13 травня 2019 року м. Чернігів Справа № 620/1017/19
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Бородавкіної С.В.,
за участі секретаря Гайдука С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку ст. 229 КАС України, питання щодо ухвалення додаткового рішення суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Новозаводського відділу державної виконавчої служби міста Чернігова Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про скасування арешту на нерухоме майно,
03.05.2019 уповноважений представник позивача звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення у справі №620/1017/19, мотивованою тим, що судом під час розгляду справи по суті не було вирішено питання про судові витрати, які ОСОБА_1 поніс за надання правової допомоги.
Представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до частини третьої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Вирішуючи вказану заяву по суті, суд враховує таке.
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Новозаводського відділу державної виконавчої служби міста Чернігова Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області (далі - Новозаводський ВДВС), у якому просив:
- визнати протиправним звернення державного виконавця на нерухоме майно, що йому належить, в межах виконавчого провадження ВП №58511526;
- скасувати арешт на все нерухоме майно, що йому належить, накладений державним виконавцем згідно із постановою від 05.03.2019 в межах виконавчого провадження ВП №58511526.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.04.2019 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправною та скасовано постанову Новозаводського відділу державної виконавчої служби міста Чернігова Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області від 05.03.2019 ВП №58511526 про арешт майна боржника; зобов'язано державного виконавця Новозаводського відділу державної виконавчої служби міста Чернігова Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області внести до відповідних державних реєстрів записи про скасування арешту усього рухомого і нерухомого майна ОСОБА_1 , накладеного згідно постанови про арешт майна боржника від 05.03.2019 ВП №58511526. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено (а.с. 39-43).
При цьому, як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 понесено витрати на правничу допомогу в сумі 3 300,00 грн., однак під час прийняття рішення Чернігівським окружним адміністративним судом питання про відшкодування останніх вирішено не було.
У свою чергу, відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може, в тому числі, за власною ініціативою ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно із частиною третьою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Право на правову допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення яким надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року №13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 та від 11 липня 2013 року №6-рп/2013.
Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Таким чином, послуги зі складання позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг є різновидом правової допомоги, витрати на яку включаються до складу судових витрат.
Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України регламентовано витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Також, відповідно до статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Таким чином, як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі №815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16 та від 22 травня 2018 року у справі №826/8107/16.
Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача подано заяву про стягнення судових витрат, понесених ОСОБА_1 у зв'язку з розглядом даної справи, зокрема, на професійну правничу допомогу в розмірі 3 300,00 грн.
Для підтвердження вказаних витрат суду надано: договір про надання правової допомоги від 03.04.2019, акт прийому-передачі виконаних робіт з розрахунком витраченого часу для підтвердження розміру оплати послуг адвоката (гонорару) згідно договору про надання правової допомоги та квитанцію до прибуткового касового ордеру від 16.04.2019 №б/н на суму 3 300,00 грн. (а.с. 13, 34, 33). При цьому, як вбачається зі змісту вказаного вище акту, адвокатом Серкіним К.Ю. у відповідності до договору про надання правової допомоги надано ОСОБА_1 такі послуги: ознайомлення з матеріалами, наданими довірителем - 1 год., вивчення документів, моніторинг законодавства та аналіз судової практики при вивченні матеріалів справи, побудова стратегії захисту прав клієнта - 1 год., написання позову, підготовка процесуальних документів (підготовка пакету документів для звернення до суду з позовною заявою, ксерокопіювання, подача документів до суду (позову), складення договору, акту прийому-передачі виконаних робіт, інше) - 3 год., участь у судових засіданнях - мінімальна запланована 30 хв. Всього - 05 год. 30 хв. Вартість 1 год. за домовленістю складає 600,00 грн. Загальна вартість наданих послуг складає 3 300,00 грн. (600*05 год. 30 хв.)
Аналізуючи наведене та наявні докази, суд звертає увагу на те, що в акті прийому-передачі виконаних послуг вказано, що затрачений час на вивчення та аналіз отриманих та наданих документів, консультування з правових питань, складання позовної заяви складав 5 годин. При цьому, у поданих документах жодним чином не обґрунтовано заявлену адвокатом вартість наданих послуг, враховуючи, що загальний об'єм позовної заяви складає 2 (два) аркуші та до останньої, як докази, було долучено лише оригінал постанови про арешт майна боржника від 05.03.2019 ВП №58511526 на 1 арк., оригінал конверту, у якому надійшла вказана постанова, та інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна на 1 арк.
Крім того, в матеріалах справи відсутні докази про складення позовної заяви адвокатом, оскільки така підписана самим позивачем та подана до суду ОСОБА_1 безпосередньо, а адвокат Серкін К.Ю. був присутнім лише в одному судовому засіданні 16.04.2019, що загалом становить не більше однієї години (із 13:36 год. до 14:17 год. та із 16:54 год. до 17:06 год.).
Частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «East/West Alliance Limited» проти України»», оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 300,00 грн. є неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг) та ціною позову, а відтак, суд, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, приходить до висновку про зменшення розміру таких витрат до 1000,00 грн., що буде за даних обставин справи справедливим і співмірним відшкодуванням таких витрат саме у зазначеному розмірі.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 241-243, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.
Ухвалити додаткове рішення суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Новозаводського відділу державної виконавчої служби міста Чернігова Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про скасування арешту на нерухоме майно.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Новозаводського відділу державної виконавчої служби міста Чернігова Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області (код ЄДРПОУ 35029699, вул. Шевченка, 118, м. Чернігів, 14000) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII ''Перехідні положення'' Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Бородавкіна