про залишення позовної заяви без руху
11 травня 2019 р. № 400/1341/19
м. Миколаїв
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Птичкіна В.В., розглянувши матеріали
за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
доУправління Держпраці у Миколаївській області, вул. Маршала Василевського, 40/1, м. Миколаїв, 54003
провизнання протиправними дій відповідача,
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулась з позовом до Управління Держпраці у Миколаївській області (надалі - відповідач) про визнання протиправними дій посадових осіб відповідача щодо надання направлення на проведення інспекційного відвідування суб'єкта господарювання № 687, проведення перевірки, складення протоколу про адміністративне правопорушення № МК1723/436/АВ/П/ПТ від 05.10.2018, припису про усунення виявлених порушень № МК1723/436/АВ/П від 05.10.2018, акта інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № МК1723/436/АВ від 05.10.2018, незаконними, протиправними, розгляду за результатами перевірки справи та винесення рішення про накладення штрафу; визнання протиправною та скасування постанови від 26.10.2018 № МК1723/436/АВ/П/ПТ/ТД-ФС про накладення штрафу в сумі 111 690 грн.
Ухвалою від 11.05.2019 суд повернув позивачу позовні вимоги в частині визнання протиправною та скасування постанови від 26.10.2018 № МК1723/436/АВ/П/ПТ/ТД-ФС про накладення штрафу в сумі 111 690 грн.
Позивач у позовній заяві заявляє вимоги немайнового характеру.
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Позовні вимоги позивача не відповідають вимогам статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України. Суд зауважив, що дії суб'єкта владних повноважень щодо оформлення направлення на перевірку, протоколу про адміністративне правопорушення, припису про усунення виявлених порушень та акта інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи) не є діями, що безпосередньо порушують права позивача.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти. В позовній заяві не вказані засоби зв'язку позивача та не зазначений ідентифікаційний код відповідача та засоби зв'язку.
Також позовна заява подана з порушенням вимог, передбачених пунктом 11 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивач не підтвердила, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Позивач в позові просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо проведення перевірки та її наслідків, що відбулася 05.10.2018, строк на оскарження яких сплинув у квітні 2019 року. До суду позивач звернулася 06.05.2019. Доказів поважності пропуску строку звернення до суду позовна заява не містить. Відповідно до частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, позивач пропустила визначений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України строк звернення до суду, при цьому заяву, передбачену статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України, не подала.
Відповідно до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Також позовну заяву подано з порушенням вимог, передбачених частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивач не сплатила судовий збір. Згідно з текстом позовних вимог, позивач заявляє декілька позовних вимог немайнового характеру. Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою-підприємцем складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1921 грн.). Враховуючи вище викладене, позивач має чітко сформувати позовні вимоги (частина перша статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України) і. в залежності від їх кількості, сплатити судовий збір.
Таким чином, позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України, що згідно з частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Позивачу не пізніше 10.06.2019 усунути недоліки позову шляхом надання суду:
- доказів сплати судового збору за подання позову немайнового характеру (в залежності від кількості заявлених позивачем вимог, окремими платіжними дорученнями по 1921 грн.) за реквізитами: отримувач коштів УК у м. Миколаїв/м. Миколаїв/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37992781, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО ГУДКСУ) 899998, рахунок отримувача 34312206084007, КБК 22030101, призначення платежу: судовий збір за позовом:ФОП ОСОБА_1 ;
- заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів на підтвердження поважності причин його пропуску;
- позовної заяви, оформленої відповідно до вимог частини першої статті 5, пунктів 2, 11 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням викладеного в ухвалі. Позовну заяву надати у двох примірниках;
3. Роз'яснити позивачу, що наслідками невиконання ухвали суду у встановлений судом строк відповідно до частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, є повернення позовної заяви.
4. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Птичкіна