Справа № 161/6958/19 Провадження №11-сс/802/232/19 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія:запобіжний захід Доповідач: ОСОБА_2
06 травня 2019 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 квітня 2019 року у кримінальному провадженні № 1201903013000095 щодо ОСОБА_7 ,
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23.04.2019 задоволено клопотання слідчого СВ Луцького ВП ГУНП Волинської області ОСОБА_9 за погодженням з прокурором Луцької місцевої прокуратури ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів до 21 червня 2019 року включно із визначенням застави у розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 19210 (дев'ятнадцять тисяч двісті десять) гривень, до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця міста Луцьк Волинської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , із середньою освітою, розлученого, не працює, раніше судимого:
1) 20.02.2012 вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області за ч.2 ст.185, ст.ст.75, 76 КК України до покарання у вигляді обмеження волі строком на 2 (два) роки з іспитовим строком один рік;
2) 04.07.2013 вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області за ч.3 ст.185, ч.1 ст.71, ч.1 ст.72 КК України до покарання у вигляді 3 (трьох) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі;
3) 06.03.2017 вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області за ч.2 ст.185, ст.71 КК України до 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі, 13.06.2018 ухвалою Маневицького районного суду Волинської області звільненого умовно-достроково на 3 (три) місяці 21 (двадцять один) день,
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.
Не погоджуючись з рішенням суду, захисник підозрюваного оскаржує його з мотивів незаконності та необґрунтованості. Посилається на те, що обраний його підзахисному винятковий запобіжний захід є надмірно суворим. Вказує на недоведеність слідчим та прокурором ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Зазначає, що ОСОБА_7 має міцні соціальні зв'язки, адже тривалий час проживає із бабусею, яка є незрячою та потребує догляду. Крім того, підозрюваний хворий на цукровий діабет, а тому йому необхідне періодичне лікування із вживанням інсуліну. Стверджує, що ОСОБА_7 не переховувався від слідства та суду, оскільки у матеріалах провадження наявна лише повістка про його виклик до Луцького РВ. З огляду на наведене просить скасувати ухвалу слідчого судді та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши доповідача, який виклав суть рішення та доводи апеляційної скарги, підозрюваного та його захисника, які підтримали апеляцію у повному обсязі та просили її задовольнити, прокурора, який її заперечив, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Положення ч.1 ст.194 КПК України регламентують, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 28.01.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості № 1201903013000095 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.
28.02.2019 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні вказаного злочину.
Суд апеляційної інстанції вважає, що слідчий суддя у відповідності з вимогами кримінального процесуального законодавства, майнового та сімейного стану підозрюваного, міцності соціальних зв'язків, інших даних про його особу, ризиків, передбачених ст.177 КПК України, практики Європейського суду з прав людини, згідно з якою рішення суду повинно забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, підставно обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.
Так, ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості.
У даному випадку обґрунтованість підозри повністю узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, згідної якої вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що підозрюваний раніше притягувався до кримінальної відповідальності, ухилявся від слідства, перебував у розшуку та офіційно не працевлаштований, що свідчить про його вперте небажання стати на шлях виправлення.
На думку суду апеляційної інстанції, наявні у ОСОБА_7 соціальні зв'язки - постійне місце проживання з бабусею не є достатніми для запобігання ризикам, доведеним слідчим та прокурором під час судового розгляду провадження, а саме можливостям переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого і свідків у цьому кримінальному провадженні та продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Апеляційний суд вважає, лише такий винятковий запобіжний захід, як тримання під вартою, зможе дієво запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Доводи, зазначені в апеляційній скарзі сторони захисту, на переконання суду апеляційної інстанції, не є такими, що могли б слугувати підставою для застосування до ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Істотних порушень норм КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, апеляційний суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 квітня 2019 року - без змін.
Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді