Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про повернення позовної заяви
"07" травня 2019 р.Справа № 922/1359/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Смірнової О.В.
розглянувши матеріали
позовної заявиФізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м . Харків
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Арна", м. Дергачі 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБ Слобожанщина", м. Харків 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Овіс", м. Харків
про визнання недійсними договорів, витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання пр
Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , 15.04.2019 р . звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Арна", товариства з обмеженою відповідальністю "ТБ Слобожанщина", товариства з обмеженою відповідальністю "Овіс", з вимогами про:
- визнання недійсним договору купівлі продажу транспортного засобу від 18.08.2017 року № 5676/17/005499, укладеного між першим та другим відповідачами автотранспортного засобу: "Тягач сідельний MAN TGX 18.400, 2012 року випуску, червоного кольору, кузов № НОМЕР_1 ";
- визнання недійсним договору купівлі продажу транспортного засобу від 18.08.2017 року № 5676/17/005499, укладеного між першим та другим відповідачами автотранспортного засобу: "Напівпричіп - цистерна HUTNIK NCG -46, 2010 року випуску, білого кольору, шасі НОМЕР_2 ";
- визнання недійсним договору купівлі продажу транспортного засобу від 18.08.2017 року № 5676/17/005499, укладеного між першим та другим відповідачами автотранспортного засобу: "Тягач сідельний MAN TGX 18.400, 2012 року випуску, червоного кольору, кузов № НОМЕР_3 ";
- визнання недійсним договору купівлі продажу транспортного засобу від 18.08.2017 року № 5676/17/005499, укладений між першим та другим відповідачами автотранспортного засобу: "Напівпричіп - цистерна LDS NG 43L, 2005 року випуску, білого кольору, шасі НОМЕР_4 ";
- витребування на користь ОСОБА_1 з чужого незаконного володіння ТОВ "Овіс" автотранспортний засіб: Тягач сідельний MAN TGX 18.400, 2012 року випуску, червоного кольору, кузов № НОМЕР_1 ; автотранспортний засіб: "Напівпричіп - цистерна HUTNIK NCG -46, 2010 року випуску, білого кольору, шасі НОМЕР_2 "; автотранспортний засіб: "Тягач сідельний MAN TGX 18.400, 2012 року випуску, червоного кольору, кузов № НОМЕР_3 "; автотранспортний засіб: "Напівпричіп - цистерна LDS NG 43L, 2005 року випуску, білого кольору, шасі НОМЕР_4 "; визнання права власності на автотранспортний засіб: "Тягач сідельний MAN TGX 18.400, 2012 року випуску, червоного кольору, кузов № НОМЕР_1 ; автотранспортний засіб: "Напівпричіп - цистерна HUTNIK NCG -46, 2010 року випуску, білого кольору, шасі НОМЕР_2 "; автотранспортний засіб: "Тягач сідельний MAN TGX 18.400, 2012 року випуску, червоного кольору, кузов № НОМЕР_3 "; автотранспортний засіб: "Напівпричіп - цистерна LDS NG 43L, 2005 року випуску, білого кольору, шасі НОМЕР_4 ;
- визнання за ОСОБА_1 право власності на автотранспортний засіб: Тягач сідельний MAN TGX 18.400, 2012 року випуску, червоного кольору, кузов № НОМЕР_1 ; автотранспортний засіб: "Напівпричіп - цистерна HUTNIK NCG -46, 2010 року випуску, білого кольору, шасі НОМЕР_2 "; автотранспортний засіб: "Тягач сідельний MAN TGX 18.400, 2012 року випуску, червоного кольору, кузов № НОМЕР_3 "; автотранспортний засіб: "Напівпричіп - цистерна LDS NG 43L, 2005 року випуску, білого кольору, шасі НОМЕР_4 "; визнання права власності на автотранспортний засіб: "Тягач сідельний MAN TGX 18.400, 2012 року випуску, червоного кольору, кузов № НОМЕР_1 ; автотранспортний засіб: "Напівпричіп - цистерна HUTNIK NCG -46, 2010 року випуску, білого кольору, шасі НОМЕР_2 "; автотранспортний засіб: "Тягач сідельний MAN TGX 18.400, 2012 року випуску, червоного кольору, кузов № НОМЕР_3 "; автотранспортний засіб: "Напівпричіп - цистерна LDS NG 43L, 2005 року випуску, білого кольору, шасі НОМЕР_4 .
Розглянувши позовну заяву, суд дійшов до висновку про її повернення з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
За своїм процесуальним призначенням інститут об'єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.
Крім того, об'єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.
Отже, порушенням правила об'єднання вимог, є об'єднання неоднорідних вимог, тобто таких, які не пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що стверджують позов, зокрема факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.
Доказами в господарському судочинстві є будь-які відомості, отримані у визначеному законом порядку, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
В поданій позовній заяві заявлено вимоги про визнання права власності на автотранспортні засоби, визнання чотирьох договорів купівлі-продажу автотранспортні засоби недійсними та вимогу про витребування автотранспортних засобі з чужого незаконного володіння ТОВ "ОВІС". Таким чином, позивачем реалізовано право на судовий захист шляхом обрання трьох засобів захисту: заявлення вимоги про визнання права власності на майно, витребування майна у третього відповідача та визнання недійсними договорів купівлі-продажу, укладених між першим та другим відповідачами відносно майна, право власності на яке просить суд визнати за собою. Тобто вимоги про витребування майна та визнання договорів недійсними мають похідний характер від вимоги про визнання права власності.
При цьому, суд враховує, що навіть у випадку коли позивач правомірно об'єднав вимоги, пов'язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.
Цивільно-правові засоби захисту цивільних прав обрані позивачем досить неоднорідні за своїм змістом та умовами застосування. Одні з них спрямовані на захист права власності безпосередньо (визнання права власності), інші - опосередковано (визнання договорів недійсними).
Так, вимоги позивача щодо визнання недійсними договорів обґрунтовані тим, що є удаваними, оскільки укладені за значно заниженою вартістю, з метою приховання інший правочин, а саме відчуження спірних транспортних засобів до ТОВ "АРНА" із залученням ТОВ "СБ "Слобожанщина", яка не мала права на укладення цих договорів (без необхідного обсягу цивільної дієздатності), виключно про людське око, щоб приховати правочин щодо набуття права власності заздалегідь відомою особою - ТОВ "АРНА", та з посиланням на ст. 203, 215 ЦК України, ч. 3 ст. 238 ЦК України, ст. 240, 1011, 235 ЦК України. При цьому, позивач наполягає, що відчуження автотранспортних засобів без згоди дружини позивача, як співвласника майна, що було відчужено є протиправним.
Щодо вимог про визнання права власності на спірне нерухоме майно та витребування цього майна, то зазначений засіб захисту права власності застосовується в тому випадку, коли власник фактично позбавлений можливості володіти й користуватися належною йому річчю, тобто коли річ незаконно вибуває з його володіння ("віндикація"). У даному разі позивач має підтвердити своє право власності на витребувану річ, а у випадку, коли власник не може надати такі документи у зв'язку з їх втратою або його права власності оспорюється відповідачем, у позові також має закладатися вимоги про визнання права власності. З позовної заяви неможливо встановити чим саме обґрунтовує свої вимоги позивач (неможливістю надати документи на підтвердження права власності на спірне майно або ким саме не визнається таке право).
Більш того, позивач звертаючись до суду з позовом визначає свій статус як Фізична особа - підприємець, при цьому не надаючи жодного доказу на підтвердження того, що він має такий статус та спірне майно придбано саме Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 , натомість в прохальній частині позовної заяви позивач просить суд визнати право власності на спірне майно за ОСОБА_1 без зазначення правового статусу Фізичної особи - підприємця. Крім того, з листа Регіонального сервісного центру в Харківській області МВС України № 31/20-857 від 06.03.2019 року вбачається, що спірні транспортні засоби були зареєстровані саме за громадянином ОСОБА_1 , тобто фізичною особою, а не фізичною особою- підприємцем.
Враховуючи викладене, суд констатує, що в даному випадку об'єднання в одній позовній заяві таких способів захисту, як визнання недійсними перелічених договорів та визнання права власності на спірне нерухоме майно, та сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору, оскільки заявлені позовні вимоги виникають з різних правових підстав і тягнуть за собою різні правові наслідки, що суттєво утруднить вирішення спору.
За таких обставин, заявлені позовні вимоги є різними спорами окремих судових проваджень, а сумісний розгляд об'єднаних позивачем вимог у даному разі значно утруднить вирішення справи та сприятиме затягуванню учасниками судового процесу вирішення спору по суті.
З даних комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" вбачається, що господарський суд Харківської області під час розгляду аналогічної позовної заяви (вх.№1123/19 від 15.04.2019 року) вже зазначав про вищенаведені недоліки позовної заяви, втім позивач проігнорував застереження суду та вказані судом недоліки позовної заяви не виправив.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень ст. 173 цього Кодексу).
Враховуючи вище викладене, суд вважає за необхідне повернути позовну заяву та додані до неї документи позивачу.
Керуючись ст.ст. 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Повернути позовну заяву та додані до неї документи, в т.ч. платіжну квитанцію 0.01299559037.1 від 18.03.2019 року на суму 12000,00 грн. та платіжну квитанцію 0.01299557962.1 від 18.03.2019 року на суму 7684,00 грн. фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 255-257 ГПК України та з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Кодексу.
Повний текст ухвали складено 07.05.2019 року.
Суддя О.В. Смірнова
Примітка: Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків (ст.174 ГПК України).