Справа № 309/796/19
Провадження № 2/309/844/19
24 квітня 2019 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
в складі головуючого судді Волощук О. Я.
при секретарі Бринзей Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Хуст справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщення та зняття з реєстраційного обліку, -
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 про визнання її такою, що втратила право користування житловим приміщення в будинку АДРЕСА_1 та зняття з реєстраційного обліку.
Позовні вимоги вмотивовано тим, що позивачка є власником будинку АДРЕСА_1 , відповідно до договору дарування від 17.05.1986 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , нотаріального посвідченого виконавчим комітетом Рокосівської сільської ради народних депутатів Хустського району Закарпатської області та зареєстрованого в книзі запису нотаріальних дій за №55. Крім позивачки у будинку зареєстрована її донька - відповідачка ОСОБА_3
Більше п'яти років відповідачка в будинку позивачки не проживає, оскільки після одруження виїхала на постійне місце проживання до Сполучених Штатів Америки.
Відповідачка не веде із позивачкою спільного господарства, будинок не утримує, не сплачує комунальні послуги, чим порушує права позивачки на користування та розпоряджання житловим будинком, який належить їй на праві власності.
Позивачка просив ухвалити рішення про визнання відповідачки ОСОБА_3 такою, що втратила право користування житловим будинком АДРЕСА_1 .
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, не з'явилася в судове засідання без поважних причин, не подала відзиву на позовну заяву.
Позивачка ОСОБА_1 подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд їх задоволити.
Розгляд справи проведено у відсутності сторін, відповідно до вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (ч.5 ст. 279 ЦПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задоволити виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , відповідно до договору дарування від 17.05.1986 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , нотаріального посвідченого виконавчим комітетом Рокосівської сільської ради народних депутатів Хустського району Закарпатської області та зареєстрованого в книзі запису нотаріальних дій за №55 (а.с.11). Крім позивача в будинку зареєстрована її донька - відповідачка ОСОБА_3 , яка більше п'яти років тому виїхала з будинку позивачки, переїхала на постійне місце проживання до Сполучених Штатів Америки, що підтверджується посвідкою на постійне місце проживання в США (а.с.16).
Ст.41 Конституції України та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 року № 475\97-ВР, якими закріплено принцип непорушності права приватної власності, що означає право особи на безперешкодне користування своїм майном, право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, незалежно від волі інших осіб (статті 316, 317, 319, 321 ЦК України).
Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч.2 ст.405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Відповідно до ст.71 ЖК України суд може визнати особу такою, що втратила право користування житловим приміщенням, якщо доведено, що вона не користується цим приміщенням більше шести місяців без поважних причин.
У відповідності до ст.72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, проводиться в судовому порядку.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.
Відповідно до ст.150 ЖК України власник житла має право користуватися ним на власний розсуд.
Враховуючи наведене, реєстрація відповідачки є перешкодою для користування і розпорядження власністю позивачки, що є порушенням її права вільного розпоряджання своєю власністю.
Відповідно до п.1 ч. 2 ст.141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 19, 83, 175, 177, 259, 263, 265, 268, 280-283 ЦПК України, ст.ст. 71,72 ЖК України, ст.ст. 391 ЦК України, ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст.41 Конституції України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, суд, -
Позов ОСОБА_1 задоволити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такою, що втратила право користування житловим приміщенням у житловому будинку АДРЕСА_1 .
Дане рішення є підставою для зняття ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 із реєстраційного обліку із житлового будинку АДРЕСА_1 .
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 768,40 грн. судового збору.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з моменту його оголошення до Закарпатського апеляційного суду через Хустський районний суд Закарпатської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Апеляційним судом.
Суддя Хустського
районного суду: Волощук О.Я.