебуває на обліку як платник єдиного податку та здійснює діяльність за основним видом діяльності - надання послуг у сфері права (КВЕД 69.10). Разом з тим, має право на зайняття адвокатською діяльністю, однак дохід від адвокатської діяльності не отримує. Здійснює діяльність як ФОП за основним видом діяльності у сфері права та відповідно сплачує до бюджету відповідні відрахування єдиного внеску у порядку та розмірах передбачених Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Звертав увагу суду на те, що доходи отримує виключно, як фізична особа-підприємець, а як самозайнята особа (адвокат) не звітує та доходів окремо не отримує.
1.3. Посилаючись на норми податкового законодавства позивач також вказував про те, що скористався правом адміністративного оскарження спірного рішення, однак за результатами розгляду ДФС України залишено скаргу без задоволення. При цьому, відповідачем порушено строки розгляду скарги, що відповідно до п.56.8. статті 56 ПК України є наслідком того, що скарга вважається повністю задоволеною.
2. Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого зазначив, що заперечує з приводу позовних вимог та вважає їх безпідставними, з огляду на наступне.
2.1. Позивач здійснює підприємницьку діяльність як фізична особа - підприємець і незалежну професійну діяльність як адвокат, тому на підставі наявної у позивача заборгованості по сплаті єдиного внеску, відповідно до вимог Закону України " Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", контролюючим органом сформовано і направлено позивачу оскаржувану вимогу.
Посилаючись на норми Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" відповідач стверджував, що платниками єдиного внеску є: як фізичні особи підприємці так і особи, які провадять незалежну професійну діяльність. Разом з тим, позивачем сплачувався єдиний внесок лише як фізичною особою - підприємцем. Отже, в даному випадку дії контролюючого органу щодо формування оскаржуваної вимоги про сплату боргу є законними.
2.2. На думку відповідача, позивач помилково вважає, що незалежна професійна діяльність може здійснюватися особою лише у випадку, якщо вона не зареєстрована, як фізична особа - підприємець, оскільки нормами законодавства не передбачено, що якщо особа є платником єдиного внеску за кількома підставами, вона сплачує такий внесок лише за однієї з таких підстав.
2.3. Посилаючись на норми Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідач, окрім іншого звертав увагу суду на те, що фізичні особи-підприємці, які мають ознаку незалежної професійної діяльності, формують та подають до органів доходів і зборів окремі звіти.
2.4. Відповідач наголошував на тому, що контролюючим органом дотримано вимоги Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", щодо прийняття вмотивованого рішення та надіслання його платнику в строки передбаченні законодавством.
2.5. Враховуючи те, що позивач одночасно є фізичною особою - підприємцем, що здійснює діяльність на спрощеній системі оподаткування, а також особою, яка проводить незалежну професійну діяльність та перебуває на обліку, як самозайнята особа, він зобов'язаний сплачувати та подавати звітність з єдиного внеску за кожним видом діяльності.
3. Доводи учасників справи.
3.1. 10.05.2019 року до суду надійшла заява позивача про розгляд справи в порядку письмового провадження. Заявлені вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
3.2. 10.05.2019 року представник відповідача подав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження, проти задоволення позову заперечував з підстав наведених у відзиві.
3.3. Враховуючи приписи статті 194 КАС України, та подання учасниками справи заяв про розгляд справи у порядку письмового провадження без їх участі, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
4. Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.
4.1. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 зареєстрований, як фізична особа - підприємець - ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Основний вид діяльності 69.10 - діяльність у сфері права. (а.с. 25-26)
4.2. На підставі свідоцтва серія НОМЕР_1 від 21.10.2016 року ОСОБА_1 має право на заняття адвокатської діяльністю. Підстава: рішення Ради адвокатів Чернівецької області від 23.09.20156 року № 71/30. (а.с.27)
4.3. 12.12.2018 року ГУ ДФС у Чернівецькій області сформовано на ім'я позивача вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску № Ф-148516-54 в сумі 8354,24 грн. станом на 30.11.2018 року. (а.с.13)
4.4. 26.12.2018 року позивачем подана скарга до Державної фіскальної служби України на вимогу про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДФС у Чернівецькій області № 148516-54 від 12.12.2018 року. (а.с.16-20)
4.5. 04.02.2019 року ДФС України прийнято рішення про результати розгляду скарги №5559/6//99-99-11-05-02-25, відповідно до якого вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.12.2018 року № Ф- 14856-54 ГУ ДФС у Чернівецькій області залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення. (а.с.17-19)
4.6. Судом також дослідженні наступні документи: квитанції та платіжні доручення, що підтверджують сплату єдиного соціального внеску в період з 2016-2018 рр. (а.с.28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39), облікові дані платника ЄСВ та інтегрована картка платника з єдиного соціального внеску. (а.с. 52-54; 55-59)
5. До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.
5 .1. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
5.2. Спірні правовідносини полягають в перевірці дотримання податковим органом вимог законодавства під час формування вимоги ГУ ДФС у Чернівецькій області № Ф-148516-54 від 12.12.2018 року в сумі 8354,24 грн., щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування позивачем.
5.3. Спірні правовідносини регулюються нормами Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464), Податковим кодексом України, Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Часиною 1 статті 13 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою.
Відповідно до п. п.14.1.226 п.14.1ст.14 ПК України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Згідно пунктів 63.1, 63.2 ст.63 ПК України облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків.
Взяття на облік у контролюючих органах юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов'язку щодо сплати того або іншого податку та збору.
Пунктом 63.5 ст.63 ПК України визначено, що всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом.
Фізичні особи - підприємці та особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з цим Кодексом.
Відповідно до п.65.2 ст.65 ПК України облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр) записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків, зборів.
Згідно пп.65.4.4 п.65.4 ст.65 ПК України контролюючий орган відмовляє в розгляді документів, поданих для взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа.
Відповідно до положень ч. 4 п. 6.7 Розділу VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року N 1588, якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа - підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.
У такому разі фізична особа зобов'язана подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання заяву за формою N 5-ОПП з позначкою "Зміни" та копію документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності.
Відповідно до положень п.178.1, п.178.2 ст.178 ПК України особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов'язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно із статтею 65 цього Кодексу. Доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1статті167 цього Кодексу.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону N 2464 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з п. 4, п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону N 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону N 2464 єдиний внесок нараховується для фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, базою нарахування є сума, що визначається такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом України N 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону N 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, тобто для осіб, що провадять незалежну професійну діяльність встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
Відповідно до п. 19 розділу IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України N 435 від 14.04.2015 року особи, які провадять незалежну професійну діяльність, отримують дохід від цієї діяльності та одночасно є фізичними особами-підприємцями, формують та подають до органів доходів і зборів окремі Звіти відповідно до виду діяльності та обраної системи оподаткування.
Податковий кодекс України передбачає обов'язок самозайнятих осіб стати на облік у контролюючому органі. При цьому, такий обов'язок передбачено у разі коли особа здійснює підприємницьку діяльність, а також у разі, коли особа здійснює незалежну професійну діяльність.
Однак, необхідно зазначити те, що контролюючий орган відмовляє у повторному взятті на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік, як самозайнята особа. Такий обов'язок контролюючого органу передбачено п.п.65.4.4 п.65.4 ст.65 ПК України.
Тобто, якщо особа взята на облік, як самозайнята особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, вона не повинна повторно ставати на облік та подавати документи як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність.
З системного аналізу положень Податкового кодексу України та Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" вбачається, що діяльність адвоката підпадає під визначення незалежної професійної діяльності, а доходи, отримані від здійснення такої діяльності підлягають оподаткування згідно ст. 178 Податкового кодексу України лише у випадку, якщо така особа не зареєстрована, як фізична особа-підприємець відповідно до вимог законодавства.
Крім того, суд зауважує, що Законом N 2464 не передбачений порядок обліку та сплати єдиного внеску фізичними особами-підприємцями з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.
Таким чином, суд дійшов висновку, що необхідність подачі окремих звітів щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування виникає лише у разі, якщо особа, яка провадить незалежну професійну діяльність та одночасно є фізичною особою-підприємцем, здійснює відмінні види діяльності.
Слід зазначити й те, що згідно видів діяльності позивача, як фізичної особи-підприємця так і адвоката КВЕД 69.10 є основним видом - діяльність у сфері права. Відтак, позивач займається одним і тим же видом підприємницької діяльності і у нього не виникає обов'язку подання звітності як особи, що провадить незалежну професійну діяльність, адже у такому випадку буде мати місце подвійний облік ідентичної господарської діяльності, а відповідно і подвійне оподаткування, що суперечить принципам податкового законодавства.
З огляду на викладене суд вважає, що позивач перебуваючи на податковому обліку як фізична особа-підприємець на спрощеній системі оподаткування, повинен перебувати на податковому обліку як фізична особа-підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності, та вести єдиний податковий облік та сплату податків, саме як фізична особа-підприємець платник єдиного податку за видом діяльності у сфері права (КВЕД 69.10).
Зміст правового регулювання вищевказаних норм відповідає позиції Верховного Суду, висловленій, зокрема у постанові від 12.03.2019 року справа №815/4875/14 (адміністративне провадження N К/9901/9358/18) та позиції Верховного Суду України у постановах від 05.04.2016 р. №21-4055а15 та від 13.12.2016 р. у справі №21-2308а16.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на наведене вище, з врахуванням всіх обставин справи, за наявності повного виконання страхувальником обов'язку щодо сплати соціального внеску, як фізичною особою - підприємцем суд вважає, що оскаржувана вимога про сплату боргу на загальнообов'язкове державне соціальне страхування підлягає скасуванню.
5.4. Вирішуючи даний спір, суд вважає за необхідне також зазначити те, що доводи позивача про порушення відповідачем строків розгляду скарги визначених п.56.8 ст.56 ПК України є помилковими, оскільки до вказаних правовідносин (щодо строку розгляд скарг) підлягають застосуванню спеціальні норми ч.4 ст.25 Закону №2464 та п.1 розд. IV Порядку №1124, відтак вказані доводи судом відхиляються.
Підсумовуючи наведене, суд погоджується з мотивами і аргументами на які посилався позивач (окрім аргументів, які стосуються строків розгляду скарги), оскільки наведений перелік висновків суду повністю спростовує позицію відповідача, як таку, що не відповідає критеріям визначеним частиною 2 статті 2 КАС України, а відтак адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.
6. Розподіл судових витрат.
6.1. Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, а тому слід стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати - судовий збір в сумі 768,40 грн.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області, про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати вимогу ГУ ДФС у Чернівецькій області № Ф-148516-54 від 12.12.2018 року.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 768,40 грн.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП: НОМЕР_2 )
Відповідач - Головне управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200-А, м. Чернівці, 58013, код ЄДРПОУ: 39392513)
Суддя Боднарюк О.В.