308/2162/19
про залишення позову без руху
14.03.2019 місто Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бенца К.К., розглянувши матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 , поданого в собі уповноваженого представника ОСОБА_2 до Старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції в Закарпатській області Машкаринець С.П., Державної екологічної інспекції в Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 012248 від 07.02.2019 року,-
ОСОБА_1 , в собі уповноваженого представника ОСОБА_2 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з адміністративним позовом до Старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції в Закарпатській області Машкаринець С.П., Державної екологічної інспекції в Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 012248 від 07.02.2019 року.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161 та 172 цього Кодексу (пункт 3 частини 1 ст. 171 КАС України) чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; чи має представник належні повноваження ( якщо позовну заяву подано представником) частини 1 ст. 122 КАС України; чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними) чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без руху або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.
Як вбачається з матеріалів справи предметом адміністративного спору є визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 012248 від 07.02.2019 року.
Згідно вимог ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою прокурора, особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Відповідно до приписів ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Слід зазначити, що даною статтею визначаються строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Креуз проти Польщі»).
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними перед-бачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах.
Тому, при визначенні початку вказаного строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення,дії, бездіяль-ність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
З матеріалів справи встановлено, що 07 лютого 2019 року відповідачем прийнято постанову АО № 012248 від 07.02.2019 року про накладення штрафу на ОСОБА_1 Як зазначено в постанові, копію постанови ОСОБА_1 отримав 07.02.2019 року, на підтвердження чого наявний підпис позивача ОСОБА_1 навпроти дати 07.02.2019 року про отримання постанови. Адміністративний позов про скасування цієї постанови позивач подав 22.02.2019 року засобами поштового зв'язку, тобто з пропуком строку звернення до суду. Жодних належних та допустимих доказів на підтвердження доводів представника позивача про те, що позивач отримав копію постанови 12.02.2019 року до матеріалів позову не надано.
Таким чином, зазначене свідчить про те, що 07.02.2019 року позивачу було відомо про притягнення його до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення, що також підтверджується і його підписом про отримання ним копії постанови. Проте, з 07.02.2019 року по 22.02.2019 року позивач не вчиняв будь-яких дій, які б в подальшому відновили його порушенні права.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ч.1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч.2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Отже, строки на звернення до суду не є абсолютними та можуть бути за певних обставин поновленими. При цьому процесуальний закон покладає на позивача, який пропустив строк звернення до суду з адміністративним позовом, обов'язок доведення наявності у нього поважних причин для його пропуску.
В резолютивній частині адміністративного позову представник позивача заявив вимогу про поновлення строку звернення до суду.
Cудом надана оцінка доводам представника позивача викладених в заяві про поновлення строку звернення до суду,в обґрунтування клопотання про поновлення строку звернення до суду.
При оцінці доводів, врахована позиція висловлена Верховним Судом в ухвалі від 12.09.2018 по справі № 826/8851/17|К/9901/57234/18, згідно якої поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із відповідною заявою та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Зважаючи на наведене вище, вказані представником позивача причини пропуску звернення до суду, не підтверджені належними та допустимими доказами, а відтак є неповажними.
Враховуючи не визнання судом поважними підстави пропуску строку звернення позивача з даним позовом до адміністративного суду, позовна заява підлягає залишенню без руху.
Тому, позивачу в порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно вказати інші підстави для поновлення строку звернення до суду з даним позовом, та надати докази на підтвердження поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду.
У звязку з тим, що позивачем до позовної заяви всупереч вимогам ч.6 ст. 161 КАС України не долучено доказів поважності пропуску строку звернення до суду , що позбавляє суд можливості вирішити питання про поновлення строку на звернення до адміністративного суду -позовна заява підлягає залишенню без руху відповідно до ч.1 ст. 123 КАС України.
Окрім того, нормами статті 160 КАС України регламентовано вимоги до форми і змісту позовної заяви.
Згідно ч.2 ст. 160 КАС України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві зазначаються зокрема: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або імя (прізвище, імя та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів звязку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю субєкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обовязковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності субєкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до субєктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Дослідивши зміст позовної заяви та додані до нього матеріали суд встановив, що позивачем вказані норми ст. 160 КАС України при зверненні до суду з позовом не дотримано.
Позивачем в порушення ст. 160 КАС України не зазначено : відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), відсутнє зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
У тому числі, у порушення вимоги п.11 ч.5 ст.160 КАС України позивачем письмово не підтверджено про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Вказані вимоги КАС України при зверненні до суду не дотримані.
У відповідності до приписів ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулась із позовною заявою.
Враховуючи викладене, особі, що звернулась із позовною заявою необхідно усунути вищевказані недоліки та подати до суду позовну заяву в новій редакції з усуненими недоліками та з дотриманням вимог ст. ст. 160,161 КАС України, з копією позовної заяви та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості учасників справи.
Після усунення недоліків заяви документи до суду направляти із обов'язковою вказівкою на номер справи та зазначенням прізвища судді, яким постановлена ухвала про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. ст. 123, 160, 161, 169, 294 КАС України, суддя, -
постановив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 , поданого в собі уповноваженого представника ОСОБА_2 до Старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції в Закарпатській області Машкаринець С.П., Державної екологічної інспекції в Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 012248 від 07.02.2019 року - залишити без руху.
Особі, що звернулась із позовною заявою представнику ОСОБА_2 надати строк для усунення недоліків, який не перевищує десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху .
Попередити особу, що звернулась із позовною заявою представника ОСОБА_2 про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені п.1 ч.4 ст.169 КАС України та ч.2 ст. 123 КАС України .
Роз'яснити, що в разі усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду, а в разі не усунення недоліків позовної заяви, вона буде повернута.
Ухвала, відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду К.К. Бенца