Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"07" травня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/3433/18
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Лавровой Л.С.
при секретарі судового засідання Пунтус Д.А.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк", м. Київ
до ПП "Меркурій Плюс", м. Харків , ФО ОСОБА_1 , м. Харків
про стягнення коштів
за участю представників:
позивача - Железнякова І.М.,
першого відповідача - не з'явився,
другого відповідача - Гончаров Р.О.
В грудні 2018 року до господарського суду звернулось Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" та просить стягнути солідарно з Приватного підприємства "Меркурій Плюс" (61145, Харківська обл., м. Харків, вул. Новгородська, буд.1, оф.6 32563029) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (м.Київ, вул.Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРОПУ 14360570) заборгованість за договором № Б/Н від 21.10.2013 року в розмірі 116328,41 грн. (23970, 53 грн. - заборгованість за кредитом, 46610,70 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 39938,20 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором; 5808,98 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом). Вирішити питання про розподіл судових витрат. Також, позивачем було заявлено клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою від 17.12.2018 р. було відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження, встановлено сторонам строк на подання заяв по суті справи та призначено судове засідання на 14.01.2019 р. о 09:30. Ухвалою від 12.02.2019 р. суд призначив справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою від 03.04.2019 р. було закрито підготовче засідання у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.04.2019 р. о 10:30. Протокольною ухвалою від 17.04.2019 р. судове засідання з розгляду справи по суті було відкладено на 10:00, 07.05.2019 р.
07.05.2019 р. через канцелярію господарського суду від представника позивача надійшли письмові пояснення (вх. №11075) щодо співвідношення наданих позивачем редакцій «Умов та правил надання банківських послуг». В наданих поясненнях зазначається, що відповідно до п. 1.1.6.1 «Умов та правил надання банківських послуг» зміни цих Умов і Правил надання банківських послуг вносяться банком щомісяця в односторонньому порядку у випадках, не заборонених чинним законодавством України. Станом на 21.10.2013 р. діяла оновлена редакція «Умов та правил надання банківських послуг» від 01.10.2013 р. Розділ 3.18 «Умови обслуговування кредитних лімітів на поточних рахунках корпоративних клієнтів» змінено на розділ 3.2.2 «Кредитний ліміт на поточному рахунку». Надані пояснення судом досліджено та долучено до матеріалів справи.
В призначеному судовому засіданні представник позивача повністю підтримав доводи, викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити.
Представник другого відповідача вислови заперечення проти позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Перший відповідач свого представника у судове засідання не направив, відзив на позовну заяву не надав, про причини неявки суд не повідомив.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених ст. 202 ГПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Розглянувши матеріали, з'ясувавши обставини справи та дослідивши надані сторонами докази та викладені доводи, судом встановлено наступне.
21.10.2013 р. Приватним підприємством «Меркурій Плюс» було підписано заяву про відкриття поточного рахунку, згідно якої перший відповідач приєднався до «Умов та правил надання банківських послуг», Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернат на сайті http://privatbank.ua, які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування б/н від 21.10.2013 р. та взяв на себе зобов'язання виконувати умови Договору. Відповідно до умов укладеного Договору ПП «Меркурій Плюс» було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок НОМЕР_2 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (система клієнт-банк, інтернет банк, sms-повідомлення або інших), що визначено і врегульовано «Умовами та правилами надання банківських послуг».
Згідно п. 3.2.2.1.1. Умов кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмірі ліміту банку повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта.
Кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди (п. 3.2.2.1.3.).
Свої зобов'язання за договором позивач виконав шляхом встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок відповідача НОМЕР_2 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта, що підтверджується довідкою від 30.10.2018 р. (а.с. 34).
Відповідно до п. 3.2.2.1.6. Умов Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).
Відповідно до п. 3.2.2.2.3.1. сторони в порядку ч.1 ст.212 Цивільного кодексу прийшли до взаємної згоди про те, що процентна ставка за користування кредитом може бути підвищена Банком, у разі якщо збільшиться облікова ставка НБУ на 1 або більше пунктів, та / або курс гривні до іноземної валюти 1 групи класифікатора іноземних валют збільшиться на 5 або більше відсотків, та / або вартість ресурсів на міжбанківському грошовому ринку збільшиться на 5 або більше відсотків. Сторони погодилися, що збільшена відсоткова ставка починає діяти після того, як Банк повідомить Клієнта про настання подій, закріплених у даному пункті, а Клієнт не погасить наявну перед банком заборгованість в порядку і строки, передбачені "Умовами і правилами надання банківських послуг". Банк повідомляє клієнта про настання подій, закріплених цим пунктом, на свій вибір або в письмовій формі, або за допомогою встановлених засобів електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнтбанк, інтернет клієнт банк, sms повідомлення або інших).
Відповідно до розділу Умов 3.2.1.4. яким встановлений порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом.
За сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015 р. періодом безперервного користування кредитом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня. Зменшення або збільшення заборгованості за кредитом в цей період не впливають на зміну дати закінчення періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, по закінченні якого на поточному рахунку зафіксовано нульове дебетове сальдо. Період безперервного користування «кредитним лімітом на поточному рахунку» - не більше 30 днів, для клієнтів аграрного сектора економіки - не більше 270 днів.
Умовами встановлено наступний порядок розрахунку процентів.
За сумами кредиту, отриманими Клієнтами до 31.01.2015 р. включно і до моменту обнулення кредитного ліміту, за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця, розрахунок процентів проводиться за процентною ставкою у розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. За сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015 р., період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо не повинен перевищувати 30 днів.
За сумами кредиту, отриманими Клієнтами до 31.01.2015 р. включно і до моменту обнулення кредитного ліміту, у випадку необнулення дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, на протязі 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, Клієнт сплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 36 (тридцять шість) % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню.
За сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015 р. за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 30 (тридцять) % річних.
За сумами кредиту, отриманими з 01.05.2015 р. за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 33 (тридцять три) % річних.
За сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015 р. у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань, Клієнт сплачує Банку проценти за користування кредитом у розмірі 60 (шістдесят) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.
За сумами кредиту, отриманими з 01.05.2015 р. у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань, Клієнт сплачує Банку проценти за користування кредитом у розмірі 66 (шістдесят шість) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.
За сумами кредиту, отриманими з 01.01.2016 р. у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань, Клієнт сплачує Банку проценти за користування кредитом у розмірі 64 (шістдесят чотири) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.
За сумами кредиту, отриманими з 01.04.2016 р. у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань, Клієнт сплачує Банку проценти за користування кредитом у розмірі 60 (шістдесят) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості для договорів забезпечених порукою, 68 (шістдесят вісім) % річних - для договорів не забезпечених порукою. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.
В результаті порушення першим відповідачем умов договору щодо використання та повернення кредитних коштів, на підставі Умов та правил надання банківських послуг позивачем було нараховано проценти за користування кредитом, пеню та комісію за користування кредитом. Згідно наданих позивачем розрахунків загальний залишок заборгованості першого відповідача за наданим кредитом складає 116328,41 грн., з яких: 23970,53 грн. - заборгованість за кредитом, 46610,70 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 39938,20 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором; 5808,98 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом.
Окрім того, 21.10.2014 р. між позивачем та другим відповідачем було укладено Договір поруки №POR1413873092312, за яким поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язання за «Угодою 1 та Угодою» в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. За умовами п. 1.5. Договору поруки у випадку невиконання боржником зобов'язань за Угодою 1 та Угодою 2, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначав, що перший відповідач прострочив взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредитних коштів, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість. А з огляду на укладення з другим відповідачем Договору поруки позивач просив суд стягнути заборгованість та здійснені на неї нарахування з відповідачів у солідарному порядку.
У відзиві на позовну заяву другий відповідач підтвердив факт виникнення між сторонами по справі договірних відносин та укладення Договору поруки №POR1413873092312 від 21.10.2014 р. В той же час, другий відповідач зазначав, що в розрахунку заборгованості за основним договором позивачем встановлено іншу процентну ставку, ніж було передбачено Умовами та правилами надання банківських послуг, до яких приєднався перший відповідач своєю заявою від 21.10.2013 р., а саме з 28.01.2015 року - 0% річних, з 01.02.2015 р. - 30% річних, з 13.05.2015 року - 33% річних, з 17.07.2015 року - 66% річних, з 25.08.2015 р. - 60% річних.
Відповідач посилався на положення ст. 1056-1 ЦК України, відповідно до яких процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Відповідно до п. 4 згаданої статті якщо інше не встановлено законом, у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитодавець самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, а в разі збільшення процентної ставки - поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки протягом 15 календарних днів, що настають за днем, з якого застосовується нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен забезпечувати точне визначення розміру процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитодавець не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.
Таким чином, другий відповідач стверджував, що позивачем в односторонньому порядку було змінено процентну ставку за наданим кредитним лімітом та в порушення ч. 4 ст. 1056-1 ЦК України письмово, в строк передбачений вказаною нормою, не повідомлено відповідачів. Враховуючи положення ч. 1 ст. 559 ЦК України другий відповідач вважає, що Договір поруки №POR1413873092312 від 21.10.2014 р. є припиненим.
Також, другим відповідачем було заявлено про застосування наслідків спливу позовної давності за зобов'язаннями, які виникли з 25.08.2015 р.
Надаючи оцінку вимогам позивача та викладеним запереченням відповідача, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно із статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.
Відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання. Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносиниміж особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника, та кредитором боржника.
Обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (частини перша, друга статті 553 ЦК України).
Главою 50 ЦК України визначені правові засади припинення зобов'язання. Так, статтею 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 559 ЦК України (в редакції, діючій на час виникнення відповідних відносин) порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Зміна умов зобов'язання, забезпеченого порукою, без згоди поручителя може припинити поруку лише у випадку, коли зазначене призвело до збільшення обсягу відповідальності поручителя за забезпеченим порукою зобов'язанням за відсутності згоди поручителя на таку зміну.
Збільшення обсягу відповідальності поручителя внаслідок зміни забезпеченого порукою зобов'язання необхідно розуміти як: підвищення розміру процентів або встановлення нових умов щодо порядку зміни розміру процентної ставки, що призведе до її збільшення; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти; установлення або збільшення розміру неустойки; розширення змісту основного зобов'язання щодо дострокового повернення кредиту та плати за користування ним тощо.
При цьому необхідно враховувати, що згода поручителя надається в порядку та у спосіб, який передбачений договором поруки. Якщо договором поруки передбачено зміну його умов за письмової згоди сторін, то у такому разі саме лише повідомлення кредитором або боржником поручителя про зміну умов договору не є доказом надання поручителем згоди.
Відповідно до роз'яснень, наданих в останньому абзаці п. 4.1.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №1 від 24.11.2014 р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів» у разі якщо поручитель під час укладення договору поруки погодив встановлення у майбутньому розміру процентної ставки за кредитним договором на підставі додаткових договорів, то таке встановлення процентної ставки за додатковими договорами не є збільшенням обсягу відповідальності поручителя і не може бути підставою для припинення договору поруки згідно із статтею 559 ЦК України.
Згідно п. 1.2 Договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язання за «Угодою 1 та Угодою» в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.
Відповідно до п. 1.3 укладеного Договору поруки поручитель з умовами «Угоди 1 та Угоди 2» ознайомлений.
В пункті 1.1.1 Договору поруки №POR1413873092312 від 21.10.2014 р. сторони дійшли згоди, що якщо під час виконання «Угоди 1» зобов'язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов'язань за «Угодою 1» в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібні. Такі самі умови встановлені відносно виконання «Угоди 2», що було закріплено п. 1.1.2 Договору поруки №POR1413873092312 від 21.10.2014 р.
З огляду на викладене, суд вбачає, що поручитель як був ознайомлений з умовами укладених між банком та боржником угод, якими було визначено порядок встановлення процентної ставки, так і надав згоду на її зміну на умовах укладених угод та підписаного на забезпечення їх виконання Договору поруки.
Пунктом 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" передбачено, що за змістом ч.1 ст.261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Враховуючи, що суд дійшов висновку про наявність порушення права позивача, суд розглядає заяву другого відповідача щодо застосування наслідків спливу строку позовної давності за спірними зобов'язаннями та виходить з наступного.
Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до п. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: 1) про стягнення неустойки (штрафу, пені); 2) про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації (ч.ч. 1, 2 ст. 258 ЦК України).
Частиною 1 ст. 259 ЦК України передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.
Дослідивши умови укладених сторонами правочинів, судом встановлено, що згідно п. 3.2.2.5.7. основного договору терміни позовної давності щодо вимоги про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюються тривалістю 5 років. Таким чином, сторони дійшли згоди щодо збільшення строку позовної давності за зобов'язаннями, що виникли на підставі основного договору. Окрім того, згідно п. 4.1 Договору поруки сторонами було досягнуто згоди, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору.
Суд не може погодитися з доводами другого відповідача щодо того, що відповідачі не були ознайомлені з умовами укладених договорів у тій редакції, на яку посилається позивач, оскільки підписанням заяви про відкриття поточного рахунку від 21.10.2013 р. ПП «Меркурій Плюс» приєдналося до «Умов та правил надання банківських послуг», Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернат на сайті http://privatbank.ua, які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування б/н від 21.10.2013 р. Розміщені на веб-сторінці банку Умови та правила (https://privatbank.ua/terms) є публічною офертою, що містить умови і правила надання послуг банком і його партнерами, до якої приєднується клієнт, підписуючи заяву у відділенні банку. На вказаному веб-ресурсі розміщено як діючі Умови та правила надання банківських послуг так і архів договорів, які діяли в попередні періоди (у тому числі в редакції від 01.10.2013 р., яка діяла на час підписання клієнтом заяви про відкриття поточного рахунку).
Відповідно до п. 1.1.6.1 «Умов та правил надання банківських послуг» (в редакції на дату підписання Заяви про приєдання) зміни цих Умов і Правил надання банківських послуг вносяться банком щомісяця в односторонньому порядку у випадках, не заборонених чинним законодавством України. Зміни, внесені в Умови та правила діють з моменту їх публікації на сайті, але не пізніше підтвердження змін діями Клієнта щодо використання послуг Банку. Відповідно до п. 1.3 Договору поруки №POR1413873092312 від 21.10.2014 р. поручитель з умовами «Угоди 1 та Угоди 2» ознайомлений. Таким чином і клієнт і поручитель були ознайомлені з умовами укладених між банком та клієнтом угод та Договору поруки, з порядком їх публікації та внесення змін до них.
Враховуючи період безперервного користування «кредитним лімітом на поточному рахунку» перебіг позовної давності за основним зобов'язанням починається з 25.08.2015 р. та не сплинув станом на дату звернення позивачем з позовом до господарського суду. З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для застосування наслідків спливу строку позовної давності за заявою другого відповідача.
З огляду на встановлені обставини, положення умов укладених сторонами правочинів, наявність в матеріалах справи належних та достатніх доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, суд задовольняє вимоги позивача у повному обсязі.
Враховуючи приписи ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та те, що спір виник з вини відповідачів, судові витрати по сплаті судового збору по даній справі покладаються судом порівну на відповідача-1 та відповідача-2.
Керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 73, 74, 80, 86, 129, 165, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Стягнути солідарно з Приватного підприємства "Меркурій Плюс" (61145, Харківська обл., місто Харків, Дзержинський район, ВУЛИЦЯ НОВГОРОДСЬКА, будинок 1, офіс 6, ідентифікаційний код особи 32563029) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код особи НОМЕР_1) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (01001, м.Київ, Печерський район ВУЛИЦЯ ГРУШЕВСЬКОГО буд. 1Д, ідентифікаційний код особи 14360570) заборгованість за договором № Б/Н від 21.10.2013 року, в розмірі 116328,41 грн. (23970,53 грн. - заборгованість за кредитом, 46610,70 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 39938,20 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором; 5808,98 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом).
Стягнути з Приватного підприємства "Меркурій Плюс" (61145, Харківська обл., місто Харків, Дзержинський район, ВУЛИЦЯ НОВГОРОДСЬКА, будинок 1, офіс 6, ідентифікаційний код особи 32563029) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (01001, м.Київ, Печерський район ВУЛИЦЯ ГРУШЕВСЬКОГО буд. 1Д, ідентифікаційний код особи 14360570) судовий збір в розмірі 881,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код особи НОМЕР_1) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (01001, м.Київ, Печерський район ВУЛИЦЯ ГРУШЕВСЬКОГО буд. 1Д, ідентифікаційний код особи 14360570) судовий збір в розмірі 881,00 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення його повного тексту. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне рішення складено "10" травня 2019 р.
Суддя Л.С. Лаврова