Баранівський районний суд Житомирської області
Справа № 273/291/19
Провадження № 2/273/155/19
(повне)
07 травня 2019 року Баранівський районний суд Житомирської області в складі: головуючої судді Бєлкіної Д.С., секретаря судових засідань Стаднюк В.В., за участю позивача ОСОБА_1 , адвоката Головні В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Баранівка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором купівлі-продажу, -
У лютому 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, просить ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його користь борг за передане ним за договором купівлі-продажу їй майно в сумі 3800,00 грн.
В обґрунтування своїх вимог зазначив, що у 2014 році між ним та ОСОБА_2 була укладена домовленість про купівлю-продаж сіна. Домовленість була усною без складання будь-яких документів. За даним договором позивач передав відповідачу три тонни сіна погодивши його вартість в розмірі 3800 грн. Після передачі сіна відповідач попросила зачекати з оплатою та зобов'язалась передати грошові кошти в подальшому. Кошти довгий час не повертала та запевняла, що передасть кошти, проте на час звернення до суду кошти не повернула. З цього приводу ОСОБА_1 звертався до правоохоронних органів з метою притягнення ОСОБА_2 до відповідальності. Відповідно до Висновку Баранівського ВП Новоград-Волинського ВП ГУНП в Житомирській області від 09.07.2016 року, вбачається, що вказану заву розглянуто, та скільки жодних документів про дану угоду заявник ОСОБА_1 не надав, подальший розгляд є неможливим, відтак, позивач ОСОБА_1 звернувся до суду, та просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь борг за передане ним за договором купівлі-продажу їй майно в сумі 3800,00 грн.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його адвокат Головня В.П. підтримали заявлений позов та просили його задовольнити. Додатково позивач зазначив, що передавав сіно на суму 3800 грн. односельчанці ОСОБА_2 , проте вона борг за отримане сіно не повертає. Всі домовленості відбувалися усно, у письмовому вигляді договір не укладався, розписок від відповідача не брав, так як довіряв та чекав поки вона поверне йому кошти за сіно.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялася належним чином, відзиву на позовну заяву не подала. (а.с.11)
Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно Висновку Баранівського ВП Новоград-Волинського ВП ГУНП в Житомирській області від 09.07.2016 року, 10.06.2016 року з канцелярії до чергової частини Баранівського ВП ГУНП в Житомирській області надійшло повідомлення від ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_2 не повертає гроші за сіно. За результатами вказаної заяви проведено перевірку та встановлено, що у 2014 році у с. Мокре ОСОБА_2 . брала у ОСОБА_1 сіно та не повернула йому всі кошти за дане сіно згідно усної домовленості. Оскільки жодних документів про дану угоду заявник ОСОБА_1 не надав, подальший розгляд є неможливим, відтак заявнику було рекомендовано звертатися до суду в цивільному порядку. (а.с.5)
Наданими на підтвердження позовних вимог актами від 24.09.2018 року та від 06.05.2019 року стверджено, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були свідками , що ОСОБА_2 брала сіно у ОСОБА_1 Суд відноситься критично до вказаних доказів, оскільки зазначені акти не містять дати вказаної події, жодним чином не підтверджують факт купівлі такого сіна, вартості, яка обумовлювалася сторонами, та строки повернення вказаних коштів. (а.с. 6, 33)
Правовідносини між сторонами врегульовані нормами Конституції України, Цивільного кодексу України та іншими нормативно - правовими актами.
Так відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ч.2 п.1 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і оплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з п.3 ч.1 ст. 208 ЦК України, у письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами в момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недотримання письмової форми має наслідком їх недійсність.
Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо волевиявлення зафіксовано в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Відповідно до абзацу 2 пункту 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року N 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними роз'яснено, що зі змісту абзацу другого частини першої статті 218 ЦК України не може доводитися свідченням свідків не лише заперечення факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин, а й факт його вчинення, а також виконання зобов'язань, що виникли з правочину.
Суд, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, тому за вказаних обставин суд відмовляє у задоволенні позову за недоведеністю.
Відповідно до п.9 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», позивач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору.
На підставі ст. ст. 206-208, 655 .ЦК України.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України,-
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором купівлі-продажу відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Баранівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.С. Бєлкіна