Справа № 301/714/19
"07" травня 2019 р. м. Іршава
Іршавський районний суд Закарпатської області
В складі : головуючої судді - Даруда І.А.
при секретарі - Сатін Н.М.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Іршава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору недійсним в частині покупця, визнання покупцем за договором купівлі-продажу,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом до відповідача ОСОБА_2 про визнання договору недійсним в частині покупця, визнання покупцем за договором купівлі-продажу. Свої вимоги мотивує тим, що 26 грудня 2001 року між відповідачем ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Іршавського районного нотаріального округу Іванишинець В.І., за реєстровим № 4976 за яким продавець передав у власність покупцю, а покупець прийняв від продавця (купив) земельні ділянки: № 1 площею 0,80 га позначену на плані меж земельної ділянки літерами А,Б,В, № 2 площею 0,45 га позначену літерами А, Б, а також № 3 площею 0,30 га позначену в плані літерами А,Б, загальна площа земельних ділянок становить 1,55 га.
Вказані земельні ділянки належали продавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 , виданого Ільницькою сільською радою народних депутатів 26 грудня 2001 року та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 444. Продаж вищевказаного нерухомого майна було вчинено за 550 гривень, які ОСОБА_3 (за договором продавець), отримала від відповідача ОСОБА_2 (за договором покупець), які він останньому передав готівкою до укладення цього договору, що стверджується розпискою від 01.09.2001 року щодо отримання відповідачем ОСОБА_2 , грошових коштів.
Згідно досягнутої між ними домовленості відповідач ОСОБА_4 , зобов'язався за його власні кошти придбати у власність земельну ділянку № 2 площею 0,45 га позначену в плані державного акту літерами А,Б, яка знаходиться за адресою: Закарпатська область, Іршавський район, Ільницька сільська рада контур НОМЕР_4 і якій в подальшому було присвоєно кадастровий номер НОМЕР_3 .
І хоча покупцем за даним договором всіх земельних ділянок виступав відповідач ОСОБА_2 , фактичним покупцем земельної ділянки № 2 був він. Саме ним було здійснено оплату вартості земельної ділянки № 2, із коштів, що належали йому особисто. Відповідач ОСОБА_2 , формально вписаний в договір, як покупець земельної ділянки № 2, ніяких перемовин з продавцем за договором він не вів, відповідачем було вчинено купівлю земельної ділянки № 2 за його кошти для нього. Підставою для укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки № 2 за участі відповідача ОСОБА_2 , була неможливість на той час оформлення на нього права власності на майно через сімейні обставини та втрату паспорта і з відповідачем ОСОБА_2 , вони домовились, що в подальшому до кінця 2001 року вони оформлять договір купівлі-продажу вказаної земельної ділянки на його ім'я. Ними було погоджено всі істотні умови даного договору та укладено письмове зобов'язання, що стверджується розпискою від 01.09.2001 року. З вказаного часу він володіє та користується даною земельною ділянкою, як власник. Однак, не дивлячись на те, що гр. ОСОБА_2 , зобов'язався в подальшому укласти з ним договір купівлі-продажу земельної ділянки № 2 та незважаючи на неодноразові звернення з проханням укласти правочин, відповідач ОСОБА_2 , ухилився від вирішення питання про укладення у нотаріальному порядку договору купівлі-продажу, тому зазначена обставина перешкоджає йому в повному обсязі розпоряджатися цим майном.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надіслав суду заяву, у якій просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує з мотивів викладених у позовній заяві та просить такі задовольнити.
Представник позивача ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, які причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, тому на підставі ст. 223 ЦПК України розгляд справи проведено у його відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, надіслав суду заяву, у якій просить розглядати справу без його участі та проти задоволення позовних вимог не заперечує, тому на підставі ст. 223 ЦПК України розгляд справи проведено у його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав:
В судовому засіданні належними доказами встановлено, що 26 грудня 2001 року між відповідачем ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Іршавського районного нотаріального округу Іванишинець В.І., за реєстровим № 4976 за яким продавець передав у власність покупцю, а покупець прийняв від продавця (купив) земельні ділянки: № 1 площею 0,80 га позначену на плані меж земельної ділянки літерами А,Б,В, № 2 площею 0,45 га позначену літерами А, Б, а також № 3 площею 0,30 га позначену в плані літерами А,Б, загальна площа земельних ділянок становить 1,55 га. (а.с.6-7).
Вказані земельні ділянки належали продавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 , виданого Ільницькою сільською радою народних депутатів 26 грудня 2001 року та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 444.
Продаж вищевказаного нерухомого майна було вчинено за 550 гривень, які ОСОБА_3 (за договором продавець), отримала від відповідача ОСОБА_2 (за договором покупець), які позивач останньому передав готівкою до укладення цього договору, що стверджується розпискою від 01.09.2001 року щодо отримання відповідачем ОСОБА_2 , грошових коштів (а.с.8).
Згідно досягнутої між сторонами домовленості відповідач ОСОБА_4 , зобов'язався за власні кошти позивача придбати у власність земельну ділянку № 2 площею 0,45 га позначену в плані державного акту літерами А,Б, яка знаходиться за адресою: Закарпатська область, Іршавський район, Ільницька сільська рада контур НОМЕР_4 і якій в подальшому було присвоєно кадастровий номер НОМЕР_3 .
І хоча покупцем за даним договором всіх земельних ділянок виступав відповідач ОСОБА_2 , фактичним покупцем земельної ділянки № 2 був позивач ОСОБА_1 .. Саме позивачем було здійснено оплату вартості земельної ділянки № 2, із коштів, що належали позивачу особисто. Відповідач ОСОБА_2 , формально вписаний в договір, як покупець земельної ділянки № 2, ніяких перемовин з продавцем за договором він не вів, ним було вчинено купівлю земельної ділянки № 2 за кошти позивача і для позивача. Підставою для укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки № 2 за участі відповідача ОСОБА_2 , була неможливість на той час оформлення на позивача право власності на майно через сімейні обставини та втрату паспорта і з відповідачем ОСОБА_2 , вони домовились, що в подальшому до кінця 2001 року сторони оформлять договір купівлі-продажу вказаної земельної ділянки на ім'я позивача ОСОБА_1 .. Сторонами було погоджено всі істотні умови даного договору та укладено письмове зобов'язання, що стверджується розпискою від 01.09.2001 року (а.с.8). З вказаного часу позивач володіє та користується даною земельною ділянкою, як власник. Однак, не дивлячись на те, що гр. ОСОБА_2 , зобов'язався в подальшому укласти з позивачем договір купівлі-продажу земельної ділянки № 2 та незважаючи на неодноразові звернення з проханням укласти правочин, відповідач ОСОБА_2 , ухилився від вирішення питання про укладення у нотаріальному порядку договору купівлі-продажу, тому зазначена обставина перешкоджає позивачу ОСОБА_1 в повному обсязі розпоряджатися цим майном.
Ухилення відповідача ОСОБА_2, від вирішення питання про укладення у нотаріальному порядку договору купівлі-продажу земельної ділянки № 2 позбавила позивача ОСОБА_1 можливості належним чином укласти правочин.
Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За своєю суттю договір купівлі-продажу передбачає для однієї сторони право отримання предмета купівлі-продажу у власність та зобов'язання сплатити його покупну ціну, а для другої сторони право на отримання ціни та обов'язок передати предмет договору наступному власнику.
Крім того, покупець може домовитись з іншою особою про придбання власності за її рахунок з наступним відшкодуванням цій особі витрат.
Отже, за звичаями ділового обороту презюмується, що предмет договору належить продавцю та переходить у власність покупця, якщо інше не передбачено домовленістю сторін, та покупець має сплатити ціну за власний рахунок, якщо інше не передбачено домовленістю сторін договору або покупцем та іншою особою.
Відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Положеннями ст. 217 ЦК України визначено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідків недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був вчинений без включення до нього недійсної частини.
Якщо при вирішенні позову про визнання договору купівлі-продажу недійсним з підстав, що насправді покупцем є інша особа, суд встановить, що фактично майно було придбано за кошти іншої особи і для неї та що інших підстав для визнання цієї угоди недійсною немає, вказаний договір визнається недійсним лише в частині, що стосується покупця, і покупцем за цим договором визнається особа, за рахунок коштів якої і для якої фактично укладався цей договір.
За таких обставин, суд доходить висновку, що позовні вимоги є доведеними та підлягають до задоволення.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 19, 83, 175, 177, 184, 259, 263, 265, 268 ЦПК України та ст. ст. 203, 217, 655 ЦК України, суд,-
Позов задовольнити.
Визнати частково недійсним у частині покупця укладений 26 грудня 2001 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 договір купівлі-продажу земельної ділянки № 2 площею 0,4486 га кадастровий номер НОМЕР_3 розташованої за адресою: Закарпатська область, Іршавський район, Ільницька сільська рада контур НОМЕР_4, посвідчений приватним нотаріусом Іршавського районного нотаріального округу Іванишинець В.І., за реєстровим № 4976, перевівши право покупця земельної ділянки № 2 за цим договором на ОСОБА_1 .
На рішення може бути подана апеляція протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Закарпатського апеляційного суду. Особи. які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя : І. А. Даруда