13 травня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/504/19-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Лелюк О.П., розглянувши адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Магістраль-77" до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними й скасування рішень та зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Магістраль-77" звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними й скасування рішень та зобов'язання вчинити дії.
Позивач просить суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за номерами: №1002437/39499002 від 27 листопада 2018 року, №1002433/39499002 від 27 листопада 2018 року, №1002434/39499002 від 27 листопада 2018 року, №1002435/39499002 від 27 листопада 2018 року, №1036339/39499002 від 27 грудня 2018 року, №1036341/39499002 від 27 грудня 2018 року, №1036340/39499002 від 27 грудня 2018 року, №1063780/39499002 від 30 січня 2019 року, №1063094/39499002 від 29 січня 2019 року, №1063093/39499002 від 29 січня 2019 року, №1063782/39499002 від 30 січня 2019 року, №1063095/39499002 від 29 січня 2019 року, №1063777/39499002 від 30 січня 2019 року, №1063778/39499002 від 30 січня 2019 року, №1063776/39499002 від 30 січня 2019 року, №1063779/39499002 від 30 січня 2019 року, №1063096/39499002 від 29 січня 2019 року, №1063781/39499002 від 30 січня 2019 року, №1049023/39499002 від 11 січня 2019 року;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні №49, 51, 54, 55, 56 від 31 жовтня 2018 року, №1 від 01 листопада 2018 року, №22 від 12 листопада 2018 року, №3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 від 01 листопада 2018 року та №12, 13 від 02 листопада 2018 року, №20 від 08 листопада 2018 року, №21 від 09 листопада 2018 року та №23 від 12 листопада 2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини першої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Згідно частини четвертої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Частиною сьомою указаної статті визначено, що до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Однак, позивач, зазначаючи в позовній заяві про надання оспорюваних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, таких до суду не надав.
При цьому суд звертає увагу на додані до матеріалів позову електронні докази (CDR диски).
Водночас, дослідженням поданих позивачем дисків судом встановлено, що на них також відсутні оскаржувані індивідуальні акти.
Вказане свідчить про недотримання позивачем при поданні позовної заяви до суду вимог названої вище статті в частині обов'язку позивача подати до позову оригінали або копії оспорюваних актів.
Крім цього, згідно частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI.
Згідно статті 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Розміри ставок судового збору встановлені статтею 4 Закону України "Про судовий збір". Зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року становить 1921,00 гривень.
Згідно абзацу 2 частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як вбачається із змісту позовної заяви, позивач просить суд: 1) визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних №1002437/39499002 від 27 листопада 2018 року; 2) визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних №1002433/39499002 від 27 листопада 2018 року; 3) визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних №1002434/39499002 від 27 листопада 2018 року; 4) визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних №1002435/39499002 від 27 листопада 2018 року; 5) визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних №1036339/39499002 від 27 грудня 2018 року; 6) визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних №1036341/39499002 від 27 грудня 2018 року; 7) визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних №1036340/39499002 від 27 грудня 2018 року; 8) визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних №1063780/39499002 від 30 січня 2019 року; 9) визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних №1063094/39499002 від 29 січня 2019 року; 10) визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних №1063093/39499002 від 29 січня 2019 року; 11) визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних №1063782/39499002 від 30 січня 2019 року; 12) визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних №1063095/39499002 від 29 січня 2019 року, 13) визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних №1063777/39499002 від 30 січня 2019 року; 14) визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних №1063778/39499002 від 30 січня 2019 року; 15) визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних №1063776/39499002 від 30 січня 2019 року; 16) визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних №1063779/39499002 від 30 січня 2019 року; 17) визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних №1063096/39499002 від 29 січня 2019 року; 18) визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних №1063781/39499002 від 30 січня 2019 року; 19) визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних №1049023/39499002 від 11 січня 2019 року.
Разом із цим позивач просить суд зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На переконання суду, дана вимога зобов'язального характеру є похідною від попередніх вимог про визнання протиправними та скасування рішень і нерозривно пов'язана з ними.
Таким чином, судом встановлено, що позовна заява містить дев'ятнадцять вимог немайнового характеру.
Оскільки позовна заява містить дев'ятнадцять вимог немайнового характеру, то у відповідності до вимог абзацу 2 частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за кожну окремо.
Тому при подачі даного позову до суду позивачу необхідно було сплатити судовий збір за дев'ятнадцять вимог немайнового характеру по 1921,00 грн за кожну, а всього 36499,00 грн.
Натомість позивачем сплачено судовий збір лише у розмірі 3842,00 грн, що підтверджується квитанцією 0.0.1342334567.1 від 02 травня 2019 року.
Отже, недоплата розміру судового збору складає 32657,00 грн (36499,00 - 3842,00 грн).
Судовий збір повинен бути сплачений на наступні банківські реквізити: отримувач коштів Чернівецьке УК/м.Чернiвцi/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37978173; рахунок отримувача 34317206084013; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача 899998; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу за подання адміністративного позову (із зазначенням позивача, відповідача, предмету спору).
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення даної позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Магістраль-77" до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними й скасування рішень та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали шляхом подання позовної заяви у відповідності до вимог, встановлених статтею 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
3. Роз'яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися не поданою і буде повернута особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Лелюк О.П.