Ухвала
Іменем України
19 липня 2007 року
Справа № 2-10/5115-2007А
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Маслової З.Д.,
суддів Антонової І.В.,
Ткаченка М.І.,
секретар судового засідання Макарова Г.О.
за участю представників сторін:
позивача: Крисько С.А., довіреність № 1572 від 18.07.2007,
відповідача: Шубін А.М., довіреність б/н від 18.05.2007,
прокурор: не з'явився,
розглянувши апеляційні скарги Євпаторійського міського центру зайнятості та Прокурора міста Євпаторія на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Тітков С.Я.) від 29 травня - 1 червня 2007 року по справі № 2-10/5115-2007А
за позовом Прокурора міста Євпаторія (вул. Гоголя, 5/8,Євпаторія,97400)
в інтересах держави в особі Євпаторійського міського центру зайнятості (вул. Інтернаціональна, 146,Євпаторія,97403)
до Військової частини А 2865 (Новоозерне, Євпаторія,97491)
про стягнення 27540,76 грн.
Прокурор міста Євпаторія звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Євпаторійського міського центру зайнятості з адміністративним позовом про стягнення з Військової частини А 2865 штрафу у сумі 27.540,76 грн. за порушення вимог пункту 5 статті 20 Закону України «Про зайнятість населення» - ненадання позивачу відомостей про передбачене та фактичне вивільнення офіцера Круглова І.М.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим у задоволенні позову відмовлено з тих підстав, що рішення про стягнення з військової частини фінансових санкцій у сумі 27.540, 76 грн. позивачем не приймалося, посада офіцера Круглова І.М. не скорочувалася, а зайнята іншим офіцером у зв'язку із звільненням Круглова І.М. в запас.
Не погодившись з судовим рішенням, прокурор і позивач подали апеляційні скарги, в яких просять постанову скасувати, справу направити на новий розгляд, вважаючи постанову прийнятою при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційних скарг позивач і прокурор посилаються на відсутність у діючому законодавстві вимог про особу, що повинна приймати рішення про стягнення фінансових санкцій за ненадання відомостей.
Заперечення на апеляційну скаргу не надійшло.
У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, представник відповідача з ними не погодився, вважаючи судове рішення законним та обґрунтованим.
Прокурор не скористався наданим правом на участь у судовому засіданні, про час та місце розгляду апеляційних скарг повідомлений належними чином (отримав повістку 6 липня 2007 року), причини неявки невідомі, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Враховуючи викладене, а також те, що явка у судове засідання це право, а не обов'язок, судова колегія ухвалила розглянути справу без участі прокурора.
Розглянувши справу в порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, вислухав представників сторін, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційні скарги не підлягаючими задоволенню за наступних підстав.
31 січня 2007 року спеціалістом Інспекції по контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення Центру зайнятості Автономної Республіки Крим Гусятниковою Н.М. відносно Військової частини А 2865 складений акт № 21 про порушення законодавства про зайнятість населення (а.с. 6).
Вказаним актом було встановлено порушення відповідачем вимог пункту 5 статті 20 Закону України «Про зайнятість населення», що виразилось в ненаданні військовою частиною відомостей про передбачене та фактичне вивільнення 28 грудня 2006 року робітника Круглова І.М. через скорочення штатів, та запропоновано протягом 10-ті днів сплатити штраф в розмірі річної заробітної плати вказаного працівника у сумі 27.540,76 грн., що військовою частиною виконано не було.
Як слідує з наказу № 234 від 28 грудня 2006 року капітан 2 рангу Круглов І.М. -заступник командира військової частини А 2865 з електромеханічної частини -начальник електромеханічної служби, звільнений наказом начальника Генерального штабу -Головнокомандувача ЗС України від 1 грудня 2006 року № 422 з військової служби в запас за підпунктом «в» пункту 67 (у зв'язку зі скороченням штатів), виключений із списків особового складу частини 28 грудня 2006 року і направлений на військовий облік у Чорноморсько-Роздольненський ОРВК Автономної Республіки Крим (а.с. 40).
При цьому, згідно довідки № 317 від 22 травня 2007 року, посада заступника командира військової частини № 2865 не скорочувалась (а.с. 25), а як пояснив у судовому засіданні представник військової частини, Круглов І.М. звільнений в запас у зв'язку із загальним скороченням (реформуванням) чисельності всіх Збройних Сил України.
Відповідно до частини 1 пункту 5 статті 20 Закону України «Про зайнятість населення» № 803-ХII від 1 березня 1991 року (зі змінами) при вивільненні працівників (у тому числі працюючих пенсіонерів та інвалідів) у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, повідомляють про це не пізніш як за два місяці в письмовій формі державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці, а в десятиденний строк після вивільнення - направляють списки фактично вивільнених працівників, зазначаючи в них інвалідів.
Частиною 2 пункту 5 вказаної статті передбачено, що у разі неподання або порушення строків подання цих даних, стягується штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника.
Порядок стягнення та розміри штрафів з підприємств, установ і організацій за невиконання вказаної вимоги встановлюються законодавством України (пункт 6 частини 20).
Апеляційна інстанція вважає, що військовою частиною не допущені порушення вимог пункту 5 статті 20 Закону України «Про зайнятість населення» виходячи з наступного.
Капітан 2 рангу Круглов І.М. за своїм статусом є військовослужбовцем Збройних Сил, захист якого після звільнення з військової служби здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» від 15 червня 2004 № 1763-IV та Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 № 2011-XII, які є спеціальними законами, встановлюючими правові основи забезпечення соціального захисту військовослужбовців. У зв'язку з чим, капітан 2 рангу Круглов І.М. не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія Закону України «Про зайнятість населення», який гарантує захист робітника після звільнення, однак вже у загальному порядку.
Крім того, як вказано вище, сама посада - начальник електромеханічної служби, яку займав капітан 2 рангу Круглов І.М., не скорочувалась і зайнята іншим військовослужбовцем.
Крім того, на думку апеляційної інстанції, якщо б на військові частини Збройних Сил України розповсюджувався б Закон України "Про зайнятість населення", для стягнення фінансових санкцій необхідно було б прийняти керівництвом центру зайнятості відповідне рішення, яке не було прийнято.
Стаття 38 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" № 1533-III від 2 березня 2000 року (зі змінами) не передбачає права спеціаліста Гусятникової Н.М. накладати штрафи на юридичні особи, таке право надано тільки керівникам і заступникам центрів зайнятості населення.
Скаржники помилково вважають, що Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» не може встановлювати порядок застосування штрафних санкцій за ненадання відомостей про передбачене та фактичне вивільнення. Цей закон встановлює, що законодавство про страхування на випадок безробіття складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Закону України "Про зайнятість населення" ( 803-12 ) та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що постанова судом першої інстанції прийнята без порушенням норм матеріального та процесуального права, при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, висновки, викладені у постанові, відповідають обставинам справи, інших підстав для зміни (скасування) судового рішення не має.
Керуючись статтями 24, 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційні скарги Євпаторійського міського центру зайнятості та прокурора міста Євпаторія залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 29 травня - 1 червня 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законну силу з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.
Головуючий суддя З.Д. Маслова
Судді І.В. Антонова
М.І. Ткаченко