ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
11 травня 2019 року м. Київ № 640/7908/19
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шевченко Н.М., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого органу міста Києва Крайчинського Сергія Станіславовича, треті особи: Публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гамаль Ірина Миколаївна, про визнання протиправними та скасування постанов,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до приватного виконавця виконавчого органу міста Києва Крайчинського Сергія Станіславовича, треті особи: Публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гамаль Ірина Миколаївна, про визнання протиправними та скасування постанов.
Приписами п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.
1. Відповідно до положень ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Приписами ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду заяви майнового характеру фізичною особою, фізичною особою-підприємцем судовий збір становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» установлено з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 921,00 гривні.
Як убачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, позивач оскаржує постанову про стягнення з боржника основної винагороди у сумі 6 289,04 грн. та постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у сумі 1 131,46 грн., а отже, заявлено вимоги майнового характеру.
Як видно з переліку додатків, зазначених у позовній заяві, зокрема з п. 7 додатків, до неї додано оригінал квитанції про сплату судового збору. Поряд з цим, під час розкриття конверта (пакета), надісланого позивачем до суду, не виявилося вказаних у додатку документів, а саме: квитанції про сплату судового збору, про що працівниками відділу документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярія) Окружного адміністративного суду міста Києва складено акт від 08.05.2019 №1073.
Таким чином, в порушення вимог ч. 3 ст. 161 КАС України, позивачем не додано доказів сплати судового збору.
Враховуючи вказане вище, позивачу необхідно сплатити 768,40 грн. судового збору за наступними реквізитами: Отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897, Рахунок отримувача - 34310206084021, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача - 899998, Код класифікації доходів бюджету - 22030101.
2. Крім того, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. ч. 1, 2 ст. 122 КАС України).
При цьому, частиною 3 статті 122 КАС України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку є Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VIII (далі по тексту - Закон України №1404-VIII).
Частиною 2 статті 74 Закону України №1404-VIII передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли особа дізналась про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Як убачається з позовної заяви, позивач оскаржує, постанову про стягнення з боржника основної винагороди у сумі 6 289,04 грн. та постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у сумі 1 131,46 грн. від 15.04.2019.
У своїй позовній заяві позивач стверджує, що оскаржувані постанови були отримані нею 24.04.2019.
Однак, в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження вказаних вище обставин.
Беручи до уваги предмет позову, а також зміст положень п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України, суд приходить до висновку про те, що для звернення до суду із вищевикладеними вимогами має застосовуватись десятиденний строк.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, враховуючи вказане вище, позивачу необхідно надати докази на підтвердження отримання оскаржуваної постанови саме 24.04.2019, а у разі пропуску строку звернення до суду - клопотання про поновлення такого строку.
Ураховуючи викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачу часу для усунення недоліків позову. Позивачу необхідно усунути названі недоліки позову та привести позовну заяву у відповідність з приписами ст. 160 КАС України.
Керуючись статтями 160, 169, 241 - 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
1.Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
2.Установити позивачу п'ятиденний строк з дня одержання даної ухвали для усунення недоліків.
3.Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4.Роз'яснити позивачу, що залишення позовної заяви без руху не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.М. Шевченко