м. Чернівці
10 квітня 2019 року Справа № 926/1017/19
Господарський суд Чернівецької області у складі судді Марущака І.В., розглянувши
заяву стягувача: Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код 14360570)
до боржника: Фізичної особи-підприємця Вишневського Максима Дмитровича ( АДРЕСА_1 код НОМЕР_1 )
про видачу судового наказу про стягнення заборгованості у сумі 59376,98 грн,
Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до Господарського суду Чернівецької області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з Фізичної особи-підприємця Вишневського Максима Дмитровича заборгованості за кредитним договором № Б/Н від 16.11.2018 в розмірі 59376,98 грн.
Подана заява обґрунтовується тим, що 16.11.2018 боржник через систему інтернет-клієнт-банкінгу підписав із використанням електронного цифрового підпису Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг «КУБ», тобто уклав кредитний договір, який за своєю правовою природою є договором приєднання. Тоді ж, 16.11.2018, на підставі укладеного договору, стягувач перерахував на поточний рахунок боржника кредитні кошти у розмірі 60000 грн, проте останній кредитні кошти у передбачений договором термін не повернув, проценти у вигляді щомісячної комісії у повній мірі не сплатив, внаслідок чого станом на 19.03.2019 заборгував стягувачу 59376,98 грн, у тому числі 55000 грн - заборгованість за кредитом; 640 грн - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість; 3161,23 грн - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії; 575,75 грн - заборгованість з пені.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічно статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно із частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самі кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
До того ж, частина 2 статті 1050 ЦК України встановлює, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (частина перша статті 611 ЦК України).
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Розглянувши подані документи, суд встановив, що заява стягувача про видачу судового наказу подана без порушення вимог, встановлених статтею 150 Господарського процесуального кодексу України, а вимоги заяви відповідають приписам статті 148 ГПК України.
Відтак, оскільки передбачені статтею 150 ГПК України підстави для відмови у видачі судового наказу відсутні, суд вирішив видати судовий наказ.
При цьому, сплачений стягувачем згідно із платіжним дорученням від 27.03.2019 №ІНВ95В24ІМ судовий збір у розмірі 192,10 грн слід покласти на боржника відповідно до пункту 2 частини першої статті 129 ГПК України.
Керуючись статтями 129, 147-149, 152, 154-156, 159 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Стягнути з боржника Фізичної особи-підприємця Вишневського Максима Дмитровича ( АДРЕСА_1 код НОМЕР_1 ) на користь стягувача - Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код 14360570) - заборгованість за кредитним договором № Б/Н від 16.11.2018 в розмірі 59376,98 грн. (55000 грн - заборгованість за кредитом; 640 грн - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість; 3161,23 грн - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії; 575,75 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором) та 192,10 грн відшкодування судового збору.
2. Копію судового наказу та копію заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами надіслати боржнику.
3. Судовий наказ після набрання ним законної сили видати стягувачу.
Суд повідомляє, що згідно із приписами пункту 7 частини 1 статті 155 ГПК України під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає по суті обґрунтованість заявлених стягувачем вимог.
Відповідно до частин 1 та 2 ст.157 ГПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі.
Згідно із ч.1 ст.159 ГПК України у разі ненадходження до суду заяви від боржника про скасування судового наказу протягом п'яти днів після закінчення строку на її подання судовий наказ набирає законної сили.
Дата набрання судовим наказом законної сили 06 травня 2019 року.
Строк пред'явлення судового наказу до виконання 05 травня 2022 року.
Дата видачі судового наказу стягувачу 10 травня 2019 року.
Текст даного судового наказу розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою http://reyestr.court.gov.ua
Суддя І.В. Марущак