Провадження № 11-кп/803/1079/19 Справа № 201/11538/18 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
03 травня 2019 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати по кримінальним справам Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу першого заступника прокурора Дніпропетровської області ОСОБА_8 на вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 січня 2019 року щодо ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12018040650002413,-
Цим вироком
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпропетровська, громадянина України, з середньою освітою, працюючого оцинковником на заводі «Метіз», одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, учасника бойових дій, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 26.09.1995 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст. 140 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.46-1 КК України відстрочено виконання вироку на 2 роки, звільнений із залу суду;
- 29.06.1999 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області за п. «а» ст. 93, ч.3 ст. 142, ч.1 ст. 222, 42 КК України до 15 років позбавлення волі з посиленим режимом, з конфіскацією майна; 13.11.2008 року Петровським районним судом Кіровоградської області постановою за ст. 82 КК України замінено на обмеження волі строком на 4 роки 11 місяців 7 днів; звільнився 30.12.2009 року постановою Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 23.12.2009 року умовно-достроково, невідбутий строк- 3 роки 8 місяців 23 дні;
визнаного винуватим за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, та звільненого його від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України з випробовуванням, з іспитовим строком 3 роки.
На підставі п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, зобов'язано ОСОБА_7 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Вирішено питання щодо речових доказів та судових витрат.
Вказаним вироком ОСОБА_7 визнано винуватим у тому, що він у невстановлений час у липні 2018 року, перебуваючи на зупинці громадського транспорту по вул. Маяковського у м. Жовті Води Дніпропетровської області, побачив предмет, який є ручною короткоствольною гладкоствольною вогнепальною зброєю, підібрав його та поклавши у свою сумку, перевіз його до свого постійного місця проживання. Тобто почав незаконно умисно зберігати при собі та за місцем свого постійного проживання вогнепальну зброю без передбаченого законом дозволу.
В період часу з 00 години 45 хвилин до 01 години 10 хвилин 27.09.2018 року біля буд. 153 по пр. Гагаріна у м. Дніпро співробітниками поліції в ході огляду у ОСОБА_7 було виявлено та вилучено предмет, який є ручною короткоствольною гладкоствольною вогнепальною зброєю, є самозарядним пістолетом переробленим саморобним способом з сигнального пістолету моделі «ЕКОL Major», № НОМЕР_1 , калібру 9 мм P.A. Knall, шляхом зміни штатного ствола на саморобний гладкий ствол. Пістолет придатний для проведення пострілів.
В апеляційній скарзі:
- прокурор просить вирок змінити у зв'язку з неправильним, на його думку, застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, виключити з вироку обставину, що обтяжує покарання ОСОБА_7 , - рецидив злочину, у вступній частині вироку зазначити ОСОБА_7 як особу, що не має судимості.
В іншій частині вирок залишити без зміни.
Вказує, що ОСОБА_7 раніше неодноразово судимий за умисні злочини, останній раз Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області 29.06.1999 року до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією майна. Звільнений 30.12.2009 року за постановою Олександрійського районного суду Кіровоградської області від 23.12.2009 року умовно-достроково на невідбутий строк 3 роки 8 місяців 23 дні. Тому, враховуючи вимоги ст. 34, 89, 90 КК України, обвинувачений ОСОБА_7 є особою, що не має судимості за вироком від 29.06.1999 року, і суд не може враховувати як обставину, що обтяжує покарання обвинуваченого, - рецидив злочину.
Заслухавши суддю - доповідача, думку прокурора, яка підтримала вимоги апеляційної скарги прокурора та просила їх задовольнити, думку обвинуваченого, який не заперечував проти задоволення поданої апеляційної скарги, перевіривши надані матеріали, співставивши їх з доводами апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного висновку.
Виходячи із положень ст.404 КПК України, колегія суддів перевіряє судове рішення в межах поданих апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченим цим кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Як вбачається з вироку, судом першої інстанції вказані вимоги закону були дотримані.
Дослідивши з дотриманням вимог закону та детально проаналізувавши вищезазначені докази по справі, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, який колегія суддів вважає правильним та з ним погоджується, оскільки він ґрунтується на дійсному змісті вказаних доказів та їх належній оцінці, як кожного окремо з точки зору належності, допустимості, достовірності, так і їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття рішення про доведеність вини ОСОБА_7 в обсязі пред'явленого обвинувачення.
Призначаючи ОСОБА_7 покарання, суд першої інстанції повністю дотримався вимог кримінального та кримінального процесуального закону, а призначене покарання відповідає вимогам ст. ст. 65 - 67 КК України, та у відповідності до ст. 50 КК України є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та для запобігання вчиненню ним нових злочинів.
Виходячи з положень КПК України, суд апеляційної інстанції наділений повноваженнями змінити рішення суду на підставі ст. 409 вказаного Кодексу у разі неповноти судового розгляду; невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження; істотних порушень вимог кримінального процесуального закону; неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність; та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
Як вбачається з матеріалів провадження, допущене місцевим судом порушення полягає у помилковому зазначенні у вироку рецидиву злочину як обтяжуючої покарання обставини, та зазначення у вступній частині вироку наявність у ОСОБА_7 судимостей.
На думку колегії суддів, така помилка жодним чином не вплинула на висновки суду про подію злочину, про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні злочину, не позначилася на правильності кваліфікації суспільно небезпечного діяння, на справедливості обраного засудженому виду та розміру заходу примусу, а також на порядку його відбування, що не заперечується прокурором у поданій апеляційній скарзі.
Таким чином, колегія суддів вважає, що сама по собі вказана помилка не потягла за собою негативних наслідків, які слугують безумовними підставами для втручання у вирок та його зміни.
Істотних порушень норм права, які тягнуть за собою обов'язкове скасування або зміну оскаржуваного вироку під час перевірки кримінального провадження в порядку апеляційної процедури, - не встановлено.
З урахуванням викладеного, подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а вирок суду щодо ОСОБА_7 , - без зміни.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 408, 409, 413, 419 колегія суддів,-
Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Дніпропетровської області ОСОБА_8 ,- залишити без задоволення.
Вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 січня 2019 року щодо ОСОБА_7 , - без зміни.
Ухвала набирає законної сили з дня проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст. 426 КПК України до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4