Справа № 1940/1907/18
07 травня 2019 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючого судді Баранюка А.З.
за участю:
секретаря судового засідання Габрилецької С.Є.;
позивача: ОСОБА_1 ;
представника відповідача: Світлика О.М.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - відповідач), в якому просить визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо зменшення розміру його пенсії з надбавками за рахунок виплати лише 50% сумі підвищення пенсії визначеного станом на 01 березня 2018 року з 01 січня 2018 року, та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області перерахувати та виплатити пенсію з урахуванням 100% сумі підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року з 01 січня 2018 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу з 23.04.2014, відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначено пенсію за вислугу років.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» відповідач здійснив перерахунок розміру пенсії позивачу з 01.01.2018 на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Тернопільській області №90 від 11.04.2018 про розмір грошового забезпечення.
Позивач вказує, що щомісячно отримує лише частину суми підвищення пенсії, відтак вважає дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області такими, що суперечать нормам чинного законодавства, оскільки вони полягають у зменшенні розміру його пенсії.
Ухвалою суду від 01 жовтня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
19.10.2018 представник відповідача подав до суду відзив (а.с. 20-22), в якому вказав, що постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» затверджено, зокрема, схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Служби безпеки. Пунктом 10 Постанови №704 визначено, що ця постанова набирає чинності з 01 березня 2018 року.
Відповідно до пунктів 1 та 2 постанови №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Визначено, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах:
з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків;
з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків;
з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Зазначає, що перерахунок пенсії позивача проведено згідно довідки №90 від 11.04.2018 виданої Управлінням Служби безпеки України в Тернопільській області, відповідно до якої розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача склав 11835,00 грн., з них:
посадовий оклад - 6480,00 грн.;
оклад за військовим (спеціальним) званням - 1410,00 грн.
надбавка за вислугу років (50 %) - 3945,00 грн.
Підсумок пенсії - 8284,50 грн., з урахуванням попередньої суми пенсії 4915,62 грн. та підвищення 1684,44 грн. (50% від 3368,88 грн.), розмір пенсії до виплати станом на 01.05.2018 року - 6600,06 грн.
Вказує, що з врахуванням вищенаведеного, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області не вбачає у своїх діях будь-яких порушень прав позивача на пенсійне забезпечення, зокрема щодо порядку проведення перерахунку пенсії та її виплати, відтак просить відмовити в задоволенні позову.
Ухвалою суду від 25.10.2018 в судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати, розгляд справи відкладено до 31.10.2018 о 14 год.30 хв. за клопотанням позивача.
29.10.2018 позивач подав до суду відповідь на відзив (а.с. 32-33), в якому вказав, що обмеження його права на отримання перерахованого на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» розміру пенсії за період з 01.01.2018 з урахуванням вже сплачених сум є обмеженням його конституційного права на пенсію та соціальних гарантій.
Ухвалою від 31.10.2018 в судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати, розгляд справи відкладено до 12.11.2018 о 14 год.30 хв.
Ухвалою суду від 12.11.2018 провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва у адміністративній справі №826/3783/18.
Ухвалою суду від 19.03.2019 поновлено провадження в даній адміністративній справі.
Ухвалами суду від 03.04.2019, 10.04.2019 та 18.04.2019 в судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати, розгляд справи було відкладено.
Представник відповідача також подав до суду доповнення до відзиву, в якому вказав, що бюджет Пенсійного фонду України на 2019 рік затверджений з урахуванням суми субвенції, яка йому виділяється у 2019 році Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» без врахування проведення додаткових перерахунків пенсії. Вказав, що порядок використання коштів Державного бюджету України встановлений Бюджетним кодексом України, пунктом 1 статті 23 якого зазначено, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі з мотивів наведених у позовній заяві та відповіді на відзив, просив їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив з мотивів наведених у відзиві та доповненні до відзиву, просив відмовити в їх задоволенні в повному обсязі.
Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , наказом Голови Служби безпеки України від 18.04.2014 №745-ОС звільнений у запас Служби безпеки України та наказом Управління СБ України в Тернопільській області № 74-ОС від 25.04.2014 виключений із списків особового складу Управління із загальною вислугою років - 33 роки 11 місяців 20 днів (а.с. 15) та з 23.04.2014 відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначено пенсію за вислугу років (а.с. 14).
Листом (а.с.13) Пенсійний фонд України повідомив позивача про те, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» пенсію позивача перераховано з 01.01.2018 на підставі довідки про грошове забезпечення станом на 01.03.2018, виданої уповноваженим органом «Служба безпеки», яке становить 11835,00 грн., в тому числі: посадовий оклад - 6480,00 грн.; оклад за спеціальним званням - 1410,00 грн.; надбавка за вислугу років (50 %) - 3945,00 грн., в розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Також в даному листі вказано, що розмір перерахованої пенсії позивача з 01.01.2018 складає 7326,06 грн. (з урахуванням 50 відсотків суми підвищення відповідно до постанови №103, що становить 1684,44 грн.).
Повідомлено, що виплата суми підвищення пенсії у 2019 та 2020 роках проводитиметься у період з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 75 відсотків (2526,66 грн.); у період з 01.01.2020 - 100 відсотків (3368,88 грн.).
Зазначено, що в квітні позивач отримав суму підвищення в розмірі 6737,76 грн. за період з січня по квітень 2018 року.
Вважаючи, що дані дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області полягають у зменшенні розміру пенсії, за рахунок виплати лише частини суми підвищення пенсії, та суперечать нормам чинного законодавства позивач звернувся до суду із відповідним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. N 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (в редакції, чинній на дату проведення перерахунку пенсії позивача, далі - постанова №704), зокрема, затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Служби безпеки згідно з додатком 4; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14; додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу в розмірах згідно з додатком 15; розміри надбавки за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу згідно з додатком 16.
Пунктом 4 вказаної постанови установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 постановлено виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Тобто, пунктом 2 зазначеної постанови визначений порядок, яким виплата позивачу сум підвищення перерахованої пенсії, що мали бути перераховані та виплачені в період з 01.01.2018, фактично зменшена та розстрочена на значний термін, що порушує право останнього на отримання всієї суми підвищеної пенсії.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 визначено, що вона прийнята відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка в свою чергу передбачає, що Кабінет Міністрів України визначає умови, порядок та розміри перерахунку всіх призначених за цим Законом пенсій у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Проте не визначено та не передбачено право Кабінету Міністрів України визначати умови, порядок та розміри виплати перерахованих пенсій.
Водночас, слід зазначити, що питання правомірності пунктів 1, 2 вказаної постанови було предметом розгляду справи у Окружному адміністративному суді м. Києва.
Так, рішенням від 12.12.2018 у справі №826/3858/18 Окружний адміністративний суд м. Києва визнав протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Зобов'язав Кабінет Міністрів України невідкладно після набрання рішенням суду законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правого акта протиправним та нечинним в окремій його частині у виданні, в якому було офіційно оприлюднено нормативно-правовий акт.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 у справі №826/3858/18 апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 - без змін.
Таким чином, станом на момент розгляду даної справи пункт 2 постанови від 21.02.2018 №103, який передбачав поетапну виплату пенсіонерам суми підвищення перерахованої пенсії, визнаний протиправним та нечинним.
Поряд з цим, суд зауважує, що норми Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачають можливості розстрочення виплати сум підвищення до перерахованих пенсій у зменшеному розмірі.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Загальний порядок виплати пенсій визначений статтею 52 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відповідно до частини третьої якої виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.
Водночас, частиною другою статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Отже, за висновком суду, виходячи з приписів вказаних норм, в спірному випадку відповідач у 2018 році безпідставно здійснив нарахування підвищення до пенсії, перерахованої з 01.01.2018, з урахуванням лише 50% підвищення до пенсії, та продовжив виплату пенсії виходячи із відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2019 до 31.12.2019 щомісячно із 75% підвищення до пенсії.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне відновити порушене право позивача на отримання у повному обсязі (100% суми підвищення пенсії) належних йому сум за період, починаючи з 01.01.2018.
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на зазначене, керуючись приписами наведених норм, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, з метою ефективного захисту прав та інтересів позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача шляхом зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.01.2018 пенсію в повному розмірі на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» із розрахунку 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.
Що стосується позовних вимог про визнання дій Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо зменшення розміру пенсії позивача з надбавками за рахунок виплати лише 50 відсотків суми підвищення пенсії, суд зазначає, що останні задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оскільки відповідач є територіальним органом виконавчої влади, який в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету міністрів, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, він не мав підстав не враховувати Постанову № 103.
У зв'язку з викладеним, суд дійшов висновку, що відповідач, виплачуючи 50% підвищення до пенсії позивача, перерахованої з 01.01.2018 згідно з постановами КМУ № 103 та № 704 від 30.08.2017, діяв у відповідності до п. 2 постанови КМУ № 103 та не порушив вимог ч.4 ст.63 Закону № 2262.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У справі «Суханов та Ільченко проти України» (рішення від 26.06.2014, п.35) Європейський Суд з прав людини зазначив, що за певних обставин «законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися ст.1 Першого протоколу. Якщо суть вимоги особи повязана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання» якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування. Проте не можна стверджувати про наявність законного сподівання, якщо існує спір щодо правильного тлумачення та застосування національного законодавства і вимоги заявника згодом відхиляються національними судами.
Суд звертає увагу, що у спірних правовідносинах вимоги позивача, станом на час його звернення до суду та розгляду справи, не мали достатнього підґрунтя у національному законодавстві, адже постановою КМУ № 103, яка була чинною до 05.03.2018, прямо передбачено порядок виплати перерахованих пенсій колишнім військовослужбовцям у такий спосіб, як це здійснено відповідачем по справі (виплата 50% підвищення), а також була відсутня усталена практика національних судів на підтримку аналогічних скарг заявників. З огляду на це, у позивача не було «законних сподівань» на збільшення пенсії, які могли б підпадати під дію ст. 1 Першого протоколу.
Відтак, з урахуванням вищенаведеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ 14035769) задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.01.2018 пенсію в повному розмірі із розрахунку 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 з врахуванням вже виплаченої суми підвищення пенсії.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 704,80 (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення буде складене 13 травня 2019 року.
Головуючий суддя Баранюк А.З.
копія вірна
Суддя Баранюк А.З.