Справа № 297/1976/17
Провадження № 1-кп/303/131/19
Рядок стат. звіт. - 23
06 травня 2019 року м. Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Мукачево обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22016070000000006 від 11.02.2016 року по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191 та ч.2 ст. 27 - ч.2 ст. 366 КК України,
До Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області з Апеляційного суду Закарпатської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22016070000000006 від 11.02.2016 року по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191 та ч.2 ст. 27 - ч.2 ст. 366 КК України.
Ухвалою суду від 27.09.2017 року підготовче судове засідання в даному кримінальному провадженні призначено на 10.10.2017 року.
З часу призначення підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_6 до суду неодноразово не з'являвся, про причини неявки суд не повідомляв, хоча про час та місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений.
Як вбачається з доданої до обвинувального акту розписки (т.1 а.с. 25) захисником обвинуваченого ОСОБА_6 є адвокат ОСОБА_7 , якому 22.08.2017 року було нібито вручено копію обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування.
Даний захисник також неодноразово повідомлявся судом про час та місце проведення підготовчого судового засідання, однак 08.02.2018 року судом отримано лист від адвоката ОСОБА_7 (т.1 а.с. 103), відповідно до якого у нього з обвинуваченим ОСОБА_6 чи його родичами не укладено жодного договору щодо надання правової допомоги і на досудовому слідстві він також не був захисником ОСОБА_6 .
В зв'язку з неявкою обвинуваченого в судове засідання судом неодноразово застосовувався привід, однак такий виконано не було.
В судовому засіданні 06.05.2019 року прокурор подав до суду клопотання про дозвіл на затримання обвинуваченого з метою приводу. При цьому пояснив, що для того, щоб перейти до вирішення вказаного питання, а саме до проведення підготовчих дій з метою призначення судового розгляду, можна за відсутності обвинуваченого вирішити питання щодо відповідності обвинувального акту вимогам закону і відсутності підстав для його повернення прокурору.
З врахуванням думки прокурора та вищенаведених обставин, зокрема неявки обвинуваченого протягом тривалого часу в підготовче судове засідання, суд дійшов висновку про можливість розпочати підготовче судове засідання і вирішити питання щодо відповідності обвинувального акту вимогам закону за відсутності обвинуваченого.
Про можливість проведення підготовчого судового засідання за відсутності обвинуваченого вказав і Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі від 03.10.2012 № 223-1430/0/4-12 «Про порядок здійснення підготовчого судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України». Зокрема, у п.2 даного листа зазначено, що неприбуття для участі у підготовчому судовому засіданні учасників судового провадження (крім прокурора, за винятком випадків, коли кримінальне провадження здійснюється у формі приватного обвинувачення), які належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення такого засідання, не перешкоджає його проведенню, крім випадків, визначених законом, зокрема:
1) якщо обвинувачений, потерпілий звернувся з клопотанням (виявив бажання) бути присутнім під час підготовчого судового засідання, але з невідомих причин не з'явився до суду у визначений час, суд вправі відкласти судове засідання;
2) якщо відсутність учасника підготовчого судового засідання зумовлена поважними причинами, суд може прийняти рішення про відкладення судового засідання;
3) у разі відсутності обвинуваченого у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі, для можливості реалізації останнім права, передбаченого ст. 384 КПК, щодо розгляду кримінального провадження судом присяжних, суд зобов'язаний відкласти судове засідання;
4) якщо обвинувальний акт надійшов до суду з підписаною між сторонами угодою, участь сторін такої угоди відповідно до ч. 2 ст. 474 КПК є обов'язковою, то відкладення судового засідання також є обов'язковим;
5) якщо одна зі сторін заперечує проти проведення підготовчого судового засідання за відсутності учасника судового провадження, який не з'явився, суд вправі відкласти судове засідання;
6) якщо до суду надійшло клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, участь сторін кримінального провадження та потерпілого згідно з ч. 1 ст. 288 КПК є обов'язковою, а тому суд зобов'язаний відкласти судове засідання.
В даному випадку обвинувачений неодноразово належним чином повідомлявся про час та місце проведення підготовчого судового засідання, жодних клопотань бути присутнім на засіданні не подавав, про поважні причини неявки до суду не повідомляв, а тому суд приходить до висновку про наявність підстав для проведення підготовчого судового засідання за відсутності обвинуваченого.
Крім того, судом вирішено провести підготовче судове засідання за відсутності обвинуваченого лише в частині вирішення питання щодо відповідності обвинувального акту вимогам закону і можливості перейти до вирішення інших питань, пов'язаних з підготовкою судового розгляду, що жодним чином не призведе до порушення прав обвинуваченого.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні пояснив, що обвинувальний акт відповідає вимогам закону, підстав для повернення обвинувального акту прокурору чи закриття провадження немає, а тому суду слід перейти до вирішення питань, пов'язаних з підготовкою судового розгляду, в тому числі і обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу та надання дозволу на його затримання з метою приводу.
Заслухавши думку прокурора, дослідивши обвинувальний акт та додатки до нього, суд приходить до такого висновку.
Пунктом 3 частини третьої ст. 314 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.
Вичерпні вимоги до обвинувального акта викладені в ст. 291 Кримінального процесуального кодексу України.
Згідно з вимогами п.3, 5 частини другої ст. 291 Кримінального процесуального кодексу України обвинувальний акт має містити анкетні відомості кожного потерпілого, а також виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Згідно з дефінітивним визначенням, яке міститься в п. 13 частини першої ст. 3 Кримінального процесуального кодексу України обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до вимог частини четвертої ст. 110 Кримінального процесуального кодексу України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.
Формулювання обвинувачення повинно складатися з обставин, які свідчать про наявність доказаних даних про подію кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету вчинення кримінального правопорушення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та інші.
Правова кваліфікація дій особи в обвинувальному акті повинна містити в собі не тільки посилання на окрему статтю і частину цієї статті кримінального закону, а і точне формулювання, у тому числі і об'єктивної сторони кримінального правопорушення, а також кваліфікуючих ознак конкретного кримінального правопорушення.
Отже, в обвинувальному акті повинен мати місце як виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, так і формулювання обвинувачення.
Слід зазначити, що обвинувальний акт - це важливий процесуальний документ досудового розслідування, який оформляє його результати. В ньому підводяться підсумки досудового слідства, обґрунтовуються доказами висновки слідчого, прокурора щодо винуватості підозрюваного і юридичної кваліфікації його діянь та формулюється в остаточному вигляді саме обвинувачення.
Відповідно до частини першої ст. 337 Кримінального процесуального кодексу України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
Дослідженням обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування встановлено, що вони не відповідають приписам норм Закону. А саме, формулювання обвинувачення в обвинувальному акті текстуально співпадає з викладом фактичних обставин кримінального провадження, що дає підстави стверджувати, що слідчий і прокурор або не виклали всіх обставин кримінального провадження або не сформулювали належним чином обвинувачення ОСОБА_6 . Або ж не розрізняють цих термінів, їх значення, і у такий спосіб дезорінтують обвинуваченого щодо розуміння фактичних обставин кримінального провадження, суті і обсягу обвинувачення.
Крім того, згідно висунутого обвинувачення, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, оскільки заволодів бюджетними коштами в сумі 2416085 грн. Разом з тим, у висунутому йому обвинуваченні не зазначено, до якого саме бюджету належали вказані кошти, хто був їх власником і кому завдано матеріальну шкоду.
Згідно направленого до суду обвинувального акту, потерпілих у даному кримінальному провадженні немає. Таким чином, виходячи з висунутого ОСОБА_6 обвинувачення, внаслідок привласнення ним коштів в сумі 2416085 грн. він не завдав нікому жодних матеріальних збитків.
Злочин, передбачений ст. 191 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , є злочином з матеріальним складом, тобто обов'язковою ознакою такого злочину є спричинення матеріальної шкоди.
Однак, з висунутого останньому обвинувачення є незрозумілим, чи своїми діями ОСОБА_6 не завдав нікому ніякої матеріальної шкоди, так як потерпілі відсутні, і в такому випадку відсутні ознаки даного злочину, чи прокурором в обвинувальному акті, зокрема в обвинуваченні, не зазначено потерпілих, що суперечить ст. 291 КПК України.
Крім того, відповідно до ч.4 ст. 291 КПК України, до обвинувального акту додається реєстр матеріалів досудового розслідування.
Відповідно ч.2 ст. 109 КПК України, реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити: номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення, реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування, а також вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.
Згідно до ст. 110 КПК України, зазначено, що процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду (постанови, ухвали). Обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, тобто є остаточним висновком виконаним на підставі процесуальних дій і рішень, які обов'язково повинні бути відображені у реєстрі матеріалів досудового розслідування.
У реєстрі матеріалів досудового розслідування кримінального провадження щодо ОСОБА_6 взагалі відсутні відомості щодо дати та часу внесення відомостей до ЄРДР.
Фактично, з доданого до обвинувального акту Реєстру вбачається, що ні слідчим, ні прокурором не вносилися відомості про вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, а також не вносилися відомості про вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 27 - ч.2 ст. 366 КК України.
Відсутні в Реєстрі і відомості про відкриття ОСОБА_6 та його захиснику матеріалів кримінального провадження. Таким чином, з доданого до обвинувального акту Реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що стороні захисту матеріали кримінального провадження не відкривалися.
Незрозумілим є також факт отримання копії обвинувального акту захисником обвинуваченого - адвокатом ОСОБА_7 , і написання ним відповідної розписки, оскільки, як встановлено судом, даний адвокат не був захисником ОСОБА_6 на досудовому слідстві і жодної угоди з ним не укладав.
Дані відомості впливають на обставини, які визначають, чи не було порушено право обвинуваченого на належний захист під час досудового слідства та подальшого розгляду справи.
Вищевказані недоліки обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування унеможливлюють якісно і в повній мірі здійснювати захист від пред'явленого обвинувачення, і, безперечно, порушують право обвинуваченого на захист, яке гарантується кожній особі приписами п. «с» частини третьої ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, положення якої імплементовано у ст. 20 Кримінального процесуального кодексу України.
З урахуванням того, що судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, то суд, призначивши справу до судового розгляду за наявності таких недоліків обвинувального акту та реєстру матерілалів досудового розслідування, буде фактично позбавлений можливості роз'яснити суть обвинувачення ОСОБА_6 і провести судовий розгляд кримінального провадження по суті.
Керуючись ст. 2, 7, 8, 9, 110, 291, 314, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22016070000000006 від 11.02.2016 року по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191 та ч.2 ст. 27 - ч.2 ст. 366 КК України, повернути прокурору.
Ухвала суду може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Головуючий ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3