Справа № 302/290/17
1-кп/302/1/19
49
(в повному обсязі)
16.04.2019 смт.Міжгір'я
Міжгірський районний суд Закарпатської області в особі суддя ОСОБА_1
з участю:секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурор ОСОБА_3 ,
обвинувачена ОСОБА_4 ,
захисник - адвокат ОСОБА_5
заявника представник - адвокат ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в районному суді смт.Міжгір'ї Закарпатської області клопотання представника заявника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 про скасування заходів забезпечення кримінального провадження у виді арешту (заборони) відчуження земельних ділянок кадастрові номери 2122485200:09:001:0055; 2122485200:09:001:0054 в с.Пилипець, Міжгірський район Закарпатська область, накладених ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.03.2017 р. (справа № 308/2555/17), -
ОСОБА_4 згідно обвинувального акту № в ЄРДР 42016071180000010 від 11.02.2016р. ,№12017070000000030 від 20.02.2017 р. обвинувачується у вчиненні вказаних злочинів з таким формулюванням обставин (короткий виклад).
Обвинувачена ,обіймаючи посаду начальника відділу Держкомзему у Міжгірському районі Закарпатської області , за попередньою змовою з невстановленими органом досудового розслідування особами,зловживаючи службовим становищем з метою забезпечення незаконного переходу права власності на земельні ділянки колективної власності загальною площею 44,3 га, що знаходяться за межами с. Пилипець Міжгірського району до інших фізичних осіб 04.11.2011 р. підписала документи та висновки для проекту землеустрою щодо внесення змін в Схему поділу колективної власності на земельні частки (паї) кгсп «Шипіт» в межах території Пилипецької сільської ради Міжгірського району закарпатської області, що суперечить вимогам закону «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам часток (паїв)» з вилученням із схеми пайових земель земельних ділянок загальною площею 44.3 га , які незаконно передані до земель запасу сільської Ради , що дало можливість в подальшому незаконно передати ії у приватну власність іншим фізичним особам , чим державним інтересам завдано матеріальних збитків на загальну суму 1481170,5 грн.
Обвинувальний акт є предметом судового розгляду відповідно до ухвали про його призначення від 15.01.2018 р.
04 лютого 2019 року судом прийнято для розгляду зазначене клопотання про скасування арешту у вигляді заборон на відчуження нерухомого майна земельних ділянок,які накладені ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 березня 2017 року в справі №308/2555/17, а саме за зареєстрованими кадастровими номерами , за якими оформлено право власності:
ОСОБА_7 - площею 0,596 га у с. Пилипець ур. «Загорода» Міжгірського району ,для ведення особистого селянського господарства;
Особа, яка заявила вказане клопотання (заявник) вважає , що орган досудового розслідування необґрунтував накладення арешту на їх земельні ділянки, бо вони набули права на земельні ділянки у встановленому законом порядку і цим обмеженням позбавлені права володіти,користуватись , розпоряджатись своїм майном . Заявник зазначив , що розпорядження голови Міжгірської РДА від 28.11.2011р. №311, яким погоджено проект та затверджено технічну документацію щодо внесення змін у «Схему поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) ксгп «Шипіт» і вилучення земель площею 44,3 га (30,5 земельних часток паїв) з вказаної Схеми з передачею до земель запасу сільської ради та включення в Схему площі 42,5 га із земель запасу Пилипецької сільської ради після перегляду судами в адміністративному судочинстві залишилось чинним, а тому органи влади і місцевого самоврядування , зважаючи на передачу земельних ділянок у власність задовго до відкриття кримінального провадження і до їх арешту, втратили право розпоряджатись ними. Прокурор втратив право на оскарження цбого розпорядження в судовому порядку внаслідок пропуску строку звернення до суду. Окрім цього , стосовно заявника не розслідується кримінальне провадження , тому орган досудового розслідування (сторона обвинувачення ) має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків та їх аналіз , що стали підставою для застосування заходу забезпечення. Вважає,що такі ризики відсутні.Заявник також зазначив , що позбавлений права розпорядження земельними ділянка , а саме щодо передачі їх в оренду чи відчуження. Заявник уклав з третьою особою попередній договір купівлі продажу земельних ділянок і в цьому договорі передбачено відповівдальність заявника у вигляді подвійного розміру одержаного завдатку в разі незабезпечення укладення договору купівлі - продажу до відповідної дати. Заявник покликається на рішення ЄСПЛ «Ісмаїлов проти Росії», «Бакланов проти Російської Федерації», «Стретч проти Сполученого Королівства» та інші для застосування судом принципів захисту права мирно володіти своїм майном,недопущення незаконного втручання публічної влади у право на повагу до власності,свавілля, забезпечення справедливого балансу між загальним інтересом суспільства та захистом основоположних прав конкретної особи.
Представник зазначених осіб - адвокат ОСОБА_6 клопотання підтримав і додатково обґрунтував позицію тим, що сторона обвинувачення не заявила в справі цивільний позов і втратила це право з огляду на строки звернення до суду в цивільному провадженні.
Прокурор клопотання заперечив і пояснив , що правоустановчі документи та земельні ділянки, на яких накладено арешт, визнані речовими доказами у справі, бо саме ці земельні ділянки до їх передачі у власність належали до пайового фонду КСП «Шипіт»(земельні частки,паї)і мали передаватися у власність тільки за земельними сертифікатами членам ксп «Шипіт». Натомість питання речових доказів має бути вирішено після їх дослідження судом за результатами розгляду справи по суті в остаточному судовому рішення в справі. Прокурор також звернув увагу суду на те, що заявнику було відомо про накладення арешту на земельні ділянки, а тому він вводить в оману особу з якою уклав попередній договір. Цю угоду вважає удаваною , яка укладена з метою зняття арешту із земельних ділянок . Натомість сторона обвинувачення вважає , що ці земельні ділянки заявника відносились до пайових земель, які неправомірно після їх заміни передані у власність заявнику.
Сторона захисту не заперечує з приводу задоволення клопотання , пояснивши позицію тим,що обвинувачена заперечує вину у вчиненні інкримінованих їй злочинів.
Оцінивши зміст клопотань , доводи сторін кримінального провадження та представника особи, яка заявила клопотання, суд дійшов такого висновку.
Статтею 174 КПК України передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю або частково , зокрема за клопотанням власника або володільця майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, під час судового провадження, якщо ці особи доведуть , що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_8 від 15 березня 2017 року накладено арешт у вигляді заборони на відчуження нерухомого майна земельних ділянок, зокрема і на осіб , які зазначені в клопотаннях згідно кадастрових номерів: 2122485200:09:001:0054 та 2122485200:09:001:0055 ( ОСОБА_7 ). , що унеможливило розгляд клопотання в строки , передбачені КПК України.
Суд вважає , що клопотання підлягають відхиленню з огляду на таке.
Предметом судового розгляду є обвинувачення керівника державного органу з питань земельних ресурсів за обставинами вилучення земельних ділянок із схеми паювання земель колишнього ксп «Шипіт» загальною площею 44,3 га з передачею цих ділянок в фонд Пилипецької сільської Ради, які в подальшому були передані у власність юридичним і фізичним особам, зокрема і особам , які заявили розглядуване судом клопотання. Орган досудового розслідування ці земельні ділянки визнав речовими доказами згідно постанови слідчого від 23.03.2017 р. (а.с. 40-43, т. 3 матеріалів досудового розслідування ).
Заінтересовані особи не навели жодних обґрунтувань того, що вони мають які-небудь перешкоди в доступі до земельних ділянок , позбавлені права користуватися цими ділянками за цільовим призначенням тощо. Представник цих осіб визнав, що права володіння і користування земельними ділянками не порушені. Натомість слідчим суддею згідно вищевказаної ухвали накладено арешт на земельні ділянки тільки в частині заборони їх відчуження.
Земельним кодексом України (Перехідними положеннями ) передбачено мораторій на відчуження земельних ділянок (часток ,паїв) сільськогосподарського призначення. Ця заборона була чинною як на час інкримінованих діянь ОСОБА_4 (2001 р.), так є чинною і на час розгляду судового провадження за цим обвинуваченням. Отже, арешт накладено на земельні ділянки заінтересованих осіб обґрунтовано . Заінтересовані особи не подали жодного доказу і не надали обґрунтування того , що арешт має ознаки свавільності. Доводи заявника , що він має намір відчужити земельні ділянки і в зв'язку з цим уклав попередній договір з покупцем та одержав завдаток і за змістом договору буде нести відповідальність в подвійному розмірі завдатку , суд відхиляє з огляду на таке.
Попередній договір від 11.01.2019 р. , укладений ОСОБА_7 і ОСОБА_9 , який посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_10 за реєстровим № 67 , про те. що сторони зобов'язуються до 11.03.2019 р. укласти та нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу земельної ділянки (земельна ділянка за реквізитами , на яку накладено арешт/заборону відчуження) містить зобов'язання ОСОБА_7 , поряд з іншими, вилучити всі обтяження та арешти щодо цієї земельної ділянки до укладення договору купівлі-продажу. Згідно ухвали Міжігсрького районного суду від 10.08.2019 р. , яка винесена в цьому судовому кримінальному провадженні, відмовлено в задоволенні клопотання адвокату ОСОБА_6 , який подав заяву-клопотання в інтересах ОСОБА_7 про скасування арешту на земельну ділянку, яка є за реквізитами земельною ділянкою , що є предметом розгляду повторного клопотання про скасування арешту (від 04.02.2019 р. Отже,заявнику було достеменно відомо про те, що суд постановив за цією ухвалою це питання вирішити в остаточному судовому рішенні , яким закінчується справа. Тому заявник , укладаючи попередній договір з визначенням і одержанням завдатку та погоджуючись з пунктом договору про подвійний розмір відповідальності , виходячи з суми завдатку , у разі не укладення договору купівлі продажу земельної ділянки в установлений в попередньому договорі строк , діяв на власний ризик.
Суд також не встановив порушення балансу інтересів власників землі та публічного органу влади - органу досудового розслідування, на який законом покладено обов'язок переслідувати і доводити вину осіб, які вчинили злочини, з метою захисту суспільних інтересів.
Натомість дія арешту на земельні ділянки для потреб кримінального провадження не відпала, бо суду слід дослідити речові докази під час судового провадження (правоустановчі документи на ці земельні ділянки , проект їх землеустрою) на предмет відповідності обставинам пред'явленого обвинувачення ОСОБА_11 , зокрема віднесення цих ділянок до пайових земель. Станом на час розгляду клопотання і винесення ухвали стадією судового провадження є з'ясування обставин і перевірка їх доказами , зокрема дослідження процесуальних документів , судових експертиз.
Стаття 174 ч. 4 КПК України передбачає , що суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується розгляд справи , вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого ,закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації ,не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації.
Керуючись статтями 174 , 309, 371,372,376 КПК України, суд,-
У задоволенні клопотання відмовити.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на остаточне рішення в справі судового кримінального провадження.
Суддя:ОСОБА_1