10 травня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/455/19
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Херсонській області Франкевич Тамари Іванівни про скасування постанови про накладення штрафу від 18.12.2018 року,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася з позовною заявою до першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Херсонській області Франкевич Тамари Іванівни (далі - відповідач), в якій просить захистити її порушені права шляхом припинення публічного переслідування - скасування постанови від 18.12.2018 р. № ХС2782/1497/НП/СПТД-ФС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами у розмірі 372300 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 28.11.2018 р. посадовими особами ГУ Держпраці в Херсонській області позивачу пред'явлено вимогу допустити їх до інспекційного відвідування, були пред'явлені службові посвідчення та направлення. Позивач відмовила у допуску до проведення інспекційного відвідування, оскільки вважає, що перевіряючими не надано документи, передбачені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", а пред'явлене направлення не відповідає вимогам вказаного закону. Крім того, вказує на те, що відсутній закон, який регламентує діяльність інспекції праці, а вимога про допущення до перевірки без належної законної мотивації є порушенням права особи знати свої права та обов'язки, законом не визначено таку форму державного контролю як інспекційне відвідування, тобто недопущення посадових осіб до такого заходу як інспекційне відвідування не визначається законом як правопорушення. Засобами поштового зв'язку отримала постанову про накладення штрафу в розмірі 372300 грн., яку вважає каральною та актом публічного переслідування, оскільки притягнення особи до відповідальності за недопущення посадових осіб до інспекційного відвідування є порушенням її прав та суперечить Конституції України.
Ухвалою від 15.03.2019 р. відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 18.04.2019 р.
16.04.2019 р. від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що підставою для проведення інспекційного відвідування є інформація Дніпровської районної у м.Херсоні ради від 13.11.2018 р., № 2-44/2052, у якому зазначено, що робочою групою з питань легалізації оплати праці та зайнятості населення, повноти сплати внесків до соціальних фондів Дніпровського району м.Херсона проводяться обстеження суб'єктів господарювання району з метою виявлення прихованої зайнятості. Під час обстеження виявлені та не усунені у встановлений термін порушення трудового законодавства з питань працевлаштування найманих працівників суб'єктом господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 » АДРЕСА_4 - 1 особа.
08.10.2018 р. інспекторами праці ОСОБА_2 та ОСОБА_3 здійснена спроба провести інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 за фактичною адресою здійснення діяльності: АДРЕСА_4 , магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Перед початком проведення відвідування ФОП ОСОБА_1 пред'явлено службові посвідчення та направлення, однак позивачем відмовлено у допуску до проведення інспекційного відвідування без пояснення причин відмови та запропоновано скласти акт про неможливість проведення відвідування, не надано документи, ведення яких передбачено законодавством про працю. В подальшому інспекторами праці складено вимогу про надання документів від 08.10.2018 р. № 1374 ознайомившись з направленням на проведення інспекційного відвідування та зробивши його ксерокопію ФОП ОСОБА_1 відмовила інспекторам праці у допуску до проведення інспекційного відвідування без пояснення причин відмови, інспекторами праці складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування. Вказані документи надіслані ФОП ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку. У зв'язку з викладеним відповідачем складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 28.11.2018 р. № ХС2782/1497/НП, який направлено позивачу засобами поштового зв'язку. Крім того, позивачу 06.12.2018 року направлено повідомлення № 01-08/1/3170 про розгляд справи. За наслідками розгляду справи першим заступником начальника ГУ Держпраці у Херсонській області Франкевич Т.І. винесено постанову від 18.12.2018 р. № ХС 2782/1497/НП/СПТД-ФС про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу в розмірі 372300 грн., яку вважає такою, що прийнята відповідно до вимог чинного законодавства, з використанням повноважень у порядку, у спосіб та з метою, з якою таке повноваження надано, у відповідності до вимог закону.
Ухвалою від 18.04.2019 р. Відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про заміну первинного відповідача.
Від позивача та представника відповідача надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Частиною 3 статті 194 КАС України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
За таких обставин суд розглядає справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного: 13.11.2018 р. до Головного управління Держпраці у Херсонській області надійшов лист Дніпровської районної у м.Херсоні ради № 2-44/2052, у якому зазначено, що робочою групою з питань легалізації оплати праці та зайнятості населення, повноти сплати внесків до соціальних фондів Дніпровського район м.Херсона проводяться обстеження суб'єктів господарювання району з метою виявлення прихованої зайнятості. Під час обстеження виявлені та не усунені у встановлений термін порушення трудового законодавства з питань працевлаштування найманих працівників суб'єктом господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 » м. Херсон , вул. І.Куліка, 143 - 1 особа.
Відповідно до п.5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ від 26.04.2017 р. № 295, рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у пп.1, 2, 4-7 п.5 та інформація Дніпровської районної у м.Херсоні ради № 2-44/2052 від 13.11.2018 р., ГУ Держпраці у Херсонській області винесено наказ від 26.11.2018 р. № 1225 "Про проведення інспекційного відвідування"
На підставі наказу від 26.11.2018 р. № 1225 відповідачем видано направлення на проведення інспекційного відвідування від 26.11.2018 р. № 1584 зі строком дії з 27 листопада по 10 грудня 2018 року.
28.11.2018 р. інспекторами праці ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пред'явлено позивачу посвідчення та направлення на проведення інспекційного відвідування, однак у зв'язку з недопуском їх до проведення інспекційного відвідування та ненаданням документів ними складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 28.11.2018 р. № ХС2782/1497/НП.
06.12.2018 р. першим заступником начальника ГУ Держпраці у Херсонській області Франкевич Т.І. прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу № ХС2782/1497/НП на підставі акту про неможливість проведення інспекційного відвідування № ХС2782/1497/НП від 28.11.2018 р. та призначено розгляд справи на 10:30 год. 18.12.2018 р., про що позивачу надіслано 06.12.2018 р. відповідне повідомлення.
18.12.2018 р. першим заступником начальника ГУ Держпраці у Херсонській області Франкевич Т.І. винесено постанову № ХС2782/1497/НП/СПТД-ФС, якою на ФОП ОСОБА_1 за створення перешкод інспектору праці у проведенні інспекційного відвідування накладено штраф у розмірі 372300 грн.
Не погоджуючись з правомірністю даної постанови, позивач звернулась з позовом про її скасування.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства та встановлених під час судового розгляду фактичних обставин справи.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 259 КЗпП України встановлено, що Державна служба України з питань праці має реалізовувати державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно п.1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. № 96 (далі - Положення № 96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
Відповідно до пп.9 п.4 Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.
Підпунктом 5 пункту 6 Положення № 69 зазначено, що Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об'єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці.
Пунктом 7 Положення № 96 визначено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
В цьому випадку Головне управління Держпраці у Херсонській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці та має права на здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про працю.
Правові та організаційні засади, основні принципи та порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 р. № 877-V (далі - Закон № 877).
Положеннями ч.ч.4, 5 ст.2 Закону № 877 передбачено, що заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами. Вказані ограни, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.
Питання проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання законодавства про працю, зокрема врегульовано Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифіковану Законом № 1985-ІV від 08.09.2004 р.
Відповідно до ст.12 вказаної Конвенції інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їх повноваження, зокрема мають право здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються. Інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм (ст.16 Конвенції).
Частиною 1 статті 259 КЗпП України передбачено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
На реалізацію цієї правової норми постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 р. № 295 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок № 295), згідно із п.п.2, 5 якого державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
Положеннями пп.6 п.5 Порядку № 295 передбачено, що інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за інформацією ДФС та її територіальних органів про: невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень; факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом; роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника.
Звернення фізичних осіб, стосовно яких порушено правила оформлення трудових відносин, працівників і роботодавців може бути подане через уповноваженого представника.
Рішення про доцільність проведення відповідних заходів з підстав, визначених підпунктами 5 - 7 цього пункту та пунктом 31 цього Порядку, приймає керівник органу контролю, його заступник.
З матеріалів справи вбачається, що наказ на проведення інспекційного відвідування від 26.11.2018 р. № 1225 прийнято на підставі листа Дніпровської районної у м.Херсона ради від 13.11.2018 року № 2-44/2052, відповідно до якого ФОП ОСОБА_1 здійснює господарську діяльність та не декларує найману працю.
Отже, наказ винесено за наявності визначених Порядком № 295 підстав.
З огляду на викладені обставини, суд приходить до висновку про безпідставність тверджень позивача щодо невизначеності законодавством такої форми державного контролю як інспекційне відвідування та про відсутність закону, який регулює діяльність інспекції праці.
Згідно п.п.6, 8, 9, 10 Порядку № 295 під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування інспектор праці, якщо тільки він не вважатиме, що це завдасть шкоди інспекційному відвідуванню або невиїзному інспектуванню, може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування чи невиїзного інспектування, від об'єкта відвідування, державних органів, а також шляхом проведення аналізу наявної (загальнодоступної) інформації про стан додержання законодавства про працю. Документи, отримані під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, що містять інформацію про порушення об'єктом відвідування вимог законодавства про працю, долучаються до матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
Про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.
Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.
Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.
Тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів, для суб'єктів мікропідприємництва та малого підприємництва - двох робочих днів.
За змістом п.п.11, 12, 14, 16-18 Порядку № 295 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право: під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію / відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об'єктом відвідування їх копії або витяги; наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об'єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення; за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів; на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування; фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки; отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.
Вимога інспектора праці про надання об'єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов'язковою для виконання.
При цьому під час проведення інспекційного відвідування об'єкт відвідування має право: 1) перевіряти в інспектора праці наявність службового посвідчення; 2) не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі: відсутності службового посвідчення; якщо на офіційному веб-сайті Держпраці відсутні рішення Мінсоцполітики про форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню; якщо строк проведення інспекційного відвідування перевищує строки, визначені пунктом 10 цього Порядку; 3) подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження про усунення порушень до акта або припису; 4) вимагати від інспектора праці внесення запису про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу перевірок об'єкта відвідування (за його наявності) перед наданням акта для підпису керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником; 5) перед підписанням акта бути поінформованим про свої права та обов'язки; 6) вимагати від інспектора праці додержання вимог законодавства; 7) вимагати нерозголошення інформації, що становить комерційну таємницю або є конфіденційною інформацією об'єкта відвідування; 8) оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії інспектора праці; 9) отримувати консультативну допомогу від інспектора праці з метою запобігання порушенням під час проведення інспекційних відвідувань, невиїзних інспектувань.
У разі створення об'єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), відсутності об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об'єкта відвідування або іншою уповноваженою особою.
Копія акта, зазначеного у пункті 16 цього Порядку, надсилається органам, яким підпорядкований об'єкт відвідування (за наявності), для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об'єкта відвідування за своїм місцезнаходженням.
У разі відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об'єкту відвідування надсилається копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється.
28.11.2018 р. інспектори праці прибули на місце здійснення ФОП ОСОБА_1 господарської діяльності та пред'явили позивачу службові посвідчення і направлення на проведення інспекційного відвідування. Позивач вважає, що інспекторами праці не надано документів у відповідності до вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", а надане направлення на проведення інспекційного відвідування не відповідає вимогам вказаного закону.
Так, положеннями ч.ч.2-5 ст.7 Закону № 877 визначено, що на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).
Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.
Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
З направлення на проведення інспекційного відвідування від 26.11.2018 р. № 1584, копія якого міститься в матеріалах справи, вбачається, що його форма та зміст повністю відповідають вимогам Закону № 877.
28.11.2018р. під час здійснення спроби провести інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 не допущено інспекторів праці ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до проведення інспекційного відвідування, витребовувані документи не надано, що перевіряючими розцінено як створення перешкод у діяльності інспектора праці, у зв'язку з чим складено акт від 28.11.2018 р. № ХС2782/1497/НП про неможливість проведення інспекційного відвідування.
За змістом вказаного акту створення перешкод у діяльності інспектора праці полягали у наступному: ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування.
Вказаний акт був надісланий позивачу засобами поштового зв'язку та отримані нею 30.11.2018 р.
06.12.2018 р. на підставі акту від 28.11.2018 р. № ХС/2782/1497/НП про неможливість проведення інспекційного заступника начальника ГУ Держпраці у Херсонській області Франкевич Т.І. прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу та призначено розгляд справи на 10:30 год. 18.12.2018 р., про що позивачу надіслано 06.12.2018 р. відповідне повідомлення про розгляд справи, яке було отримано 12.12.2018 р., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Постановою першого заступника начальника ГУ Держпраці у Херсонській області Франкевич Т.І. від 18.12.2018 р. № ХС2782/1497/НП/СПТД-ФС за наслідками розгляду акту про неможливість проведення інспекційного відвідування № ХС/2782/1497/НП від 28.11.2018 р. на ФОП ОСОБА_1 на підставі абз.7 ч.2 ст.265 КЗпП України накладено штраф в розмірі 372300 грн.
Оцінюючи правомірність рішення відповідача, яке є предметом оскарження, суд враховує, що відповідальність за порушення законодавства про працю та порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення встановлені ст.265 КЗпП України і постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 р. № 509, якою затверджено Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (далі - Порядок № 509).
Так, відповідно до ч.1 ст.265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема, недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення; вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (абз.6, 7 ч.2 ст.256 КЗпП України).
Частиною 3 статті 256 КЗпП України визначено, що штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.
Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.4 ст.256 КЗпП України).
Положеннями ч.7 ст.256 КЗпП України передбачено, що сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю.
Відповідно до п.п.2, 3 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).
Штрафи можуть бути накладені на підставі, зокрема, акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади.
Уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа).
Згідно із п.4 Порядку № 509 справа розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.
Про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника (п.6 Порядку № 509).
Пунктом 7 Порядку № 509 визначено, що справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.
Положеннями п.8 Порядку № 509 передбачено, що за результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу. Розгляд справ на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, акта, зазначеного в абзаці п'ятому пункту 2 цього Порядку, здійснюється уповноваженими посадовими особами Держпраці та її територіальних органів. Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів суб'єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка.
З матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_1 належним чином повідомлено про розгляд справи про накладення штрафу, а відтак при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, рішення прийнято обґрунтовано та з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України).
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог щодо скасування постанови про накладення штрафу від 18.12.2018 р. № ХС/2782/1497НП/СПТД-ФС, а тому відмовляє в їх задоволенні.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 , рнокпп НОМЕР_1 ) до першого заступника начальника Головного управління Держпраці в Херсонській області (73026, м.Херсон, вул.Тирапспільська, 1, код ЄДРПОУ 39792699) про захист порушених конституційних прав шляхом скасування постанови про накладення штрафу від 18.12.2018 р. № ХС2782/1497/НП/СПТД-ФС - відмовити в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Василяка Д.К.
кат. 112040100