Справа № 347/564/17
Провадження № 22-ц/4808/582/19
Головуючий у 1 інстанції Гордій В. І.
Суддя-доповідач Бойчук
10 травня 2019 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі:
судді-доповідача Бойчука І.В.,
суддів Девляшевського В.А., Фединяка В.Д.,
секретаря Мельник О.В.,
з участю представників сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за поданням головного державного виконавця Косівського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Винничук О.М. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа за апеляційною скаргою Косівського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області на ухвалу Косівського районного суду від 22 лютого 2019 року під головуванням судді Гордія В.І. в м. Косів,
Головний державний виконавець Косівського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Винничук О.М. звернулася до суду з вищевказаним поданням.
На виконанні у Косівському районному відділі ДВС знаходиться виконавчий лист № 347/564/17, виданий 28.09.2017 Косівським районним судом Івано-Франківської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 64 385,62 грн матеріальної шкоди, 60 000 грн моральної шкоди та 2 243, 87 грн сплаченого ним судового збору. Просив суд винести рішення про оголошення в розшук боржника ОСОБА_1 .
Ухвалою Косівського районного суду від 22 лютого 2019 року відмовлено в задоволенні подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа .
Косівський районний відділ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області подав апеляційну скаргу в якій зазначає, що не погоджується з ухвалою суду першої інстанції.
Апелянт зазначає, що відповідно п.19 ч.3 ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашенням заборгованості за рішенням про стягнення періодичних платежів.
Вжитими державним виконавцем заходами встановлено, що згідно відповідей реєструючих органів у боржника відсутнє на праві власності майно на яке можна було б звернути стягнення, а боржник неодноразово перетинає державний кордон України, ухиляється від виконання рішення суду, тому обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 є однією з підстав - заходів щодо реального виконання рішення суду.
Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, постановити нове рішення яким обмежити у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, яка підтримала доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу представника ОСОБА_1 ., перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.
Згідно положень ч.2 та п.5 ч.1 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну», право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.
Зі змісту постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 54806823 від 22.11.2018 року вбачається, що головним державним виконавцем Косівського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області було відкрито виконавче провадження за виконавчим документом № 347/564/17, виданим 28.09.2017 р. Косівським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 64 385,62 грн матеріальної шкоди, 60 000 грн моральної шкоди та 2 243,87 грн сплаченого судового збору.
Відповідно до вимог п. 19 ч.3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII виконавець зобов'язаний у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Узагальнюючи судову практику щодо вирішення звернень про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, Верховний Суд України дійшов висновку що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, суду належить з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково. Невиконання боржником самостійно зобов'язань протягом строку, про що вказує державний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.
На момент звернення до суду з поданням, факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.
У зв'язку із цим про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII, зокрема: утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, тощо.
Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання. Однак, факт ухилення боржника ОСОБА_1 від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, в судовому засіданні не доведено. Вимог та запити державного виконавця та відповіді на них, ще не доводять факту ухилення боржника від виконання взятих на себе зобов'язань.
В засіданні апеляційного суду встановлено, що ОСОБА_1 останній борговий платіж у розмірі 5 000 грн сплатив на користь стягувача у лютому 2019 року і у даний час перебуває на заробітках за кордоном з метою виконання судових рішень, якими з нього також стягнуто заборгованість на користь третіх осіб.
Таким чином, обмеження права виїзду за межі України виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань.
В матеріалах виконавчого провадження відсутні дані про те, що у діях боржника має місце ухилення від виконання рішення суду.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно з'ясував обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам та прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні подання.
Суд вважає, що судом першої інстанції ухвалу постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, тому її слід залишити в силі. Підстав для її скасування з мотивів, наведених у апеляційній скарзі, не встановлено.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381- 384, 390 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Косівського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а ухвалу Косівського районного суду від 22 лютого 2019 року про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа без зміни.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 11 травня 2019 року.
Суддя-доповідач: І.В. Бойчук
Судді: В.А. Девляшевський
В.Д. Фединяк