Справа № 815/156/18
13 травня 2019 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Кравченка М.М.,
розглянувши в письмовому провадженні заяву представника Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про роз'яснення рішення суду по справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Біляївського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, третя особа: Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області, про визнання протиправною бездіяльність щодо не оформлення паспорту громадянина України у формі паспортної книжечки, зобов'язання оформити та видати бланк паспорту у формі паспортної книжечки, -
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходилась адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Біляївського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, третя особа: Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області, про визнання протиправною бездіяльність щодо не оформлення паспорту громадянина України у формі паспортної книжечки, зобов'язання оформити та видати бланк паспорту у формі паспортної книжечки.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.11.2018 року позов ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до Біляївського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (вул. Комінтерна, 2, м. Біляївка, Одеська обл., 67600), третя особа: Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області (вул. Преображенська, 44, м. Одеса, 65014, ідентифікаційний код 37811384), про визнання протиправною бездіяльність щодо не оформлення паспорту громадянина України у формі паспортної книжечки, зобов'язання оформити та видати бланк паспорту у формі паспортної книжечки було задоволено, визнано протиправною бездіяльність Біляївського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області щодо не оформлення паспорту громадянина України неповнолітній особі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у формі паспортної книжечки, зобов'язано Біляївський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області оформити та видати бланк паспорту ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у формі паспортної книжечки.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.11.2018 року у справі № 815/156/18 набрало законної сили на підставі постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2019 року.
07.05.2019 року через канцелярію суду від представника Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області надійшла заява про роз'яснення рішення суду. У вказаній заяві представник Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області просить суд роз'яснити рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.11.2018 по справі № 815/156/18. В обґрунтування поданої заяви представник Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області зазначив, що вищевказане рішення суду зобов'язує Біляївський РВ Головного управління ДМС України в Одеській області оформити та видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у вигляді книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України № 2503-XII, за умови відсутності механізму реалізації зазначеного Положення. Порядок № 320 втратив чинність на підставі Наказу Міністерства внутрішніх справ № 161 від 01.03.2018, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.03.2018 за № 352/31804. Відтак, на сьогодні відсутні затверджені у встановленому порядку форма заяви, що подається для одержання паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжки, порядок реєстрації такої заяви, процедура оформлення паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжки, порядок дій працівників уповноважених органів під час приймання документів, перевірки поданих документів, перевірки та підтвердження тотожності особи, яка подає заяву та особи, зображеної на фотокартці, заходи з ідентифікації особи, форма бланку паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжки. Постановою № 302 затверджено порядок щодо видачі паспорту громадянина України у вигляді паспортної картки. З огляду на зазначене, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.11.2018 по справі № 815/156/18 є незрозумілим та зобов'язує Біляївський РВ ГУ ДМС України в Одеській області діяти всупереч нормам Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус». При цьому, з судового рішення не вбачається порядку закупівлі бланків, не передбачених діючими законодавчими нормами. Отже, виконуючи рішення Біляївський РВ ГУ ДМС України в Одеській області має порушувати норми законодавства та діяти поза межами правового регулювання, у невстановленому законом порядку. Відтак, за умови відсутності механізму реалізації Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради1 України від 26.06.1992 № 2503-ХП, оскільки на сьогодні втратив чинність наказ 320, яким затверджено форма та порядок реєстрації заяви щодо одержання паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжки, процедура оформлення паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжки, дії працівників під час приймання документів для оформлення та видачі паспорта у вигляді паспортної книжки, перевірки та підтвердження тотожності особи, яка подає заяву та особи, зображеної на фотокартці, заходи з ідентифікації особи, які не можливо провести без обробки персональних даних, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.11.2018 по справі № 815/156/18 є незрозумілим та потребує роз'яснення.
Суд, перевіривши матеріали справи, прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про роз'яснення рішення суду з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Згідно з ч.2 ст.254 КАС України подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Відповідно до ч.3 ст.254 КАС України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
З аналізу вказаних норм КАС України вбачається, що роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом - відсутністю причинно-наслідкових зв'язків у межах документу, невідповідності мотивувальної частини рішення його резолютивній частині, недотриманням вимог ясності, яке полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення та визначеності рішення. Необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена нечіткістю судового акту за змістом, тобто коли певний судовий акт є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких ухвалений такий акт, так і для тих осіб, котрі будуть здійснювати виконання цього судового акту.
Таким чином, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Суд зазначає, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.11.2018 року у справі № 815/156/18 є вмотивованим та зрозумілим, містить чіткий порядок його виконання, а з тексту заяви не вбачається, в чому саме полягає незрозумілість рішення суду в розумінні ст.254 КАС України.
Питання, які ставляться представником Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області у поданій заяві, не є підставою для роз'яснення судового рішення.
Крім того, Верховний Суд України в ухвалі від 13.07.2016 року у справі № 21-452iп16 зазначив, що системне тлумачення положень КАС України дозволяє дійти висновку, що рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Суд зазначає, що ст.246 КАС України визначає вимоги до змісту рішення, а саме рішення суду складається з вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин. У вступній частині рішення зазначаються: 1) дата і місце його ухвалення; 2) найменування суду; 3) прізвище та ініціали судді або склад колегії суддів; 4) прізвище та ініціали секретаря судового засідання; 5) номер справи; 6) ім'я (найменування) сторін та інших учасників справи; 7) вимоги позивача; 8) прізвища та ініціали представників учасників справи та прокурора. В описовій частині рішення зазначаються: 1) стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача; 2) заяви, клопотання учасників справи; 3) інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо). У мотивувальній частині рішення зазначаються: 1) обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини; 2) докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення; 3) мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову; 4) чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку; 5) норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування; 6) норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування; 7) мотиви, з яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суд, відмовляючи у позові, дійшов висновку, що оскаржуване рішення, дія чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень визнано судом таким, що вчинено відповідно до вимог частини другої статті 2 цього Кодексу. У резолютивній частині рішення зазначаються: 1) висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог; 2) розподіл судових витрат; 3) строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження; 4) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та по батькові (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України. У разі необхідності у резолютивній частині також вказується про: 1) порядок і строк виконання рішення; 2) надання відстрочення чи розстрочення виконання рішення; 3) повернення судового збору; 4) призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дату, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру понесених нею судових витрат; 5) дату складення повного рішення суду. Висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог не може залежати від настання або ненастання певних обставин (умовне рішення). При розгляді первісного і зустрічного позовів та при розгляді позову третьої особи з самостійними вимогами у рішенні вказуються результати розгляду кожного з позовів. У спорі, що виник при укладанні або зміні адміністративного договору, в резолютивній частині вказується рішення суду щодо кожної спірної умови адміністративного договору.
Таким чином, з урахуванням зазначеного, суд вважає, що вимоги заяви про роз'яснення рішення суду не належать до задоволення, так як рішення суду є зрозумілим та роз'яснення не потребує.
Згідно з ч.5 ст.254 КАС України ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні може бути оскаржено.
Керуючись ст.ст.243, 246, 248, 254 КАС України, суд, -
Відмовити в задоволенні заяви представника Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про роз'яснення рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.11.2018 року по справі № 815/156/18 за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Біляївського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, третя особа: Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області, про визнання протиправною бездіяльність щодо не оформлення паспорту громадянина України у формі паспортної книжечки, зобов'язання оформити та видати бланк паспорту у формі паспортної книжечки.
Порядок і строки оскарження ухвали визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.256 КАС України.
Суддя М.М. Кравченко
07.05.19
у роз'ясненні судового рішення відмовлено