13 травня 2019 р. № 400/633/19
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідачів:1: Миколаївської митниці ДФС, вул. Московська, 57-А, м. Миколаїв, 54017 2: Заводського відділу Державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, вул. Робоча, 1, м. Миколаїв, 54029
про:визнання дій протиправними, зобов'язання утриматися від певних дії, визнання протиправною та скасування постанови від 20.02.2019 № 58421431,
ОСОБА_1 - уповноважена особа товариства з обмеженою відповідальністю "Роскосметика" на роботу з митницею, звернувся з позовом до Миколаївської митниці ДФС (далі - відповідач 1, Митниця) та Заводського відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (далі - відповідач 2, ДВС) про визнання протиправними дій відповідача 1 по зверненню до відповідача 2 з метою примусового виконання постанови в справі про порушення митних правил від 06.03.2018 р. № 0033/50400/18, зобов'язання відповідача 1 утриматися від вчинення цих дій, визнання протиправною та скасування постанови відповідача 2 про стягнення виконавчого збору від 20.02.2019 р. ВП № 58421431.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова ДВС винесена передчасно, оскільки на момент звернення Митниці до ДВС з метою примусового виконання постанови в справі про порушення митних правил від 06.03.2018 р. № 0033/50400/18, тривало її оскарження в суді.
08.04.2019 р. відповідач 1 подав відзив на позов, де зазначив, що рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 12.12.2018 р., яке набрало законної сили 17.01.2019 р., відмовлено в задоволенні позову про скасування постанови в справі про порушення митних правил від 06.03.2018 р. № 0033/50400/18. У зв'язку з викладеним, 14.02.2019 р. відповідач 1 направив до ДВС заяву про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови. Апеляційне провадження за апеляційною скаргою на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва відкрито лише 25.03.2019 р. При цьому, заходи забезпечення позову у вигляді заборони відповідачу вчиняти певні дії або зупинення стягнення на підставі виконавчого документа не застосовувались. Відтак, відповідач 1 вважає свої дії правомірними, а позовні вимоги необґрунтованими.
11.04.2019 р. відповідач 2 подав відзив на позов, в якому вказав, що до заяви про відкриття виконавчого провадження відповідач 1 додав рішення Центрального районного суду м. Миколаєва по справі № 490/1808/18, яким відмовлено в задоволенні позову про скасування постанови в справі про порушення митних правил від 06.03.2018 р. № 0033/50400/18. Рішення суду набрало законної сили. Таким чином, державним виконавцем правомірно прийнято виконавчий документ до виконання. Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, а розмір виконавчого збору залежить не від суми фактично стягнутої з боржника, а від суми, що підлягає примусовому стягненню.
Позивач та відповідач 1 подали клопотання про розгляд справи за їх відсутності, в письмовому провадженні.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Постановою Митниці в справі про порушення митних правил від 06.03.2018 р. № 0033/50400/18 позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 469 Митного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000,00 грн (а. с. 16-19).
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 12.12.2018 р. по справі № 490/1808/18 у задоволенні позову ОСОБА_1 про скасування постанови від 06.03.2018 р. № 0033/50400/18 відмовлено (а. с. 20-23).
14.02.2019 р. відповідач 1 звернувся до відповідача 2 з заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови від 06.03.2018 р. № 0033/50400/18.
Постановою від 20.02.2019 р. старший державний виконавець Кириченко Д.В. відкрив виконавче провадження № 58421431 з примусового виконання постанови від 06.03.2018 р. № 0033/50400/18 (а. с. 13-14). Одночасно державним виконавцем винесена постанова про стягнення з позивача виконавчого збору в розмірі 1700,00 грн (а. с. 15).
25.03.2019 р. ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 12.12.2018 р. по справі № 490/1808/18, а постановою від 17.04.2019 р. скасовано рішення суду першої інстанції, визнано протиправною та скасовано постанову Митниці від 06.03.2018 р. № 0033/50400/18.
За визначенням ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч. 1-2 ст. 27 Закону № 1404 виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Частиною 7 ст. 27 Закону № 1404 передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.
Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що скасування судом рішення, яке підлягало виконанню, свідчить про відсутність підстав для стягнення виконавчого збору.
Отже, з урахуванням відсутності підстав для примусового виконання рішення Митниці в зв'язку з його скасуванням, відсутні й підстави для стягнення з позивача виконавчого збору.
Таким чином, позовні вимоги в частині визнання протиправною та скасування постанови відповідача 2 про стягнення виконавчого збору від 20.02.2019 р. ВП № 58421431 слід задовольнити.
У той же час, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача 1 по зверненню до відповідача 2 з метою примусового виконання постанови в справі про порушення митних правил від 06.03.2018 р. № 0033/50400/18 та зобов'язання відповідача 1 утриматися від вчинення цих дій.
Як встановлено судом, відповідач 1 звернувся до відповідача 2 з заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови 14.02.2019 р., додавши копію рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 12.12.2018 р. по справі № 490/1808/18 з відміткою про набрання ним законної сили 17.01.2019 р. Апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача на вказане рішення суду відкрито 25.03.2019 р.
Відтак, на момент звернення з заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови від 06.03.2018 р. № 0033/50400/18 відповідач 1 не знав та не міг знати про відкриття апеляційного провадження та подальше скасування постанови в справі про порушення митних правил. Отже, в діях відповідача 1 по зверненню до відповідача 2 з метою примусового виконання постанови в справі про порушення митних правил від 06.03.2018 р. № 0033/50400/18 відсутня протиправність.
На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Позивач надав квитанції про сплату судового збору в загальній сумі 1536,80 грн (а. с. 6, 41), відтак стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2 (рішення якого скасоване) підлягає 768,40 грн.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Миколаївської митниці ДФС (вул. Московська, 57-А, м. Миколаїв, 54017, ідентифікаційний код 39536431) та Заводського відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (вул. Робоча, 1, м. Миколаїв, 54029, ідентифікаційний код 34993162) про визнання протиправними дій Миколаївської митниці ДФС по зверненню до Заводського відділу ДВС міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області з метою примусового виконання постанови в справі про порушення митних правил від 06.03.2018 р. № 0033/50400/18, зобов'язання Миколаївської митниці ДФС утриматися від вчинення цих дій, визнання протиправною та скасування постанови Заводського відділу ДВС міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про стягнення виконавчого збору від 20.02.2019 р. ВП № 58421431 - задовольнити частково.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову Заводського відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про стягнення виконавчого збору від 20.02.2019 р. ВП № 58421431.
3. У задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій Миколаївської митниці ДФС по зверненню до Заводського відділу ДВС міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області з метою примусового виконання постанови в справі про порушення митних правил від 06.03.2018 р. № 0033/50400/18 та зобов'язання Миколаївської митниці ДФС утриматися від вчинення цих дій - відмовити.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Заводського відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (вул. Робоча, 1, м. Миколаїв, 54029, ідентифікаційний код 34993162) судовий збір у сумі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім грн 40 коп.) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 13.05.2019 р.
Суддя Н. В. Лісовська