Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 120
Іменем України
05.06.2007
Справа №2-28/6324-2007
За позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ-Крим», м. Севастополь,
до відповідача - Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Євпаторія,
про стягнення 2 962,30 грн.
Суддя С. М. Альошина
Від позивача - Михайлова Т.О. - юрисконсульт, довіреність № 287 від 08.09.2006 р.
Від відповідача - не з'явився
Суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю «АТ-Крим», м. Севастополь, звернулось до господарського суду АР Крим із позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, про стягнення 2 962,30 грн. заборгованості (позивачем при вказанні ціни позову було допущено помилку), у тому числі 2 824,67 грн. основного боргу та 138,23 грн. пені.
Представник позивача у судовому засіданні надав суду клопотання НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1р., в якому позивач зменшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 2 774,67 грн. основної заборгованості та 138,23 грн. пені, у зв'язку зі сплатою відповідачем суми боргу у розмірі 50,00 грн., що підтверджено випискою з касової книги за ІНФОРМАЦІЯ_2 р.
Відповідач у засідання суду не з'явився, вимоги ухвал господарського суду від ІНФОРМАЦІЯ_3 р. та від ІНФОРМАЦІЯ_4 р. не виконав, письмового відзиву на позовну заяву, з документальним та правовим обґрунтуванням своїх заперечень, суду не надав, хоча про час та місце розгляду справи у судовому засіданні двічі повідомлявся належним чином - рекомендованою кореспонденцією, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Слухання справи відкладалось відповідно до вимог ст. 77 ГПК України, у зв'язку з неявкою відповідача та для надання сторонами додаткових доказів у справі.
Строк розгляду справи було продовжено відповідно до вимог ст. 69 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
ІНФОРМАЦІЯ_5 року між сторонами було укладено договір постачання НОМЕР_6.
Відповідно до п. 1.1. Розділу 1 даного договору позивач зобов'язувався передати товар (товарний кредит) у власність, а відповідач - прийняти цей товар, своєчасно здійснювати оплату товару на умовах та у порядку, передбаченому даним договором.
Пунктом 4.5. вищевказаного договору передбачалось, що відповідач повинен був сплачувати вартість кожної поставленої партії товару протягом 7 календарних днів з моменту отримання даної партії товару.
На виконання умов вищевказаного договору, позивач свої зобов'язання виконав у повному обсязі.
Так, згідно з накладною НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_6 р. відповідачу було поставлено товар на суму (з ПДВ) 703,18 грн., який сплачено останнім частково, що підтверджено копіями аркушів касових книг: ІНФОРМАЦІЯ_7 р. - 250,00 грн.; ІНФОРМАЦІЯ_8 р. - 100,00 грн.; ІНФОРМАЦІЯ_9 р. - 40,00 грн., а всього на суму 390,00 грн.
Відповідно до видаткової накладної НОМЕР_3 від ІНФОРМАЦІЯ_10 р. відповідачу було поставлено товар на суму (з ПДВ) 248,21 грн., а на підставі видаткової накладної НОМЕР_4 від ІНФОРМАЦІЯ_11 р. на суму (з ПДВ) 2 263,28 грн.
Таким чином, у відповідача перед позивачем станом на ІНФОРМАЦІЯ_12 р. утворилась заборгованість у розмірі 2 824,67 грн.
Вищевикладене свідчить про наявність зобов'язання у відповідача перед позивачем.
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.
Пунктом 5.1. вищезазначеного договору передбачено, що при несвоєчасній оплаті отриманого по даному договору товару, покупець сплачує постачальнику, зокрема, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення платежу.
Частиною 2 ст. 343 Господарського кодексу України передбачено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно зі ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Тому, Товариством з обмеженою відповідальністю «АТ-Крим», м. Севастополь, відповідачу нараховано пеню у розмірі 138,23 грн.
Однак, позивачем при нарахуванні відповідачу пені було допущено арифметичну помилку.
Так, до стягнення з відповідача підлягає пеня у сумі 136,98 грн.
В частині стягнення з відповідача пені у розмірі 1,25 грн. у позові повинно бути відмовлено.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, у ході розгляду справи, тобто після порушення провадження у справі, відповідачем було сплачено позивачу 50,00 грн. основного боргу, що підтверджено випискою з касової книги за ІНФОРМАЦІЯ_2 р., у зв'язку з чим в цій частині провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем, на день розгляду справи, в сумі 2 911,65 грн. заборгованості, у тому числі 2 774,67 грн. основного боргу та 136,98 грн. пені, документально встановлений. Він підтверджений матеріалами справи, та не оспорювався відповідачем.
За таких обставин позов, з урахуванням вищевказаного клопотання позивача про зменшення позовних вимог, підлягає задоволенню частково.
Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволеним вимогам відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
За згодою представника позивача, згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Рішення оформлене у відповідності до ст. 84 ГПК України і підписане ІНФОРМАЦІЯ_13 року.
Керуючись ст. ст. 49, 75, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1). Позов задовольнити частково.
2). Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_7, ідентифікаційний код НОМЕР_5, відомості про банківські реквізити у матеріалах справи відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ-Крим» (99001, АР Крим, м. Севастополь, пл. Ластова, 3, п/р № 26004831 в СФ АППБ «Аваль», МФО 324504, ідентифікаційний код 23199458) 2 911,65 грн. заборгованості, у тому числі 2 774,67 грн. основного боргу та 136,98 грн. пені, а також 101,98 грн. державного мита та 117,97 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
3). В частині стягнення 50,00 грн. основного боргу провадження у справі припинити.
4). В іншій частині у позові відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням господарського суду АР Крим законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Альошина С.М.