Справа № 347/1465/18
Провадження № 22-ц/4808/534/19
Головуючий у 1 інстанції Гордій В. І.
Суддя-доповідач Максюта
06 травня 2019 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі:
головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О.,
суддів Василишин Л.В., Матківського Р.Й.,
секретаря Петріва Д.Б.,
з участю представника апелянта Лук'янчука А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» про захист прав споживачів та стягнення страхового відшкодування, за апеляційною скаргою представника приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» на ухвалу Косівського районного суду Івано-Франківської області про призначення судової експертизи, постановлену суддею Гордієм В.І. 22 січня 2019 року у м. Косів Івано-Франківської області,
У серпні 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до приватного акціонерного товариства страхової компанії «Альфа Страхування» про захист прав споживачів та стягнення страхового відшкодування (а.с.1-4).
В процесі розгляду справи представником ПАТ СК «Альфа Страхування» електронною поштою на адресу суду надіслано клопотання про призначення по даній справі судової експертизи, на вирішення якої поставити такі питання: який розмір проектної вартості створення (відбудови) нового майна, аналогічного тому, що знаходився в АДРЕСА_2, пошкодженого в результаті пожежі, що трапилась 14.02.2018 року за призначенням, конструкцією та матеріалами, що використовувались, з врахуванням його фізичного зносу, та з вирахуванням вартості залишків майна, що придатні для подальшого використання або реалізації, або здачі в металобрухт, утиль тощо. Проведення судової експертизи просили доручити судовому експерту Бойченко Ользі Сергіївні (працює в Київському НДІСЕ за цивільно-правовим договором, м. Київ, вул.. Смоленська, 6), яка має кваліфікацію з проведення судової інженерно-технічної експертизи, у тому числі будівельно-технічної експертизи (дослідження об'єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів). Оплату за проведення судової експертизи просили покласти на ПрАТ «СК «Альфа Страхування» (а.с.127-128, 134).
У січні 2019 року представником позивачів ОСОБА_3 . у клопотанні, поданому суду, висловлена думка про обгрунтованість клопотання про призначення судової технічної експертизи та запропоновані питання експерту, сформульовані з позиції позивачів: яка дійсна фактична вартість житлового будинку, який знаходився в с. Білоберізка, на присілку Буковець , Верховинського району, Івано-Франківської області, з врахуванням його зносу до моменту знищення. У клопотанні зазначено, що позивачі вважають безпідставним ставити питання про вартість відбудови майна, оскільки за висновком спеціалістів дана будівля відновленню не підлягає у зв'язку з її повним знищенням вогнем, відсутні будь-які конструкції житла, які б можна було оцінити чи використати для відновлення житла. Крім цього, з врахуванням територіальності, просили проведення експертизи доручити Львівському інституту судових експертиз, який є незалежним (а.с.129).
Ухвалою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 22 січня 2019 року клопотання представника ПАТ «СК «Альфа Страхування» та представника позивачів Лазоришина І.І. про призначення судової експертизи задоволено. Призначено в даній справі судову експертизу, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України(79024, м. Львів, вул. Липинського, 54). На вирішення експертам поставлено питання: яка дійсна фактична вартість житлового будинку, який знаходився в с. Білоберізка, на присілку Буковець, Верховинського району, Івано-Франківської області, з врахуванням його зносу до моменту знищення; який розмір проектної вартості створення (відбудови) нового майна, аналогічного тому, що знаходився в АДРЕСА_1, пошкодженого в результаті пожежі, що трапилась 14.02.2018 року за призначенням, конструкцією та матеріалами, що використовувались, з врахуванням його фізичного зносу, та з вирахуванням вартості залишків майна, що придатні для подальшого використання або реалізації, або здачі в металобрухт, утиль тощо. Оплату витрат за проведення експертизи покладено на відповідача ПАТ СК «Альфа Страхування». В розпорядження експертів надано матеріали цивільної справи №347/1465/18. На час проведення експертизи провадження по справі зупинено (а.с.131-132).
Не погодившись з ухвалою суду представник приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» подав апеляційну скаргу, у якій зазначено, що при постановленні оскаржуваної ухвали суд допустив неправильне застосування норм процесуального права. Оскільки страхова компанія керується виключно зобов'язаннями по договору страхування, тому у клопотанні судовому експерту постановлено питання, яке узгоджується з умовами договору добровільного страхування майна та відповідальності за програмою «Надійний господар» № 020.0751130.709 від 11.07.2017 року щодо умов виплати страхового відшкодування. Будь-яких інших питань страхова компанія перед судовим експертом не ставила. Крім того, проведення судової експертизи апелянт наполегливо просить доручити судовому експерту. В порушення абз.2 ч.2 ст.135 ЦПК України, враховуючи ту обставину, що позивачі також заявили клопотання про проведення судової експертизи, суд задовольнив одночасно два клопотання про проведення судової експертизи, однак оплату витрат за проведення такого дослідження покладено на відповідача ПАТ СК «Альфа Страхування». Вважає, що в даному випадку витрати за проведення експертизи повинні бути покладені на сторони в рівних частках. З наведених підстав просить скасувати ухвалу суду і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (а.с.139).
У відзиві на апеляційну скаргу позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначають, що при призначенні експертизи суд першої інстанції діяв виключно у межах вимог ст.ст.103, 104 ЦПК України. Саме відповідач подав до суду клопотання про призначення експертизи, а позивачі не заперечували проти цього, оскільки суду було надано висновки спеціалістів, які суттєво відрізнялись один від одного. Обов'язок по оплаті за проведення експертизи суд поклав на відповідача, так як саме він був ініціатором її проведення. Остаточне вирішення питання розподілу судових витрат суд вирішує при ухваленні рішення по справі. Тому підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачають (а.с.171).
У судове засідання позивачі та їх представник не з'явилися, про день місце та час розгляду справи повідомлені шляхом направлення судової повістки рекомендованою поштовою кореспонденцією за місцем реєстрації.
Приймаючи до уваги, що неявка осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає апеляційному розгляду справи, апеляційним судом виконаний обов'язок щодо повідомлення осіб, які беруть участь у справі, про день, місце та час судового засідання, тому колегія суддів розглянула справу за їх відсутності.
Вислухавши представника апелянта у режимі відеоконференції, доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши, відповідно до ст.367 ЦПК України, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з таких підстав.
Із матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подано позов до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» про захист прав споживачів та стягнення страхового відшкодування.
В процесі розгляду справи представником відповідача заявлено клопотання про призначення по даній справі судової експертизи. Підставою для призначення експертизи є те, що для визначення вартості створення (відбудови) нового майна, аналогічного пошкодженому в результаті пожежі будинку АДРЕСА_1 , необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо (а.с.127-128, 134; 129).
Представником позивачів ОСОБА_3 у клопотанні, поданому суду, висловлена думка про обгрунтованість клопотання про призначення судової технічної експертизи та запропоновані питання експерту, сформульовані з позиції позивачів. (а.с.129)
Вирішуючи заяву відповідача про призначення експертизи, суд першої інстанції виходив з положень статей 103, 252 ЦПК України, встановивши, що спір виник з приводу незгоди позивачів із розміром страхового відшкодування внаслідок пожежі житлового будинку, у зв'язку з чим виникла необхідність у визначенні розміру фактичної вартості будинку з врахуванням його зносу на момент знищення та можливої вартості створення (відбудови) нового майна, аналогічного пошкодженому, прийшов до висновку про необхідність дослідження експертом питань, запропонованих обома сторонами та покладення за це витрат виключно на відповідача.
Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За приписами положень статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Частиною 1,4 та 5 статті 103 ЦПК України визначено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Згідно з ч. 1 ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Аналіз зазначених норм права свідчить, що суд має право для з'ясування обставин, що мають значення у справі і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки чи ремесла, призначити експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі, у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Судові процедури повинні бути справедливими, особа безпідставно не може бути позбавлена права на забезпечення судом доказів, оскільки це буде порушенням права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Одними з основних засад судочинства, визначених пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України, є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 135 ЦПК України суд може зобов'язати учасника справи, який заявив клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляд доказів за їх місцезнаходженням, попередньо (авансом) оплатити витрати, пов'язані з відповідною процесуальною дією. Якщо клопотання заявили декілька учасників справи, необхідну грошову суму авансом у рівних частках сплачують відповідні учасники справи, а у випадках, коли відповідна процесуальна дія здійснюється з ініціативи суду, - сторони в рівних частках.
Аналогічно у п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 30 травня 1997 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» визначено, що оплата експертизи в цивільній справі провадиться за рахунок сторони, яка порушила відповідне клопотання. Якщо експертиза призначається за клопотанням обох сторін або з ініціативи суду, кошти на її оплату вносяться обома сторонами порівну. У разі незгоди сторони (сторін) оплатити вартість експертизи суд розглядає справу на підставі наявних доказів.
Із матеріалів справи вбачається, що між сторонами існує спір щодо розміру страхового відшкодування застрахованого майна (житлового будинку, який знаходиться на присілку Буковець с. Білоберізка Верховинського району Івано-Франківської області).
Враховуючи, що одним з принципів цивільного судочинства є змагальність сторін, суд не має права позбавляти ні позивача, ні відповідача можливості довести обставини, які мають значення для справи і на які він може посилатися як на підставу своїх вимог, між сторонами виникли правовідносини, на які поширюється Закон України «Про захист прав споживачів», оскільки позивачі є споживачами страхових послуг, відповідачем подана заява про призначення експертизи, а позивачі лише приєдналися до неї та поставили експерту своє питання, тому призначаючи експертизу, суд першої інстанції з урахуванням принципу змагальності сторін, необхідності повного, об'єктивного з'ясування усіх обставин справи, з урахуванням вимог і заперечень сторін, правильно визначив зміст і обсяг питань, за якими має бути проведена експертиза для дослідження обставин, які входять до предмета доказування і, виходячи із характеру спору, поклав обов'язок на відповідача щодо оплати експертизи.
Крім того, суд зауважує, що питання про розподіл судових витрат, в тому числі і витрат на проведення експертизи, остаточно вирішується при ухвалення рішення судом по суті справи відповідно до ст. 141 ЦПК України. Умови компенсації судових витрат і розподілу їх між сторонами по справі передбачені положеннями цієї норми.
Щодо питання про визначення експертної установи суд допустився помилки.
Відповідно до ч.3 ст. 103 ЦПК України, при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ.
До державних спеціалізованих установ належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров'я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.
Відповідно до пункту 1.6. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року № 53/5 , із змінами та доповненнями, експертизи та дослідження проводяться експертними установами,як правило,за зонами регіонального обслуговування згідно з Переліком регіональних зон обслуговування науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України, наведеним у додатку 1 до цієї Інструкції. За наявності обставин, що зумовлюють неможливість або недоцільність проведення експертизи в експертній установі за зоною регіонального обслуговування, орган (особа), який (яка) призначає експертизу (залучає експерта), зазначивши відповідні мотиви, доручає її виконання експертам іншої експертної установи.
У Додатку 1 до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень (пункт 1.6) (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.04.2017 № 1420/5) визначений перелік регіональних зон обслуговування науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України, відповідно до якого у зону обслуговування Київського науково-дослідного інституту судових експертиз входить Івано-Франківська область. З цією метою створено Івано-Франківське відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (вул. Академіка Сахарова, 23-а, м. Івано-Франківськ, 76000).
Суд першої інстанції в порушення вимог процесуального закону, не навів жодного обґрунтування вибору експертної установи для проведення судової експертизи у даній справі та надав перевагу експертній установі, запропонованій стороною позивача, не встановивши обставин неможливості або недоцільності проведення експертизи в експертній установі, визначеній Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень.
Таким чином, судом першої інстанції не дотримано вимоги закону, оскільки за відсутності згоди сторін щодо конкретної експертної установи, суд мав визначити її самостійно з метою забезпечення справедливого та неупередженого розгляду справи.
Проте, у суду відсутні повноваження призначити експертизу окремому експерту, який є працівником державної спеціалізованої установи, оскільки такі повноваження належать керівнику такої установи відповідно до пунктів 1.11 та 4.1 Інструкції.
Сторони у справі не досягли взаємної згоди щодо експертної установи, яка повинна проводити експертне дослідження, тому суд з урахуванням обставин справи, досліджених в судовому засіданні, враховуючи вимоги та заперечення сторін у справі, з урахуванням вищенаведених вимог закону, вважає, що ухвала суду в частині визначення експертної установи підлягає зміні, доручивши проведення експертизи Івано-Франківському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
На підставі викладеного, керуючись ст.374,376, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» задовольнити частково.
Ухвалу Косівського районного суду Івано-Франківської області про призначення судової експертизи від 22 січня 2019 року в частині визначення експертної установи змінити.
Проведення експертизи доручити експертам Івано-Франківського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (вул. Академіка Сахарова, 23-а, м. Івано-Франківськ, 76000).
В іншій частині ухвалу суду залишити без зміни.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку, відповідно до статті 389 ЦПК України, не підлягає.
Повний текст постанови складено 11 травня 2019 року.
Головуючий: І.О. Максюта
Судді: Л.В.Василишин
Р.Й. Матківський