06 травня 2019 року м. ТернопільСправа № 921/192/19
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Гирили І.М.
за участі секретаря судового засідання Беги В.М.
розглянув матеріали справи
за позовом Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Кременецький комбінат хлібопродуктів", вул. С. Петлюри, буд. 37, м. Кременець, Тернопільська область, 47004
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Санітарно - екологічний сервіс", вул. Віскозна, 3, м. Київ, 02094
про визнання недійсним договору оренди
За участі представників:
позивача: Сампари Н.М. - адвоката, Гузара Р. Б. - директора
відповідача: Новохатько В.В . - адвоката
В порядку ст. ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Акорд".
Для розгляду справи в режимі відеоконференцзв'язку використовуються засоби для здійснення фіксації судового процесу в режимі відеоконференції "TrueConf".
Заяв про відвід (самовідвід) судді та секретаря судового засідання з підстав, визначених ст. ст. 35-37 ГПК України в підготовчому засіданні 06.05.2019 не надходило.
Суть справи:
Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Кременецький комбінат хлібопродуктів", надалі - позивач, звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Санітарно - екологічний сервіс", надалі - відповідач, про визнання недійсним договору оренди індивідуально визначеного майна (нерухомого та іншого) від 07.12.2018 за №81-Е, укладеного між ДП Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Кременецький комбінат хлібопродуктів", в особі Юрисконсульта Мальфанової К.В. та ТзОВ "Санітарно - екологічний сервіс", в особі директора Рудчик П.Г .
Підставою позову визначено укладення оспорюваного правочину від імені ДП ДАК "Хліб України" "Кременецький комбінат хлібопродуктів" особою без належних на те повноважень та за відсутності погодження ПАТ ДАК "Хліб України" для передачі в оренду майна, яке знаходиться в господарському віданні ДП ДАК "Хліб України" "Кременецький комбінат хлібопродуктів", в розумінні п. п. 3.7.3, 4.3 Статуту.
За наслідком проведеного автоматизованого розподілу справи, оформленого протоколом від 14.03.2019, для розгляду справи №921/192/19 визначено суддю Гирилу І.М.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 19.03.2019 позовну заяву ДП ДАК "Хліб України" "Кременецький комбінат хлібопродуктів" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі 921/192/19. Постановлено розгляд справи 921/192/19 здійснювати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у даній справі призначено на 14:30 год. 15.04.2019.
08.04.2019 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Санітарно - екологічний сервіс" на адресу Господарського суду Тернопільської області надійшла заява б/н від 04.04.2019 про відвід головуючого судді Гирили І.М. від розгляду справи №921/192/19 та передачу справи для вирішення питання про здійснення повторного автоматичного розподілу.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 10.04.2019 заявлений відвід судді Гирилі І.М. у справі №921/192/19 визнано необґрунтованим; провадження у справі зупинено до вирішення питання щодо розгляду заяви про відвід складом суду, який визначається у порядку ст. 32 ГПК України.
Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.04.2019, заяву про відвід судді Гирили І.М. у даній справі передано на розгляд судді Андрусик Н.О.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 11.04.2019 (суддя Андрусик Н.О.) в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Санітарно - екологічний сервіс" б/н від 04.04.2019 (вх. №227 від 08.04.2019) про відвід судді Гирили І.М. від розгляду справи №921/192/19 було відмовлено.
Ухвалою суду від 12.04.2019 провадження у справі №921/192/19 поновлено, зазначено, що підготовче засідання відбудеться 15.04.2019 о 14:30 год. (дата та час, визначений в ухвалі суду про відкриття провадження у справі від 19.03.2019). Вказану ухвалу надіслано на адреси сторін у справі. Також, з метою належного повідомлення сторін про підготовче засідання 15.04.2019 останнім надано відповідні телефонограми (в матеріалах справи).
Окрім того, 09.04.2019 від відповідача на адресу суду надійшло клопотання б/н від 05.04.2019 (вх. №6166) про залишення позову без розгляду. В обґрунтування вказаного клопотання ТОВ "Санітарно - екологічний сервіс" посилається на приписи п. 3 ч. 1 ст. 226 ГПК України. Зокрема зазначає, що ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 14.01.2019 позовну заяву ДП ДАК "Хліб України" "Кременецький комбінат хлібопродуктів" до ТОВ "Санітарно - екологічний сервіс", про визнання договору оренди недійсним та додані до неї матеріали було надіслано за підсудністю до Господарського суду м. Києва. Дане судове рішення набрало законної сили, є обов'язковим до виконання для особи, в інтересах якої було розпочато справу, тому сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги, з тих же підстав або оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини. Враховуючи наведене, вважає, що справа №921/192/19 має бути залишена без розгляду. Позивач втратив право на звернення до Господарського суду Тернопільської області із даним позовом, проте не позбавлений можливості з таким позовом звернутись за належною підсудністю - до Господарського суду міста Києва.
Також, 09.04.2018 відділом діловодства Господарського суду Тернопільської області отримано клопотання ТОВ "Санітарно - екологічний сервіс" б/н від 05.04.2019 (вх. №6221) про передачу справи на розгляд іншому суду. Дане клопотання обґрунтоване приписами ч. 1 ст. 27 ГПК України. Позивач вважає, що оскільки предметом позову у даній справі є визнання правочину недійсним, даний спір не пов'язаний безпосередньо з місцем виконання договору, а тому ч. 5 ст. 29 ГПК України не може застосовуватись позивачем для вибору господарського суду, який буде розглядати спір. Звертає увагу суду на те, що місцезнаходженням відповідача - ТОВ "Санітарно - екологічний сервіс" є: вул. Віскозна, буд. 3, м. Київ. Тому, на думку відповідача, матеріали справи №921/192/19 слід надіслати за встановленою підсудністю (територіальною юрисдикцією) до Господарського суду міста Києва.
При цьому, відповідач стверджує, що ДП ДАК "Хліб України" "Кременецький комбінат хлібопродуктів" зловживає процесуальними правами з метою маніпуляції автоматизованим розподілом справ між суддями, що відображається у поданні декількох позовів до одного й того самого відповідача з тим самим предметом позову. Зауважує, що ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 14.01.2019 (суддя Руденко О.В.) ідентичну позовну заяву було надіслано за підсудністю до Господарського суду міста Києва, яким остання була залишена без руху, а згодом повернута ДП ДАК "Хліб України" "Кременецький комбінат хлібопродуктів" з огляду на не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк. Звертає увагу суду, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами. Вважає, що, маніпулюючи процесуальним законом, порушуючи вимоги законодавства, позивач домігся відкриття провадження у справі із порушенням територіальної підсудності та юрисдикції, що на початку розгляду справи вже ставить під сумнів будь-яке прийняте судом рішення по суті.
До вказаних вище клопотань відповідачем до матеріалів справи долучено копії безкоштовного витягу з ЄДРЮОФОП та ГФ, ухвали Господарського суду Тернопільської області від 14.01.2019 у справі № 921/4/19, ухвали Господарського суду міста Києва від 05.02.2019 у справі №921/4/19, ухвали Господарського суду міста Києва від 26.02.2019 у справі №921/4/19 та докази надіслання вказаних клопотань позивачу.
В підготовче засідання 15.04.2019 позивачем долучено до матеріалів справи заперечення б/н від 15.04.2019 (вх. №6526) на клопотання відповідача про залишення позову без розгляду та заперечення б/н від 15.04.2019 (вх. №6527) на клопотання відповідача про передачу справи на розгляд іншого суду.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 15.04.2019 підготовче засідання було відкладено на 16:10 год. 06.05.2019; зобов'язано позивача (у строк до 18.04.2019) направити на адресу відповідача подані в підготовче засідання 15.04.2019 заперечення на клопотання про передачу справи на розгляд іншого суду від 15.04.2019 та заперечення на клопотання про залишення позову без розгляду від 15.04.2019; докази - надати суду; явку повноважних представників сторін в підготовче засідання 06.05.2019 визнано обов'язковою.
18.04.2019 позивач, в порядку ст. ст. 13, 80-81, 91 ГПК України, звернувся до суду з письмовим клопотанням б/н від 15.04.2019 (вх. №6803) про витребування доказів. Зокрема, просив суд витребувати у відповідача оригінали Договору оренди індивідуально визначеного майна (нерухомого та іншого) №81-Е та довіреності від 06.12.2018, виданої на ім'я юрисконсульта Мольфарової К.В. - особи, яка підписала правочин від імені ДП ДАК "Хліб України" "Кременецький комбінат хлібопродуктів".
Також, 18.04.2019 позивачем, на виконання вимог ухвали суду від 15.04.2019, згідно клопотання б/н від 17.04.2019, долучено до матеріалів справи докази надіслання на адресу відповідача поданих в підготовчому засіданні 15.04.2019 заперечень на клопотання про передачу справи на розгляд іншого суду від 15.04.2019 та заперечень на клопотання про залишення позову без розгляду від 15.04.2019.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 23.04.2019 було задоволено клопотання ТзОВ "Санітарно-екологічний сервіс" б/н від 22.04.2019 (вх. №7178 від 23.04.2019) про його участь у підготовчому засіданні 06.05.2019 о 16:10 год. в режимі відеоконференції; забезпечення проведення відеоконференції доручено Господарському суду міста Києва; учасником судового процесу, який братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Санітарно - екологічний сервіс".
02.05.2019 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву б/н від 25.04.2019 (вх. №7503).
В підготовче засідання 06.05.2019, яке відбулось в режимі відеоконференції, сторони явку своїх повноважних представників забезпечили.
Повноважний представник відповідача клопотання ТОВ "Санітарно - екологічний сервіс" б/н від 05.04.2019 (вх. №6166) про залишення позову без розгляду та клопотання б/н від 05.04.2019 (вх. №6221) про передачу справи на розгляд іншому суду підтримав в повному обсязі з викладених у них підстав.
Присутні в підготовчому засіданні повноважні представники позивача зазначені вище клопотання вважають безпідставними, в задоволенні останніх просять відмовити з підстав, викладених у наданих в підготовче засідання 15.04.2019 запереченнях б/н від 15.04.2019 (вх. №6526) на клопотання відповідача про залишення позову без розгляду та запереченнях б/н від 15.04.2019 (вх. №6527) на клопотання відповідача про передачу справи на розгляд іншого суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. При цьому можливість вчинення сторонами ряду процесуальних дій обмежена закінченням підготовчого провадження.
Відповідно до ст. 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
В силу приписів ст. 182 ГПК України вирішення заяв та клопотань учасників справи суд проводить у підготовчому засіданні.
Розглянувши клопотання ТзОВ "Санітарно-екологічний сервіс" б/н від 05.04.2019 (вх. №6221) про передачу справи на розгляд іншому суду, заслухавши в підготовчому засіданні 06.05.2019 доводи та пояснення повноважних представників сторін, дослідивши приписи чинного законодавства, оцінивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд відзначає наступне:
Приписами ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розумінні права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою (Бангалорські принципи поведінки суддів від 19.05.2006, схвалені Резолюцією Економічної і Соціальної ради ООН від 27.07.2006 №2006/23).
Об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Відповідно до принципу V, викладеного у Рекомендації №(94) 12 "незалежність, дієвість та роль суддів", ухваленій Комітетом Міністрів Ради Європи на 518-му засіданні заступників міністрів 13.10.1994, судді, зокрема, зобов'язані проводити справу неупереджено, спираючись на власну оцінку фактів та власне тлумачення закону; забезпечити, щоб кожна сторона мала однакові можливості бути заслуханою і щоб процедурні права кожної із сторін дотримувались відповідно до положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Ст. 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Аналогічні положення закріплені в ч. 1 ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції.
Підсудність визначається колом справ у спорах, вирішення яких віднесено до підвідомчості певного господарського суду.
Процесуальним законодавством підсудність справ визначається як за предметними, так і за територіальними ознаками. Виняток з цього правила становить виключна підсудність справ.
Ст. 30 ГПК України визначено виключну підсудність справ, зокрема ч. 3 зазначеної статті встановлено, що спори, що виникають з приводу нерухомого майна розглядаються господарським судом за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
В постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 460/4286/16-ц та від 16.05.2018 у справі № 640/16548/16-ц зазначено, що до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Згідно з ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Окрім того, у постанові "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" №6 від 17.05.2011 пленум Вищого господарського суду України, з метою однакового і правильного застосування господарським судами норм матеріального і процесуального права у розгляді справ у спорах, що виникають із земельних відносин, надав роз'яснення, згідно яких у вирішення спорів, що виникають у зв'язку із укладенням, зміною, розірванням, виконанням, припиненням договорів оренди земельних ділянок, інших договорів щодо користування земельними ділянками, у тому числі про стягнення заборгованості з орендної плати за договорами користування земельною ділянкою, господарським судам слід виходити, з правил виключної підсудності.
Відповідно до прохальної частини позовної заяви б/н від 12.03.2019 позивач просить суд визнати недійсним договір оренди індивідуально визначеного майна (нерухомого та іншого) від 07.12.2018 за №81-Е, укладений між ДП Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Кременецький комбінат хлібопродуктів", в особі юрисконсульта Мальфанової К.В. та ТзОВ "Санітарно - екологічний сервіс", в особі директора
Рудчика П.Г.Р . 1 вказаного правочину передбачено, що на умовах цього Договору Орендодавець зобов'язується передати, а Орендар зобов'язується прийняти в строкове платне користування нерухоме та інше індивідуально визначене майно:
- комбікормовий: виробничий корпус; корпус зернової сировини, корпус мучної сировини; трансформаторна підстанція; асфальтна площадка, бункер для відходів, корівник, огорожа підпірної стіни;
- дільниця №2: пожежний резервуар 250 м, будівля для відбору аналізів;
- млин: норії НЦ1-10А, норії НЦ2-10; будівля млина;
- механізоване зерносховище: асфальтна площадка; пожежне водоймище; під'їзні дороги; склад підцемення; під'їзні дороги до зернового складу; будівля контори; будівля техмайстерні; будівля транф. кіоску; відстійник; пожежний резервуар 250 м; під'їзні дороги 2000 кв.м; будівля для відбору аналізів; асфальтна площадка; склад ангар; автомобільна вага 25т; автомобільна вага 30т; гараж зі складами для машин; механізована площадка приймання зерна; склад №2; активна вентиляція; склад №3; склад №4; сепаратор; бункер для збирання зерна; склад №6; склад цех розфасовки; склад №7; склад №8; склад №10; автомобілепогрузчик; завальна яма; склад №11; зерносушарка ЗСШ-16; зерносушарка ДСП-32; зерносушарка ДСП-50; транспортер стрічковий; надвірна вбиральня; лабораторія клуб; склад ПММ; огорожа бетонна; будівля лазні душ; механізована площадка; склад №9; вагова; насосна; установка подачі на вагони;
- виробничі запаси (згідно переліку).
П. 1.3 Договору №81-Е від 07.12.2018 встановлено, що одночасно з отриманням майна в оренду, Орендар набуває права користування земельною ділянкою №1 загальною площею 6,84 га, земельною ділянкою №2 площею 1,31 га, земельною ділянкою № 3 площею 0,25 га на якій розміщено Майно за адресою: Україна, Тернопільська область, місто Кременець, вулиця Симона Петлюри, будинок 37 .
Наведене вище, на думку суду, свідчить про те, що спір про визнання недійсним договору оренди, за положеннями якого виникає або виникло зобов'язання щодо передачі в оренду нерухомого майна, в т.ч. права користування земельною ділянкою, є спором, що виникає з приводу нерухомого майна.
За даних обставин, зважаючи на те, що спір у справі №921/192/19 виник з приводу нерухомого майна, яке територіально розташоване за адресою вул. Симона Петлюри, буд. 37, м. Кременець, Тернопільська область, то застосуванню в обов'язковому порядку підлягають положення ч. 3 ст. 30 ГПК України, а спір, відповідно, підлягає розгляду за правилами виключної підсудності (за місцезнаходженням майна) - Господарським судом Тернопільської області.
Таким чином, клопотання відповідача про передачу справи за підсудністю до Господарського суду міста Києва є безпідставним та таким, що задоволенню не підлягає.
Розглянувши клопотання ТзОВ "Санітарно-екологічний сервіс" б/н від 05.04.2019 (вх. №6166) про залишення позову без розгляду, заслухавши в підготовчому засіданні доводи та пояснення повноважних учасників справи, дослідивши приписи чинного законодавства, оцінивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд відзначає наступне:
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Правовий аналіз приписів наведеної вище норми чинного процесуального законодавства свідчить про те, що у даному випадку підставою для залишення позову без розгляду є наявність в провадженні суду справи між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Разом із тим, з долучених відповідачем до матеріалів справи судових рішень (ухвал) у справі №921/4/19 вбачається, що ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 14.01.2019 позовну заяву ДП ДАК "Хліб України "Кременецький комбінат хлібопродуктів" до ТОВ "Санітарно-екологічний сервіс", про визнання договору оренди недійсним було надіслано за підсудністю до Господарського суду м. Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2019 зазначену вище позовну заяву ДП ДАК "Хліб України "Кременецький комбінат хлібопродуктів" було залишено без руху у зв'язку із недотриманням позивачем передбачених процесуальним законодавством вимог щодо позовної заяви та надано позивачу строк для усунення визначених судом недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2019 позовну заяву Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Кременецький комбінат хлібопродуктів" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Санітарно-екологічний сервіс", про визнання договору оренди недійсним повернуто на підставі ч. 4 ст. 174 ГПК України.
Зі змісту ч. 4 ст. 174 ГПК України вбачається, що у випадку повернення позовної заяви особі, що звернулась із позовом у зв'язку із не усуненням недоліків, остання вважається неподаною.
Порядок доступу до судових рішень з метою забезпечення відкритості діяльності судів загальної юрисдикції, прогнозованості судових рішень та сприяння однаковому застосуванню законодавства визначає Закон України "Про доступ до судових рішень" N 3262-IV від 22 грудня 2005 року, з наступними змінами та доповненнями.
В силу приписів ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Ст. 3 вказаного нормативно-правового акту передбачено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - це автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
У ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" визначено, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Згідно розміщеної на офіційному веб-порталі судової влади України інформації, ухвала Господарського суду міста Києва від 26.02.2019 у справі №921/4/19 набрала законної сили 26.02.2019.
Наведене вище, на думку суду, спростовує твердження відповідача про наявність правових підстав для залишення позову ДП ДАК "Хліб України "Кременецький комбінат хлібопродуктів" до ТОВ "Санітарно-екологічний сервіс", про визнання договору оренди недійсним у справі №921/192/19 без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
Щодо посилань відповідача на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 14.01.2019 та, відповідно, тверджень Товариства про наявність у позивача права на звернення з даним позовом лише до Господарського суду міста Києва, суд вважає за доцільне зазначити:
Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.
Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
Поряд із цим, преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Лише згадувані, але такі, що не одержали оцінку суду, обставини не можуть розглядатися як встановлені судом і не набувають властивості преюдиціальності.
Правові висновки суду і встановлені ним обставини не є тотожними поняттями. Висновки (судження) суду щодо прав і обов'язків сторін, зроблені на підставі встановлених при розгляді справи обставин, не є преюдиційними (позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові №917/1345/17 від 03.07.2018).
З матеріалів справи вбачається, що при поданні позову у даній справі позивач керувався приписами ч. 3 ст. 30 ГПК України та звертав увагу суду на те, що спірні правовідносини стосуються нерухомого майна, в т.ч. користування земельною ділянкою, та місцезнаходження останнього.
Як вже відзначалось судом в ухвалі від 10.04.2019 (при розгляді заяви про відвід), вирішуючи питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі №921/192/19, судом було взято до уваги саме наведені вище обставини та наявні в матеріалах справи підтверджуючі докази - Договір оренди індивідуально визначеного майна (нерухомого та іншого) №81-Е від 07.12.2018.
Вказаним обставинам судом надана оцінка і у даному підготовчому засіданні при розгляді клопотання відповідача про передачу справи на розгляд іншому суду.
Поряд із цим, зі змісту ухвали Господарського суду Тернопільської області від 14.01.2019 у справі №921/4/19 вбачається, що при її постановлені судом досліджувались приписи ч. 5 ст. 29 ГПК України щодо можливості пред'явлення позову за місцем виконання правочину. Питання виключної підсудності спору, врахувовуючи приписи ч. 3 ст. 30 ГПК України, судом не досліджувалось.
За даних обставин, сформований судом у справі №921/4/19 висновок про підсудність даного спору Господарському суду міста Києва, як і не оскарження позивачем вказаного судового рішення, не може бути підставою для позбавлення його передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на захист його порушених прав, свобод та інтересів (на звернення до суду з позовом) за належною підсудністю, а саме до Господарського суду Тернопільської області.
Таким чином, в задоволенні клопотання ТОВ "Санітарно-екологічний сервіс" про залишення позову без розгляду суд відмовляє.
Процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи та оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвали (ч. 2 ст. 232 ГПК України).
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 30, 42, 177, 181-183, 202, 226, 233-235, 255 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. В задоволенні клопотання ТОВ "Санітарно-екологічний сервіс" б/н від 05.04.2019 (вх. №6221 від 09.04.2019) про передачу справи на розгляд іншому суду відмовити.
2. В задоволенні клопотання ТОВ "Санітарно-екологічний сервіс" б/н від 05.04.2019 (вх. №6166 від 09.04.2019) про залишення позову без розгляду відмовити.
3. Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку в частині відмови у задоволенні клопотання відповідача про передачу справи на розгляд іншого суду. В іншій частині - оскарження окремо від рішення суду не підлягає.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
6. Копію ухвали направити сторонам у справі рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Повний текст ухвали складено 10.05.2019
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Суддя І.М. Гирила