Справа № 308/9427/18
(заочне)
24 квітня 2019 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:
головуючого судді Деметрадзе Т.Р.,
секретаря судового засідання - Секереш О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -
ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з даним позовом, який мотивує тим, що 15 серпня 1998 року між нею та ОСОБА_2 був укладений шлюб. Від даного шлюбу у них народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Однак спільне життя не склалося через відсутність взаємопорозуміння та поваги, відповідач нехтує сімейними цінностями, шлюбні стосунки фактично припинені. Просить суд шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвати, стягнути з ОСОБА_2 аліменти на її користь на утримання малолітнього сина ОСОБА_2 у твердій грошовій сумі у розмірі 1500 гривень щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного вікуз моменту подання позову до суду, і до досягнення дитиною повноліття, та залишити його проживати разом з нею.
Позивач не скористалася правом на участь у судовому засіданні та подала заяву, згідно з якою просила розглянути справу у її відсутності та задоволити позов, вказала, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, хоча про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
У відповідності до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відтак, суд розглядає справу відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України заочно, оскільки проти цього не заперечує позивач.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали шлюб 15.08.1998 року, який зареєстрували у відділі реєстрації актів громадянського стану Ужгородської міської ради, про що був зроблений відповідний актовий запис №412 та видано свідоцтво про одруження серії НОМЕР_1 від 15.08.1998 р. Після державної реєстрації шлюбу прізвище дружини змінено на ОСОБА_1 .
Судом встановлено, що подружжя не підтримує шлюбно-сімейних відносин, їх шлюб існує лише формально, спору про розподіл майна та місця проживання дитини немає.
Відповідно до ч.1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
З'ясувавши фактичні обставини справи, дійсні причини позову, суд у відповідності до ст.112 Сімейного Кодексу України вважає, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, а тому згідно вимог ч.3 ст. 105 СК України даний шлюб слід розірвати.
Частиною 2 статті 114 СК України визначено, що у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Ужгородської міської ради Закарпатської області від 28.05.1999 року, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого міським відділом реєстрації актів цивільного стану Ужгородської міської ради Закарпатської області від 17.12.2007 року, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 та його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1
У відповідності до ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Зі ст.182 СК України слідує, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
При цьому, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справі про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Частиною 1 ст. 160 СК України передбачено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Відповідно до ч.4 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України у разі задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір за подання заяви у розмірі 704.8 грн.
Керуючись ст. 24, ч.2 ст.114, 160, 180-182, 191 Сімейного кодексу України, ст.ст. 76,81,141,258,265,354,430 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити.
Шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що зареєстрований у відділі реєстрації актів громадянського стану Ужгородської міської ради, актовий запис №412, та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 15.08.1998 року - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 21.08.2018 року і до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.
Малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишити проживати з матір'ю ОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , судовий збір у розмірі 704,8 (сімсот чотири грн. вісімдесят копійок) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.
Реквізити сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_4 ; паспорт серії НОМЕР_5 , виданий Ужгородським РВ УМВС України в Закарпатській області від 29.09.1998 року;
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_6 паспорт серії НОМЕР_7 , виданий Ужгородським РВ ГУДМС України в Закарпатській області 11.05.2013 року.
Суддя Т.Р. Деметрадзе