24.04.2019
Провадження № 2/331/184/19
№ 331/5112/18
24 квітня 2019 року м. Запоріжжя
Жовтневий районний суд міста Запоріжжя в складі:
головуючого - судді Антоненка М.В.
при секретарі судового засідання Андрієнко С.О.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове Товариство «Домінанта» про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (кримінального правопорушення), -
05.09.2018 року до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове Товариство «Домінанта» про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
В обґрунтування позовних вимог позивачами зазначено, що 09 вересня 2017 року, приблизно о 15 годині 50 хвилин, ОСОБА_3 керуючи транспортним засобом ВАЗ 2101 держ. № НОМЕР_1, рухаючись по ґрунтовій дорозі з боку с. Солоне в напрямку с. Семененково (Кірова) Вільнянського району Запорізької області. В цей же час на іншій дорозі з покриттям з боку с. Новоукраїнки в напрямку с. Шевченкове Вільнянського району Запорізької області рухався автомобіль ToyotaPradoдерж. № НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , в якому знаходилася пасажир ОСОБА_2 ..
На перехресті зазначених доріг ОСОБА_3 на своєму транспортному засобі порушив вимоги пп.2.1.а), 10.1, 16.11 Правил дорожнього руху України, відповідно до яких:
п.2.1 "Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії";
п.10.1 "Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху";
п.16.11 "На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху".
Так, діючи в порушення вимог зазначених положень Правил дорожнього руху України, водій ОСОБА_3 , не впевнившись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, виїжджаючи з другорядної (ґрунтової) дороги на головну дорогу (з покриттям) с.Шевченкове-с.Новоукраїнка з правого боку по ходу руху автомобіля "ToyotaPrado" під керуванням ОСОБА_1 , не дав йому дорогу, та приступив до виконання повороту наліво, через що скоїв зіткнення з цим автомобілем.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено транспортний засіб Toyota Prado держ. № НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , а пасажиру даного автомобіля ОСОБА_2 були завдані тілесні ушкодження, а саме: закритий уламковий перелом правої плечової кістки зі зміщенням кісткових фрагментів, синець з набряком м?яких тканин в області правого плеча та передпліччя, що в сукупності кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості.
Вироком Вільнянського районного суду Запорізької області по справі №314/5093/17 від 30.05.2018 р. ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, яким останнього визнано винним у вчиненні злочину та призначено покарання у виді 1-го (одного) року обмеження волі з іспитовим строком 1 рік, без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На момент настання дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 як водія забезпеченого транспортного засобу ВАЗ 2101 держ. № НОМЕР_1 , була застрахована в ТДВ «Страхове товариство «Домінанта» за полісом № АК /2568086 який на момент пригоди був чинний про що свідчить витяг з МТСБ України від 22.08.2018 р. і на умовах Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
На підставі вищевикладеного просять суд стягнути з ТДВ «Страхове товариство «Домінанта» на користь ОСОБА_1 , матеріальну шкоду в рамках страхового відшкодування в розмірі 99 000 грн. 00 коп., за проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 1200 грн. 00 коп.. З ОСОБА_3 різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою в розмірі 91 097 грн. 42 коп..
Стягнути з ТДВ «Страхове товариство «Домінанта», на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в рамках страхового відшкодування за придбання лікарських засобів в розмірі 14 540 грн. 76 коп., моральну шкоду в розмірі 727 (сімсот двадцять сім) грн 04 коп. та з ОСОБА_3 , моральну шкоду в розмірі 30 000 грн. 00 коп.
Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24 вересня 2018 року по справі відкрите провадження, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін. Справу призначено у підготовче судове засідання на 27.11.2018 року на 15 год. 00 хв.
Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 27 листопада 2018 року справу призначено до судового розгляду на 13.02.2019 року на 09 год. 00 хв.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про проведення слухання справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі; просить ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
За клопотанням представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідачі по справі ОСОБА_3 та ТДВ «Страхове товариство «Домінанта» у судове засідання не з'явилися, хоча про час день та місце слухання справи були повідомлені належним чином, про причину неявки суд не повідомили. Заперечень стосовно позовних вимог позивачів, суду не надали.
Згідно зі ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином, повідомлений про дату, час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв'язку із неявкою в судове засідання сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процес за допомогою звукозаписуючого пристрою не здійснювалося.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 80 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Ст. 50 ЦПК України передбачено, що позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно.Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо:1) предметом спору є спільні права чи обов'язки кількох позивачів або відповідачів;2) права та обов'язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави;3) предметом спору є однорідні права і обов'язки.
Як вбачається з матеріалів справи, 09 вересня 2017 року, приблизно о 15 годині 50 хвилин, ОСОБА_3 керуючи транспортним засобом ВАЗ 2101 держ. № НОМЕР_1, рухаючись по ґрунтовій дорозі з боку с. Солоне в напрямку с. Семененково (Кірова) Вільнянського району Запорізької області. В цей же час на іншій дорозі з покриттям з боку с. Новоукраїнки в напрямку с. Шевченкове Вільнянського району Запорізької області рухався автомобіль ToyotaPradoдерж. № НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , в якому знаходилася пасажир ОСОБА_2 ..
На перехресті зазначених доріг ОСОБА_3 на своєму транспортному засобі порушив вимоги пп.2.1.а), 10.1, 16.11 Правил дорожнього руху України, відповідно до яких:п.2.1 "Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії";п.10.1 "Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху";п.16.11 "На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху".
Так, діючи в порушення вимог зазначених положень Правил дорожнього руху України, водій ОСОБА_3 , не впевнившись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, виїжджаючи з другорядної (ґрунтової) дороги на головну дорогу (з покриттям) с.Шевченкове-с.Новоукраїнка з правого боку по ходу руху автомобіля "ToyotaPrado" під керуванням ОСОБА_1 , не дав йому дорогу, та приступив до виконання повороту наліво, через що скоїв зіткнення з цим автомобілем.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено транспортний засіб Toyota Prado держ. № НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , а пасажиру даного автомобіля ОСОБА_2 були завдані тілесні ушкодження, а саме: закритий уламковий перелом правої плечової кістки зі зміщенням кісткових фрагментів, синець з набряком м?яких тканин в області правого плеча та передпліччя, що в сукупності кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості.
Вироком Вільнянського районного суду Запорізької області по справі №314/5093/17 від 30.05.2018 р. ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, яким останнього визнано винним у вчиненні злочину та призначено покарання у виді 1-го (одного) року обмеження волі з іспитовим строком 1 рік, без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На момент настання дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 як водія забезпеченого транспортного засобу ВАЗ 2101 держ. № НОМЕР_1 , була застрахована в ТДВ «Страхове товариство «Домінанта» за полісом № АК /2568086 який на момент пригоди був чинний про що свідчить витяг з МТСБ України від 22.08.2018 р. і на умовах Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
В наслідок вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, транспортний засіб Toyota Pradoдерж. № НОМЕР_2 , що на праві власності належить ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 від 04.04.2012 р., зазнав значних технічних пошкоджень.
17.11.2017 р. спеціаліст автотоварознавець, аварійний комісар, оцінювач ОСОБА_4 склав протокол огляду пошкодженого транспортного засобу. На огляд викликався ОСОБА_3 про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення від 16.11.2017 р, але останній на огляд не з'явився.
17.11.2017 р. спеціаліст авто товарознавець ОСОБА_4 на підставі протоколу від 17.11.2017 р. огляду транспортного засобу Toyota Prado держ. № НОМЕР_2, склав Звіт № 161 автотоварознавчого дослідження, відповідно до висновку якого: «Матеріальна шкода, спричинена власнику автомобіля Toyota Prado держ. № НОМЕР_2 , в наслідок його пошкодження при ДТП, становить 190 097 (сто дев'яносто тисяч дев'яносто сім) грн. 42 коп.».
Ч. 2.1, ст. 2 Закону передбачено, що відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.
Страхова сума за полісом №АК2568086, за шкоду завдану майну становить 100 000 грн., франшиза 1000 грн.
Абз. 2 ч. 1 ст. 12 Закону передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Ст. 29 Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Згідно ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій заподіяні збитки в результаті порушення його цивільного права, має право на їх відшкодування.
Стаття 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Ч. 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Ч. 1 ст. 1194 ЦК України визначено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
190 097 грн. 42 коп. - загальна сума матеріальної шкоди;
1000 грн. - сума франшизи.
100 000 грн. - ліміт страхового відшкодування відповідно до страхової суми.
Крім того, ОСОБА_1 надав докази затрати матеріального характеру в наслідок проведення автотоварознавчого дослідження на суму 1200 грн. 00 коп., про що свідчить квитанція до прибуткового касового ордеру.
ч. 34.3 ст. 34 Закону передбачено, якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).
Судом також встановлено, що позивачу ОСОБА_2 в наслідок вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, були завдані значні тілесні ушкодження, а саме: закритий уламковий перелом правої плечової кістки зі зміщенням кісткових фрагментів, синець з набряком м?яких тканин в області правого плеча та передпліччя, що в сукупності кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості.
Ч. 24.1 ст. 24 Закону передбачено, що у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.
В наслідок отриманих травм позивачка тривалий час знаходилася на лікарняному, під час якого за рекомендаціями лікарів купувала лікарські препарати та медичні вироби на загальну суму 14 540 грн. 76 коп., про що свідчать товарні чеки та квитанції до них.
Страхова сума за полісом №АК2568086, за шкоду завдану життю та здоров'ю становить 200 000 грн..
Ч. 12.2 ст.12 Закону передбачено, що франшиза при відшкодуванні шкоди, заподіяної життю та/або здоров'ю потерпілих, не застосовується.
Крім того, ст. 26-1 Закону передбачено, що страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Отже, моральна шкода згідно Закону становить:
14 540 грн. 76 коп. Х 5% = 727. 04 грн..
Суд приймає доводи позивачки, що діями ОСОБА_3 їй завдано немайнових втрат, спричинених моральними та фізичними стражданнями, які спричинили негативні зміни у її житті: негативні переживання та спогади, насторога, тривога, емоційні та тілесні реакції при згадуванні; важкість виконання повсякденних обов'язків, фіксованість уваги на проблемі одужання та реабілітації, переживання фізичних незручностей, тимчасова відірваність від активного соціального життя, знижений та нестійкий настрій, порушення сну, неприємні сновидіння, емоційна напруга, нервозність, дратівливість, реакції замикання; побоювання щодо майбутнього стану здоров'я.
В момент дорожньо - транспортної пригоди позивачка перенесла значний фізичний біль, пережила емоційний стрес, який супроводжувався почуттям розгубленості, тривоги, безпомічності, страху за своє здоров'я, а головне страху за своє життя.
В подальшому позивачка була вимушена проходити стаціонарне та амбулаторне лікування з періодичним відвідуванням лікувального закладу з метою огляду, оброблення та перев'язки ран. Впродовж всього періоду лікування Позивачка почувалася незручно, дискомфортно, була змушена пристосовуватися до негативних умов існування. Так більше двох місяців Позивачка не могла підняти руку, не могла спокійно сидіти та лежати, гігієнічні процедури не обходились без сторонньої допомоги. В період лікування Позивачка потребувала зовнішньої допомоги, з приводу чого почувала себе як джерело клопоту та обмежень для близьких.
Відповідно до ч.2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
В ч.3 ст.23 ЦК України зазначено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Верховний Суд України в п.1 Постанови звернув увагу судів на те, що встановлене Конституцією та законами України право на відшкодування моральної шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб. Тому суди повинні забезпечити своєчасне, у повній відповідності із законом, вирішення справ, пов'язаних з відшкодуванням такої шкоди.
В п.9 Постанови Верховний Суд України звертає увагу судів на те, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. До способів захисту цивільних прав та інтересів належить відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України ЦПК України, Законом України «Про страхування», Законом України №1961-IV від 01.07.2004 р. «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 8, 22, 23, 988, 1166, 1187, 1192, 1166 ЦК України, -
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове Товариство «Домінанта» про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» (Код: 35265086) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_5 ), матеріальну шкоду в рамках страхового відшкодування в розмірі 99 000 (дев'яносто дев'ять тисяч) грн. 00 коп., за проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 1200 (одна тисяча двісті) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_5 ), різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою в розмірі 91 097 (дев'яносто одна тисяча дев'яносто сім) грн. 42 коп.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» (Код: 35265086) на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_6 ), матеріальну шкоду в рамках страхового відшкодування за придбання лікарських засобів в розмірі 14 540 (чотирнадцять тисяч п'ятсот сорок) грн. 76 коп.,моральну шкоду в розмірі 727 (сімсот двадцять сім)грн 04 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_6 ), моральну шкоду в розмірі 30 000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп.
Повний текст судового рішення складено 24 квітня 2019 року.
Сторонам, які не з'явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: Антоненко М.В.