03 травня 2019 року м. ТернопільСправа № 921/78/19
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Сидорук А.М.
при секретарі судового засідання Шмир А.І.
розглянувши матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістр-Д", 46006, м.Тернопіль, вул.Острозького, 47а /представник позивача Шкварок Тарас Романович, 46400, м.Тернопіль, вул.Тролейбусна , 9-б/176 /
до відповідача: Державного підприємства "Бучацьке лісове господарство", 48400, Тернопільська обл., м.Бучач, вул.С.Бандери, 12
про стягнення 234 941,53 грн.
За участі представників:
Позивача: Шкварок Т.Р. - представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістр-Д";
Відповідача: не з'явився.
Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Магістр-Д", 46006, м.Тернопіль, вул.Острозького, 47а звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Державного підприємства "Бучацьке лісове господарство", 48400, Тернопільська обл., м. Бучач, вул. С. Бандери, 12 про стягнення заборгованості в сумі 334 941,53 грн.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 13 лютого 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 921/78/19 за правилами загального позовного провадження. Призначено у справі підготовче засідання на 12 березня 2019 року. Запропоновано учасникам справи подати/надіслати суду: відповідачу: відзив на позов, оформлений згідно вимог ст. 165 ГПК України, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких він ґрунтуються, якщо такі докази не надані позивачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу, протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; заяви з процесуальних питань (при наявності); позивачу: відповідь на відзив (у разі отримання відзиву), оформлену згідно вимог ст. 166 ГПК України, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких вона ґрунтується, якщо такі докази не надані відповідачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до неї доказів відповідачу; заяви з процесуальних питань (при наявності).
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 12.03.2019 було відкладено підготовче засідання на 26 березня 2019 року. Повторно запропоновано учасникам справи подати/надіслати суду: відповідачу: відзив на позов, оформлений згідно вимог ст. 165 ГПК України, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких він ґрунтуються, якщо такі докази не надані позивачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу, протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; заяви з процесуальних питань (при наявності); позивачу: відповідь на відзив (у разі отримання відзиву), оформлену згідно вимог ст. 166 ГПК України, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких вона ґрунтується, якщо такі докази не надані відповідачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до неї доказів відповідачу; заяви з процесуальних питань (при наявності).
Ухвалою господарського суду від 26 березня 2019 року відкладено підготовче засідання на 09 квітня 2019 року.
10.04.2019 року на адресу Господарського суду Тернопільської області від ТОВ "Магістр-Д" надійшла: - заява про долучення документів до матеріалів справи; - заява про виправлення описки у позовній заяві; - заява про зменшення суми позовних вимог, з якої вбачається, що 01.03.2019 року , згідно платіжного доручення № 2422 відповідачем сплачено 50 000,00грн, 13 березня 2019 року згідно платіжного доручення № 24328 сплачено 30000,00грн, 29 березня 2019 року згідно платіжного доручення № 24521 сплачено 10 000,00грн., 02 квітня 2019 року згідно платіжного доручення № 24538 сплачено 10 000,00грн.
З дати подання позовної заяви по 09.04.2019 року, Відповідачем погашено суму основного боргу за договорами поставки № 31-1-2018 від 31.01.2018 року та № 05-02-2018 від 05.02.2018 року в розмірі 100 000,00грн., відтак Позивач просив зменшити розмір позовних вимог, зокрема стягнути з Відповідача на користь Позивача: 230 255,6грн - боргу; 1 828,47грн. - 3% річних; 2857,46 грн. - інфляційних втрат.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Заява позивача про зменшення суми позовних вимог прийнята судом, а справа розглядається з урахуванням зменшення позовних вимог в межах суми 234 941,53 грн.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 12.04.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу № 921/78/19 до судового розгляду по суті на 03.05.2019р.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі із підстав, викладених у позовній заяві та просить суд позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв та клопотань та відзиву на позов суду не подав.
Згідно з приписами частини 1 та пункту 2 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За таких обставин, беручи до уваги приписи ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду спору впродовж розумного строку та норми ч.ч.1,3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, враховуючи той факт, що відповідач, у відповідності до чинного законодавства, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності представника відповідача за матеріалами справи, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши належність, допустимість доказів, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши обставини справи, суд дійшов таких висновків:
- Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.
Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Водночас вимогами ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
- Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Магістр-Д", 46006, м.Тернопіль, вул.Острозького, 47а ЄДРПОУ 21141124 та Державним підприємством «Бучацьке лісове господарство» 31.01.2018 року укладено Договір поставки № 31-1-2018 та 05.02.2018 Договір поставки № 05-02-2018.
Відповідно до п.1.1. Договору поставки № 31-1-2018 Учасник зобов'язується поставити Замовнику за визначеним предметом закупівлі 09134200-9 дизельне пальне належної якості та кількості (62 250 літрів - п.п.1.2.Договору) у порядку передбаченому договором, а Замовник зобов'язується оплатити вартість прийнятого товару в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.
Відповідно до п.1.1. Договір поставки № 05-02-2018 Учасник зобов'язується поставити Замовнику за визначеним предметом закупівлі 09132000-3 Бензин належної якості та кількості (160 000 літрів - 1.2.Договору ) у порядку передбаченому договором, а Замовник зобов'язується оплатити вартість прийнятого товару в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.
На виконання умов зазначених вище Договорів поставки, з 13.02.2018 року по 07.11.2018 Позивач поставив Відповідачу товар на загальну суму 2 399 017,08грн., що підтверджується видатковими накладними № 3615 від 28.10.2018 року, № 3614 від 28.10.2018 року, № 3718 від 07.11.2018, № 3782 від 07.11.2018 року
Відповідно до п.4.1 Договорів поставки № 31-1-2018 та № 05-02-2018 - розрахунки проводяться шляхом: оплати Замовником після пред'явлення Учасником рахунка на оплату товару. До рахунка додається накладна, оформлена відповідно до чинного законодавства України.
Розрахунки за поставлений товар здійснюються на умовах відстрочки платежу на строк до 20 банківських днів включно.(п.п. 4.4. Договорів).
У п 5.1 правочинів зазначено, строк (термін) поставки (передачі) товарів: поставка товару протягом дії Договору здійснюється відповідно до письмових заявок Замовника, окремими партіями за цінами та в кількості, що остаточно погоджуються сторонами в накладних, які є невід'ємною частиною Договору. Учасник здійснює поставку Товару Замовнику протягом 2 (двох) календарних днів з дати подання заявки. Заявка погоджується Учасником в порядку, визначеному цим договором.
За умовами п. 10.1 Договорів поставки № 31-1-2018 та № 05-02-2018, цей договір набирає чинності з дня його підписання Сторонами і діє до 31.12.2018 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань в частині розрахунків за поставлений товар.
Як зазначено позивачем та не заперечено відповідачем, що в період з 04.02.2018 року по 03.01.2019 року Відповідачем здійснено перерахування коштів на рахунок Позивача в сумі 2 501 000,00грн., з них 432 238,52 грн. - погашення заборгованості за поставлений товар згідно договорів, укладених до 31.01.2018 року, 2068 761,48 грн. - часткова оплата за поставлений товар згідно договорів поставки № 31-1-2018 та № 05-02-2018.
Наявність, обсяг заборгованості відповідача у розмірі 230 255,60 грн., та настання строку виконання обов'язку щодо сплати підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та не були спростовані відповідачем.
За умовами ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та положень договорів поставки № 31-1-2018 та № 05-02-2018, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 230 255грн 60коп.
-Позивач, також просить стягнути з відповідача на його користь інфляційні втрати - 2857,76 грн, 3% річних - 1828,47грн.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання)
З положень п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Наведена норма встановлює право кредитора вимагати сплати суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних протягом усього періоду прострочення до моменту повного виконання боржником своїх грошових зобов'язань перед кредитором.
При цьому, передбачена законом відповідальність за неналежне виконання покупцем грошового зобов'язання з оплати поставленого йому товару підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору.
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат та 3% річних, суд встановив, що він є вірним, позивач здійснив нарахування інфляційних втрат та 3% річних у відповідності до вимог чинного законодавства України, тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних в межах визначеного позивачем періоду є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в сумі 1 828,47 грн. - 3% річних та 2 857,46 грн. - інфляційних втрат, за розрахунками позивача.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи викладені судом обставини та факти, позовні вимоги підлягають задоволенню про стягнення грн. з них: основного боргу - 230 255,60 грн., інфляційних втрат - 2857,46 грн. та 3% річних -1828,4 грн.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 4 050,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, слід зазначити наступне.
Статтею 16 ГПК України передбачено право учасників справи користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі ст. 123 ГПК України судові витрати складаються, зокрема з витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У порядку ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Як вбачається з матеріалів справи 02.01.2019 між адвокатом Шкварок Т.Р. (далі - Адвокат), який діяв на підставі свідоцтва на заняття адвокатською діяльністю серії ТР №000281 від 29.03.2018 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Магістр-Д", в особі директора Джумаги О.М. (далі - Замовник), укладено Договір про надання правничої допомоги (адвокатських послуг) № 01/19 , за умовами п.1.1. якого Виконавець бере на себе зобов'язання по наданню Замовнику на строковій основі комплексу адвокатських послуг (правничої допомоги) консультаційно-правового характеру у відповідності з умовами договору та наступними додатковими письмовими угодами, а Замовник зобов'язався здійснювати оплату таких послуг.
Комплекс послуг консультаційно-правового характеру передбачений п.1.2. Договору.
Пунктом 2.1. Договору сторони погодили, що оплата виконаних робіт здійснюється на підставі Актів прийому-передачі виконаних послуг, які по мірі виконання оформляються Сторонами та є невід'ємними частинами додатками до Договору.
Вартість наданих послуг становить 450 грн за одну годину роботи Виконавця, затрачену на виконання завдання Замовника та може змінюватися за домовленістю сторін в залежності від складності та характеру робіт, що погоджується сторонами (п.2.2. Договору).
Відповідно до п. 5.1 договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2019, але в будь-якому випадку до моменту виконання сторонами своїх зобов'язань, визначених додатковими письмовими угодами.
Додатком №1 до договору сторони погодили Розрахунок вартості правничої допомоги: вивчення та аналіз матеріалів, збір та систематизація доказів, підготовка та написання позовної заяви, розрахунку суми позовних вимог, оформлення копій документів. Всього на суму 5 040 грн.
Пунктом 6.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" визначено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах.
Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.
Відшкодовуються витрати, які були здійснені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні п.1 ст. 1 та ч. 1 ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь - якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 року № 6-рп/2013 у справі № 1-4/2013.
Позивачем долучено до матеріалів справи акт прийому-передачі наданих послуг від 08.02.2019р. на суму 4050,00 грн.
З долученого представником позивача до матеріалів справи Квитанції до прибуткового касового ордера № 3 від08.02.2019 вбачається перерахування ТОВ "Магістр-Д" коштів в сумі 4050,00 грн Шкварок Т.Р .
З огляду на наведене, суд вважає, що підписаний Договір про надання правничої допомоги (адвокатських послуг) №01/19 від 02.01. 2019, сплачені кошти в сумі 4050,00 грн на виконання саме даного правочину, копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, присутність адвоката Шкварок Т.Р. в судовому засіданні під час розгляду даної справи є належними доказами понесених позивачем витрат на правову допомогу в сумі 4 050,00 грн.
Відповідно до ч.2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.3, ч.4 ст.126 ГПК України).
За приписами ч.5 та ч.6 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Однак, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" унормовано, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідачем не подано будь-яких зауважень щодо заявлених до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу. Також Державним підприємством "Бучацьке лісове господарство", не заперечено заявленої до стягнення суми цих витрат з жодної підстави.
Відповідно до вимог ст.ст. 78,79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно із ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, дослідивши усі докази, наявні в матеріалах справи, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістр-Д" обгрунтованими, підтвердженими належними доказами, не спростованими відповідачем, а відтак такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123,126,129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства "Бучацьке лісове господарство", 48400, Тернопільська обл., м.Бучач, вул.С.Бандери, 12, ідентифікаційний код 00993030 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістр-Д", 46006, м.Тернопіль, вул.Острозького, 47а, ідентифікаційний код 21141124 - 230 255,60 грн. (двісті тридцять тисяч двісті п'ятдесят п'ять гривень 60 копійок) - боргу; 1 828,47 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять вісім гривень 47 копійок) - 3% річних; 2 857,46 грн. (дві тисячі вісімсот п'ятдесят сім гривень 46 копійок ) - інфляційних втрат, 5 024,00грн. (п'ять тисяч двадцять чотири гривні 00 копійок) - судового збору та 4 050,00 грн. (чотири тисячі п'ятдесят гривень 00 копійок) - витрат на професійну правову допомогу
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 10.05.2019 року
Суддя А.М. Сидорук