Постанова
Іменем України
19 липня 2007 року
Справа № 2-15/1119-2007
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гонтаря В.І.,
суддів Гоголя Ю.М.,
Щепанської О.А.,
за участю представників сторін:
представник позивача: Ткач Ігор Васильович, довіреність № 110 від 02.02.2007, підприємство з іноземною інветицією товариство з обмеженою відповідальністю "Уінденерго ЛТД";
представник відповідача: не з'явився, Державне підприємство "Донузлавська вітрова електростанція";
представник третьої особи: не з'явився, Міністерство палива та енергетики України;
представник третьої особи: не з'явився, закрите акціонерне товариство "Ост-Енерго";
розглянувши апеляційну скаргу державного підприємства "Донузлавська вітрова електростанція" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іщенко І.А.) від 07.05.2007 у справі № 2-15/1119-2007
за позовом Підприємства з іноземною інвестицією товариства з обмеженою відповідальністю "Уінденерго ЛТД" (вул. Кільцева дорога, 4, місто Київ, 03180)
до Державного підприємства "Донузлавська вітрова електростанція" (вул. Д. Ул'янова, 86, місто Євпаторія, 97400; вул. Революції, 95, смт. Чономорське, Чорноморський район, Автономна Республіка Крим, 96400)
за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору Міністерство палива та енергетики України (вул. Хрещатик 30, місто Київ 1, 01001)
Закрите акціонерне товариство "Ост-Енерго" (вул. Адм. Кантура, 2, смт.Новоозерне, місто Євпаторія, 97491)
про стягнення 240000,00 грн.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.05.2007 (І.А. Іщенко) у справі № 2-15/1119-2007 позов підприємства з іноземною інвестицією товариства з обмеженою відповідальністю "Уінденерго ЛТД" задоволено.
З державного підприємства "Донузлавська вітрова електростанція" на користь підприємства з іноземною інвестицією товариства з обмеженою відповідальністю "Уінденерго ЛТД" стягнуто 240000грн. - заборгованості, 2400грн. - державного мита та 118грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням, державне підприємство "Донузлавська вітрова електростанція" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення господарського суду скасувати.
Доводи скарги мотивовані тим, що господарський суд не досліджуючи правовідношення сторін по виконанню робіт, не досліджуючи первинні бухгалтерські документи, дійшов необґрунтованого висновку про виникнення зобов'язань відповідача перед позивачем.
Позивач не надав суду в підтвердження своїх доводів ні одного первинного бухгалтерського документа, накладних, рахунків, доручення на отримання ТМЦ. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції.
Також підприємством з іноземною інвестицією товариством з обмеженою відповідальністю "Уінденерго ЛТД" не представлені документи, підтверджуючі факт здійснення господарської операції, що в силу процесуального закону недопустимо.
Крім того, господарським судом не встановлено вину відповідача і не досліджено умови договору.
Відповідно до підпункту 4.1. пункту 4 Договору №52-П від 01.04.1998, який положено в основу позовних вимог позивача, кошти на виконання робіт виділяються з цільового фонду, який засновано на підставі Указу Президента України «Про будівництво вітроелектростанції» від 02.03.1996 №159/96. При цьому, оплата вартості товару здійснюється відповідно до договору між Національним Диспетчерським центром Міненерго України і «Уінденерго ЛТД» при обов'язковому узгодженні ціни з Виконавцем та Замовником.
Тому, державне підприємство "Донузлавська вітрова електростанція" вважає, що з їх боку немає вини в порушенні зобов'язань, оскільки зобов'язання по оплаті вартості договору прийняла на себе інша особа - Національний Диспетчерський центр Міненерго України.
Більш детальніше доводи вказані в апеляційній скарзі.
Підприємство з іноземною інвестицією товариства з обмеженою відповідальністю "Уінденерго ЛТД" надало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу державного підприємство "Донузлавська вітрова електростанція" залишити без задоволення, а рішення господарського суду від 07.05.2007 без змін.
Розпорядженням заступника голови суду від 19.07.2007 склад судової колегії замінено, суддю Сотула В.В., у зв'язку з зайнятістю у іншому судовому процесі, замінено на суддю Щепанську О.А.
В засіданні судової колегії представник позивача підтримав позовні вимоги.
Представник відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причин не явки суду не повідомили.
Судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутністю представника відповідача та представників третьої особи, оскільки їх неприбуття в судове засідання не перешкоджає судовому розгляду справи.
Судова колегія, розглянувши повторно справу у порядку, передбаченому статтею 101 Господарського процесуального кодексу України вважає апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню з наступних підстав.
01.04.1998 між підприємством з іноземною інвестицією товариством з обмеженою відповідальністю "Уінденерго ЛТД" (Виконавець) (позивач), підприємством "ОСТ" (Співвиконавець) та державним науково-виробничим підприємством "Вітроенергосервіс" (Замовник) був укладений договір № 52-П від 01.04.1998 (т.1 а.с. 5-8).
Згідно зі статутом відповідача (т.1 а.с. 60-69) державне підприємство "Донузлавська вітрова електростанція" засновано на державній власності і відповідно до Наказу Міненерго України від 14.06.1999 за № 190 виступає правонаступником державного науково-виробничого підприємства "Вітроенергосервіс" (сторони за договором).
Відповідно до пункту 1.2 вказаного договору Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання виконувати ремонтні роботи по відновленню вітротурбін USW 56-100 Донузлавської ВЕС, які вийшли з ладу в процесі експлуатації з причини недостатньої підготовки виробництва на момент їх виготовлення. Для виконання вказаних робіт на місті експлуатації Виконавець залучає Співвиконавця.
В пункті 10.1 договору вказано, що він вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.1998.
Договором передбачено, що вартість робіт Виконавця визначається по факту виконаних робіт на підставі акту виконаних робіт з додатком фактичної калькуляції (пункт 3.1).
Замовник підписує акт виконаних робіт з відновлення вітротурбін (пункт 2.1.3 Договору).
Розділом 4 договору "Оплата робіт" передбачено порядок розрахунків сторін.
Так, оплата за виконані роботи здійснюється Замовником на поточний рахунок Виконавця.
Оплата робіт, проведених Виконавцем по даному договору, здійснюється по акту виконаних робіт, підписаному Виконавцем і Замовником, (пункт 4.2).
Оплата робіт, виконаних Співвиконавцем по договору, здійснюється на підставі підписаних Виконавцем і Співвиконавцем актів виконаних робіт, (пункт 4.3).
Отже, відповідно до умов договору, оплата за виконанні роботи здійснюється відповідачем з його розрахункового рахунку позивачеві.
Відповідно до пункту 7.1 договору приймання робіт проводиться шляхом оформлення сторонами актів відновлення вітротурбін і актів виконаних робіт.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено у судовому засіданні апеляційної інстанції, позивачем були виконанні відповідні роботи з відновлення вітротурбін USW 56-100 на загальну суму 331918,69грн. (361306,38грн. з урахуванням податку на додану вартість), що підтверджується наступними документами:
Акт виконаних робіт по ремонту вітротурбін № 6 на суму 99302,95грн., крім того ПДВ (20%) 19860,59грн., загальна сума 119163,54грн. (т.1 а.с. 51);
Акт виконаних робіт по ремонту вітротурбін № 4 на суму 590,62грн., крім того ПДВ (20%) 118,20грн., загальна сума 708,82грн. (т.1 а.с. 52);
Акт виконаних робіт по ремонту вітротурбін № 5 на суму 295,31грн., крім того ПДВ (20%) 59,06грн., загальна сума 354,37грн. (т.1 а.с. 53);
Акт виконаних робіт по ремонту вітротурбін № 2 на суму 206639,70грн., крім того ПДВ (20%) 34439,95грн., загальна сума 241079,65грн. (т.1 а.с. 54).
В результаті виконання ремонтних робіт за договором № 52-П від 01.04.1998 у відповідача виникла заборгованість з оплати робіт.
22.02.2002 сторонами була підписана додаткова угода № 4 (т.1 а.с. 9-10), яка є невід'ємною частиною договору № 52-П від 01.04.1998. Цією угодою розділ 4 договору "Оплата робіт" був доповнений пунктом 4.4 відповідно якого Замовник здійснює погашення заборгованості по оплаті за виконані роботи протягом третього кварталу 2003 року - третього кварталу 2007 року згідно з наступним графіком погашення заборгованості:
3-й квартал 2003 року - 20000,00грн.,
4-й квартал 2003 року - 20000,00грн.,
1-й квартал 2004 року - 20000,00грн.,
2-й квартал 2004 року - 20000,00грн.,
3-й квартал 2004 року - 20000,00грн.,
4-й квартал 2004 року - 20000,00грн.,
1-й квартал 2005 року - 20000,00грн.,
2-й квартал 2005 року - 20000,00грн.,
3-й квартал 2005 року - 20000,00грн.,
4-й квартал 2005 року - 20000,00грн.,
1-й квартал 2006 року - 20000,00грн.,
2-й квартал 2006 року - 20000,00грн.,
3-й квартал 2006 року - 20000,00грн.,
4-й квартал 2006 року - 20000,00грн.,
1-й квартал 2007 року - 20000,00грн.,
2-й квартал 2007 року - 20000,00грн.,
3-й квартал 2007 року - 11918,69грн.
Загальна сума заборгованості склала 331918,69грн. Відповідач на виконання своїх зобов'язань за договором сплатив позивачу 12.12.2003 - 12000грн. Більше платежів за договором відповідач не здійснював. 30.09.2006 позивачем була частково списана заборгованість у сумі 8000грн.
Однак, станом на 01.12.2006 заборгованість державного підприємства "Донузлавська вітрова електростанція" за договором № 52-П від 01.04.1998 склала 240000грн.Сума заборгованості підтверджується доданою до матеріалів справи калькуляцією на виконання ремонтних робіт (т.1 а.с. 95-99), актом звірки розрахунків № 35 від 01.09.2006 (т.1 а.с 11), чим самим спростовуються посилання відповідача на відсутність первинної документації у підтвердження виконаних робіт, а також існування заборгованості за відповідачем за виконані роботи.
Також з пояснень закритого акціонерного товариства "Ост-Енерго" (Співвиконавець), які були надані суду першої інстанції, вбачається, що Виконавець свої зобов'язання перед Замовником і Співвиконавцем виконав належним чином і в повному обсязі.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, судова колегія вважає, що відповідач визнаний по договору як сторона яка зобов'язана здійснити оплату за виконанні роботи, так як нею ні суду першої інстанції, ні апеляцій інстанції не надано доказів виконання свого зобов'язання.
Також колегія вважає, що господарський суд обґрунтовано відмовив державному підприємству "Донузлавська вітрова електростанція" в клопотанні про призначення у справі бухгалтерської експертизи, тому що факт порушення відповідачем зобов'язань є неприпустимим.
Рішення господарського суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, що мають суттєве значення, відповідає нормам матеріального права, тому підстави для її скасування відсутні.
Крім того, ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.06.2007 було зобов'язано державне підприємство "Донузлавська вітрова електростанція" сплатити до державного бюджету України в Ленінському казначействі міста Севастополя суму державного мита в розмірі 1200грн., на підставі пункту 21 статті 103 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України, згідно якого були внесені зміни у Декрет Кабінету Міністрів України "Про державне мито".
У зв'зку з тим, що державним підприємством "Донузлавська вітрова електростанція" державне мито сплачено не було, судова колегія вважає за необхідним стягнути з відповідача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України 1200грн.
Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу державного підприємства "Донузлавська вітрова електростанція" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.05.2007 у справі № 2-15/1119-2007 залишити без змін.
3. Стягнути з державного підприємства "Донузлавська вітрова електростанція" (97400, Автономна Республіка Крим, місто Євпаторія, вул. Дм. Ульянова, 86; 96400 Автономна Республіка Крим, Чорноморський район, смт. Чорноморське, вул. Революції, 95, р/с 35241001001751 УКГК в АР Крим місто Сімферополь, код ЄДРПОУ 30459364, МФО 824026, ИНН 304593601267) на р/с 31113095700007 одержувач: ОГК у Ленінському районі міста Севастополя, банк одержувача: УГК у місті Севастополі, МФО 824509, ОКПО 24035598, код бюджетної класифікації (код платежу) 22090200, символ звітності 095 державне мито у сумі 1200грн. за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду від 07.05.2007 у справі № 2-15/1119-2007.
Зобов'язати господарський суд Автономної Республіки Крим видати наказ.
Головуючий суддя В.І. Гонтар
Судді Ю.М. Гоголь
О.А. Щепанська