Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 299/325/19
10.05.2019 року м.Виноградів
Слідчий суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Виноградівського відділення поліції Берегівського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання відносно підозрюваного у кримінальному провадженні ЄРДР № 12019070080000113 від 05.02.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , з середньою-спеціальною освітою, не працюючого, одруженого, на утриманні одна малолітня дитина, раніше не судимого,
Слідчий СВ Виноградівського відділення поліції Берегівського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_5 , за погодженням з прокурором ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов"язання відносно підозрюваного у кримінальному провадженні ЄРДР № 12019070080000113 від 05.02.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України ОСОБА_4 .
Клопотання обґрунтовується тим, що 04.02.2019 близько 22 години ОСОБА_4 , знаходячись по місцю свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , затіяв сварку із своєю дружиною ОСОБА_6 , в ході якої усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та суспільну небезпечність, з метою спричинення тілесних ушкоджень, діючи умисно, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, знаходячись в приміщенні кухні, схопив лівою рукою за шию ОСОБА_6 та кулаком руки наніс декілька ударів в область голови та обличчя. Після чого, продовжуючи тримати за шию та за волосся потерпілу ОСОБА_6 , повалив її на підлогу та наніс кулаками рук численні удари в область обличчя щелепи та тім'яну ділянку голови.
Внаслідок протиправних дій ОСОБА_4 , потерпілій ОСОБА_6 спричинено тілесні ушкодження у вигляді синців - це ушкодження, що мають незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більш як 6 днів за цією ознакою у відповідності з пунктом 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених «Наказом № 6» МОЗ України від 17.01.1995 p., як легкі тілесні пошкодження, що не спричинили короткочасний розлад здоров'я або незначну стійку втрату працездатності, що підтверджуються висновком судово-медичної експертизи № 17 від 13 лютого 2019 року. Тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, струс головного мозку, забійна рана чола та перелом кісток носа - це ушкодження, що спричинили розлад здоров'я тривалістю більше 6 днів але не більше 21 дня і за цією ознакою, у відповідності з пунктом 2.3.1.а «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених «Наказом № 6» МОЗ України від 17.01.1995 p., як легкі тілесні пошкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, що підтверджуються висновком судово-медичної експертизи № 17 від 13.02.2019.
Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбачене 2 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності.
09 квітня 2018 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.
Вина ОСОБА_7 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні також підтверджена протоколом допиту потерпілого, висновком судово медичної експертизи.
Враховуючи те, що ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України а також те, що існують ризики передбачені ст. 177 КПК України, а саме може переховуватись від органів досудового розслідування, тобто не з'являтись на виклики слідчого, прокурора, суду, впливати на потерпілого, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та існує ризик його протиправної поведінки, а тому застосування особистого зобов'язання буде достатньо ефективним запобіжним заходом для запобігання наведеним ризикам.
Прокурор клопотання підтримав.
Підозрюваний проти клопотання заперечував.
При вирішення клопотання слідчий суддя виходить з наступних обґрунтувань.
Так, розглядаючи зазначене клопотання слідчий суддя виходить з того, що заходи забезпечення кримінального провадження (ч.1 ст.131 КПК України) застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із таких заходів саме і є особисте зобов”язання (ст.179 КПК України), яке полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов”язання виконувати покладені на нього слідчим суддею обов”язки, передбачені ст.194 КПК.
Слідчим в клопотанні та прокурорами в судовому засіданні заявлено ризики того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування, тобто не з'являтись на виклики слідчого, прокурора, суду, впливати на потерпілого, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та існує ризик його протиправної поведінки.
Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про :
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення ;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених статею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ч. 2 ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Як вбачається з матеріалів клопотання, 09.04.2019 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.
В судовому засіданні прокурором не доведено ризики передбачені ст.177 КПК України, оскільки в ході розгляду клопотання встановлено, що підозрюваний постійно за першою вимогою з'являвся до слідчого, а в даному випадку за першою вимогою з'явився до суду, що в свою чергу не може свідчити про намір переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Посилання слідчого та прокурора на можливий вплив на потерпілого, а також намір підозрюваного перешкоджати кримінальному провадженню, оскільки про вплив на учасників кримінального провадження зі сторони підозрюваного, а ні свідками а ні самим потерпілим не повідомлялося, а припущення щодо можливих таких дій, не можуть братися за основу обвинувачення.
Наведений ризик протиправної поведінки підозрюваного спростовується характеризуючими даними особи, відповідно до яких підозрюваний раніше до кримінальної відповідальності не притягався та не є особою схильною до правопорушень.
Отже жодної обставини, що містить ст.177 КПК України, слідчим суддею не встановлено і прокурором не доведено.
Так, відповідно до листа ВССУ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ № 511-550/0/4-13 від 04.04.2013 року виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК. Слідчий суддя, суд має зважати, що слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу за відсутності для цього підстав, передбачених ст. 177 КПК. Тому в разі розгляду відповідного клопотання, не підкріпленого визначеними у КПК метою та підставами, останнє має бути відхилено.
Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК та не підлягає розширеному тлумаченню.
Відповідно до ч.2 ст.194 КПК України слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
В судовому засіданні прокурор не довів обставини, передбачені ч.1 ст.194 КПК України обставини, а доводи наведені у клопотанні про те, що підозрюваний вчинив злочин, його вина підтверджується зібраними доказами є передчасними та юридично не коректними, оскільки одним із основоположних принципів кримінального процесу є презумпція невинуватості. У поданому клопотанні, крім припущень ймовірної поведінки підозрюваного, на підтвердження ризиків, жодних доказів не наведено.
За встановлених обставин, клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 179, 194 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання слідчого відмовити.
Заперечення на ухвалу слідчого судді можуть бути подані під час підготовчого провадження у суді.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1